Симфонія-легенда Мечислава Карловича

Наступним у першому відділенні був досить популярний 1-й Концерт для скрипки з оркестром Прокоф’єва. Можна згадати, що два роки тому з НОФО його виконував юний російський скрипаль Давид Мілкіс. Публіка дуже тепло приймала вихованця одеської школи музики Андрія Мурзу, який, зазначимо, опановував секрети виконавського мистецтва у Вищій школі музики ім. королеви Софії у Мадриді, а також в Німеччині — у Вищій школі музики Маннхайма. З одеським оркестром Андрій виступав удруге, що стало своєрідним тестом на зрілість, адже його перший виступ з ним відбувся ще за часів навчання в школі П.С. Столярського. Він є переможцем кількох міжнародних скрипкових конкурсів — імені Еужена Кокі, «Мистецтво ХХІ століття», імені Жуліо Кардона. Того вечора особливо запам’яталося виконання другої і третьої частин концерту, у яких соліст зумів донести слухачам стрімку силу, експресію, ліричність, а також нервовість, примхливість та часом гротескну ламкість прокоф’євської мелодії, яка вимагала від соліста високої технічності. Андрій грав із захопленням і зумів захопити своєю грою зал. Принагідно зазначимо, що з оркестром у скрипаля напередодні було лише дві репетиції.

Завершила концерт симфонічна поема Мечислава Карловича «Станіслав і Анна Освєнціми» — програмний твір, в основу якого покладена історія кохання брата й сестри — «польських Ромео і Джульєтти». Трагізм ситуації тут не в міжродовій ворожнечі, а у конфлікті закоханих з церквою та існуючою мораллю.

«Вперше я диригував виконанням творів Карловича на гастролях у Мексиці, — повідомив під час прес-конференції напередодні виступу Павел Пшетоцький. — Карлович дуже важливий для мене, а твір «Станіслав і Анна Освєнціми» з різних причин я сприймаю надзвичайно емоційно. Освєнціми народилися і виросли в тому самому невеличкому місті, звідки я родом — у Кросно, поблизу Жешува. Там є костел, у якому поховані представники цього знатного сімейства. Станіслав Освєнцім, що жив у XVII ст., був королівським придворним, згодом маршалком, і є автором широковідомих мемуарів. На тему трагічного кохання Станіслава і Анни художник Станіслав Берґман (також уродженець Кросно) написав історичну картину, яка зображує Анну Освєнцім на смертному одрі. Насправді це легенда, не підтверджена документально, але сама історія хвилююча. Твір дуже експресивний і психологічний, і саме він надихнув Карловича, що був знайомий із Бергманом, на створення цієї симфонічної поеми».

Симфонічна поема Мечислава Карловича сповнена високих почуттів і пристрасті. Незабутнє враження залишила її фінальна трагічна частина, у якій перемагає тема долі, фатуму. Дуже красива оркестрова фактура, що викликає у слухачів зорові асоціації.

Концерти польських артистів відбуваються в нашому місті за присутності представників дипломатичної місії цієї країни. Від генерального консульства Республіки Польща в Одесі диригент отримав букет полум’яних троянд, які галантний артист подарував Наталі Литвиновій — одній із провідних скрипок оркестру.

Володимир КУДЛАЧ.