Переглядів: 5876

Лиман – це дитина річки і моря

Радник голови Одеської облдержадміністрації Михайло Кучук на брифінгу розповів журналістам про запуск в експлуатацію труби, яка з’єднала Чорне море з Куяльницьким лиманом (на знімку). Він нагадав, що в ХХ столітті вода з моря вже двічі подавалася у Куяльник: у 1926-у це було зроблено цілеспрямовано, а в 1941-у — в результаті вибуху дамби.

— Як бачимо з історичного досвіду, істотної шкоди лиман не зазнав. Нинішні роботи були виконані за рекомендаціями трьох науково-дослідних інститутів. У перший сезон — до березня—квітня 2015-го — у Куяльник буде закачано близько 8 мільйонів кубометрів морської води, ще 20 мільйонів закачають у наступні два зимові сезони. Всього роботи щодо з’єднання лиману з морем обійшлися приблизно в 25 мільйонів гривень.

Стан води у лимані буде постійно моніторитися й досліджуватися вченими. Морська вода не повинна потрапляти в лиман, якщо температура повітря вища за 8 градусів тепла. Саме науковці ви-рішуватимуть, коли запускати воду, а коли зупиняти. Вода з моря надходить з глибини 5,2 метра з відстані 480 метрів від берега. Така вода, за даними експертизи, має оптимальні параметри для закачування в лиман. Проектна документація обійшлася десь у 840 тисяч гривень, її виготовлення оплатили з обласного бюджету.

Громадський активіст Сергій Гуцалюк, у свою чергу, розповів про підсумки багаторічної боротьби громади за порятунок Куяльника. За його словами, боротьба за життя лиману ще не завершилася, вона триває, і все ж багато чого вдалося досягти.

Сергій Гуцалюк нагадав, що проблема Куяльницького лиману проявилася у 2007 році, а в 2009-у — суттєво загострилася. Цьому сприяли не лише природні, а й антропогенні фактори. Лиман почав висихати, оскільки в нього перестала надходити вода з річки Великий Куяльник. Причина — у діяльності людей, які розгорнули незаконний видобуток піску в гирлі річки. Для цього русло перекрили дамбами, викопали кар’єр, звідки вивозили пісок. Громадські організації фіксували факти незаконного промислу та привертати увагу влади, правоохоронних структур. Марно. Лиман почав інтенсивно висихати, і від Куяльника залишилася третина. З’явилися соляні бурі, які загрожують не лише засоленням довколишніх сільськогосподарських угідь. Вони можуть поширитися і на селище Котовського, сягнути й центру міста. Почалися пошуки шляхів вирішення. Активісти влаштовували акції протесту, проводили музичні та арт-фестивалі на підтримку Куяльника. Солоність води в лимані зараз утричі вища за норму. Туди перестали прилітати птахи, які раніше зупинялися на ньому.

З’єднання лиману з морем — це один з реанімаційних заходів, перший пункт порятунку. Є противники цієї ідеї, але більшість вчених та експертів вважають, що додавання морської води Куяльнику не зашкодить. Подолати всі бюрократичні бар’єри і з’єднати лиман з морем трубопроводом було дуже непросто, але активістам все ж вдалося добитися цього від влади.

У ХІХ — ХХ століттях лиман з’єднувався з морем тричі і негативного впливу від цього відзначено не було. Сіль випадала тут не один раз. Із ХVІІ століття на ньому існували соляні промисли, за які вели боротьбу козаки та турки. Після взяття фортеці Ені-Дунья в 1794 році промисли перейшли під контроль Російської імперії. Сіль — це стратегічно важливе національне надбання.

Неодноразовий досвід з наповнення Куяльника морською водою, підкреслив Сергій Гуцалюк, свідчить, що нема підстав остерігатися відкладання гіпсу чи інших несподіванок, яких побоюються противники проекту. А для того, щоб уникнути гіпотетичного випадання гіпсу, якраз і закачуватимуть морську воду тільки у холодну пору року. Тому спору-дження трубопроводу і початок наводнення лиману — це велике досягнення громадськості. Тепер активісти відстоюватимуть ідею створення там національного парку.

— Цінність Куяльника ще й у тому, — вважає активіст, — що на його берегах збереглися незаймані людиною природні степи з унікальним рослинним і тваринним світом. Тому краще, щоб Куяльник був національним парком, а не рекреа-ційною зоною, бо ж у нас люблять під виглядом будівництва об’єктів для відпочинку зводити житло. У крайньому випадку, рекреаційну зону краще залишити на території сучасного санаторію.

Наступним етапом відродження лиману повинне стати розчищення русла Великого Куяльника.

На завершення брифінгу Сергій Гуцалюк ще раз заспокоїв тих, хто сумнівається у доцільності наповнення лиману водою: «Чорне море і річка Великий Куяльник — це батьки лиману, і подача в лиман материнської води не повинна йому зашкодити».

Ольга ФІЛІППОВА.

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net