№ 97 (21568) четвер 11 грудня 2014 року

Житель села Осички Андрій Майданюк на військову службу був призваний 20 січня 2012 року. А 6 липня 2014-го його направили у зону проведення антитерористичної операції.

Спочатку Андрій відповідав на дзвінки рідних, заспокоював: «У мене все нормально. Не хвилюйтеся». А потім зв’язок перервався. Савранщиною поширилася звістка, що солдат-земляк пропав безвісти. Вона загрозливо зависла у повітрі, лякаючи усіх своєю невизначеністю. А через деякий час, як вибухова хвиля, прокотилося населеними пунктами повідомлення: Андрій Владиславович Майданюк загинув.

В останню дорогу його проводжали всім районом. То був загальний зойк. Спільний біль.

Минав час. Дуже хотілося підійти до Андрієвих батьків, хоч якось заспокоїти, розпитати про сина. Але не наважувалася. Боялась доторкнутися до свіжої рани, до зболених душ.

Й ось одного дня до редакції зателефонували: «На честь Андрія Майданюка учні осичківської школи на її території висаджуватимуть яблуневий сад. Приїжджайте».

До Дня святого Миколая в Одеській гімназії №9 готуються заздалегідь: розучують пісні, репетирують сценки, розробляють конкурси, дбають про подарунки.

А ще — пишуть листи Чудотворцю. Учні середніх класів розповідають про свої хороші вчинки, замовляють подарунки, діляться найпотаємнішими мріями та сподіваннями. Адже всім так хочеться дива в ці холодні сльотаві дні, напередодні Нового року.

Попри дію режиму «тиші», вкотре оголошеного 9 грудня, обстріли позицій українських захисників з боку терористів не припинилися. Так, за інформацією прес-центру АТО, оприлюдненою в середу ввечері, вже зафіксовано 12 обстрілів з використанням гранатометів, протитанкових керованих ракет, мінометів, стрілецького та танкового озброєння. Про втрати на той момент не повідомлялося.

Як відомо, режим так званого перемир’я триває на Донбасі з 5 вересня. За цей час Україна втратила, щонайменше, 411 своїх захисників. Чорні ужинки дев’ятьох місяців неоголошеної війни спробував підрахувати Олександр Оксимець (текст та інфоргафіка – із сайта: http://texty.org.ua).

Минув тиждень. Знову ніч на середу. В Одесі знову гримить вибух. І знов об’єктом терористичного акту стає приміщення, де люди працюють на Україну і заради України.

Здавалося б, маємо вже українську владу, але за тиждень так і не почули навіть натяку про бодай якісь сліди, що ведуть до розкриття теракту проти магазину «Патріот». Й от біда: міліція замість того, щоб «доблесно» захищати Ланжерон від кількох десятків активістів, які протестують проти забудови прибережної зони, знову не знає, що й казати. Бо й справді: то не з громадськими організаціями, які заздалегідь попереджають про свої акції протесту, воювати. Вибухівки підкладають, вочевидь, вишколені люди. Та ще й під покровом ночі. І, звісно ж, без попереджень. Чи, може, попереджають?

5 грудня, напередодні Дня Збройних сил України, командувач Військово-морськими силами віце-адмірал Сергій Гайдук, голова облдержадміністрації Ігор Палиця та міський голова Геннадій Труханов відвідали Військово-медичний клінічний центр Південного регіону. Вони зустрілися з пораненими бійцями, які проходять лікування в Одесі, і вручили їм цінні подарунки.

Далі у Будинку офіцерів Південного оперативного командування Ігор Палиця, Геннадій Труханов та Сергій Гайдук провели спільну прес-конференцію, де відповіли на запитання журналістів. На урочистому зібранні, присвяченому Дню Збройних сил України, віце-адмірал Сергій Гайдук, зокрема, зазначив, що Україна вперше за 23 роки незалежності веде бойові дії, згадав складнощі, з якими стикається армія, подякував військовослужбовцям за мужність і героїзм, проявлені при проведенні антитерористичної операції.

З Одеси у зону проведення Антитерористичної операції вирушив підрозділ морських піхотинців Військово-морських сил України.

Військовослужбовців проводжали командувач українських ВМС віце-адмірал Сергій Гайдук, колеги по службі, рідні. Побажати щасливого повернення захисникам прийшли також волонтери, представники духовенства та небайдужі одесити.

Акредитовані в Одесі дипломати мають намір зібрати гроші на покупку компресора для вентиляції легенів. Про це на прес-конференції, що відбулася 9 грудня в облдержадміністрації, повідомив голова регіонального представництва Міністерства закордонних справ України Костянтин Ржепішевський.

Апарат буде передано обласній дитячій клінічній лікарні. Він призначений для відділення інтенсивної терапії новонароджених і недоношених дітей. Як розповіла на прес-конференції Тетяна Покотилова, в. о. головного лікаря обласної дитячої клінічної лікарні, це обладнання дозволяє контролювати стан дитини під час операцій і дає можливість лікарю успішно вирішувати всі проблеми, що виникають.

13 та 14 грудня на Одеському морвокзалі пройде традиційна передноворічна виставка-свято для дітей і дорослих «Різдвяна зірка».

Наближається час найприємніших клопотів — час підготовки до новорічних свят. Всі поспішають на пошуки подарунків та ідей для Нового року і Різдва. Підготуватися до урочистостей, зарядитися новорічним настроєм, надихнутися ідеями і вибрати подарунки на будь-який смак допоможе «Різдвяна зірка-2014».

Благодійний ярмарок, головною метою якого є не лише збір коштів для придбання необхідного українським захисникам, а й збір новорічних подарунків для них, стартував 7 грудня на Приморському бульварі.

Щонеділі з 11.00 до 16.00 тут усі охочі зможуть написати листи солдатам, принести якийсь сувенір, оберіг, щось смачне, щоб у новорічну ніч наші бійці на передовій відчули наше тепло і нашу турботу.

Чи на часі сьогодні, під час війни, реформування системи місцевого самоврядування? Як провести реформи в Україні, щоб не розвалити країну остаточно? Що отримає одеська міська громада від реформ? За «круглим столом», який відбувся цими днями в Одеській міській раді, обговорювали президентську «Стратегію реформ-2020», зокрема питання децентралізації влади та системи місцевого самоврядування.

Насправді адміністративно-територіальна реформа почалася ще у далекому 2004 році, на хвилі Помаранчевої революції, але безславно згинула, так і закінчившись «круглими столами» та обговореннями. Відтоді і до Євромайдану, навпаки, відбувалася централізація влади зі зростанням ролі голів облдержадміністрацій та посиленням владної вертикалі за допомогою нового, створеного владою Януковича інституту «смотрящих».

Якось прочитала в газеті, що у США при в’їзді до населених пунктів висять гасла: «Якщо не любите Америку — забирайтеся геть!» Сподівалася, що наші патріоти підхоплять цю ідею і в нас при в’їзді в населені пункти з’являться аналогічні гасла: «Якщо не любите Україну — забирайтеся геть!»

Більше того, вважаю, що ті гасла мають перебувати під пильним наглядом відеокамер. Той, хто спробує знищити його, — той на боці тих, хто воює проти України. Втім, під пильним оком відеокамер повинні бути всі важливі об’єкти.

Навіть у нинішній непростий час для людей важливе не тільки матеріальне, а й моральне заохочення та визнання їхніх заслуг — у цьому переконані керівники організацій та структур, які добре розу-міють важливість моральних стимулів у діяльності підприємства чи організації.

Всеукраїнські громадські організації «Звитяга» та «Країна» розробили власні нагородні системи, завдяки яким кожен керівник державної чи приватної структури може нагородити свого працівника. Виробляє ці ордени, медалі та нагрудні знаки київське Виробничо-творче об’єднання «Орден».

У час політичних та економічних реформ у країні ринок праці відіграє важливу роль. Він повинен бути прозорим і прогнозованим, таким, щоб люди могли свідомо обирати вид діяльності, мали змогу підвищити свою конкурентоспроможність та задовольнити власні інтереси й життєві потреби, при цьому розуміючи існуючі перспективи та ризики.

Уже понад 20 років веде діяльність Центр зайнятості Суворовського району м. Одеси — державна установа, яка на засадах соціального страхування надає широкий спектр послуг як громадянам, що звертаються у пошуках роботи, так і роботодавцям щодо забезпечення їх робочою силою. Нинішній непростий час дає службі зайнятості нові виклики, з якими доводиться справлятися. Кожен, хто звертається до Центру зайнятості Суворовського району, відчуває готовність фахівців вислухати і допомогти. Тут допоможуть ефективно скерувати особисті зусилля громадян у пошуку роботи, започаткуванні власної справи, підвищенні рівня конкурентоспроможності або ж пошуку робочої сили.

Страшні роки Другої світової війни залишили незагойні рани на тілі української нації. Українці в цій війні були гарматним м’ясом, переконаний її учасник, Герой України Левко Лук’яненко, а Г.К. Жуков, на честь якого встановлена іменна медаль, не «великий полководець», а один з катів українського народу.

Один з найвідоміших і найавторитетніших наших співвітчизників присвятив цій темі книгу-дослідження «Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні», що вже витримала десять видань. З люб’язної згоди автора вміщуємо один із розділів цієї книжки та його відкритий лист тодішньому президенту Леонідові Кучмі.

Українсько-російські відносини переживають не найкращі часи. Однак навіть в умовах так званої «гібридної» війни, варто згадати людей, які своїми справами та вчинками зближали наші народи, пам’ятаючи, що будь-яка війна рано чи пізно завершується миром.

Однією з таких особистостей був наш земляк, родом із міста Балти, Євген Никанорович Батенчук. На світ з’явився він 28 лютого 1914-го в сім’ї службовця, а отже, цього року минуло століття від дня його народження. В далекому 1925-у сім’я переїхала до Одеси. Тут Євген закінчив семирічку і пішов на завод працювати слюсарем, став комсомольським акти-вістом, навіть членом одного з райкомів комсомолу. Згадаймо ті страшні 1930-і роки сталінських репресій. Очевидно, саме нестачею кваліфікованих управлінських кадрів можна пояснити те, що вісімнадцятилітнього Батенчука призначили директором Одеського заводу імені Другої п’ятирічки, який виробляв поршневі кільця для загальновідомих американських тракторів «Фордзон» — у ті часи вони визначали рівень індустріалізації в сільському господарстві. Важко навіть уявити, що людина в такому віці, маючи за плечима лише два роки виробничого досвіду як слюсаря, керуючи колективом, не тільки ліквідувала відставання заводу, а й збільшила рівень виготовлення кілець до 120 тисяч на місяць.

Виступ Павела Пшетоцького з Національним одеським симфонічним оркестром став другим у творчій біографії польського артиста. Вперше він гастролював в Одесі у 2010 році. 28 листопада під орудою гостя-диригента прозвучали твори іспанського композитора Х. Туріна та Концерт №1 для скрипки з оркестром С. Прокоф’єва, у якому сольну партію виконав Андрій Мурза. Фішкою програми стало перше виконання в Україні найдосконалішої із симфонічних поем польського композитора-романтика Мечислава Карловича «Станіслав і Анна Освєнціми» (1907).

Розпочався концерт камерною, примхливо-ніжною «Молитвою тореро» (1925) композитора-імпресіоніста Хоакіно Туріни з характерними іспанськими тужливими і кличними мелодіями та експресивними ритмами.

Художній керівник і головний диригент Національного одеського філармонійного оркестру, народний артист України Хобарт Ерл увійшов у список 30 «Професіоналів року» за версією Musical America Worldwide, провідного спеціалізованого журналу, що об’єднує тисячі професіоналів з майже 100 країн.

Як зазначає Musical America Worldwide, для визначення «Професіоналів року» 2014-го були розіслані листи-опитувальники у заклади культури в сфері виконавського мистецтва з різних країн. «Ми написали, що номінанти повинні бути людьми, які брали на себе ризик, виступили з ініціативою, говорили, коли інші мовчали, — на благо своїх організацій та/або сфери культури. Ми отримали сотні відповідей з номінаціями. Ми відібрали 30 номінантів за такими факторами, як вимірні результати, унікальність, наполегливість у складних ситуаціях і/або винахідливість», — зазначають автори рейтингу.

В Одеській національній музичній академії ім. А.В. Нежданової відбулася міжнародна науково-творча конференція «Музичне мистецтво і культура: Захід — Схід». Щоб  поділитися своїми відкриттями у галузі музичного мистецтва та культури західної і східної цивілізацій, на конференцію прибули вчені-музикознавці з вищих навчальних закладів України та інших країн.

У Малому залі музакадемії зібралося чимало охочих послухати цікаві доповіді: студенти, аспіранти, викладачі. Учасників конференції привітала вступним словом проректор з навчальної роботи ОНМА, доктор музикознавства Олександра Самойленко.

У перебігу історії нашої держави Андрій Первозваний православною церквою особливо вшановувався — багато храмів в Україні збудовано саме на його честь. І це цілком природно, адже апостол Андрій — саме той учень Христа, який, виконуючи велике доручення Спасителя нести його вчення світові аж до краю землі, приніс віру християнську на землі Русі-України. Таким чином, апостол Андрій відкрив Божий шлях до спасіння, долучивши до християнського світу не одне покоління українців.

Первозваним святий апостол названий тому, що першим серед усіх апостолів був покликаний Спасителем йти за ним і бути його учнем. Андрій, брат святого апостола Петра, був одним з найближчих учнів Христа серед тих не багатьох вибраних Спасителем, хто бачив чудеса і знамення, яких не бачили інші апостоли.

9 грудня до храму святого апостола Андрія Первозваного Української греко-католицької церкви в Одесі привезли пояс Пресвятої Богородиці.

Як повідомив настоятель храму о. Руслан Остафій, в Одесі біля пояса Богородиці молитимуться за мир в Україні, за зцілення недуг відвідувачів храму, а також за навернення до Христа жорстоких сердець людей, які тільки формально вважають себе християнами. «Існує безліч історій про те, як сила пояса Богородиці зцілювала від хвороб, особливо жіночих, нейтралізовувала бісівську силу і допомагала під час пологів, але це не є головною місією святині, — каже о. Руслан. — Набагато важливіше людям згадати про Бога, про заповіді любові і смирення, які проповідував історично реальний Христос. Саме його матері пояс ми всі зможемо побачити в Одесі».

Ми любимо дітей не за таланти, а просто тому, що це наші діти. Але дитина, яка рано починає говорити і читати, яка до того ж дивує оточуючих хорошою пам’яттю, логікою і демонструє здібності до мистецтва та наук, заявляє таким чином про свою інтелектуальну або творчу обдарованість. Батьки такої дитини починають хвилюватися: як дати їй максимум можливостей для розкриття талантів, і при цьому не перенавантажувати; чи зможе вона порозумітися з однолітками та знайти друзів; чи зуміють вони йти в ногу з нею, відповідати на неординарні запитання вундеркінда? І тут важливо зрозуміти, що від ставлення батьків до дитячої обдарованості залежить те, як дитина розвиватиме свої таланти і яких успіхів досягне. Зробіть декілька кроків назустріч і йдіть за її інтересами.

Створіть простір для навчання. Якщо малюку три роки, але він тягнеться до шахів або конструктора старшого брата, навчіть його грати в шахи, дозвольте брати конструктор, навіть якщо він рекомендований для віку «5+». Якщо він багато про що запитує, задовольняйте його інтерес за допомогою енциклопедій, інтернету і власних знань. З дитиною, яка захоплюється математикою, грайте в логічні ігри, навчайтеся за розробленими для «розумників і розумниць» математичними посібниками. Дитину, яка читає, запишіть до бібліотеки, якщо вдома недостатньо книжок, разом вибирайте книги й обговорюйте прочитане. Того, хто тонко відчуває музику, — водіть до театру і на концерти, у день відкритих дверей — до музичної школи, спілкуйтеся з сім’ями, де діти грають на музичних інструментах. Дайте дітям різні матеріали для навчання і творчості. Вони не повинні бути дорогими — важлива їх різноманітність.

Припущення про те, що подружжя досягає піку свого нещастя у шлюбі після семи років спільного життя, виявилося не зовсім вірним. Як з’ясували дослідники з Brigham Young University у США, найнебезпечнішим для збереження сім’ї є одинадцятий рік спільного проживання.

У багатьох західних сімейних психологів існує неофіційний термін «сверблячка сьомого року», названий так на честь однойменного фільму з участю Мерилін Монро. У цьому фільмі вона виконувала роль привабливої актриси, яка стала предметом потягу одруженого чоловіка. У стрічці висловлювалася теорія про те, що сімейне щастя починає швидко випаровуватися після семи років спільного проживання, і це збільшує небезпеку розлучення.

В останні дні листопада у Вінниці всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» проводило змагання «Краще спортивне село України 2014 року».

До програми змагань були включені настільний теніс, шашки, гирьовий спорт, перетягування каната та, на вибір, міні-футбол або волейбол (змішані команди).

Звичайно, жодними штучними квітами не замінити  живі, які прекрасні у будь-яку пору року. Однак і до штучних не варто ставитися  скептично: зроблені своїми руками, вони можуть бути справжнім витвором мистецтва.

Спробуємо виготовити дивовижні квіти з паперу. Для цього нам знадобляться серветки різного кольору, а також клей «Момент» чи «ПВА», ножиці і степлер.

Інженери з Каліфорнійського університету (США) Тіні Ліу і Чанг-Джин Кім створили матеріал, який має властивості, що дозволяють відштовхувати будь-яку рідину. Причому ефект стає можливий не за рахунок хімічного покриття поверхні, а завдяки особливій механічній обробці. Про розробку вчені розпові-ли у статті, опублікованій в журналі Science.

Аби добитися ефекту відштовхування рідини, інженери особливим чином обробляли скло і метал. Поверхня ставала схожа на сітку із забитих цвяхів, головки яких розташовувалися одна від одної на відстані 20 мікрометрів (приблизно одна п’ята діаметра людської волосини). Причому самі головки були так оброблені, щоб між ними не залишалося пропусків, а в їх центрі були створені невеликі виступи. Схожа за структурою шорстка поверхня забезпечує водовідштовхувальні властивості і багатьом природним об’єктам, наприклад, листю лотоса.

Властивості графену продовжують радувати фізиків новими рекордами. Вчені із США під час балістичного тесту з’ясували, що багатошаровий графен може бути ідеальним матеріалом для бронежилета, оскільки здатний успішніше, ніж сталь і кевлар, витримувати зіткнення з кулею.

Нагадаємо, що графен — це одноатомний шар вуглецю, який володіє надзвичайними властивостями, зокрема рекордною міцністю і теплопровідністю. Графен вперше був синтезований Костянтином Новоселовим та Андрієм Геймом у 2004 році, а у 2010-у обидва вчені отримали за це відкриття Нобелівську премію з фізики.