№ 58-59 (21529-21530) субота 2 серпня 2014 року

Політичні події останнього тижня, хоча і багаті сюжетами, не складаються в загальну картину. Як скельця в калейдоскопі, вони кожен момент змінюють візерунки, і те, що здавалося важливим вчора, сьогодні не варте уваги. І, навпаки, «новина останньої шпальти» виростає у велику проблему.

Коаліція
і кризовий менеджер

Ще недавно тема збитого «Боїнга» домінувала в українських засобах масової інформації, а тепер якщо не вся увага, то більша її частина зосереджена на кризі влади та бюджетних проблемах. Навіть зведення з боїв у зоні АТО відступили перед питанням, чи збереже Арсеній Петрович Яценюк за собою посаду прем’єр-міністра і чи затвердить Верховна Рада «законопроекти порятунку».

Кульмінацією сюжету при цьому є не «порятунок». Від секвестру бюджету, від внесення змін у Податковий кодекс, від реформи управління ГТС і від підвищення ренти за використання природних ресурсів ніхто чудес і не чекає — гроші війну не виграють. Суть парламентської кризи в Україні в тому, що вперше з часу обрання п’ятого президента держави законодавці «на зуб» пробують згуртованість і дієздатність виконавчої гілки влади. І частина народних депутатів при цьому грають ва-банк.

Неоколоніальний проект

Інсинуації і спекуляції московських стратегів і проімперської п’ятої колони в Україні навколо «русского Крыма» і так званої «Новороссии» не вщухали протягом усіх років незалежності нашої держави. Зу-хвало фальсифікуючи загальновідомі історичні факти, прокремлівські ідеологи стверджують, що Новоросія і Крим є «исконными русскими землями», нібито безпідставно включеними до складу України у 1919 році.

Під час прямої лінії 17 квітня цього року президент Росії В. Путін назвав південно-східну Україну Новоросією: «Пользуясь еще царской терминологией, я хочу сказать, что это же не Украина, это Новороссия. Вот этот Харьков, Донецк, Луганск, Херсон, Николаев, Одесса — они в царские времена не входили в состав Украины, а были переданы ей позже. Зачем это было сделано, я не знаю». При цьому Владімір Владімірович ничтоже сумняшеся перекрутив загальновідомі факти: Харківщина, або Слобожанщина, а також більша частина Луганщини та Донеччини ніколи до складу Новоросії не входили. Проте донецькі сепаратисти сприйняли ці слова Путіна як «руководство к действию» і невдовзі заходилися реанімувати недоброї пам’яті Новоросію — антиукраїнський колоніальний проект Катерини ІІ.

За оцінкою штабу АТО, бойовики на Донбасі намагаються застосувати фашистську тактику «випаленої землі».

«Успішне просування сил АТО викликає паніку у терористів. Розуміючи, що програють, вони намагаються застосовувати фашистську тактику «випаленої землі» та терору проти мирного населення, щоб знизити опір місцевих мешканців», — йдеться у повідомленні штабу.

За дорученням Президента України відкрито «гарячу телефонну лінію» для родичів учасників антитерористичної операції.

Як повідомив перший заступник голови президентської адміністрації Юрій Косюк, за телефонним номером (044) 255-69-55 щоденно з 8.00 до 20.00 консультанти надаватимуть інформацію про солдатів, які захищають Вітчизну. Інформація на «гарячій лінії» оновлюватиметься двічі на добу.

Благодійність дає найбільший результат, коли вона адресна. Громада Української греко-католицької церкви сіл Ряснопіль, Семихатки та Улянівки вже півроку надає посильну допомогу нашим військовослужбовцям. Підтримуємо матеріально і морально насамперед тих захисників, яких знаємо і про найважливіші потреби яких дізнаємося від них особисто у телефонному спілкуванні.

Коли розпочалися відомі події в Криму, ми одразу ж через тамтешнього знайомого священика вийшли на зв’язок з Керченським гарнізоном морської піхоти. Наші солдати мужньо стояли там до останнього наказу командування про передислокацію. Ми знайшли серед них земляків, родичів або, як кажуть, знайомих своїх знайомих і почали переказувати кошти на їхні особисті рахунки. Таку картку зараз може мати кожен військовослужбовець. Ну а що йому більше потрібно придбати тієї чи іншої хвилини — вирішить сам.

З ініціативи політв’язнів радянського режиму Василя Овсієнка та Євгена Сверстюка підготовлене звернення до губернатора Пермського краю В.Ф. Басаргіна та міністра культури Російської Федерації В.Р. Мединського на захист Музею історії політичних репресій і тоталітаризму «Перм-36». Це звернення, зокрема, підписали Микола Горбаль, Богдан Горинь, Євген Захаров, Йосиф Зісельс, Ігор Калинець, Святослав Караванський, Левко Лук’яненко, Мирослав Маринович, Павло Отченашенко, Олекса Різників, Степан Хмара та десятки інших знаних осіб, котрі нині живуть у різних країнах світу, які з власного життя знають, що таке каральна машина колишньої радянської імперії.

Нижче публікуємо це звернення.

Шановні панове!

Тривожні вісті надходять про Музей історії політичних репресій і тоталітаризму «Перм-36», більш відомий нам як «установа ВС-389/36» у селищі Кучино Чусовського району Пермської області (тепер — край).

Нещодавно, 19 липня, «Чорноморські новини», одна з найстаріших газет на Одещині і в Україні, відзначила 97 років від дня виходу першого номера. Багато читачів прийшли на зустріч у редакцію, щоб привітати «Чорноморку» з цією датою. Велика дяка всім за добрі слова на нашу адресу, за щирі побажання, за дружню підтримку.

Особлива дяка тим, хто в цю скрутну для української газети годину підтримав її матеріально. Це: С. Бардіна, Євген та Людмила Боровики, В.І. Вельможко, В.Г. Вербицький, В.М. Відрук, М.П. Вознюк, Є.М. Волошина, Г. Гардзілевич, Б.С. Гуменюк, С.І. Дарієнко, В.І. Дяченко, Л.Ф. Жигайло, О.В. Йоник, М.Г. Коваль, С.В. Конак, В.Я. Крижанівський, В.Х. Медведєв, С.І. Мефодовський, Г.А. Могильницька, В. Насипайко, О.С. Олійників, В.П. Павліченко, Т.В. Паламарчук, М.А. Пасічник, Ю.М. Плотиця, А.Г. Пляченко, Т.Я. Повх, Я.Д. Прокопишин, Г.А. Рудик, А.І. Русін, С.І. Савченко, Є.А. Хамаза, О.Є. Цвіркун, Геннадій та Галина Чекановичі, В.Ф. Черевиченко, С.Є. Шеренгова.

                    Я горя застав багато.
                    Страшнішого ж горя нема,
                    Ніж те, коли старість мати
                    В домівці стрічає сама.

Василь Симоненко, «Баба Онися».

«Україну завели в туман історичної брехні, аби виправдати безжальну жорстокість режиму, який спочатку сам розв’язав світову війну, кинув туди мільйони людей, а потім усунувся від відповідальності, оголосивши її Великою Вітчизняною», — так висловився про жертви Перемоги архієпископ Харківський УАПЦ Ігор Ісіченко.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні зазначає: розташування озброєних груп у найбільш населених зонах призводить до численних жертв серед цивільних, повідомляє Харківська правозахисна група.

Верховенства права більше не існує. Воно заміщене верховенством насильства. Рівень страху, залякування та сутичок на сході України збільшується. Із середини квітня, коли почалися бої, та станом на 26 липня понад 1000 людей було вбито, включаючи цивільне населення, військових та озброєні групи. Більше ніж 3440 осіб поранено. Як повідомляє «Громадський простір», такі дані озвучив голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Армен Арутюнян під час представлення четвертої доповіді цієї міжнародної місії.

Повітряні сили України розпочали відновлення трьох колишніх аеродромів: Мартинівка, Буялик та Червоноглинське. Чи будуть на них розгорнуті нові авіаційні частини, а чи це будуть лише авіаційні комендатури — допоки невідомо. На злітних смугах заливається сучасне монолітне бетонне покриття виробництва компанії Dyckerhoff, повідомляє «Український мілітарний портал» (http://mil.in.ua).

У Мартинівці (Вознесенськ Миколаївської області) до 2001 року базувався 642-й винищувальний авіаполк на МіГ-29. Технічна інфраструктура аеродрому занедбана, однак у 2011-у було помічено літак С-130, який брав участь у спільних навчаннях, що може свідчити про те, що злітно-посадкова смуга здатна приймати літальні апарати. Зараз тривають активні відновлювальні роботи всієї інфраструктури.

Цими днями відбулися перші збори Самооборони Одеської області, у якій взяли участь активісти з Одеси, Котовська, Кодими, Овідіополя, Біляївки та Білгорода-Дністровського.

Основне питання, яке обговорювалося, — роль Самооборони в нових політичних умовах. Якщо спочатку наші загони створювалися для охорони мітингів та акцій євромайданівців, то сьогодні функції дещо змінилися. З одного боку, на Сході України триває війна, а у південних областях не припиняються спроби «розгойдати» ситуацію, що змушує бути пильними і приділяти особливу увагу військовій підготовці особового складу. Десятеро активістів Самооборони Одеси вже відправилися або готуються відбути до зони антитерористичної операції. Сотник Самооборони Одеси Дмитро Гуменюк повідомив про наміри створити навчально-методичний центр, у якому активісти організації та патріотично налаштовані громадяни проходитимуть військовий вишкіл.

...Як це розуміти? Жити на своїй землі, захищати її і на кожному кроці натикатися на неможливість це робити, бо це буде «дискредитація української армії»? На кого й чому ми повинні оглядатися, якщо ми захищаємо себе?

Зате сусідня держава, постачаючи зброю, засилаючи найманців на нашу територію, на увесь світ горлає, що захищає себе. І нічого. Ніхто нікого не дискредитує...

У Міністерстві освіти і науки запевняють: навчально-виховний процес забезпечуватимуть особи, котрі не заплямували себе співпрацею з терористичними організаціями, а відтак попереджають, що освітяни, які брали участь в антидержавній діяльності, будуть звільнені.

Про це йдеться у листі міністра освіти і науки Сергія Квіта «Про особливу відповідальність педагогічних та науково-педагогічних працівників», адресованому місцевим органам управління освітою та керівникам навчальних закладів. У листі від 29 липня, зокрема, сказано:

Як уже повідомляли «ЧН», учень Котовського НВК «Загальноосвітня школа I ступеня — гімназія» показав один з найкращих результатів у зовнішньому незалежному оцінюванні в Україні. З двох предметів — історії України та української мови — наш земляк отримав по 200 балів і трішки «не дотягнув» до максимальних у тестуванні з математики (197,5) та англійської мови (197).

Важливо, аби людина мала перед собою гідну мету. Тоді життя стає змістовним і цікавим. А сили, щоб досягти своїх прагнень, обов’язково знайдуться. Це й доводить Микита Євстіфєєв — випускник котовської гімназії, працьовитий і цілеспрямований хлопець, що має активну громадську позицію.

Є у Львові місце, де навчають мистецтву бути справжньою людиною. Це кафедра загальної та соціальної педагогіки Українського католицького університету. Познайомитися ближче з її діяльністю отримала змогу під час навчання у Літній школі Шептицького, яку проводила Львівська духовна семінарія Святого Духа Інституту релігії і суспільства УКУ.

Виявляється, добру можна навчитися. Не просто займатися якоюсь економікою, токарством, ходити в море, рахувати гроші в касі чи сліпнути над писаниною, паралельно простягаючи руку помочі нужденним на вулиці чи обездоленим у спецзакладах. А зайнятися добром по справжньому, присвятивши цьому всього себе. Робити щось хороше не похапцем, а усвідомлено, за всіма «правилами», не шкодячи, а допомагаючи потребуючим.

У рамках конкурсної програми Одеського кінофестивалю відбулася міжнародна прем’єра фільму Олеся Саніна «Поводир», знятого компанією PRONTO FILM на замовлення Державної агенції України з питань кіно.

Цього фільму чекали давно. Одразу по тому, як стало відомо, що Олесь Санін, автор картини «Мамай» (премія ім. Олександра Довженка, дві срібні медалі — Академії мистецтв України та ім. братів Люм’єр) починає роботу над стрічкою про трагедію українського кобзарства, знищеного у 1930-х, всі, хто щиро прагне відродження українського національного кіно, терпляче очікували його нової стрічки. Чекали всі, хто повірив у самобутній талант молодого мистця й ні на хвильку не сумнівався у тому, що і цей його фільм стане яскравим явищем новітньої української кінематографії, котра розповідатиме про Україну та паралельно демонструватиме високий рівень нашого кіномистецтва. Бо й досі, по більш як двадцяти роках Незалежності, світ майже не знає нас (хоча Революція Гідності значно підвищила інтерес до України, котра зробила свій циві-лізаційний вибір дуже високою ціною та продовжує сплачувати її по сьогодні — не з власної волі).

21 листопада — у першу річницю дня народження Майдану — у Києві презентують повнометражну документальну стрічку про Революцію Гідності. Автори кінодокумента з назвою «Молитва за Україну» відтворили максимально точну картину подій з листопада по лютий.

У фільмі немає жодного коментаря за кадром — про пережите розповідають безпосередні учасники подій. Тож саме очима лікарів, студентів, сотників, артистів на барикадах невдовзі український Євромайдан побачить світ, адже ще до прем’єри у Києві стрічку покажуть на багатьох міжнародних фестивалях. Режисер «Молитви за Україну» Євген Афінєєвський хоче представити фільм у світовому прокаті, на основних кінофестивалях та на розгляд журі «Оскара».

...Очевидно, не сумніваючись, що її ніхто не бачить, жінка дала волю своїм стражданням: сльози заливали її обличчя, вона у відчаї заламувала руки, ставала на коліна перед образами, благаючи Господа захистити її. Але свідком цієї сцени була Марійка — донька Адасовських, у яких жінка служила: дівчинка гралася у віддаленому кутку, а тому її не було видно.

Ця подія мала продовження. Коли ввечері вся родина зібралася «на посиденьки», під час яких обговорювали події дня, співали, читали разом, а також із захопленням зна-йомилися з черговою імпровізованою сценкою, підготовленою Ма-рійкою, котра, переодягаючись у різне вбрання, зображала своїх рідних та знайомих, дівчинка, ви-йшовши на цю вечірню зустріч у селянському одязі, скопіювала всю гаму важких переживань служниці.

Держкіно зобов’язало Експертну комісію з питань розповсюдження і демонстрування фільмів до обов’язкового перегляду всіх стрічок виробництва Російської Федерації щодо їх відповідності українському законодавству, повідомляє портал http://ridna.ua. Таке рішення прийняте у зв’язку із ситуацією, яка склалася внаслідок військової агресії з боку РФ.

При оформленні державних посвідчень на право розповсюдження і демонстрування для кінотеатрального показу всіх фільмів виробництва Російської Федерації комісія має обов’язково переглядати кожен з них та визначати, чи не містить він антиукраїнської пропаганди. Держкіно вважає, що такі заходи убезпечать від інформаційної агресії іноземних держав, можливого негативного інформаційно-психологічного впливу та посилять контроль за дотриманням законодавства з питань інформаційно-психологічної безпеки з урахуванням соціально-політичної ситуації в країні.

Уряди Великої Британії та Шотландії відмовилися від підтримки року культури з Росією через події в Україні. Члени обох урядів бойкотуватимуть заходи, організовані в рамках програми, повідомляє «Укрінформ».

«Уряд Сполученого Королівства відмовляється від підтримки британсько-російського культурного заходу вимушено. Причиною є незаконна анексія Криму Ро-сійською Федерацією. Ні уряд, ні високопоставлені офіційні особи не сприятимуть проведенню заходів», — зазначив представник МЗС Великої Британії.

В Україні запрацює проект «Історичний спротив», що об’єднав істориків з метою дати загалу інтернет-користувачів короткі, ясні та аргументовані відповіді на брехню російської пропаганди щодо нашої минувшини.

Презентація проекту відбудеться 1 вересня. Над його втіленням працює більше десятка людей. Зараз триває розробка веб-дизайну, готується українсько- та російськомовна версії сайта. Надалі тексти планується перекладати англійською, французькою та німецькою мовами.

В останні дні липня на каналі ICTV розпочався показ третього циклу програм «7 чудес з Миколою Томенком» — про фіналістів акції «7 історико-архітектурних чудес України». Глядачі вже побачили програми про Києво-Печерську лавру, острів Хортицю та Запорізьку Січ, а також про історичний Львів.

Загалом у цьому циклі 10 передач про героїчну і правдиву історію та найвизначніші об’єкти, тісно пов’язані з історичним минулим України. Наступні випуски можна буде переглянути о 8.10 по середах, четвергах і п’ятницях на каналі ICTV. Так, наступного тижня в ефір вийдуть: 6 серпня — програма про унікальні об’єкти заповідника «Переяслав», 7 — про стародавній Чернігів, 8 — про Острог та Старокостянтинів. Програму про стародавню Умань можна буде подивитися 13 серпня, про «Кам’яну могилу» (Запо-різька область) — 14, про «Херсонес Таврійський» — 15. Завершиться цикл 20 серпня оповіддю про Софію Київську.

7—10 серпня в Одесі пройдуть XVIII міжнародна книжкова виставка-ярмарок «Зелена хвиля» та II Корнійчуковський фестиваль дитячої літератури.

Спеціальні експозиції «Зеленої хвилі» присвячені: 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка; 120-річчю від дня народження Ісака Бабеля та 25-річчю Бабелівських читань в Одесі; 80-річчю Михайла Жванецького; 100-річчю заснування одеської літературної школи «Південний захід» і творчості найяскравіших її представників; 125-річчю одеської школи живопису Товариства південноросійських художників; 220-річчю Одеси.

Скоро збіжить літо й настане осінь. А восени Одеська національна наукова бібліотека ім. М. Горького відзначатиме своє 185-річчя. Свято ж, відомо, — це подарунки.

2008-го, напередодні 200-літнього ювілею видатного майстра слова, ОННБ ім. М. Горького запланувала створити науково-бібліографічний покажчик «М.В. Гоголь в Одесі», який мав продовжити серію «Літературна Одеса», започатковану ще 1973-го. Але під час підготовки цього покажчика було знайдено таку кількість цікавого й важливого матеріалу, що праця переросла у нову якість і завершилася у 2012-у створенням збірника матеріалів до біографії Миколи Васильовича Гоголя. На жаль, шлях від завершення роботи до виходу її друком виявився непростим. Через усілякі негаразди книжка проіснувала в електронному варіанті два роки. І лише в 2014-у давній друг бібліотеки — одеське видавництво «Фенікс», яке неодноразово брало участь у наших заходах, зокрема у щорічній виставці-форумі «Українська книга на Одещині», дізнавшись про наші потреби, допомогло реалізувати цей проект. Подарунком «Горьківці» до дня її народження став друкований варіант довгоочікуваної і бібліотекою, і науковцями книжки.

На міжнародному ринку доступні кілька вакцин проти гепатиту А. Всі вони схожі з точки зору надійності захисту людей від вірусу і їх побічних ефектів. Для дітей у віці до одного року ліцензованих вакцин нема. Майже у 100% людей розвиваються захисні рівні антитіл до вірусу протягом місяця після введення однієї дози вакцини. Навіть у випадку впливу вірусу одна доза вакцини має захисний ефект впродовж двох тижнів після контакту з вірусом.

Спеціального лікування гострого гепатиту В також не існує. Воно спрямоване на симптоматичну терапію і раціональне поєднання поживних речовин. Хронічний гепатит В можна лікувати лікарськими засобами, включаючи інтерферон і противірусні препарати, які можуть допомогти деяким пацієнтам.

2 і 3 серпня в Одесі у приміщенні ТРЦ «Рів’єра» (біля с. Фонтанка, Комінтернівський район) працюватиме пересувний консультаційний центр з діагностики волосся і шкіри людини. Відвідавши його, одесити за лічені хвилини абсолютно безкоштовно протестують своє тіло на професійному обладнанні, а також отримають консультацію експертів із широким спектром рекомендацій щодо догляду за собою і купу косметичних пробників.

Таку можливість жителям і гостям нашого міста надав німецький космецевтичний (поєднання косметики і фармакології) бренд Eucerin («Юцерін»). Під час акції проводитиметься і лотерейний розіграш наборів німецької косметики.

Вчені прогнозують, що до 2050 року число повеней зросте у дев’ять разів, а збитки від них становитимуть десятки мільярдів доларів. Під найбільшою загрозою — портові міста США та Китаю. Нашій Одесі, обнадіює сайт «Велика епоха» (www.epochtimes.com.ua), водний апокаліпсис не загрожує.

Дослідники проаналізували 136 портових міст світу щодо того, наскільки вони готові до повеней та підняття рівня води на 20—40 см, прогнозованого в результаті глобального потепління. Виявилося, що до 2050 року щорічні збитки таких міст через неготовність до затоплення можуть зрости з $6 мільярдів до $52 мільярдів. До таких наслідків, на думку вчених, призведе зміна клімату в поєднанні зі швидкими темпами зростання населення, економічним розвитком та природним осіданням ґрунту.

Минулих вихідних Одеса приймала третій етап національної гоночної серії з міні-ралі «Кубок лиманів» — ралі «Куяльник». Помірятися силами на одній з найскладніших трас серії прибули 47 екіпажів з України, Молдови і Туреччини.

Увечері 26 червня у серці Одеси, біля оперного театру, відбулася церемонія відкриття змагань. У статусі запрошених гостей були присутні ветерани автомобільного спорту, консули акредитованих у місті дипмісій, представники органів влади. Концертна програма заводила глядачів і створювала атмосферу свята, а екіпажі, відчуваючи підтримку вболівальників, отримували додатковий стимул до перемоги.