Переглядів: 845

Повернення «одеських парижан»

На Одесу чекає довгождана подія: за 95 років у рідне місто знову повертається колекція творів «одеських парижан» Якова Перемена (1881, Житомир — 1960, Тель-Авів). Нині значна частина її (86 експонатів) належить фонду «Український авангард» (Київ). Із 31 серпня по 28 вересня збірка буде представлена в Музеї сучасного мистецтва Одеси (МСМО). Парадокс у тім, що до цього часу власники колекції не в змозі ввезти її в Україну на постійній основі.

Про те, що цю виставку презентують в Одесі, досить голосно заявили ще 2011 року. Її з нетерпінням чекали мешканці міста, що вважають його унікальним культурним явищем світового рівня. Адже інтелігенція Одеси прагне розвивати як місцеві традиції, так і всотує найновіші тенденції європейського мистецтва. Попри статус «провінційного» міста (в координатах колишньої Російської імперії), одесити, однак, успішно брали участь у глобальному художньому процесі, перш за все лівого авангардного спрямування — «Салони Іздебського», діяльність братів Бурлюків, В. Кандинського, «Товариства незалежних», О. Естер, «бойчукістів»…

Якова Перемена, мецената і колекціонера, визначного діяча сіо-ністського руху, спіткала доля більшості емігрантів — його ім’я було призабуте, про існування колекції знали лише окремі фахівці, що несправедливо з огляду на його видатну роль у стимулюванні і збереженні творчої спадщини не ви-знаних свого часу митців, переважно з єврейським корінням, які входили в «Товариство незалежних». Більшість з них отримали освіту спершу в одеських училищах, а згодом — у школах Парижа: Георгій Бострем, Михайло Гершенфельд, Ісак Малик, Амшей Нюренберг, Сигізмунд Олесевич, Сандро Фазіні, Теофіл Фраєрман та інші. У 1919 році Перемен вивіз свою колекцію (230 творів мистецтва) на пароплаві «Руслан» у Палестину.

Й ось вона повернулася! Про перипетії цієї виставки розповідає один із її організаторів, директор Музею сучасного мистецтва Одеси Семен КАНТОР:

— Тільки-но виник наш музей (у квітні 2008 року), вже в травні Вадиму Мороховському (на той час голові правління банку «Південний». — В.К.) запропонували купити цю частину колекції, і я серед тих, хто відмовився (?!). Ми відмовилися з тієї причини, що розуміли відповідальність щодо збереження та експонування такої колекції. Для цього потрібна була окрема споруда і відповідний колектив співробітників. Ймовірно, можна було б знайти суму, яку запросили власники, але все інше виявилося непідйомним, адже ми тільки-но придбали такий бренд, як колекція Михайла Кнобеля, яка стала основою МСМО (який ще потрібно було створювати!)…

Збірка Якова Перемена — це, фактично, один із розділів, навіть філіалів Художнього музею. Зазначу, що там є роботи не лише членів «Товариства незалежних», але й таких класиків пів-денноросій-ської школи,

як Володимир Заузе, Микола Іванов, Вацлав Нааке, Мойсей Фефернкорн. Коли колекцію виставили на аукціоні «Sotheby`s», організатори, перш за все, звернулися до нас. Певний внесок у те, щоб колекцію Якова Перемена придбав фонд «Український авангард» (Адамовський і Ко), належить Вадиму Мороховському.

— Хто партнери Андрія Адамовського?

— Адамовський володіє однією з кращих в Україні колекцій мистецтва кінця ХІХ — початку ХХ ст. Він залучив ще двох колекціонерів: Олександра Суслєнського і Бориса Фуксмана. Їхні зібрання сьогодні, ймовірно, — перші три колекції в Україні, якщо не брати до уваги Віктора Пінчука, це дещо інше. Уже тоді, коли відбувалися торги на лондонському аукціоні, було зрозуміло, що серед перших виставок цієї колекції — наша!

— Де ще була показана ця колекція?

— Відразу ж після придбання на «Sotheby’s» колекцію Якова Перемена представили на виставці у Нью-Йорку з гарним висвітленням у пресі. Згодом був намір продемонструвати її у Лондоні й Парижі, але, з незрозумілих для нас причин, усе ж віддали перевагу Києву. У листопаді—грудні 2013 року зібрання експонували в Національному художньому музеї України. Були перемовини щодо презентації виставки в Одесі, але тодішні по-літичні події в столиці внесли свою корекцію.

— Перевага, надана Україні, цілком зрозуміла з огляду на українську прописку колекції!..

— Тут чарівність нашої країни! Ви знаєте, що це зібрання (третина всієї колекції Перемена) сьогодні не ввезене в Україну на постійних умовах? Згідно з існуючим законодавством її власники зобов’язані заплатити податок у 30% від ціни придбання, а це близько 600 тисяч доларів. Розумієте,

люди купили твори мистецтва, що раніше були вивезені з України, хочуть сюди їх ввезти, зберегти і демонструвати, а з них намагаються отримати податок! Цього я не розумію! Зрештою, вони — «громадяни світу», у них є нерухомість за кордоном, тому вони зберігають її там.

— Незважаючи на всі пов’язані з цією виставкою перипетії, невдовзі вона прибуде туди, де її витоки…

— У цьому ми завдячуємо покровительству посольства Ізраїлю. Враховуючи жорсткість нашого законодавства, Держава Ізраїль пішла назустріч новоспеченим власникам колекції і допомогла тимчасово ввезти ці картини в Україну. 28 вересня виставка закінчиться, і за кілька днів експонати залишать межі нашої держави. Задля справедливості, слід визнати, що свого часу Ізраїль також не створив «оранжерейних» умов для колекції Якова Перемена. Представникам сіоністського руху в Палестині вона була так само не потрібна, як і тут українським чиновникам.

— Наше законодавство у цій частині потребує переформатування. Ця виставка сенсаційна. І ще одне попутнє запитання: кого ви вважаєте піонерами відкриття колекції Якова Перемена?

— Це, передусім, дві особи: ізраїльський мистецтвознавець Леся Войскун, що видала у 2010 році найбільш повний альбом-каталог колекції Перемена, і наша Ольга Барковська, автор чудового біобібліографічного довідника про «Товариство незалежних». Кожна зі свого боку, вони «рили тунель», не знаючи, що коли-небудь зу-стрінуться. Це сталося у 2002 році. До них були охоронці пам’яті про зібрання Якова Перемена, насамперед відомий одеський краєзнавець і колекціонер Сергій Зенонович Лущик. На жаль, нині він тяжко хворий, однак присутності Ольги Барковської і Лесі Войскун ми чекаємо на відкритті, як і творців фонду — Андрія Адамовського, Олександра Суслєнського і Бориса Фуксмана. Фонд готує видання ще одного каталога зібрання, і сподіваємося, що встигне до відкриття експозиції.

— Хто взяв на себе фінансування такого недешевого заходу?

— Ми залучили до організації виставки кількох осіб. Перш за все, це наш засновник Вадим Мороховський, а також генеральний директор компанії «ТІС» Андрій Ставніцер (він же почесний консул Австрійської Республіки в Україні). У числі співорганізаторів також громадська організація «Центр розвитку». Хочу нагадати: відкриття відбудеться 31 серпня.

Розмовляв
Володимир КУДЛАЧ.

П.С. Під час минулорічної ви-ставки колекції Якова Перемена в Національному художньому музеї було заявлено, що її, крім Одеси, покажуть у європейських столицях, а також у США та Ізраїлі.

В.К.

 

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net