Євген Боровик
Мамо — війна!..
Тихе осіннє світання,
Сонце із хмар вигляда:
Плач у красі і страждання —
Зрадила спокій війна.
Мама в прощальному слові,
Очі осліпли в сльозах:
В сина дорога до крові —
В серце закрався страх,
В Бога вимолює мрію:
«Сину, вернися живим.
Господи, дай нам надію:
Він же у мене — один».
«Синку, тебе ж я ростила,
Вірила в долю твою.
Може, даремно навчила
Любить так Вітчизну свою,
Що ти тепер добровільно
З Півдня поїдеш на Схід,
Аби не стать підневільним
І не зганьбити свій рід».
«Мамо — війна! І не треба
Вам дорікати собі:
Грама землі ані неба
Не віддамо ми Москві».
Цвіт сонця осипав оселю з небес,
А хмари моргнули крилом,
І звідки, не знаю, озвучив хтось десь:
«Гордіться ви сином-орлом»!
Лист з раю
Не плач, матусю і рідня,
Що я так рано вас покинув:
Отримав підлу кулю москаля —
За Україну я загинув.
Мені лиш було двадцять два.
Та ти повір: я не шкодую,
Що вибрав смерть, а не життя —
Від смерті я життя рятую.
Для нації своєї, для дітей,
Щоб жили в мирі, злагоді, любові,
Добро щоб квітло у серцях людей,
І щоб цвіла спільнота в мові.
А за хустину чорну і за біль пробач:
Загинув я за світло правди,
І ще раз прошу, матінко, не плач —
За мене Бог поможе завжди.
Чуття кохання
Ні відгуку, ні слова, ні привіту —
Пустелею між нами світ лежить,
І думка, мов із того світу,
Налякано у серці тяготить.
Невже поміж годин журби і гніву
Минуле зникне, не залишить слід,
Як легкий звук забутого мотиву,
Як тане по весні від сонця лід?
* * *
Не вір мені, коли в журбі, в знесиллі
Сказав тобі, що розлюбив.
Як і не вір морській ти хвилі:
Після відливу знов прилив.
Душа моя наповнена коханням.
Готовий волю серця я віддать.
І хвилі, наче буйно п’яні,
До берегів улюблених біжать.
Осінь
Достигає калина.
З кожним днем холодніше.
Чую крик журавлиний,
Серцю якось сумніше.
Запах квітів стихає,
Листя з скрипом жовтіє:
Красота помирає
Чи то літо хворіє?
Сонце рідше сміється,
Стрибунець вже не скаче:
Скоро осінь проснеться
І зпросоння заплаче.
Друзям
Ми — однодумці, ми — брати,
Хоч стали рідні не по крові:
Друг друга нам би не знайти —
Зріднились душі у любові.
І світло полум’я в житті —
Цілющі ліки смутку, горя,
Як квіти щастя навесні,
П’янять мене так дружби зорі.
Я вдячний друзі, що ви є:
З вами би вік мені дожити,
Бо ви в житті — життя моє.
Тож як мені вас не любити?!
* * *
Правдива дружба — справжня і смілива —
Подвоїть твою радість у житті,
Не буде в чорну мить зрадлива,
А зменшить смуток вдвічі у біді.
А самолюбство є отрута дружбі.
Тож без недоліків ти друга не шукай:
У шукачів — самотні судьби.
Зерно поваги друзям віддавай.
І ти пізнаєш щастя у житті.
Ніякі почесті його, повір, не варті.
Здолаєш всі негоди ти круті
На доленосній своїй карті.
Рідні, друзі, колеги, колишні учні вітають Євгена Васильовича Боровика з днем народження і зичать доброго здоров’я, усіляких гараздів та довгих років життя у мирі, злагоді і любові!
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
