Щоб дитина не стала «жиртрестом»

— Сьогодні кожна третя дитина має надлишкову вагу, — зазначає Ірина Сергіївна. — Більшість науковців і дослідників вважають, що в усьому винні вседозволеність батьків і нав’язування продуктів швидкого приготування, фаст-фудів, солодощів. Майже всі дорослі розуміють, що фаст-фуд шкідливий, але як це пояснити дитині, коли постійно настирлива реклама спокушає нас відвідати най-ближчу забігайлівку і купити великий гамбургер? До того ж у денний час, коли діти в школі, батькам важко простежити, чим же там вони харчуються.

— Що ж це за хвороба така — ожиріння?

— Ожиріння — це хронічне захворювання, що проявляється у надлишковому розвитку жирової тканини, і яке ускладнюється порушенням різних функцій та систем організму.

І взагалі, ожиріння у дітей та підлітків є однією з актуальних проблем сучасної охорони здоров’я. Практично в усіх країнах світу кількість хворих дітей неухильно зростає і подвоюється кожні три десятиліття. Вважається, що 30—50 відсотків таких дітей матиме це захворювання і в дорослому періоді життя. Ожиріння може бути самостійним захворюванням або синдромом, що розвивається при різних недугах — так зване симптоматичне, вторинне ожиріння. При симптоматичному ожирінні надлишок маси тіла може бути усунутий після лікування основного захворювання.

— А яка природа ожиріння?

— Більшість форм ожиріння мають різні причини. Досі встановлено роль генетичних факторів: у процесі еволюції людина придбала гени, що дозволяють накопичувати жир в умовах недостатності харчування, їх назвали «генами ощадливості». Практично у кожної другої огрядної дитини один з батьків має порушення жирового обміну, ще приблизно в третини хворих обидва батьки страждають ожирінням або надлишковою масою тіла. Найтісніший зв’язок — між масою тіла матері та дитини. При індексі маси тіла у матері більше 30 накопичена захворюваність з ожиріння в дітей дошкільного віку різко зростає — до 18,5 відсотка випадків.

Вплив зовнішніх факторів чітко видно на прикладі індіанців піма. Маса тіла у представників цього племені, які проживають у Мексиці, в середньому на 25 кілограмів менша маси тіла тих, які проживають у США. І сьогодні неможливо змінити вектор впливу обтяженої спадковості. Однак вплив на абсолютно чи умовно модифікуючі фактори може виявитися ефективним не тільки у профілактиці, але й у лікуванні ожиріння.

— Що ж це за фактори?

— До таких факторів належать низький рівень фізичної активності, особливості харчової поведінки зі зміщенням інтересу до їжі з високим вмістом жирів і легкозасвоюваних вуглеводів, посилене харчування у вечірній і нічний час та низький соціальний статус родин. А зниження фізичної активності в останні роки відбувається особливо швидко. Діти дедалі більше часу витрачають на перегляд телевізійних програм, відеоігри, комп’ютер і дедалі рідше проводять дозвілля за межами власної домівки. Люди, які проводять перед екраном понад три години на добу, мають вдвічі вищий ризик розвитку ожиріння порівняно з тими, хто витрачає на перегляд телепередач менше години. І батьки, і діти за допомогою лікаря повинні засвоїти, що надлишок усього 50 ккал на добу (а це лише третина металевої банки кока-коли, жменька чіпсів або 25 г морозива) призводить до збільшення маси тіла на 2,25 кіло-грама на рік.

— Як же підтримувати оптимальний енергетичний баланс і регулювати апетит?

— Існують кілька ключових компонентів системи, що впливає на апетит і підтримує енергетичний баланс. Серед них — лептин, який пригнічує апетит, а його дефіцит підвищує відчуття голоду і стимулює переїдання. На даний момент учені виявили, що індивідуальна сприйнятливість до лептину формується у перенатальному періоді, і невдовзі після народження особливе значення мають харчування матері та її новонародженої дитини. При перегодовуванні маляти до першого року життя формується «лептинорезистентність» (зниження чутливості ядер гіпоталамуса до лептину), що порушує регуляцію апетиту й енерговитрати. Також визначено взаємозв’язок ожиріння, інсулінорезистентності у віці 20—30 років зі штучним вигодовуванням, при якому постачання білка і калорій вище, ніж при природному. Одне слово, штучне вигодовування — прямий шлях до формування схильності до ожиріння в майбутньому.

— Які органи і системи потерпають у дітей від ожиріння?

— Часто страждає серцево-судинна система. Це — артеріальна гіпертензія, дисліпідемія. Уражається й опорно-рухова система — розвивається епіфізеоліз, остеоартроз, гіперостоз, остеопороз. А порушення ендокринної системи призводять до цукрового діабету, погіршують толерантність до глюкози, формують інсулінорезистентність. А ще порушується статевий розвиток, часто виникає раннє або пізнє статеве дозрівання (у дівчат відбувається збій репродуктивної функції, часто виникає сидром полікістозних яєчників).

Виникає і ризик розвитку хвороб шлунково-кишкового тракту. Як правило, це — жовчнокам’яна хвороба і жировий гепатоз. А якщо говорити про хвороби органів дихання, діти отримують «подарунки» у вигляді астми, синдрому обструктивних апное уві сні і, як наслідок, гіпоксію в нічний час, що призводить до загрозливих життю аритмій або серцевої недостатності.

 — Часто діти, які страждають ожирінням, загальмовані, болісно сором’язливі...

— Це пов’язано з тим, що страждає нервова система і психічна діяльність підлітка. Як наслідок, порушуються поведінкові реакції, знижується самооцінка, розвивається тривожність.

А ще дитину «підстерігають» синдром внутрішньочерепної гіпертензії, нічний енурез і сечокам’яна хвороба. Часом порушується і згортання крові.

— Чи існують шляхи ефективної боротьби з ожирінням?

— У дітей і підлітків зниження маси тіла має важливе значення для попередження розвитку наслідків ожиріння. У терапії ожи-ріння можна виділити два основних етапи: ініціювання втрати маси тіла і підтримка досягнутого ефекту.

Головне ж завдання — зміна харчової поведінки. Навіть найменших пацієнтів треба навчити розрізняти низько-, помірно- і висококалорійні продукти. Окремі продукти можна вживати без обмеження (повинні забезпечити відчуття насичення). Це — нежирні сорти м’яса й риби, для задоволення потреби у солодкому — краще підійдуть ягоди, сухофрукти, чай з цукрозамінниками, а щоб створити відчуття наповнення шлунку — необхідно вживати овочі зеленого кольору.

Раціон харчування збагачується продуктами з ліполітичними властивостями (огірки, ананаси, лимони) і такими, що збільшують термогенез (зелений чай, негазована мінеральна вода і морепродукти).

— Термогенез? Що це і навіщо його посилювати?

— По суті термогенез — це здатність організму виробляти тепло для підтримки постійної температури тіла і забезпечення роботи всіх його систем. Коли система термогенезу розбалансована, організм починає запасати енергію, що надходить з продуктів, у вигляді жирової тканини — такий процес характерний для людей, схильних до повноти. Якщо термогенез посилити, то організм не накопичуватиме нічого про запас.

— Які шанси на успіх у хворих на ожиріння дітей?

— На думку фахівців-дієтологів, лікувальна програма, що поєднує дієтичні заходи з фізичними навантаженнями, може бути ефективною практично у 50 відсотків дітей з ожирінням, тоді як інші діти, особливо з морбідним (генетично обумовленим) ожирінням, не відповідають на таке лікування. Для модифікації харчової поведінки розглядається можливість призначення в індивідуальному порядку низки препаратів, у тому числі тих, що пригнічують апетит.

Слід підкреслити, що застосування призначених препаратів має проводитися під контролем лікаря. Деяким хворим необхідна корекція гіпоталамо-гіпофізарних порушень, нормалізація внутрішньочерепного тиску. У частини хворих ожиріння розвивається на тлі синдрому нічного переїдання. У таких випадках важливо виключити депресивні стани та порушення сну, а при необхідності провести їх лікування.

У перший рік лікування доцільно зниження маси тіла у дітей з ожи-рінням у межах 20 відсотків. Остаточною метою терапії є досягнення маси тіла, що перевищує «ідеальну» не менше ніж на 10, але й не більше ніж на 19 відсотків. Сім’я і школа глибоко впливають на підростаюче покоління і формують харчову поведінку, активність дітей і підлітків. Тому для підвищення ефективності лікування ожиріння в дітей доцільно залучати до навчання за програмою схуднення не тільки самих дітей, а й їхніх батьків.

Розмовляв
Ярослав ШЛАПАК.