Не май сто рублів...

Один вельми відомий балтянин запропонував мені іншу, на його погляд, дуже влучну сучасну версію: «Будеш мати сто рублів — будеш мати й сто друзів». Ця версія перегукується з біблійною притчею Соломона (14.20): «У багатого друзі численні, а бідний зненави-джений навіть ближнім своїм».

У Стародавньому Римі у період розквіту та початку занепаду були поширені вислови: Ubi amici, ibi opes (Де друзі, там і багатство), Ubi opes, ibi amici (Де багатство, там і друзі).

У п’єсі Шекспіра «Тімон Афінський» однойменний герой каже: «У друзях моє багатство». Але цей ідеальний, оптимістичний погляд Тімон різко змінює після того, як численні друзі покинули його у скрутну годину.

«Поки ти будеш щасливий, доти в тебе буде багато друзів, коли ж для тебе настануть похмурі дні, ти залишишся один» (Овідій).

Багато хто з нас під словом «друг» розуміє людину, яка може щось для нас зробити корисне (часто навіть усупереч моральним принципам та законам) — «корисний знайомий». Високе, чисте, благородне слово «друг» стає синонімом слів «блат», спільник сумнівних, корупційних та, навіть, незаконних справ. Відбувається стрімке знецінення (девальвація) слова «друг» з підміною самого поняття «друг».

Давньогрецький філософ Платон (V—IV ст. до н.е.) згадує вже для нього старовинне прислів’я: Amicus alter ego est (Друг — це моє друге «я»).

Цицерон, видатний римський оратор, у трактаті «Про дружбу» дає таку дефініцію поняття «дружба»: «Дружба — це згода у всіх справах божих та людських у поєднанні з доброзичливістю та прив’язаністю» (VІ.20). Маючи на увазі друга, Цицерон пише: «Що може бути солодшим, ніж мати людину, з якою ти можеш говорити, як з самим собою» (VI.22).

Наймудріші голови стародавніх часів, розмірковуючи над поняттям «друг», дійшли висновку, що справжніх друзів не може бути багато.

«Вірний друг — надійний захист: хто знайшов його, знайшов скарб. Вірному другу немає ціни» (Біблія. Сирах 6.14, 15).

«Друг усім — нікому не друг» (Аристотель).

Amicus verus — rara avis (Вірний друг — рідкісний птах).

Вірний друг зазвичай зустрічається рідше, ніж біла ворона (перефразований вислів Ювенала, 7 сатира, 202 рядок).

«Той, хто вважає, що має багато друзів, той не має справжніх друзів».

Прагматичні американці кажуть: «Ось тобі монетка — подзвони всім своїм друзям».

«Якщо справжнє кохання зустрічається рідко, то справжня дружба зустрічається ще рідше» (Ф. де Ла-рошфуко).

Однак деякі люди з несталими поглядами на життя, яких не дуже турбують совість та мораль, сприймають висновок стародавніх мудреців «справжніх друзів не може бути багато» у тому сенсі, що чим більше друзів, тим краще.

Людину, яка має чи хоче мати сто друзів, я хочу запитати: «На підставі чого вона вважає знайомих друзями? Які в неї вимоги до ймовірних друзів?» Деякі люди відчувають потребу в друзях, «щоб наданням взаємних послуг отримати від іншого те, чого самі досягнути не  можуть, та у свою чергу поводитись з ними так само» (Цицерон, «Про дружбу», VIII.26). Такі люди «визначають дружбу рівністю наданих послуг. Це означає занадто точно та дріб’язково розраховувати дружбу, щоб зрівнявся рахунок отриманого та наданого і дотримуватися старого правила — не давати більше, ніж отримав сам» (XVI.58). «Така дружба низького та далеко не благородного походження» (ІХ.29). У цьому ж трактаті «Про дружбу» Цицерон сформулював закони справжньої дружби:  дружба можлива тільки між чесними людьми; дружба — між рівними; не вимагати від друга того, що йде усупереч з совістю, усупереч з присягою, усупереч з інтересами держави, та й самому не робити такого, підкоряючись проханням друга; дружба дана людям природою як помічниця у добрих справах, а не як посібниця у вадах та злодіяннях; поступливості та лестощам, як посібникам людських вад, не має бути місця у дружбі, бо вони допомагають людині котитися у прірву; це не дружба, коли один не хоче чути правду, а другий готовий йому підлещувати.

Ще біблійний мудрець цар Соломон попереджував про шкоду лестощів у дружбі: «Людина, що другові своєму підлещує, на стопах його пастку ставить» (Притчі Соломонові, 29.5)

У римлян слово «дружба» (amicitia) походить від слова «любов» amor. Цим вони обґрунтували рідкісність справжньої дружби.

Перефразовуючи О. Купріна, скажу: «Дружба, як і любов, має свої висоти, котрі підкоряються лише одиницям з мільйона».

Бажаю, щоб кожен з нас мав вірного друга і щоб дружба допомагала нам ставати кращими та досконалішими. Майте вірного друга і самі будьте вірним другом.

Юрій ШЕЛУДЧЕНКО,
член Асоціації незалежних Волинських письменників ім. Павла Чубинського.|
м. Балта.