№ 7 (21579) субота 31 січня 2015 року

У дні після варварського обстрілу і загибелі мирних громадян в Маріуполі було прийнято багато, навіть занадто багато, політичних рішень, заяв і декларацій. Верховна Рада запропонувала світовій спільноті визнати Росію агресором. Розпочато процес (законопроект схвалений у першому читанні) оголошення «ЛНР» і «ДНР» терористичними організаціями де-юре.

Стрілянина в білий світ
і холості залпи

За межами України не злічити жорстких висловів на адресу Кремля. У заявах Конгресу, президента і віце-президента США, в рішеннях Європарламенту і керівництва Євросоюзу, в резолюції раніше лояльної до Росії Парламентської асамблеї ОБСЄ стільки металу, що вистачить на залп сотні артиле-рійських гармат.

Але це залп холостими зарядами або такими снарядами, що до Кремля не долітають і не заподіюють агресору значної шкоди. Трапляється також, що стрілянина в білий світ підриває віру в можливість перемоги і в торжество справедливості. Такими випадками, наприклад, сповнена політика м’яких економічних санкцій, напівзаходів та обмежень на в’їзд російських керівників у США та Європу.

За постанову про звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського парламенту, ПАРЄ, НАТО, ОБСЄ, ГУАМ, парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором проголосував у вівторок 271 народний депутат. У документі, зокрема, йдеться:

«Україна залишається об’єктом воєнної агресії з боку Російської Федерації, яку вона здійснює, серед іншого, і через підтримку та забезпечення масштабних терористичних атак...

Від початку агресії наприкінці лютого 2014 року Російська Федерація систематично порушує загальновизнані норми міжнародного права, права людини, в тому числі право на життя мирних громадян України, які стали заручниками терористів на окупованій території Донбасу. Цинізм кремлівської агресії, яка включає активну підтримку терористів на державному рівні, перетворює вбивство безневинних мирних громадян на звичне повсякденне явище. Очевидною є причетність Росії до таких терактів, як збиття цивільного пасажирського літака рейсу МН17, трагедій у Волновасі, Донецьку та Маріуполі.

За останні два тижні сталася серія терактів проти мирного населення: розстріл автобуса під Волновахою, удар по тролейбусу в Донецьку, вибух у Харкові, розстріл спального району в Маріуполі.

Соціальний психолог Олег Покальчук вважає, що жертви серед мирного населення — це частина інформаційно-психологічних спецоперацій. Їх мета — змінити нашу поведінку, посіяти страх, паніку, недовіру. Тим важливіше для нас розуміти механізми інформаційно-психологічної війни.

ЗА триста років окупації окупанти нав’язали нам багато міфів і наставили своїх символів. Нам обов’язково треба від них позбутися.

Міфу про велику жовтневу соціалістичну революцію, слава Богу, ми позбулися. Треба спекатися й інших.

Повернути правдиву історію Одесі, яка цьогоріч відзначатиме 600-ліття першої письмової згадки про наше місто, — таке завдання поставила перед собою ініціативна група, що згуртувалася у серпні 2014-го в оргкомітет «Одесі — 600».

«Чорноморські новини» започаткували спеціальну рубрику, під якою публікуватимуть науково-популярні статті, матеріали наукових конференцій, біографії видатних укра-їнських учених, що зробили значний внесок у відновлення історичної правди про Одесу, дослідження краєзнавців, поточну інформацію про заходи, присвячені славному ювілею нашого міста. Першою у цьому циклі вийшла стаття доктора історичних наук, професора кафедри історії України Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Тараса Гончарука «Проблема визначення віку Одеси: історіографія і політика» (див. «ЧН» за 29 січня).

Бортко В.В., Брячак М.В, Валенчук О.Д., Василенко О.Б., Виборний А.Б., Гальченко В.В., Герасименко М.Ф., Гончар М.М, Горовий М.І., Демченко І.І., Денисенко О.І., Діденко О.М., Драпенко О.Г., Же-лєзняк С.В., Журко В.В., Завальний П.М., Іщенко А.А., Калюжний Р.В., Квітка І.І., Колесник А.І., Корнієнко О.В., Кравець О.О., Кравченко В.М., Кулик Г.В., Левченко С.Г., Луговий А.К., Муравленко С.В., Мурга А.Ю., Носовко Г.С., Островський О.В., Півненко В.Н., Піддубний С.А., Поцяпун В.Т., Прокопенко Т.В., Руденко А.В., Романович О.Л, Савченко О.В., Сердюк М.І., Скоробогатько О.І., Сліпенчук М.В., Собко С.В., Тарасенко М.В., Тарасюк В.М., Тимченко В.С., Чепа О.В., Шайденко Н.А., Штогрин С.І., Юрченко С.І., Ющенко О.А., Ярова І.А.

Навіщо цей довгий список, у якому 50 стовідсотково українських прізвищ? Додаймо сюди ще десять: Богуславський І.Б., Вороненков Д.Н., Глубоковська Е.Г, Єзерський М.Н., Зелінський Я.В., Нікітчук І.Г., Руденський І.М., Скоч А.В., Сокол С.М., Хованська Г.П. З цього десятка людей більшість, ймовірно, також має українське походження. Ці шістдесят працюють в установі, яка налічує 450 осіб.

Ще у грудні минулого року Верховна Рада проголосувала за відмову від позаблокового статусу України і повернення до курсу на зближення з НАТО.

Відтоді ситуація у театрі воєнних дій лише ускладнилася: щодня зростає кількість жертв неоголошеної війни, російська військова за-гроза наростає...

За перший місяць нового 2015 року в Україні зроблені певні кроки якщо не на зближення з Альянсом, то хоча б до налагодження діалогу.

Із січня 2015 року центрам надання адміністративних послуг Одеської області передано повноваження з оформлення землі

У Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) Білгород-Дністровської міської ради сьогодні вже можна отримати 268 видів послуг, а в ЦНАП Тарутинської райдержадміністрації — поки що лише 45. Відтепер перелік послуг кожного такого центру в Одеській області повинен розширитися щонайменше на 15 послуг з оформлення землі, що стало можливим завдяки тиску «Реанімаційного пакету реформ» на Кабінет Міністрів для прийняття відповідного розпорядження. Серед нових послуг — реєстрація земельної ділянки, внесення відомостей до Державного земельного кадастру тощо.

Сьогодні в кожному районі вже створено центри надання адміністративних послуг, головна мета яких — надання громадянам максимальної кількості адмінпослуг в одному місці. Але, на жаль, робота у більшості ЦНАПів налагоджена лише формально. «Ми проводимо регулярний моніторинг якості надання адміністративних послуг у всіх регіонах України. Серед головних проблем ЦНАПів — обмеженість переліку послуг, відсутність бланків та охорони, погані приміщення, неналежний графік роботи. Багато з цих недоліків стали наслідком ігнорування органами виконавчої влади чинного законодавства в сфері надання адміністративних послуг та супровідних документів»,— зазначає експерт з пуб-лічного права, голова правління Центру політико-правових реформ, експерт «Реанімаційного пакету реформ» Ігор Коліушко.

Як відомо, Державним бюджетом на 2015 рік та змінами до низки законів, ухваленими Верховною Радою, скореговано подальший розвиток вітчизняної пенсійної системи, а відтак певні новації чекають усіх, хто сьогодні має справу з Пенсійним фондом. Щоб допомогти літнім людям розібратися у складних формулюваннях і розрахунках «Урядовий кур’єр» запропонував кілька роз’яснень.

1. Щомісячний податок на високі виплати

Раніше оподаткуванню підлягали пенсії, які перевищували 10 тисяч гривень на місяць. А з 1 січня 2015 року оподатковуватимуть пенсійні виплати, які перевищують три мінімальні зарплати (мінімальна зарплата нині становить 1218 гривень): 3х1218=3654 гривні. Але податок нараховуватимуть не на всю суму пенсії, а лише на частину, яка перевищує три мінімальні зарплати. Розмір податку становитиме 15%.

Ми, пенсіонери, колись уклали договори з банками, щоб через них отримувати пенсії. Це було зручно, на відміну від пошти, яку треба було чекати цілий день, а то й не один, коли соціальні служби своєчасно не переказували гроші.

Нас, з маленькими пенсіями, не цікавили копійки, що нараховував банк, якщо ми забирали пенсію на день-два пізніше. Але коли банки почали віддавати нашу пенсію частинами, та ще й для цього ми змушені вистоювати величезні черги по кілька днів, то мимоволі задумуєшся, чому банки банкрутують.

Якраз на Миколая лелека приніс до Одеси максі-пелюшку з трійнею, чим надзвичайно потішив кожного, до кого дійшла ця приємна новина. Це була четверта трійня, подарована Богом нашій обласній громаді у тривожному 2014-у. А ще минулого року народилося майже 200 пар близнюків і двійнят. Загалом торік тільки в Одесі на світ з’явилося 11977 малюків, що на 779 більше, аніж у 2013-у. Переважали дівчатка, що є хорошим знаком.

Маємо і трьох підкинутих дітей. Причому знайди дали про себе знати світові саме у святкові дні. За народними прикметами, підкинуті діти — також на щастя. Сподіватимемося, що так воно й буде, хоча, погодьтеся, щастя вже в тому, що ці крихітки не загинули, а отримали шанс на життя.

Земна цивілізація починалась з декількох епохальних відкриттів. Це приручення коня, що сприяло розселенню арійських племен від островів Великої Британії до Північної Індії. Це винайдення колеса, що допомогло цьому розселенню і створило передумови для стрімкого технічного прогресу людства. Це, нарешті, створення писемності, що дозволило накопичення існуючої і створення нової інформації.

До першого з цих відкриттів безпосередній стосунок мають предки українців. Найдавніший кістяк прирученого коня знайдено в одному з курганів лівобережної України. Він датується початком четвертого тисячоліття до нової ери. Ознакою одомашнення були характерні сліди від вудил на щелепах коня. Розкопки, що стали справжньою науковою сенсацією, були здійснені лише декілька десятиліть тому. Вперше про них я дізнався з тогочасних газет. Але в якості авторитетного посилання пропоную читачу солідне видання — «Енциклопедію винаходів і відкриттів», перекладену на українську з англійської за виданням «Timelines of Science and Technology» видавництвом «Махаон-Україна».

У вівторок в Одеській обласній дитячій лікарні відбулася урочиста церемонія передачі медичного обладнання, придбаного на кошти, зібрані під час четвертого благодійного Дипломатичного різдвяного ярмарку, що пройшов 13—14 грудня 2014 року на морвокзалі.

Нагадаємо, у ярмарку взяли участь представники всіх дипломатичних установ, акредитованих в Одесі, а також посольства Перу, яке розташоване в Києві, але яке вже другий рік долучається до цієї акції, Місії ЄС з прикордонної допомоги Україні і Молдові та диппредставництва Греції в Ялті. Єдине дипломатичне представництво, що проігнорувало благодійний ярмарок з допомоги одеським дітям, — генконсульство Російської Федерації.

Як розповів представник Міністерства закордонних справ України в Одесі Костянтин Ржепішевський, усього за підсумками ярмарку було зібрано 143 тисячі 221 гривню. На них для Одеської обласної дитячої лікарні придбано повітряний компресор AD-3500 вартістю 58200 гривень, який за-стосовуватиметься для підтримання дихання у дитини під час операції, оксигінатор (газообмінний одноразовий пристрій, призначений для насичення крові киснем і видалення з неї вуглекислоти) вартістю 19600 гривень, та реактиви для газоаналізатора крові вартістю 29737 гривень. На прохання медиків дитячих міських поліклінік №2, №4, №6 та №7 на зібрані під час різдвяного дипломатичного ярмарку кошти закупили також різні види препарату креон (на загальну суму 29591 гривня), що за-стосовується як замісна терапія при цілій низці дитячих захворювань.

Василь Васильович Фащенко. Видатний учений, доктор філологічних наук, професор, лауреат Державної (сьогодні — Національної) премії імені Т.Г. Шевченка і найпрестижнішої в Україні премії в галузі літературно-художньої критики імені Олександра Білецького. Інтелігент і науковець найвищого ґатунку. Людина, осяяна талантом, сердечна і добра.

Літературознавець, критик, педагог. «Три творчих іпостасі за покликанням, і в кожній — праця до самозабуття», — так точно сказав Михайло Стрельбицький (випускник філфаку 1969 року. — Л.І.) у статті «Його легке дихання не повинно розвіятись» до 75-ліття Вчителя. І справді, якщо над усім замислитися, якщо все пригадати, наш професор, «попри вочевидь мужню, від дідів-прадідів свою хліборобсько-козацьку сутність, теж був наділений своєрідним легким диханням: делікатний, витончений як в аналітиці, так і в рефлексіях любомудр».

У Маріуполі потроху позбавляються від сумнівних ідеологічних символів минулого, які не витримали випробування часом.

Міську бібліотеку для найменших читачів колись комусь і чогось спало на думку назвати не на честь одного з улюблених письменників дітвори чи, скажімо, колоритного літературного персонажа, а іменем Павлика Морозова. Втім, як пише кореспондент «Урядового кур’єра» Павло Кущ, віднедавна це відійшло у минуле — депутати Маріупольської міськради своїм рішенням перейменували книгозбірню, присвоївши їй ім’я класика української дитячої літератури Всеволода Нестайка (30.01.1930 — 16.08.2014).

До 160-річчя від дня народження видатного українського вченого-садівника Л.П. Симиренка

У багатій експозиції Черкаського обласного краєзнавчого музею широко представлені документи та мате-ріали про родину Симиренків, видатних науковців та меценатів української культури. Нинішня наша розповідь — про Лева Платоновича Симиренка (06.02.1855—06.01.1920), українського вченого-садівника і помолога, який зробив величезний внесок у розвиток промислового садівництва тодішньої Російської імперії й науковий та творчий доробок якого послуговує інтересам сучасної України та сусідніх країн. Тим більше що окрема сторінка його надзвичайно цікавої біографії нерозривно пов’язана з нашою Одесою та її університетом.

Свою долю з українським садівництвом Левко Симиренко поєднав ще з раннього дитинства. Допитливий хлопчик зростав серед чарівної природи Черкащини у батьківській садибі на Платоновім хуторі, поблизу села Млієва. Його батько — знаний і вельмишановний промисловець та меценат української культури Платон Федорович Симиренко. Він залишив добру згадку в історії України, дякуючи знайомству з Тарасом Шевченком, якому надав 1100 карбованців (на той час досить великі гроші) на видання славетного «Кобзаря». На титульній сторінці книги було позначено: «Коштом Платона Симиренка». Це був безцензурний, останній за життя великого поета, виданий 1860 року в Петербурзі «Кобзар».

До 120-річчя М.О. Посмітного

Про дуже непросте, але славне життя нашого незабутнього земляка — «генерала степу Причорномор’я» — я написав книжку «Призьба Посмітного», яка згодом була удостоєна Всеукраїнської літературної премії його імені. Вона й сьогодні є в сільських (та й міських) бібліотеках Одещини. Її, знаю, читають.

З нагоди ж нинішньої дати пам’яті хочу познайомити читачів «Чорноморки» з фотознімком Макара Онисимовича з його власноручним підписом «чорноморцеві», зробленим за два місяці до відходу Посмітного у вічність. Я був останнім журналістом, який брав інтерв’ю у цієї знаменитої людини, двічі Героя Соціалістичної Праці.

Причорноморська коса, що відділяє Тузлівські лимани від моря, заслужено вважається унікальною окрасою нашого краю. Кожен має право вийти на цю косу і помилуватися чарівними краєвидами. Але є ділки, які вирішили у нас забрати цю можливість, причому роблять це, нехтуючи існуючими законами, нахабно і безкарно.

Тут варто нагадати: Причорноморська коса входить до Національного природного парку «Тузлівські лимани», до якого, крім неї, віднесені акваторії озер Бурнас, Алібей, Хаджидер, Шагани, Карачаус, Малий Сасик і Джантшейське, гирлові заболочені ділянки річок Алкалія, Хаджидер та малих річок, що впадають до озер Шагани і Карачаус, лісове урочище Лебедівка.

Екологічна організація «Відродження» і «Дельта», Українське товариство охорони птахів, Київський еколого-культурний центр, дружина охорони природи «Зубр» провели перевірку національних парків: «Тузлівські лимани» та «Нижньодністровський» у рамках всеукраїнської кампанії «Національним паркам — заповідність».

На Дністрі була виявлена масова незаконна забудова зони регульованої рекреації парку в районі села Маяки (близько 50 котеджів). Стометровій прибережній зоні річки, яка є унікальною природною екосистемою, завдано величезної шкоди: вириті канали, на заплавні луки навалені тонни ґрунту, хаотично встановлені якісь будки, «кунги», є незаконні звалища. Обмаль аншлагів, а більшість з наявних — нечитабельні.

Група астрофізиків із Гарвард-Смітсонівського центру зробила доповідь, у якій стверджується, що вісім із щойно  виявлених екзопланет можуть бути двійниками Землі.

Максимально схожі на Землю за своїми розмірами та орбітами дві планети — Kepler 438b і Kepler 442b. Вони обертаються навколо зірок, які трохи менші й холодніші за наше Сонце.

Акулам, скатам та іншим хрящовим рибам важко плавати у прісній воді: їх постійно тягне на дно. Такого висновку дійшли біологи із Стенфордського університету, університету Сент-Луїса (США) та університету Мердока (Австралія) під керівництвом доктора Адріана Гляйсса.

Американські та австралійські вчені детально досліджували, як два види хрящових риб — тупорила акула і споріднений їй дрібнозубий пилорил — плавають спочатку в океані, а потім у річці Фіцрой-Рівер у Західній Австралії, куди вони щороку піднімаються на кілька місяців. Обробивши отримані дані, біологи завантажили їх у комп’ютерну модель.

Шведські вчені з університету Лунда, після проведення низки складних досліджень, дійшли висновку, що розвинений головний мозок людини є заслугою прадавніх вірусів, які передаються у спадок.

Раніше вже було доведено, що приблизно 5 відсотків нашого ланцюжка ДНК — це так звані ендогенні ретровіруси. Дуже довго у наукових колах їх розглядали тільки як сміття та побічний ефект еволюційного розвитку людини і не надавали їм жодного значення. Однак тепер науковій групі на чолі з Йоханом Якобсоном вдалося довести, що ці віруси відіграють чи не повідну роль в основних функціях головного мозку, відповідаючи за регуляцію більшості генів.

Отримані чергові докази того, що рак — одна з найдавніших болячок на Землі: археологи розкопали залишки стародавньої людини, на кістках якої є сліди онкологічного захворювання.

Чоловік 35—45 років (точніше встановити не вдалося) помер у п’ятому столітті до нашої ери поблизу річки Ангари у Росії. Його кістки, що збереглися, мали дивні борозенки — ніби їх погризли комахи. До проведення ра-діографічного аналізу канадські вчені не могли зрозуміти, у чому причина такого «ефекту». Аналіз же засвідчив наявність у кістковій тканині ще за життя чоловіка карциноми із метастазами, що й підтверджує наявність у нього ракового захворювання.

Науковці з університету Глазго повідомили про те, що почали працювати над створенням синтетичного життя.

Варто зазначити, що дослідники всього світу давно працюють над подібними розробками, але досі так і не навчилися народжувати життя у лабораторних умовах.

Державне агентство земельних ресурсів України доводить до відома громадян та юридичних осіб розмір нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь у розрізі областей і загалом в Україні з урахуванням коефіцієнта індексації.

На 1 січня 2015 року коефіцієнт індексації становить 3,997.

Таким чином, середні значення нормативної грошової оцінки угідь в Україні визначено: для ріллі та перелогів у розмірі 25,77 тис. грн за гектар, для багаторічних насаджень — 49,4 тис. грн, сіножатей — 6,1 тис. грн, природних пасовищ — 4,73 тис. грн.

Суперечка про те, як має розташовуватися сидіння унітаза, триває з моменту винаходу цього сантехнічного приладу. Тобто майже 130 років. А консенсусу досі нема. І це при тому, що, як повідомляє pinu.com.ua, численні дослідження психологів засвідчують: предмет суперечки є найсильнішим подразником у сімейних відносинах. Йому поступаються і незакриті тюбики із зубною пастою, і волосся, залишене в раковині, і розкидані на столі чайні пакетики. І навіть шкарпетки під диванами.

Дами вважають, що сидіння унітаза має бути опущене, і лають чоловіків, які забувають його опускати. Чоловіки, відповідно, виступають за підняте сидіння. У представників кожної статі — своя залізна логіка. Жодна з них досі не переважувала. А тепер може і переважити.