До національних першовитоків

Кращими серед представлених на нинішній виставці визнано роботи Лариси Дем’янишиної, Миколи Нагуляка, Миколи Овсійка, Ольги Разінкіної та Сергія Савченка. Серед молодих, які подають великі надії і є в активній фазі самопошуку, Сергій Савченко відзначив твори Марини Яндоленко, чий стихійний, емоційний і щирий живопис привернув увагу багатьох відвідувачів. День відкриття — 15 травня — це і день її народження, а відтак запам’ятається дівчині особливо. Марину тепло вітали колеги, знайомі і зовсім незнайомі люди.

Цей радісний момент змінив мінорний виступ філолога, вчителя від Бога Ганни Рудик. Щорічно на відкриття виставок, приурочених до загальнонаціональних свят, організатори запрошують філологів, істориків, краєзнавців, громадських діячів. Виступ Ганни Антонівни підкорив присутніх своєю схвильованістю, душевною проникливістю, відчуттям драматичного моменту, який нині переживає Україна. Це був не стільки виступ, як тиха молитва: «Людяність кожного із нас вимірюється нашим ставленням до матері. Якщо навіть у дитинстві, юності ми десь не до кінця оцінюємо значення матері, то з прожитими роками вагомість матері у нашому житті стає усе відчутнішою, аж до катастрофічного — тоді, коли проведеш матір у вічність… Я розумію, чому на цій виставці багато сільських пейзажів, бо ми весь час, де б не були, повертаємося думкою до матері, до власних витоків».

Звернення було наповнене цитатами, читанням уривків віршів класиків і сучасних поетів, екскурсом в історію. Таким чином художнє слово поєдналося із барвами і лініями.

Якщо повернутися до виставки, то, не претендуючи на повноту характеристики, повинен відзначити також прекрасні скульптурні твори, які органічно вписуються в тематику. Не збираюся бути таким собі апологетом одного таланту, але дві камерні бронзові жіночі скульптурки Олександра Коваля — «Очікування» і «Фортуна» — захоплюють як своєю образністю, так і майстерністю виконання. В «Очікуванні» психологічно переконливо передана тривога вагітної жінки, яка охоплює її довгими безсонними ночами. Образ «Фортуни» — ліричний, легкий. Здається, дівчина не «йде», а «плине». Взагалі, передача руху, образно й психологічно вмотивованого, підсиленого відбірною ритмікою складок тканин одягу, в Олександра Коваля надзвичайно переконлива. Шкода, що скульптури вишикували вздовж вікон, в «контражурі», де їх пластичні дос-тоїнства втратилися.

Хотів би також згадати зображення охопленого тяжкими роздумами гетьмана Івана Мазепи авторства Павла Шестопалова — випускника Національної академії мистецтв. До речі, свої перші навички малювання Павло отримав у студії Южного під керівництвом Лариси Дем’янишиної.

Згадувана Лариса Дем’янишина представила невеличке, але графічно дуже лаконічне й образне зображення бабусі. Це навіть не з фотографії, а своєрідне занурення у дитячі спогади про милий образ доброї людини, який десь перегукується з неодноразово відтворюваним образом її матері, а можливо, певною мірою, не позбавлений автопортретності. Лариса з особливим пієтетом бере участь у подібних виставках, які суголосні з її власним творчим устремлінням, що спрямоване до національних першовитоків.

Не обійти увагою дещо наївну, але лаконічну й майстерно виконану гравюру в реалістичній традиції Олександри Вальчук — «Молитва за Україну»; інтенсивний, красивий щодо живопису натюрморт з лялькою Наталії Лози; мінімалістичний, прив’язаний до площини, вишуканий у кольорі весняний натюрморт Сергія Криченка та інші.

Крім естетичного задоволення, організаторам вдалося створити піднесений, святковий настрій, змусити людей задуматися про національні та загальнолюдські цінності. Адже мати є святим символом не тільки для українців, і не лише з 1928 року, а, як неодноразово наголошували промовці, — з прадавніх часів. У нас, українців, чиї витоки в Трипіллі, цей меседж проявляється з особливою силою.

Нинішнє відзначення Дня матері пам’ятне ще й тим, що рівно сто років тому, у травні 1914-го, американський президент Вудро Вільсон оголосив другий тиждень травня національним святом США. Сьогодні це свято пошановують у 23 країнах на чотирьох континентах світу.

Володимир КУДЛАЧ.