Чи назріває новий Майдан?

Кількість протестів

Через півроку після повалення Януковича протестна активність в Україні хоча й спала, та все ще залишається на дуже високому рівні. За серпень — місяць тради-ційних відпусток — зафіксовано щонайменше 690 протестних подій (у цю кількість не включені події в рамках бойових дій на Донбасі). Для порівняння: у серпні 2012-го та 2013 років було зафіксовано більш ніж вдвічі менше протестних подій (271 і 297), а в серпні 2010-го і 2011-го — у 3—4 рази менше (154 і 195). Напередодні Майдану, у жовтні 2013-го, було зафіксовано тільки 423 протестні події.

Кількість протестних подій у серпні перевищує середньомісячний показник за «домайданівський» період 2013 року (з 1 січня по 20 листопада) у 1,5—3 рази в усіх регіонах України, крім Донецької і Луганської областей, а також анексованої АР Крим. При цьому найбільше (більш ніж утричі) абсолютна кількість протестних подій зросла в трьох східних областях — Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій. Втім, навіть на Донбасі та в Криму було за-фіксовано фактичну ту саму кількість протестів, що повідомлялася в середньому щомісяця до початку Майдану в 2013 році — щонайменше 30 та 12 подій відповідно. Серед населених пунктів України найбільша кількість протестів у серпні, як і завжди, була зафіксована в Києві (85 подій), на другому і третьому місцях — Одеса (51) та Харків (35) відповідно.

Тематика виступів

А от тематика протестних виступів у серпні була дуже нехарактерна для української протестної активності. Незважаючи на очікування, що погіршення соціально-економічної ситуації викличе масові протести та чи не соціальні бунти, поки що лише 22% протестних подій у серпні порушували ті чи інші соціально-економічні питання. Для порівняння: у 2013 році, до початку Майдану, соціально-економічні питання звучали під час абсолютної більшості (56%) протестів. Навіть в абсолютних показниках кількість соціально-економічних протестів у серпні (155) виявилася суттєво меншою, ніж середній показник за «домайданівський період» (180). Зокрема, питання комунальних послуг, у тому числі підвищення тарифів, піднімалися тільки під час 22 протестів. При цьому у майже такій самій кількості протестів (20) люди вимагали вирішити соціальні проблеми збройних сил та їх недостатнього забезпечення.

Натомість найпопулярнішими тематиками протестів у серпні були питання ідеологічного характеру (54%): виступи «за єдину Україну», проти Росії та російської інтервенції, спричинені значним сплеском патріотичної мобілізації. Характерно, що ідеологічні протести переважали в усіх регіонах, крім Києва, де активніше велася полі-тична боротьба. Політичні питання порушувалися під час 35% протестів, при цьому найпопулярніше політичне питання — люстрація — висувалося під час 10% усіх протестних подій серпня, насамперед у Києві та Одесі. Питання громадянських прав звучало не частіше, ніж минулого року, а саме у 25% протестних подій.

Загалом ті питання, які можна було б назвати вимогами Майдану, — люстрація (69 протестних подій), боротьба з корупцією (62) та захист громадянських свобод (31) — значно рідше висувалися під час протестів, ніж патріотичні теми.

Водночас протестів проти мобілізації було зафіксовано лише 46, переважно у західних та центральних областях, а також у Києві. А протестів з виразно антивоєнними вимогами (тобто за припинення військових дій та перехід до перемовин) ще менше — лише 14, причому переважно у східних та південних областях.

На Донбасі у населених пунктах, контрольованих українською владою, фіксувалися переважно демонстрації патріотизму, як і в інших регіонах, однак майже завжди невеликими групами людей, не більше 200 осіб. Лише в Ма-ріуполі чисельність проукраїнських протестів перевищувала 1000 осіб у дні, коли місто було під загрозою штурму. У населених пунктах, контрольованих сепаратистами, було зафіксовано лише 3 невеликі протестні події проти «народних республік», а саме: в Алчевську, Макіївці та Луганську, де, наприклад, 8 серпня місцеві мешканці прийшли до зайнятої обласної адміністрації з вимогами припинити стрільбу на вулицях та відновити постачання води й електроенергії. Так само були зафіксовані лише поодинокі мирні виступи на підтримку сепаратистів, як, скажімо, православна хода 3 серпня у Донецьку на підтримку «ДНР».

Насильство
та репресії

Навіть не враховуючи бойові дії в Донецькій та Луганській областях, частка конфронтаційних та насильницьких дій під час протестів є теж незвичайно високою і перевищує аналогічні показники навіть за період Майдану. Зокрема, серед усіх протестів серпня 15% були насильницькими, а ще 40% — мирними, але конфронта-ційними. Найпопулярніші форми протесту такого роду були спрямовані не на людей, а на символи — у вигляді нападів на радянські па-м’ятники або патріотичних графіті. Однак навіть якщо виключити з розрахунків подібний символічний радикалізм, рівень конфронтації та насильства залишається все одно дуже високим: 14% насильства і 26% конфронтаційних акцій перевищують рівень радикалізму навіть під час Майдану (13% і 23% відповідно). Найбільше несимволічних насильницьких дій було зафіксовано у південних областях (зокрема, спроби підпалів та інші напади на «Приватбанк» і військкомати), а також у Києві (під час розгону наметового містечка на Майдані Незалежності).

При цьому рівень репресій проти протестів у серпні, хоча й зменшився порівняно з Майданом, однак перевищував цей показник за правління Януковича до початку Майдану. Якщо у 2013 році до кінця листопада на 100 протестів припадало 18 негативних реакцій, то в серпні 2014-го — 22 репресії на 100 протестів. Найбільша їх кількість зафіксована якраз у південних та східних областях (без Донбасу) і спрямовувалася на прихильників «Антимайдану» та «народних республік». При цьому в Криму зафіксований незвичайно високий показник репресій проти інших форм суспільно-політичної діяльності (25 подій), насамперед спрямованих проти кримськотатарського руху, проукраїнських активістів та власності українських олігархів.

Повністю з результатами дослідження, методикою та класифікацією подій можна ознайомитися в звіті «Результати моніторингу протестів, репресій та поступок за серпень 2014 року» на сторінці http://www.cedos.org.ua/uk/protests.