В оточенні сонячної корони

Втім, не треба засмучуватися: є фотографії, малюнки, що дають уявлення про форму і блиск цього ореолу світла навколо Сонця. На одних корона нагадує сяючий вінок, на інших — два променисті снопи, що розташувалися з обох боків диска. Зображається сонячна корона й у формі крил гігантського метелика, який сів відпочити на зворотньому боці  Сонця, тому видно тільки крила. На деяких знімках вона нагадує неохайну зачіску — викривлені промені стирчать на всі боки.

У зв’язку з цим може виникнути питання: на якому знімку зображено справжнє «лице» сонячної корони? Виявляється — на всіх. Як пояснюють фахівці, форма корони під час різних затемнень різна, оскільки залежить від фази сонячної активності. До речі, ці її зміни виявив 1897 року наш український астроном Олексій Павлович Ганський (1870—1908). Уперше ж, згідно з джерелами, корону дослідили за допомогою спектроскопа в 1868-у під час повного сонячного затемнення. Але зараз для цього не обов’язково чекати затемнення. Спе-ціалізовані супутники можуть спо-стерігати зовнішню корону Сонця у будь-який час. Зокрема, величезний потік даних про Сонце і корону пішов на Землю після того, як у лютому 2010 року американська Національна аерокосмічна адміністрація (НАСА) запустила тритонну сонячну обсерваторію SDO.

Ретельні дослідження дозволили, зокрема, встановити, що сонячна корона має величезну протяжність: вона шириться на мільйони кілометрів, що відповідає кільком сонячним радіусам, а її слабке продовження йде, принаймні, до меж Сонячної системи. Таким чином, підкреслюється в різних наукових джерелах, Земля і всі інші планети фактично розташовані в короні Сонця, а це означає, що всі ми оточені сонячною короною.

Читаємо про корону й таке: гаряча плазма, яка витікає з неї, формує сонячний вітер — потік іонів (складається на 96% з ядер водню — протонів і на 4% з ядер гелію — альфа-часток) та електронів, і цей вітер розганяється в міжпланетний простір зі швидкістю 400—800

км/с. Сонячний вітер і магнітне поле заповнюють усю Сонячну систему, і таким чином через корону сонячна активність впливає на багато процесів, які відбуваються на Землі. Але тут доречно нагадати, що від її проникаючої радіації ми захищені надійним бар’єром у вигляді земного магнітного поля. Важливий і такий факт: корона виявилася унікальною природною лабораторією, в якій можна спостерігати речовину в найнезвичніших і найнедосяжніших на Землі умовах.

Учені отримали багато інших відомостей про сонячну корону. Але робота з її вивчення триває. Наприклад, у рамках проекту NASA передбачено запуск космічного корабля «Сонячний зонд плюс» (Solar Probe Plus), який наблизиться до поверхні Сонця на відстань 6,4 мільйона кілометрів. Так близько до нього ще не вдавалося підібратися (шлях від Землі до Сонця складає 159 млн кілометрів). Тому дослідники впевнені: це буде космічна подорож історичного значення. Зокрема, заплановано до-слідження протонів, електронів та іонів гелію у складі сонячного вітру; прямі виміри електромагнітних полів, радіаційних випромінювань та ударних хвиль в атмосфері Сонця; дослідження атмосфери Сонця, зробити об’ємні зображення сонячної корони.

А ось багато американських уфологів розраховують і на те, що вдасться зафіксувати зображення НЛО, які, на їхню думку, «кишать» у найближчих околицях світила, використовуючи його і як «заправну станцію», і як портал, що має «зоряні ворота», здатні за лічені хвилини чи секунди переміщатися у просторі на відстані у мільйони і мільярди кілометрів. До речі, відповідно до теорії Ейнштейна, Сонце може бути місцем скупчення так званої червоточини в просторі часу. Це — щось на зразок тунелів між віддаленими точками Всесвіту.

...Запуск «Сонячного зонда плюс» повинен відбутися в період з 30 липня по 19 серпня 2018-го, а історична місія його подорожі до Сонця триватиме близько семи років.

Людмила ШЕРШЕЛЬ.