Сусіди чи партнери?

Й ось десятикласники й одинадцяти-класники Одещини за підтримки освітян на місцях, обравши теми робіт, поринули в пошуки. Працювали напружено. Юним належало розібратися, зіставити принципи роботи та перспективи взаємодії між Україною та ЄС у багатьох життєво важливих сферах, як-от юстиція, свобода, безпека, торгівля, транспорт і зв’язок, інвестиції, конкуренція тощо.

Треба сказати, дослідницькі роботи старшокласників приємно вразили членів комісії із згаданих кафедр університету. Зріло, по-дорослому розуміють вони інтеграційні процеси до ЄС, бачать вигоди і можливі ризики, роблять свої висновки.

Ось як розмірковує з цього приводу десятикласник Кам’янського навчально-виховного комплексу № 3 Ізмаїльського району Іван Лефтеров: «Щодо інтересів Європейського Союзу в зоні вільної торгівлі з Україною, то, з політичної точки зору, ЄС не готовий запропонувати Україні перспективу членства. Але він не може й залишити її поза інтеграційними процесами. Зона вільної торгівлі — це інструмент співробітництва з третіми країнами. Пропонуючи ж поглиблену вільну торгівлю, ЄС дозволяє Україні мати доступ до своїх ринків товарів, послуг і капіталу, інтегруватися в економічному напрямку. Провідні виробники сільськогосподарської продукції Франції, Іспанії та Італії занепокоєні можливим зростанням конкуренції з боку українських товарів, можуть зажадати виключення сіль-госппродукції із зони вільної торгівлі. Подібні побоювання висловлюють і виробники чорних металів, хімічної продукції у Німеччині та Франції».

Юнак розуміє, що вступ до ЗВТ та ЄС — не простий, не механічний крок для України, бо то «... нове випробування і для уряду, і для нашого бізнесу. Позиція уряду, у випадку формування її за старим принципом, тобто без аналізу наслідків і консультацій із виразниками групових інтересів, може привести країну до угоди з мінімальним позитивним впливом для економіки, бізнесу, всього населення... Для захисту національного бізнесу, зокрема, належить вживати відповідних заходів. Скажімо, об’єднання сильних, впливових бізнесменів у групу для досягнення власних цілей, що створить платформу для обговорення всіх інтересів і формування спільної позиції. Всі учасники групи будуть на рівних, всі позиції вислухані і враховані».

Десятикласниця СШ № 69 м. Одеси Олександра Грессі вважає, що «стан економічних відносин між Україною та ЄС можна назвати «торговельною моделлю співробітництва». Та ось біда: «...ефективній діяльності українських компаній на ринку ЄС перешкоджає складний комплекс негативних чинників як торговельно-політичного, так і структурно-економічного плану. Коріння їх — у проблемах міжнародної конкурентоспро-можності українських виробників та стратегіях їх корпоративного розвитку. Подолання цих недоліків вимагає системного підходу і може бути досягнуте завдяки структурним перетворенням в українській економіці, якісному поліпшенню її державного регулювання, зовнішньоекономічним зв’язкам».

У перспективі, доходить висновку дівчина, «...перед Україною відкриваються потенційні можливості забезпечити нову якість своєї присутності на ринку ЄС — повну інтеграцію до його структур із застосуванням режиму чотирьох свобод (вільного пересування людей, товарів, послуг і капіталів) та спільної політики в низці ключових галузей економіки».

Катерина Здоровець, десятикласниця НВК № 67 м. Одеси, дослідила взаємовигідність співпраці нашої країни з ЄС і дійшла думки: «...якщо Україна увійде в зону вільної торгівлі, то це матиме велике позитивне значення для розвитку АПК, дозволить ефективніше, з новими європейськими можливостями і технологіями, використовувати наш природний потенціал, відкриє доступ українській сільгосппродукції на європейський ринок». Але вигода тут обопільна: «Для ЄС — це можливість отримувати продукцію за нижчими цінами й меншими для себе витратами, а для України — вигідно розвивати сільське господарство, розраховуючи на матеріальну підтримку ЄС, впровадження нових технологій».

Учасники конкурсу шукали відповіді на пекучу проблему безробіття, яке є практично в усіх країнах Європейського Союзу. Як долати цю соціальну біду?

Одинадцятикласник ЗОШ № 1 м. Балти Єгор Скрипник значну частину свого дослідження присвятив саме цій темі. Що роблять для зниження рівня безробіття в ЄС? «Проводять єдину соціальну політику, що включає співробітництво між соціальними партнерами, а також органами влади різних рівнів». Шукають також загальні підходи до розв’язання проблем масового безробіття. «Французький уряд, — пише в конкурсній роботі Єгор, — запропонував виробити європейську соціальну модель, поставити конкретні цілі в соціальній політиці країн ЄС і спільно їх домагатися. Інші країни пропонують краще регулювати європейський ринок робочої сили і посилити контроль за потоком іммігрантів з Азії, Африки, а також країн Східної Європи». До того ж «у ЄС розширюється механізм державного регулювання, діє державне субсидування найманої сили, заохочується часткова зайнятість». А ще тут вважають за необхідність підтримку рівня зайнятості населення, обмеження безробіття, широкої перепідготовки робочої сили, а також забезпечення її со-ціальної захищеності.

Привабливою для нашої держави є угода про зону вільної торгівлі, де будуть скасовані імпортні тарифи. І це, вважає Анна Бубнова, десятикласниця ЗОШ № 1 м. Котовська, не вельми складно буде реалізувати, якщо українському уряду вистачить адміністративної відповідальності розробити, впровадити і проконтролювати необхідні зміни в митних тарифах України і вони не зазнаватимуть відчутного політичного опору, ні на мить не забувати, що від того підвищиться конкурентоздатність вітчизняної продукції на європейських ринках без втрати внутрішнього ринку. До речі, торгівля в умовах нульових митних тарифів не вимагає додаткової осві-ти чи кваліфікації митників та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Одне слово, працюй, уряде!

Наведені викладки з конкурсних робіт свідчать про предметний інтерес одеських школярів до євроінтеграції. Вони бачать у ній своє невідворотне майбутнє, хочуть жити по-новому. І будуть так жити! Тільки не заважайте їм, шановні наші дідусі й бабусі.

Підготувала
Оксана ПОЛІЩУК.