Круглі дати двох музеїв

Програма святкування 115-річчя ОХМ була достатньо насиченою і з сюрпризами, бо яка ж художня натура не прагне вразити чиюсь уяву! Вона розпочалася відкриттям скульптури «Невідомому глядачеві» Олександра Князика, встановленої у дворику музею. Досить симпатична камерна, «релаксна» робота, виконана з теплим гумором та іронією, притаманними цьому майстрові. Була інтрига: чи впишеться вона тактовно в архітектурний ансамбль класичного палацу? Повинен сказати, що цей витвір виглядає достатньо вмотивовано, органічніше, ніж, скажімо, авторський варіант пам’ятника генералісимусу Суворову Бориса Едуардса, який тут простояв певний час у довоєнний період.

Директор Віталій Абрамов оголосив ім’я 8-мільйонного відвідувача музею (саме стільки у цій установі, за статистикою, побувало людей за 115 років). Ним виявився відомий політик і меценат Сергій Гриневецький, який, таким чином, отримав почесне право на безкоштовне пожиттєве відвідування музею. Таким же правом наділений і найактивніший відвідувач музею Олег Крепостняк.

Привітати винуватців події прийшли представники облдержадміністрації, місцевого самоврядування, директори одеських музеїв, громадських організацій, інших установ. Скажімо, уже впродовж 44 років активно співпрацюють ОХМ і відділ мистецтв ОННБ ім. М. Горького. Її завідувач Тетяна Щурова подарувала музею кілька цінних видань. Це й монографія про харківського художника-авангардиста Бориса Косарева, альбом-каталог «Общество независимых», і новий альбом «Микола Пимоненко» (видавництво «Мистецтво») та ін. Для відділу українського декоративно-ужиткового мистецтва, який не так давно відродили співробітники ОХМ, директор Будинку-музею ім. М. Реріха Олена Петренко подарувала чудову картину чернігівської мисткині, виконану в національному стилі. Фонд художнього поповнив і рідкісний зразок авторської роботи — керамічний сервіз видатного майстра Діни Клювгант. Цей ексклюзив принесла в дар мистецтвознавець Тамара Михайличенко. Впродовж 20 років (з моменту виникнення) гарні партнерські стосунки з ОХМ склалися в Одеської філії Грецького фонду культури, яку представив її керівник Софроніс Парадісопулос. Цінне видання вручила колегам очільник Музею ім. В.П. Філатова Наталя Коваленко — збірник статей із журналу «Русская старина» про мариніста Івана Айвазовського, який зберігався в особистій колекції видатного вченого.

«Між відкриттям музею 6 листопада (26 жовтня за ст.ст.) та ідеєю одеської громадськості його заснувати минуло 35 років, — відзначив директор ОХМ Віталій Абрамов. — Можна собі уявити наших попередників, які наполегливо й ціле-спрямовано намагалися втілити таку ідею. Це були люди різних національностей та прошарків суспільства: від колекціонерів і меценатів до високого рівня чиновників, представників торгової і художньої еліти — співдружність, яка, наголошую, 35 років виношувала ідею заснування нашого музею. Це дає мені право стверджувати, що ОХМ аж ніяк не 115 років, а всі 150 (!). Поясню. Справа у тому, що при затвердженні статуту Одеського товариства красних мистецтв (ОТКМ) один із його пунктів передбачав створення міського музею красних мистецтв. Статут вступав у силу після його височайшого за-твердження. Хочу нагадати також, що цього року наш музей мав би відзначати 190-ліття від початку зведення його будівлі. Коли врахувати, що в 2015-у святкуватимемо 150 років створення ОТКМ і його дітища — Одеського художнього училища, то ми попрацювали на славу. Ми прагнули вшанувати цю дату на максимально оптимістичній ноті, тим більше що наш час не стиму-лює надмірний оптимізм». Зазначу, що працівники ОХМ власними силами провели ремонт, і фасад будинку набув ошатного вигляду.

Щодо дати відліку. Нагадаю, не так давно святкувалось 185-річчя ОННБ ім. М. Горького. Відправною точкою став не рік її відкриття (1830), а підписання відповідного рескрипту вінценосною особою (1829). Віталій Абрамов також нагадав той загальновідомий факт, що втіленню шляхетної ідеї — відкриття міської художньої галереї, — уможливила підтримка колишнього міського голови, купця і мецената Григорія Маразлі, який у 1890 році викупив колишній палац Потоцьких-Наришкіних і подарував його місту під майбутній музей.

На честь події на другому поверсі розпочала роботу виставка перших викладачів Одеської рисувальної школи (з 1901-го — училища) з фондів ОХМ, ОМЗСМ та колекції В. Новицького — «Одеські художники-«шістдесятники» ХІХ сторіччя». Це свого роду ремінісценція на вулканічну творчу активність у період «відлиги». Після підпорядкування Одеської рисувальної школи Петербурзькій академії мистецтв, у якій викладач фактично ставав чиновником, «одеська вольниця» у школі наказала довго жити.

Родзинкою виставки стали дві знакові картини однакового розміру пензля польських майстрів, які працювали у нашому місті. Це «Мадонна» Ромуальда Хойнацького та «Мадонна з немовлям»

І. Крушинського (обидві — 1865). При усій своїй академічній довершеності, остання вражає також теплотою переданого ніжного материнського почуття. Це перші роботи, які були придбані ОТКМ для майбутньої галереї. Виставка дозволяє зазирнути в Одесу, яка вже відшу-міла у часі. Тут є кілька пейзажів з панорамними видами портового міста середини ХІХ ст., портрети відомих людей, які розвивали його культуру й економіку. Несподіванкою стала етюдна робота Карла Брюллова «Песик», яка приваблює відтворенням глибини переживань милої істоти. Її подарував ОТКМ художник-аматор фон Ренкельн. З-поміж інших увагу привертають твори німецьких майстрів, вихованців Мюнхенської АМ Фрідріха Мальмана та Антона Бауера, італійця Петро Боні та ін.

З нагоди свята співробітники підготували збірник статей відомих мистецтвознавців, журналістів та краєзнавців міста, присвячених більш ніж сторічній діяльності музею. Його презентація відбудеться вже найближчим часом.

Святкування 90-річчя ОМЗСМ, яке відбулося у день виходу його першого каталогу, мало ширші масштаби, що обумовлено ще однією датою — 30-літям заснування Одеської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Нагадаю, що саме його фахівці із столиці нині повертають до життя викрадений із ОМЗСМ 2008-го і понівечений шедевр Караваджо «Взяття Христа під варту» (бл. 1602).

У 2012-у Національний реставраційний центр відзначив своє 75-річчя. Крім Одеси, він має ще два представництва — у Львові та Харкові. З приємністю зауважу, що колеги і цих міст проявили солідарність з одеситами і персонально їх привітали. Зокрема, від Києва була делегація з восьми осіб. Робота представників цієї професії прихована від загалу, але саме вони бережуть від тлінної дії часу скарби національного мистецтва.

Директор ОМЗСМ Людмила Сауленко нагадала деякі історичні факти, пов’язані із заснуванням музею, і як документальне свідчення продемонструвала перший каталог, виданий восени 1924-го. Установа виникла на базі експропрійованих у 1919—1920 роках творів з приватних колекцій, які потрапили в музейний фонд, що розташовувався саме в приміщенні ниніш-нього музею, що на Пушкінській, 9. Інше джерело надходження — ОХМ, про який ішлося вище. Відкриття Галереї старовинного живопису відбулося 26 червня 1924 року як філії Першого народного художнього музею, що тоді перебував у будинку графа М.М. Толстого на Сабанєєвому мосту.

«Завідувач музею, Теофіл Борисович Фраєрман, був особистістю непересічною — художник, ерудит, європейськи освічена людина, — відзначила у своєму виступі Людмила Сауленко. — Він мав майстерні у Парижі, був членом журі паризького «Осіннього салону»… Як філіал Першого народного художнього музею у 1924 році була створена Галерея старовинного живопису, саме тут, у колишньому палаці Абази. Її завідувачем став Осип Давидович Зейлігер. Зейлігер був вихованцем Одеського художнього училища, згодом на відмінно закінчив архітектурний факультет Петербурзької академії і як кращий студент отримав право на річне стажування в Європі з метою вдосконалення своїх знань. Розумієте, наш перший директор був у всіх музеях Європи! Ось такі особистості стояли біля витоків нашого музею, і я хочу вклонитися пам’яті цих світлих людей».

Колектив музею привітали представники влади, колеги, численні друзі та прихильники, зокрема голова опікунської ради ОМЗСМ, депутат облради Юрій Маслов. Приємну місію нагородження ювілярів виконав заступник голови облради Петро Хлицов.

Про значний науковий потенціал ОМЗСМ свідчить випуск двох книжок: «Одеський музей західного і східного мистецтва — 90» під редакцією Людмили Сауленко та каталогу-альбому «Західноєвропейська акварель ХІХ—ХХ століть в Одеському музеї західного та східного мистецтва» (автор Ірина Глєбова). Ці видання, що побачили світ у видавництві «Астропринт» за підтримки мецената Юрія Маслова, отримали у подарунок музеї та бібліотеки міста.

Володимир КУДЛАЧ.