Найвища нагорода – любов глядачів

У випускниці театрального вишу було багато запрошень з різних міст України. Ірина Микитівна обрала Одеський український театр. Перша роль у нашому театрі — Софія у виставі «Безталанна» за драмою І. Тобілевича (Карпенка-Карого).

Відтоді минуло 52 роки. За цей період зіграно чимало ролей у виставах за творами української і світової класики, сучасної вітчизняної і зарубіжної драматургії. У творчому доробку Ірини Черкаської — ролі у драмах, комедіях, трагікомедіях, трагіфарсах, поетичних постановках.

Актриса музично-драматичного театру з радістю виконувала ролі в численних музичних виставах. Скажімо, глядачі старшого і середнього віку пам’ятають Ірину Микитівну в ролі циганки Маври у виставі 1981 року «У неділю рано зілля копала» — народній легенді за повістю Ольги Кобилянської (постановка заслуженого діяча мистецтв України Ізакіна Гріншпуна), в ролі Аделі, дочки Тев’є, у виставі 1984 року «Тев’є-молочник» за Шолом-Алейхемом (перша постановка теперіш-нього художнього керівника театру Ігоря Равицького на одеській українській сцені), в ролі Ніни у виставі заслуженого артиста Росії Бориса Зайденберга «Поріг» за п’єсою білоруського драматурга Олексія Дударева, в ролі Інни у виставі Ігоря Равицького «Мурлін Мурло» за сучасним трагіфарсом Миколи Коляди.

Ірина Черкаська працювала з різними режисерами: Броніславом Мешкісом, Борисом Зайденбергом, Ізакіном Гріншпуном, Володимиром Тумановим, Костянтином Пивоваровим, Ігорем Равицьким. Її партнерами були славетні артисти — корифеї Одеського українського театру: народні артисти України Іван Твердохліб, Юлій Божек, Генріх Осташевський, заслужені артисти України Ганна Бутовська, Катерина Лозова, Ігор Максимов, Василь Яковець…

У своїй першій виставі «Безталанна» Ірина Черкаська виходила на сцену з Анатолієм Дриженком, сьогодні — народним артистом України. Анатолій Дриженко грав Гната, нинішня ювілярка — Софію, а тепер заслужена артистка України Світлана Гужва — Варку (відтоді вони стали подругами).

У діючому репертуарі актриса зайнята у виставах «Шельменко-денщик» (грає дружину Шпака і матір красуні Прісіньки Фену Степанівну), «Любов по-французьки» (Огюстина), «Ну… дуже маленькі комедії» (Надія Леопольдівна), «Кайдаші» (Довбишка, матір Мотрі).

У 1981 році Ірина Черкаська була удостоєна почесного звання «Заслужена артистка України». Нагород має чимало: орден княгині Ольги, медаль «Трудова слава», почесні грамоти, інші відзнаки від обласної та міської влади. Та, мабуть, найвищою нагородою для неї є ви-знання і любов глядачів.

Ірина Микитівна щаслива, що у її житті є Театр! Одеський український театр — рідний дім актриси. Тут вона знайшла й свою долю. Її чоловік, Володимир Андрійович Черкаський, був артистом у театрі, а потім працював у керівних установах міста та області.

Служіння театральній музі доповнюють кінозйомки. Кіноролі останнього часу — у стрічці Кіри Муратової «Мелодія для шарманки», фільмах «Самотній ангел», «Лавка Рубінчика», серіалі «Куротний роман» (остання за часом кінороль).

Ірина Микитівна любить поезію (зокрема, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко), любить гумор. Охоче виконує гуморески під час творчих зустрічей у шкільних класах та студентських аудиторіях, бібліотеках.

Актриса сповнена сил, енергії і прагне працювати.

Запрошуємо глядачів на вистави Українського театру — наші актори працюють для вас!

Прес-служба Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька.