№ 79 (21550) субота 11 жовтня 2014 року

7 жовтня, у вівторок, і 8 жовтня, у середу, у двох сусідніх країнах почалася боротьба із спільним злом. Хоча російську корупцію від української відрізнити складно, виявилося, що методи боротьби такі ж різні, як країни. В Україні по казнокрадах спробували вдарити законом, у Росії — молитвою.

Революція і корупція

Використання владних повноважень для особистої вигоди процвітає всюди, де сильна бюрократія і нема надійних засобів контролю за діями посадових осіб. Таких засобів, втім, нема ніде в світі. І в більшості країн йдеться не про викорінення зла, а про те, щоб зменшити його масштаби. Зменшити там, де корупція загрожує розвитку суспільства і безпеці держави.

Цими днями до місць постійного базування повернулися 150 прикордонників з Ізмаїльського, Білгород-Дністровського та Котовського загонів, які близько двох місяців з гідністю виконували свій військовий обов’язок в зоні проведення антитерористичної операції.

Рідні міста зустрічали героїв сльозами радості, квітами, прапорами та кульками. Захисників вітчизни вітали з поверненням додому їхні сім’ї, командування загонів, бойові товариші, представники місцевого самоврядування, волонтери.

Минулими вихідними активісти координаційного центру Євромайдану побували в зоні АТО. Вони доставили допомогу одеським бійцям, які захищають Маріуполь.

Про свою поїздку на схід в Одеському кризовому медіацентрі розповіли лідер координаційного центру Євромайдану Ігор Ганжумянц та журналістка Мішель Арманд.

Цього разу в зону АТО волонтери вирушили на двох мікроавтобусах і легковому автомобілі. Вони повезли нашим воїнам теплі речі, тепловізори, спальні мішки, каремати тощо. «Бойовий дух захисників Маріуполя дуже високий. Вони отримали багато техніки, утеплилися, побудували захисні споруди, готові відбити напад ворога», — запевнили одеські волонтери.

Під такою назвою у Всеукраїнському центрі болгарської культури відбувся «круглий стіл» у якому взяли участь експерти та фахівці в галузі міжнародних відносин, представники громадських організацій та органів державної влади, дипломатичних місій, курсанти Військової академії та студенти одеських вишів.

Учасники висловили стурбованість нинішнім станом подій на півдні та сході України, обговорили проблеми національної безпеки, а також загрози та виклики для нашої держави, підкреслили особливу важливість поєднання інформаційних і просвітницьких зусиль громадськості, державних установ та міжнародних організацій, країн світової спільноти задля збереження безпеки на планеті й недопущення збройних конфліктів.

Представники спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, які цими днями побували в Одесі, поділилися з журналістами своїми спостереженнями за тим, що відбувається в країні.

Прес-секретар місії Майкл Боцюрків зазначив, що ситуація на сході країни щодня змінюється у бік погіршення, особливо в окремих районах Донецька та в Дебальцевому. Однак є зони, де ситуація стабілізувалася. Спостерігачів непокоїть майбутня зима у зонах АТО, оскільки житло після боїв не придатне для проживання, а інфраструктура зруйнована.

Кордони Європи не можуть бути змінені з огляду на історичні факти. Якщо ж послуговуватися нинішньою кремлівською логікою, то територія сучасної Росії може бути роздана іншим країнам. Про це йдеться в інтерв’ю президента Білорусі Олександра Лукашенка, фрагменти якого оприлюднив казахський телеканал «16/12».

За словами Олександра Лукашенка, якщо говорити про часи монголо-татарського іга, тоді територію Росії треба буде роздати. «Ми не хотіли б руйнування української держави. Тут багато говорять, що там Крим колись «неправильно» відійшов до України, що це споконвічна російська територія. Це неправильний підхід. Ну, повернімося тоді до часів хана Батия, монголо-татарського ярма — тоді треба буде віддати Казахстану, Монголії чи ще комусь практично всю територію Росії, Західної Європи, Східної Європи — ну, крім Білорусі, вони якось до нас дійшли, але не зачепили. Тому для чого повертатися до того, що було? Перекроювати кордони не можна», — цитує «Радіо Свобода» білоруського лідера.

Допомогу більш як на півмільйона гривень отримали вимушені переселенці зі сходу України від Одеської обласної організації Товариства Червоного Хреста. Про це повідомила на брифінгу керівник обласного осередку товариства Тамара Барнич, яка особливо підкреслила налагоджену співпрацю медиків і соціальних служб Одещини з активістами організації.

Сьогодні, запевнила Тамара Барнич, переселенці, яких на Одещині майже 13 тисяч, у повному обсязі забезпечені необхідними ліками та препаратами. Зі свого боку активісти Червоного Хреста надають цим людям психологічну та юридичну допомогу, посильно забезпечують продуктами харчування, засобами особистої гігієни та одягом. Провели в Одесі кілька благочинних акцій зі збору продуктів харчування для людей, що потрапили в біду. Зібране в торговельних центрах «Ашан» було передано до санаторних закладів у Маяках, Сергіївці та в «Куяльник», де тимчасово розселені наші співвітчизники зі сходу. А ще активісти Червоного Хреста зібрали до школи понад 400 дітей, забезпечивши їх шкільною та спортивною формою, взуттям, шкільним приладдям.

На зібраному 9 жовтня «Опозиційним блоком» мітингу перед обладміністрацією, перед присутніми виступили колишні члени Партії регіонів — депутати Верховної Ради Нестор Шуфрич і Юрій Бойко, екс-голова Одеської ОДА Микола Скорик. Промови були короткими: політики розкритикували нинішню владу, пообіцяли всіляке «покращення» у разі чергового обрання в парламент.

Нагадаємо, що 30 вересня в Одесі Нестора Шуфрича побили. Цього разу на площі обійшлося без по-дібних інцидентів. Хоча представники одеського Євромайдану, Автомайдану та Самооборони там же проводили свій мітинг, на якому висловлювали своє ставлення до лідерів опозиції.

До спілкування з опонентами «євромайданівці» підійшли з притаманним одеситам гумором — роздавали «опозиціонерам» сувенірні «шуфрички» — 100 гривень із портретом Шуфрича з заклеєним оком.

Цей прозорий натяк на те, що прихильники опозиції отримували гроші за участь в акції, підтвердився ще до початку мітингу. До активіста Євромайдану Марка Гордієнка, якого прийняли за одного з організаторів опозиційного зібрання, підійшла група молодих людей, імовірно, студентів, з питанням про те, де можна отримати гроші за участь у мітингу.

Коли підполковника називають полковником, він ніколи не ображається. Мій знайомий Маркіян реагує так само, коли я інколи по-дружньому величаю його класиком. І не тому, що пише вірші, від яких зітхає білява сусідка, — ні, просто він захоплюється класичною літературою і радить перечитувати написане колись, щоб краще розуміти сучасне.

— Як ти ставишся, наприклад, до Андрія Головка? — запитав мене.

— З повагою, — відповів. — На все життя запам’ятав його Пилипка, у якого очі — наче волошки в житі... Письменник зіркий, емоційний, реалістичний. Співець комуністичної ідеології...

Цими днями в інформагенції «Контекст-Причорномор’я» журналісти мали змогу поспілкуватися з кількома відомими в країні, і на Одещині зокрема, людьми, які вирішили балотуватися до Верховної Ради. Це — кандидати у народні депутати України від партії «Народний фронт»: командир батальйону «Миротворець», полковник міліції (загальнодержавний округ) Андрій Тетерук; депутат Одеської міської ради, один з активістів одеського Євромайдану Олександр Остапенко (133-й мажоритарний округ); активіст Майдану, волонтер Олександр Сомов (136-й округ); депутат Южненської міської ради, учасник Майдану, Олександр Горін (139-й округ); учасник АТО Дмитро Цибенко.

Тема прес-конференції: «Реалії та домисли: що насправді відбувається у зоні АТО. «Іловайський котел». Чому комбати йдуть до Верховної Ради? Народний тил — волонтерський рух Одеси».

Поява Олександри Шереметьєвої в українській політиці зруйнувала стереотип, що серед лідерів партії обов’язково мають бути зірки футболу, естради, представники олігархії чи великого бізнесу. Вперше в Україні в п’ятірці лідерів політичної сили з’явився сільський голова. Керівник Омельницької сільської ради — Олександра Шереметьєва — №3 у виборчому списку партії «ЗАСТУП».

Основні заходи уряду щодо посилення соціальної підтримки населення при оплаті житлово-комунальних послуг

Удосконалення програми житлових субсидій

З 1 жовтня змінився порядок призначення житлових субсидій, який передбачає запровадження:

* нової соціальної норми житла (зменшено на одну особу — із 21 м2 до 13,65 м2 та збільшено на сім’ю — із 10,5 м2 до 35,22 м2;

Як ми вже повідомляли, змінами до законів, які набрали чинності 20 вересня, вводиться обов’язкова ідентифікація сільськогосподарських тварин. Завдяки цьому створюється система постійного контролю за станом здоров’я великої рогатої худоби, коней, свиней, овець та кіз. Вносячи такі зміни, парламентарії мали на меті гармонізувати законодавство України з відповідним законодавством ЄС, гарантувати населенню безпечність для здоров’я харчових продуктів тваринного походження, посилити контроль за епізоотичною ситуацією у державі. Про окремі нововведення — нижче.

У день Покрови Пресвятої Богородиці відзначимо наших українських героїв: словом пошанування та вдячності — живих, словом скорботи і пам’яті — тих, котрі полягли за Україну. Щоби віднині і назавжди 14 жовтня стало на нашій землі Днем захисника Вітчизни.

Чомусь так мало кували цього літа в Україні зозулі. Та й добре, що не кують, не пророчать, не врочать, не розчаровують… У час війни нічого не варті ці кування. В час війни не можна слухати їх тим, чия зброя не встигає вистигнути, кому не треба відволікатися від головного свого завдання: бити ворога. Святе це діло: боронити любу Вітчизну свою від агресора, бити його на своїй власній землі, на яку він суне ордою, щоби знищити нас, узяти в ясир, обернути на своїх підданих.

7 жовтня, виступаючи у сесійній залі, народний депутат Володимир Яворівський (фракція «Батьківщина»), закликав голову ВР Олександра Турчинова в останній день голосувань парламенту цієї каденції — 14 жовтня — поставити на голосування законопроект, співавтором якого він є, щоб день Покрови вважати днем української армії, днем українського воїнства.

Нагадаємо, ще у березні 2013 року Володимир Яворівський та Василь Пазиняк підготували проект Закону «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України» (щодо встановлення святкового дня — Дня Покрови Пресвятої Богородиці — Дня українського війська).

В Україні сьогодні, як ніколи, актуальна проблема формування національної ідеї і нації. Без розуміння сутності, історії і шляхів утворення української національної ідеї неможливо сформувати націю і зберегти незалежність нашої держави. Особливо вдало це можна прослідити на історії українського козацтва.

Важливий внесок у розробку цієї теми зробили Володимир Антонович, Михайло Грушевський, Дмитро Яворницький та інші історики. Серед сучасних слід назвати Валерія Смолія та Валерія Шевчука. З іноземних — Жана-Бенуа Шерера, першого західноєвропейського дослідника, який на широкій документальній базі дослідив період козаччини. З багатьох сторінок його праці до нас промовляє щира симпатія автора до України, часом навіть захоплення героїчною епопеєю боротьби козаків за волю. Історик відзначає: «Цей народ, пам’ять якого повна спогадів про предків, скинув із себе ярмо — і саме цього не хочуть йому пробачити».

Таку назву має упорядкована Володимиром Чуйком об’ємна антологія (з грецької anthologia — зібрання кольорів) вибраних літературно-художніх творів різних авторів, що вийшла друком у київському видавництві «Криниця».

Як пише в післямові до цього видання директор «Криниці» Леонід Андрієвський, першою у них 2003 року побачила світ «Книга про Матір», упорядкована тим же Володимиром Чуйком. І тому «Книга про Батька» (як про це зауважує у передмові сам упорядник) є своєрідним продовженням попередньої антології, бо нерозривними у своїй пошані і святій доброті є поняття «Батько» і «Мати» у слові «Батьки». Ці поняття вкорінені в український національний менталітет, про що влучно сказано у ліричному вірші самого упорядника антології:

НОВЕЛА

Листи в нашій родині були справжнім ритуалом. Як у їх написанні, так і в отримуванні. Коли приходив лист від старших сестри чи брата або якоїсь іншої рідні, за сімейним столом обов’язково відбувалася голосна «читка». З коментарями, іноді дуже смаковитими — тато був гострим на язик, а мама намагалася його приструнити: «Петю! Тут же діти!». Ми з сестрою, добряче вивчивши татусів сленг, не дуже-то й звертали на мамині зауваги, знаючи, що «горбатого могила…».

Я й досі бережу мамині листи, написані її рукою, а інколи друковані на машинці (мама працювала в радгоспі, куди закинула доля нашу ой яку непросту родину, секретарем-друкаркою). Ці листи були такими образними, що моя старша сестра-лікар за одним із них, у якому мама писала, що «стала такою стрункою дамою, що вже від вітру хилиться і ледве може додибати до хвіртки, але чомусь дуже відчуває спрагу», надіслала телеграму: «Негайно перевірся на цукор!». І виявилося, що у матусі хвороба та ще й у дуже тяжкій формі. Той діабет через кілька років таки звів її в могилу…

Як уже повідомляли «Чорноморські новини», у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ) триває персональна виставка заступника голови Одеської обласної організації НСХУ, заслуженого художника України Сергія Савченка. Ось як на його експозицію «Екзистенція в площинах паперу та природних об’ємних форм» відгукнувся всеукраїнський культурологічний тижневик «Слово Просвіти» (номер за 9—15 жовтня).

Тема діалогу між тисячолітньою етнічною культурою України із сучасною людиною хвилювала художника Сергія Савченка давно. Як людина, у якої вже сформувалася модель творчості, свою виставку він представив у гранях екзистенції. Художник провів паралель із багатьма поколіннями етнічної культури. І як людина з певним політичним і громадянським світоглядом, саме так бачить український культурний простір у контексті світової культури. Взаємодія культур у його картинах і таракуцах (природна форма яких вмикає інтуїцію художника, посилює відчуття захованого образу; а процес розгадування коду народної культури через ритуальну дію — творчий процес з таракуцами — «зробили революцію» у свідомості Савченка) — це той потрібний діалог із сучасністю через вичищений, рафінований обрядовий знак, який виражає українську космогонію. Застиглість знаку етносу несе в собі колосальний динамічний образ внутрішньої наповненості. За словами художника, це тисячі поколінь, які збагатили знак української культури своїми екзистенціями. І хоча космічні процеси нам здаються статичними, там  є колосальна внутрішня динаміка. Ми сприймаємо часопростір етнічної культури цілісно. Коли входиш у творчий процес, тебе починає затягувати магія етнічного. І напруга цієї динаміки дає імпульс кожному, хто споглядає таке мистецтво. Інша річ — це відповідне сприйняття екзистенції.

Це слово можна часто почути у чергах — чи до терапевта, чи в касу для оплати «комуналки», чи й у набитому пасажирами тролейбусі. Слово це — дуже тривожне: «остеопороз».

Усі знають лише те, що пов’язане воно з порушенням кальцієвого обміну в організмі й що кістки при цьому стають крихкими. Щоб детальніше розібратися з цією хворобою, ми звернулися до фахівця — доктора медичних наук, професора Андрія КАЛАШНИКОВА.

На Одещині пройшли «Дні серця». До участі в акціях, які відбулися в усіх містах і районах області (людям вимірювали артеріальний тиск, надавали консультації та роз’яснення — на знимку), було залучено більше 40 тисяч осіб.

Так, в Одесі впродовж двох днів студенти старших курсів обласного базового медичного училища за участю лікарів Центру здоров’я всім охочим вимірювали артеріальний тиск у людних куточках міста — на залізничному вокзалі, автостанції «Привоз» і Центральному автовокзалі, на вулиці Дерибасівській, Соборній площі та в Преображенському парку. Всього в «Днях серця» взяли участь близько півтори тисячі одеситів, причому в 377 осіб була діагностована артеріальна гіпертензія, у 147 — вперше. Людей з підвищеним тиском медики направляли на подальше обстеження у міські лікувальні заклади, а також інформували про можливість придбати антигіпертензивні препарати за рецептом лікаря зі значною знижкою в рамках пілотного проекту для пацієнтів з гіпертонічною хворобою.

Фахівці Київського національного торговельно-економічного університету розробили унікальний харчовий продукт «Реабілакт» для швидкого відновлення організму поранених, які перебувають на лікуванні у військових шпиталях.

«Продукт ентерального харчування має високу енергетичну цінність — містить білкову складову, незамінні амінокислоти, вітаміни та мінеральні елементи. «Реабілакт» пройшов апробацію в Головному військово-медичному клінічному центрі Міністерства оборони України та підтвердив свою функціональну ефективність і позитивний вплив на корекцію порушеного обміну речовин в організмі людини на різних етапах лікування та відновлення», — повідомив речник інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко.

Зараз час стресів, страхів, психологічних перевантажень. Кожен по-своєму шукає свої ліки для душі.

Журналісти провели анкетування на тему «Як зберегти психічне здоров’я?» Відповіді такі: ігнорувати теленовини (30% опитаних), читати книги (28%), випивати (16%), займатися спортом (11%), дивитися комедії (5%), більше уваги приділяти сексу (4%), більше часу проводити з дітьми (4%), воювати з сусідами (2%).

Народна мудрість твердить, що велике горе здатне вбити і здорову людину. Вчені виявили, що переживання втрати близьких призводить до різкого ослаблення імунної системи. Це явище особливо виражене у людей похилого віку.

Випадки, коли подружжя, які прожили в щасливому шлюбі багато років, несподівано йдуть з життя одне за одним упродовж короткого періоду часу, аж ніяк не поодинокі. При цьому незабаром після смерті чоловіка або дружини у того, хто залишився в живих, починають розвиватися найрізноманітніші захворювання, навіть якщо раніше ця людина нічим не хворіла. Як встановили британські дослідники, у таких випадках стрес різко порушує роботу імунної системи, яка припиняє ефективно виконувати своє завдання з виявлення і знищення хвороботворних вірусів, бактерій і ракових клітин.

До редакції завітала жінка, добре знайома багатьом працівникам «Чорноморки». Прийшла з дещо несподіваним питанням, яке ніби й не торкалося її суто особистих інтересів. Та ось, власне, зміст її прохання-пропозиції.

— Біля нашого будинку живе чимало братів наших менших — бездомних котів і кішечок, — повела мову пані Тетяна. — Хтось із різних причин їх залишив, підкинув, інші вже й народилися в підвалі, під’їздах, на подвір’ї. Дякувати Богові, поруч мешкає багато добрих серцем, співчутливих людей, котрі всіляко опікують цих пухнастих різномастих тваринок, постійно підгодовують. Коли виникає потреба, підліковують, звертаючись за порадою до ветеринарів. Мені й самій не раз траплялося цим клопотатися. І щоразу серце радіє, коли вдається виходити кволу чи покалічену тваринку, а потім бачити її вдячний погляд, довіру. Так, так, вони відчувають людське добро.

10 жовтня — Всесвітній день яйця. Це неофіційне свято всіх шанувальників кулінарних страв, з-поміж основних інгредієнтів яких є яйце. Відзначається воно у другу п’ятницю жовтня.

У 1996 році в австрійській столиці Відні відбулася чергова конференція «Міжнародної яєчної комісії» (International Egg Commission). Її делегати визнали за необхідне встановити для яйця і його кулінарних похідних власне свято. «Міжнародна яєчна комісія» стверджує, що існує більше десятка причин для вшанування яйця. Чимало країн, особливо тих, де розвинене птахівництво, з готовністю підтримали цю ідею. Відтоді нове свято стало по-справжньому всесвітнім. З кожним роком дедалі більше держав беруть участь у святкових заходах, викликаючи інтерес засобів масової інформації і споживачів яєць.