Місце під сонцем для сироти

Давно цього нема. Сиріт же не побільшало й не стало менше. Ось тільки шансів як отримати від держави житло, так і вивчитися вони сьогодні мають не так багато. Принаймні, кажу про те, що знаю.

Минулого року 35 людей, які мали статус дитини-сироти і перебували на квартирній черзі, отримали власне житло. У районах їм надали, як правило, приватні оселі, придбані за кошти з обласного бюджету. Були виділені окремі квартири в Роздільній та в Котовську. На черзі на отримання житла ще перебуває 1500 осіб (по області) та 440 — по Одесі. Це ті люди, які мали відпо-відний статус і зберігають право на пільгове житло. Вже довго-довго. В обласному центрі за останні роки сиротам не було виділено жодного метра житлової площі.

Своєрідним «виправданням» для громади став соціальний гуртожиток по вулиці Довженка, де люди після сиротинця мали право перебувати до 23-річного віку. Оскільки йти їм звідти просто нікуди, то після скандалів та численних скарг до різних інстанцій їм дозволили тут мешкати до моменту отримання власного житла. З такими темпами виділення, напевно, що до-вічно.

Ситуація потребує виправлення. Як її виправити — думають не лише відповідальні за те державні структури, але й громадськість, яка ініціювала проведення обласного форуму, де порушуватимуться такі питання.

Підготовці до проведення обласного форуму (а він відбувся у четвер) присвятили прес-конференцію в інформагенції «Паритет» за участю начальника управління комунікацій з громадськістю облдерж-адміністрації Ірини П’янкової, ке-рівника Центру захисту дітей Олени Самойлової, керівника відділу по роботі з дітьми і кризовими родинами «Одеса Дейлі», члена громадської ради при МОЗ України Аліни Тирновенко, інших обізнаних осіб.

Житло, освіта, соціальний су-провід дітей-сиріт — ось три основні питання, йшлося на прес-конференції, які сьогодні на вістрі уваги громадськості. В області нині мешкає 11 тисяч кризових родин, де росте 22 тисячі дітей. Зберегти родини, уникнути соціального си-рітства — також завдання, яке бере на себе громадськість, що діє в підмогу соціальним службам на місцях. Але громадськість, зрозумі-ло, не має ні тих грошей, які держава виділяє на діяльність служб, ні тих повноважень, які мають вони. Неоднораз порушувалося питання і про те, що сьогодні інтернатам… вигідно, щоб постояльців не меншало, адже на утримання однієї дитини щомісяця виділяється більше 8 тисяч гривень, опікун отри-мує до 2,5 тисячі гривень, а на дитину, яка виховується в сім’ї, держава платить трохи менше тисячі. Та й то до трирічного віку. Зі ЗМІ знаємо немало прикладів, коли замість того, щоб зберегти родину, підтримати її матеріально й морально, що потребує часу, фаховості та старань, дітей просто забирали під державну опіку, аби забезпечити роботу інтернатних закладів.

Форум же, за словами організаторів, розрахований на побудову діалогу і взаємопорозуміння між державними структурами, які зайняті питаннями дітей-сиріт, випускниками шкіл-інтернатів, та громадськими організаціями, статутна діяльність яких передбачає турботу про цю категорію юних громадян.

На запланованому заході говоритимуть, зокрема, про попере-дження і профілактику сирітства, проблеми соціалізації дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, а також перспективи розвитку сімейного влаштування, соціальної адаптації та постінтернатного супроводу вихованців в Одеській області. Не будуть обі-йдені увагою аспекти соціальних проблем дітей пільгової категорії та можливі шляхи їх вирішення.

Щоправда, сама назва форуму («Попередження і профілактика сирітства») не зовсім відповідає цілям та намірам, про які йшлося на прес-конференції. Як на мене, то цілей та намірів забагато, щоб осилити їх впродовж одноденного засідання.

Так, усе намічене організаторами важливе й надзвичайно потрібне, особливо сьогодні, коли таке твориться в економіці, в су-спільному житті, коли ніхто нікому не дає ніяких гарантій, у тому числі й держава. Але говорити про все й одразу, тим більше що є намір не лише окреслити проблеми, а й знайти шляхи їх вирішення, як мені здається, не реально. А може, й упораються.

Яна СТАСІНА.