Росія блаженного Йоана
(Закінчення. Початок у номері за 8 листопада).
«Іде боротьба за долю Росії. Катари пророкують: зникне привид Росії як джерела світового зла».
Особлива любов отця Йоан — література. Починав як поет і продовжує утверджувати себе як письменник, в молоді роки опублікував немало художніх творів. Він добре знає так зване літературне середовище і принципово та чесно зриває імперські маски з російських літературних «геніїв». Когось це може насторожувати, когось навіть обурювати. Надто звикли ми до ідеальних, вправно підретушованих ликів Достоєвського, Солженіцина, Євтушенка, Вознесенського та ін. І сьогодні імперська ідеологія працює в усталеному ще за часів сталінізму режимі, пропонуючи глянцеві, ідеалізовані, а не живі, правдиві образи тих, хто своїм пером підпирав ненаситну імперію. «Москвичі літературно-філософського розливу — так і називали себе: шістдесятники, семидесятники. Пошанувальники Окуджави, Вознесенського, завсідники книжкових ярмарків, кухонні філософи, розстрільні поети під Висоцького і Галича… О, яке щастя, що дух їхній вивітрився…», «Новий Арбат перелицьований. Розіп’ята вулиця. Таке відчуття, що на стару Москву наклали другий шар фарби. Інше місто. Потойбічна Москва. Інженери-совки в незабутні 70-ті роки ховали пляшки в портфелях і зрисачували місто в пошуках цікавих видань. А зараз кожен зустрічний — брат Пляшка-На-Голові». «У Петербурзі жити — ніби спати в домовині» (О. Мандельштам).
Отець Йоан бореться за свій літературний канон, інший хрестоматійний ряд, очищений від шовіністичного бруду і блуду, — такий, який він на небесах. І це теж боротьба за Росію.
Своєрідність стилю письменника в тому, що кожна його фраза ніби існує окремо, автономно, настільки вона містка, вагома, по-філософському наповнена й часто іронічна чи саркастична, як-от: «Банна держава». Усі важливі питання вони вирішують «в парилці», «Без церкви Москва перетворилася б у загальну колонію добровільних зеків», «Уже здригнулася катерининська Москва».
Цьому письму не вадить виражена публіцистичність, а наповнює його актуальним звучанням і живим національним духом. Автор уміє розставити цікаві акценти, підібрати і вишикувати у градаційний ряд окремі вражаючі факти і зробити несподівані й неочікувані, але завжди глибокі і вражаючі висновки. «Пушкін був, як відомо, «невиїзним», а його читають», «Від Орла нічого не залишилося, окрім Марії Орловської. Від кладовищ — нічого, крім напівзасохлих сліз на могильних столиках зі здутою поверхнею. Від Москви нічого не залишилося, крім Фатимської Божої Матері, палацу «Восход» і храму Непорочного Серця».
Звісно, що в талановитому письмі завжди залишається якась загадка, особлива таємниця, яку зрозуміти і розгадати до кінця немислимо, але в отця Йоана ця таємниця ніби на видноті, читач — так здається — може навіть доторкнутися до неї руками, однак це не заважає їй легко і сонячно вислизнути в нього між пальцями, щоб далі сяяти в недосяжній і вабливій висоті.
Своєрідним епіграфом до роздумів письменника про Росію і долю людини можна поставити такі слова великого Фолкнера: «Письменник повинен забрати зі своєї майстерні все, крім старих ідеалів людського серця — любові й честі, жалів і гордості, співчуття й жертовності, — відсутність яких вихолощує і вбиває літературу. Я вірю, що людина не тільки вистоїть, — вона переможе. Доля письменника, поета писати про це…»
Саме в щоденниках, що вийшли в чотирьох томах, загальним обсягом понад чотири тисячі сторінок, як на мене, митець сягнув свого зросту і сили, чи, іншими словами кажучи, викристалізував художній стиль до вищого ступеня досконалості, де все таке містке, глибоке і мускульно-пружне.
Підсумовуючи, варто наголосити: про що б не писав о. Йоан, які теми і проблеми не порушував, його серце і думка неодмінно звернені до Росії, він перейнятий її долею, тривогою за її майбутнє. Звичайно, велике нещастя в тому, що духовна Росія сьогодні спить і на її просторах жирують фарисейство та сліпа злоба кочівника, але не згасає віра, що Премудрість впорається з цими отруйними тарантулами. І постане нова Російська Держава. Під сонцем любові Блаженного Йоана.
Петро СОРОКА,
письменник, член міжнародного ПЕН-клубу.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
