№ 30-31 (21501-21502) субота 19 квітня 2014 року
Пасхальні послання
Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета
преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям,чесному чернецтву та всім вірним Української православної церкви Київського патріархату
Дорогі браття і сестри!
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Сьогодні весь православний світ святкує Воскресіння Христове — велику перемогу життя над смертю, добра над злом, правди над неправдою. Сьогодні радість воскресіння Христового святкує весь видимий і невидимий світ. Христос Воскрес! — співають ангели на небі. Воістину Воскрес! — відповідають люди на землі.
Яка різниця між воскресінням Ісуса Христа і воскресінням людей? Адже воскресали люди і до Христа. Наприклад, пророк Ілля воскресив померлого сина Сарептської вдови (3 Цар. 17: 23), пророк Єлисей теж воскресив дитину сонамитянки (4 Цар. 4: 36). Воскрешав і Ісус Христос багатьох померлих. Нарешті, Він воскресив померлого Лазаря, який чотири дні знаходився у гробі і вже смердів. Різниця ж та, що люди, які воскресали до Христа, знову помирали. А це означає, що смерть в їхньому тілі залишалась непереможеною. А Христос після того, як воскрес, уже не помирає. Смерть уже не володіє над Ним. Воскре-сіння Христове означає остаточну перемогу над смертю в людській природі. В Ісусі Христі померло тіло тлінне, а воскресло тіло нетлінне. У померлих же і воскреслих до Христа помирало тіло тлінне і воскресало теж тлінне.
Відновлюватися для добра, для Господа...
У греко-католицької громади Одещини — новий владика. Очільником Одеського екзархату УГКЦ став 43-річний Михайло (Бубній).
7 квітня, якраз у велике свято Благовіщення Діви Марії, у Київському патріаршому соборі Воскресіння Христового, у присутності багатьох поважних гостей, відбувся чин архієрейської хіротонії владики Михайла, екзарха Одеського. В урочистостях також взяли участь священнослужителі та віряни з Одеси. Інтронізація нового владики відбулася минулої суботи, 12 квітня, в Одеському римо-католицькому кафедральному соборі Святого Климента. На вході до храму хлібом-сіллю та по-дитячому безпосередніми віршованими рядками отця і главу УГКЦ блаженнішого Святослава та владику Михайла вітали найменші віряни. На свято прибули численні гості з Києва, Івано-Франківська, Донецька, а також з Італії, де у владики залишилося багато друзів. Прибув також особливий представник Апостольської нунціатури.
Після «кримських Судет»
Третя Російська імперія на шляху до Третьої світової війни — спроба економічного і військово-політичного прогнозу
Для громадян усього світу, бодай поверхово ознайомлених із історією Другої світової війни та ескалації військово-політичної напруженості, що передувала їй, аналогія між подіями в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі в лютому—березні 2014 року та анексією в перших числах жовтня 1938-го Великонімецькою імперією (так офіційно називалася держава, котра назавжди увійшла в історію як «Третій рейх»; втім, слід зазначити, що фюрер цього рейху, за іронією долі, хотів, аби «його» держава увійшла в історію саме під цим, другим, іменем) Судетської області Чехословацької Республіки, як то кажуть, сама напрошується. Більше того, «витає в повітрі». Втім, автор дозволить собі не заглиблюватися в це питання, відіславши зацікавленого читача до вичерпно повної (принаймні за масштабами газетного формату) статті мого колеги Сергія Махуна «Судетський сценарій: чи готовий Захід іти стопами «миротворців» Чемберлена і Даладьє?», опублікованої в DT.UA 6 березня нинішнього року. Тут я маю намір зосередитися на тому, що може бути після «кримських Судет». І як Україні слід поводитися в умовах, коли це «може бути» настане…
Як відомо, вслід за першим поді-лом Чехословаччини, під час якого Судетська область відійшла до Великонімецької імперії, Тешинська область — до Республіки Польща, а словацьке південне прикордоння — до Угорського королівства, всього через п’ять місяців, у березні 1939-го, відбувся другий, уже остаточний поділ країни. Під час якого усічена власне Чехія увійшла до Третього рейху як «імперський протекторат Богемія і Моравія», Словаччина, втративши південні райони, стала фашистською Словацькою незалежною державою «під захистом і покровительством Великої Німеччини», а Карпатська Україна (наше Закарпаття) — відійшла, знову ж таки, до Угорщини.
Брехня не стане правдою
Державний департамент США оприлюднив на своєму сайті черговий список десяти твер-джень Росії про Україну, які не відповідають дійсності. Перший такий список був опублікований Держдепом 5 березня, повідомляє «Голос Америки».
Епіграфом до цього тексту, оприлюдненого 13 квітня, стала заява президента США Барака Обами від 26 березня: «Жодні обсяги пропаганди не зроблять правдою те, що є брехнею в очах усього світу».
Карл Більдт про другий шанс України
На зустріч із міністром закордонних справ Королівства Швеції Карлом Більдтом, що відбулася у вітальні HUB Odessa, прийшло чимало студентської молоді, якій не байдуже майбутнє України. Цей шведський політик одним із перших визнав ле-гітимність влади в нашій державі, яку взяла на себе Верховна Рада після того, як президент В. Янукович утік до Росії, а також одним з перших серед дипломатів світу засудив вторгнення Росії на територію Криму та її політику щодо України.
Спілкуючись з одеситами, Карл Більдт звернув увагу на те, що Україна та Швеція мають однакові кольори державних прапорів — жовтий та блакитний — і зазначив, що головне завдання Швеції у даній ситуації — допомога та підтримка України у тих процесах, які відбуваються.
«П’ятдесятизіркова» допомога Україні
Минулої п’ятниці з робочим візитом Одещину відвідав посол США в Україні Джеффрі Пайєтт. Американський дипломат мав зустріч з головою обласної державної адміністрації Володимиром Немировським, на якій окреслив ключові аспекти співпраці між двома країнами в найближчій перспективі.
Посол Сполучених Штатів в Україні Джеффрі Пайєтт прибув не просто так. Розуміючи цінність Одеси як європейського міста він, дипломат, прагнув дізнатися про проблеми Південної Пальміри, настрої населення та плани місцевої влади. «У США довга історія стосунків з Одесою. Починається вона з того часу, коли тут відкрили перше консульство — з 1830 року. Сьогодні Україна перебуває на історичному роздоріжжі. Я приїхав поспілкуватися з керівництвом Одещини і висловити підтримку США тому вибору, який робить український народ», — зазначив високий гість. Відтак на 25 травня американці обіцяють на-діслати незалежних спостерігачів та експертів різних сфер, аби вибори в Україні пройшли чесно, прозоро і без порушень.
Сповідь у камері смертників
На адресу «Чорноморських новин» із Київщини надійшов лист. Його автор — Левко Лук’яненко, звертаючись до редактора, пише: «Шановний добродію!
В умовах московської агресії вашим читачам, як мені здається, буде корисно прочитати мою сповідь... Тож і прошу надрукувати цей уривок...»
Отож пропонуємо вашій увазі, дорогі читачі, першу подачу розділу «Життєпис» із книги «Сповідь у камері смертників» українського дисидента, політика та громадського діяча, народного депутата України чотирьох скликань, автора Акта про Незалежність нашої держави, Героя України Левка Григоровича ЛУК’ЯНЕНКА.
Старшина Зіна
На пожовклій від часу фотографії — юна дівчина з ясним і суворим поглядом у добротній шинелі. Зінаїді Григорівні Вінцовській на початок війни сповнилося 20 років. Нині їй уже 93, і, перебираючи старі світлини, вона згадує ті буремні роки.
— Я народилася і закінчила середню школу № 4 у Первомайську Миколаївської області. Коли почалася війна, добровільно пішла на фронт і почала свою службу санітаркою у батальйоні аеро-дромного забезпечення.
Всю війну Зінаїда пройшла пішки, з рюкзаком на спині, де був перев’язочний матеріал, надаючи першу допомогу пораненим солдатам. Від Бугу до Волги, де брала участь у знаменитій Сталін-градській битві, і звідти, у складі Другого Українського фронту, — на Одесу.
Солдат і громадянин
Навесні 1944-го Василю Ткаченку cповнилося 18. Майже одразу й повістка з військкомату прийшла.
Залізниця тоді була зруйнована, тож на збірний пункт до Первомайська новобранців близько 60 кілометрів вели пішки. Звідти відправили в тил під Рязань. Харчування там для призовників з України було нікудишнє. На прийнятті присяги Ткаченко прямо у строю втратив свідомість. Тоді й зрозумів: «Аби вижити, не можна здаватися на милість обставин».
Іллічівські портовики в обороні Одеси
Відзначаючи хвилюючу дату — 70-річчя визволення Одеси від фашистських загарбників, знову і знову звертаємося до спогадів про обпалене страшною війною минуле. Про ті тривожні часи, про героїчну боротьбу нашого народу написано безліч книг, створено немало кінострічок...
Нещодавно Музей історії Одеського морського порту презентував у Музеї історії Іллічівського порту дуже цінні, на мій погляд, книги: «Одесский порт. Год 1941. Одесские портовики в героической обороне родного города» (О., студія «Негоціант», 2006) та «Одесский порт: год 1941 — 1944-й, оккупация. Одесские портовики в героическом подпольном и партизанском движении» (О., «Астропринт», 2010), видані за сприяння на той час начальника Одеського порту — Героя України, почесного громадянина м. Одеси М.П. Павлюка, голови профспілки В.Н. Зайкова та інших поважних людей.
Чому двері відчиняються назовні?
Пожежа в оперному театрі впровадила у світову практику нові будівельні норми
Пункт 4.3.4. «Правил пожежної безпеки в Україні» гласить, що двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень). Всі знають цю обов’язкову будівельну норму, але не відають, звідки пішло це правило. Завдяки нашій спільній роботі зі знаменитим одеським істориком і літератором Олександром Суриловим ми дізналися про цей цікавий факт і вкотре переконалися: правила пожежної безпеки написані кров’ю.
Шаленство вогню
на театральній сцені
Здавна пожежі були злом для театральної сцени. Аж до початку ХХ століття мало було у світі театрів, яких не торкнулася б руйнівна сила вогню. Адже основним будівельним матеріалом в ті часи було дерево, декорації виготовлялися з пап’є-маше, а вогонь на сцені був відкритим. Сцену і глядацьку залу освітлювали свічки й олійні, пізніше — гасові світильники. Одночасно з тим, як театральні будівлі набували монументальності, зростала помпезність постановок, збільшувалася і загроза виникнення пожежі. Прагнення служителів Мельпомени приголомшити недосвідченого глядача пишністю декорацій, розкішшю костюмів, здивувати блиском і мішурою нерідко оберталося нещадним шаленством вогняної стихії, в обіймах якої гинули як самі творці чудес, так і ті, хто прийшов поринути у казковий світ театру.
Гран-прі березівчан
Наприкінці березня у київському виставковому центрі «Ки-ївЕкспоПлаза» відбулася п’ята міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти-2014». Її організаторами виступили Міністерство освіти і науки, Національна академія педагогічних наук та компанія «Виставковий світ».
Наразі ця виставка є найбільшим форумом освітніх, наукових та науково-технічних інновацій, інструментом популяризації новітніх освітніх методик і педагогічних технологій, сучасних електронних засобів навчання, напрацювань кращих закладів освіти і педагогів різних країн, спрямованих на формування європейського рівня стандартів національної освіти.
Фокс і Трот на службі «101»
Традиційно, у квітні—травні, у школах та дитячих садочках Одещини проходять «Тижні знань безпеки життєдіяльності». Це пов’язано передусім з тим, що незабаром літні канікули, і дітей підстерігають різні небезпеки: і під час відпочинку (на вулиці, на воді), і вдома, коли вони, залишені наодинці, можуть самі створити загрозливі ситуації, скажімо, граючись із сірниками, вмикаючи електропобутові прилади чи газ. Ось чому задля запобігання нещасних випадків серед дітей, навчання їх культурі безпечної поведінки, умінню правильно діяти в різних екстремальних ситуаціях рятувальники проводять у цей період «Тижні знань безпеки життєдіяльності».
«Вогонь не жартує, не грайся з вогнем!» — під таким гаслом у рамках згаданої акції співробітники Одеського міського управління ГУ ДСНС провели в спеціалізованій школі №119 з поглибленим ви-вченням англійської мови, що на вулиці Жуковського, 39, з учнями 1-х—3-х класів відкритий урок. В ігровій формі рятувальники та педагоги навчали діток правил пожежної безпеки, роз’яснювали, що є причиною пожеж у побуті, як правильно поводитися при їх виникненні, що потрібно робити при виявленні запаху газу у квартирі та в інших екстрених ситуаціях.
Музей з унікальною експозицією і гармонійним смаком
Одеса — визнаний культурний центр, і добірними музеями тут нікого не здивуєш. Однак слід відзначити той благотворний факт, що їх кількість зростає. Ось і недавно при Одеському коньячному заводі відкрився музей, аналогів якому в Україні нема. Це Музей коньячної справи Шустова.
По-перше, він вражає своїми масштабами та вишуканістю. На площі 1700 квадратних метрів тут створено неповторний інтер’єр, ексклюзивність якого простежується чи не в кожній деталі. Зокрема, увагу відвідувачів приверне люстра, створена із 20 тисяч коньячних пляшок у вигляді фірмового знаку торговельної марки «Шустов» — мідного дзвоника.
Міша КАЦ: «Музика – як релігія, їй потрібно служити...»
Одеса історично поєднана невидимими нитками з різними континентами, у неї особливий магнетизм. Незважаючи на складну нинішню політичну ситуацію в Україні, застереження західних колег і журналістів, у нас в гостях побували два славні музиканти — диригент Михайло Кац (Франція) і кларнетист Юліан Мілкіс (Канада — США).
Концерт відбувся 11 квітня у Великій залі обласної філармонії. У програмі — твори В.-А. Моцарта, С. Франка і М. Глуза. Співорганізатором концерту виступив «Альянс Франсез» в Одесі. Нагадаємо, що у ці дні в семи містах України проходить традиційний фестиваль «Французька весна».
Розбурхана кольором свідомість
Виставка відомого одеського експресіоніста Андрія Коваленка під дещо умовною назвою «Натюрморт на тлі пейзажу» нині експонується в арт-кафе «Salieri». Це перша імпреза представника відомої художньої династії в популярному серед одеситів закладів. Тут у невимушеній, камерній чи навіть інтимній обстановці з горнятком кави ви можете насолоджуватися спогляданням яскравих полотен одеських митців.
Відкриття нової кав’ярні відбулося шість років тому, у 2008-у, на вулиці Ланжеронівській, 14,
з виходом у Пале-Рояль, саме навпроти готелю «Мozart». Кав’ярня задумана як місце зустрічі людей, що готові урізноманітнити своє дозвілля спілкуванням з прекрасним. Двічі на місяць тут проводяться виставки молодих одеських митців. Інтер’єр кав’ярні витриманий у суворо класичному стилі. Проект досить доречний з огляду на те, що в дореволюційну епоху в Пале-Роялі вже існували галереї, але у радянські часи про це могли й забути, адже тут переважно збиралася галаслива молодь, яка досить примітивним способом отримувала стимули для життя.
Книга з бронзи і граніту: сторінка про хрестителя
Міжнародний день пам’яток і визначних місць відзначається світовою спільнотою з 18 квітня 1984 року. Його девіз — «Збережемо нашу історичну батьківщину». На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів з 1999-го відповідне свято — День пам’яток історії та культури — в Україні щорічно відзначається також 18 квітня.
Сьогоднішня розповідь про один із найстаріших скульптурних пам’ятників Києва — монумент великому князю Київському Володимиру, відомому також як Володимир Святий, Володимир Хреститель і Володимир Червоне Сонечко (роки життя 958—1015; роки правління 980—1015). Цей пам’ятник, який встановили у 1853-у на високому правому березі Дніпра (відтоді це місце називають Володимирською гіркою), вистояв у війни, під час революцій, пережив епоху руйнування церков і заборони всього, що стосується Бога та віри, і зберігся практично у первозданному вигляді.
«Станіславський феномен» дістався до Одеси
В одеській «Книгарні-Кав’ярні» (вул. Катерининська, 77) презентували проект для молодих україномовних письменників «Станіславський феномен». Він дає молодому літераторові шанс заявити про себе як про майбутнього професіонала, отримати коментар про власні роботи від авторитетних письменників і поспілкуватися з цікавими людьми. Представити «Феномен» в Одесі приїхали Василь Карп’юк — молодий поет, журналіст, співкоординатор проекту (м. Івано-Франківськ) та Євген Мехеда — учасник першого сезону резиденції у 2013 році (м. Миколаїв).
«Станіславський феномен» — явище, яке народилося в Івано-Франківську й накрило всю Україну. Це надзвичайна активізація україномовних авторів славетного міста, яке раніше називалося Станіславів. «Станіславський феномен» обіймає своєю плеромічністю* список письменників та креаторів візуального терену, які проявляють себе у текстах через ситуацію постмодернізму: Юрій Андрухович, Володимир Єшкілєв, Юрій Іздрик, Тарас Прохасько, Галина Петросаняк, Марія Микицей, Ярослав Довган та інші.
Слово й музика, що піднімають дух
На материкову частину України з Криму вже прибули 3356 військовослужбовців з родинами, їх розквартировують в Одеському, Миколаївському та Херсонському військових гарнізонах.
На жаль, наша область прозвучала в негативному контексті: за словами заступника міністра оборони України Петра Мехеда, в Одесі житлові фонди Міноборони існують лише на папері. «Я звертаю увагу громадськості, що житлові фонди Одеси тривалий час приводилися в непридатний для проживання стан. Швидше за все, їх хотіли вивести з користування Збройних сил, щоб у перспективі на їхньому місці облаштувати житло для чиновників або побудувати торговельно-розважальні центри», — цитує заступника міністра «Флот України».
«Людина з Місяця»
(Слід на одеській землі)
А тепер повернемось до біографії брата Миколи Миколайовича — Володимира. Захопившись морем, він обрав для навчання Морський корпус. Під час навчання в корпусі підтримував тісні стосунки з Юрковським та Сухановим, які потім були засуджені як народовольці. Ставши офіцером, Володимир Микола-йович брав участь у російсько-турецькій війні 1877—1878 років, перебуваючи на службі в чорноморському флоті. Обравши собі професію за покликанням, майже все своє життя провів на морі. І невипадково в листуванні з рідними у Миколи Миколайовича неодноразово повторюється запитання: «Де Володя?»
У довідковій літературі є загальна інформація стосовно перебування Володимира Миколайовича як у військовому флоті, так і в торговельному.
Життя з надією
До Всесвітнього дня боротьби з гемофілією
Мабуть, кожен чув про цю хворобу. Принаймні про те, що на неї страждали члени царської сім’ї по чоловічій лінії, хоча вона передається дитині винятково від матері. Та ще час від часу громаду сполошують інформаційні звістки про те, як групи активістів з відчаю «штурмують» кабінети Міністерства охорони здоров’я, обласних управлінь, вимагаючи уваги чиновників до проблем, з якими живуть хворі на гемофілію. Йдеться, найперше, про їх забезпечення дороговартісними ліками, які іноді доводиться у прямому значенні слова вибивати з функціонерів від профільного міністерства, долучаючи до цього міжнародних експертів, депутатів, медиків. Останні часом мусять йти супроти свого керівництва заради полегшення життя хворим на гемофілію. Вони ж бо знають і бачать, яких немилосердних страждань приносить недуга людині і до чого може призвести відсутність потрібних ліків.
Цієї теми торкалися і в Одесі, на скликаній до Всесвітнього дня боротьби з гемофілією (17 квітня) прес-конференції. У ній взяли участі Віктор Козлов, завідуючий відділенням гематології Одеської обласної клінічної лікарні, головний поза-штатний гематолог управління охорони здоров’я облдержадміністрації, Наталія Молодець, завідуюча відділенням гематології Одеської обласної дитячої клінічної лікарні, головний дитячий гематолог про-фільного управління ОДА, та Андрій Коришев, член правління Всеукраїнського товариства хворих на гемофілію.
Чому фінські малята сплять у коробках?
Уже 75 років поспіль фінські жінки, які готуються стати мамами, отримують від держави велику коробку з дитячим одягом, постіллю й іграшками. Причому саму коробку можна використовувати ще й як ліжечко. Дехто вважає, що ці набори допомогли Фінляндії радикально знизити рівень дитячої смертності.
Мета цієї традиції — дати всім фінським дітям, незалежно від їхнього походження, рівні стартові можливості у житті. Дитячий набір — подарунок від уряду — отримує кожна майбутня мама. Він містить дитячий одяг, зокрема зимовий комбінезон, спальний мішок, аксесуари для купання, а також підгузки, постільну білизну і невеликий матрац.
Хоч і скромний, та корисний
Ячмінь корисний для повних людей з хворобами кісток.
Дієтологи радять обов’язково включати продукти з ячменем у раціон, адже він містить мало калорій порівняно з іншими злаками, багато клітковини, вітамінів і поживних речовин. Отже, ячмінь є ідеальним продуктом для охочих схуднути. Крім зниженої калорійності, ефект досягається завдяки вмісту кількох принципово важливих амінокислот.
Харчова сода в... аптечці
Цей дрібнокристалічний порошок білого кольору є особливою кислою сіллю вугільної кислоти і натрію. Харчову соду застосовують у харчовій, медичній, хімічній, фармацевтичній промисловості та в металургії.
У медичних цілях харчова сода застосовується як унікальний слабкий антисептик. Наприклад, одним з методів лікування вірусних і бактеріальних інфекцій є полоскання горла розчином соди: половину чайної ложки соди треба розчинити в склянці простої теплої води і полоскати горло через кожні чотири години. Паралельно з цим нерідко за-стосовують інші лікарські засоби, щоб швидше позбутися інфекційного захворювання. Фахівці рекомендують також використати харчову соду для лікування нежитю, кон’юнктивіту, стоматиту і навіть бронхіту.
Пернаті аси неба
В Україні, як і в більшості країн, традиційно обирають птаха року. За рішенням Українського товариства охорони птахів і Національного еколого-натуралістичного центру такої честі в 2014-у удостоєний серпокрилець чорний (стриж).
Це дивовижні птахи. Орнітологи їх називають дітьми повітря. І це пояснюють тим, що перші три роки свого життя стрижі проводять у безпере-рвному польоті: на льоту ловлять і ковтають комах, збирають будматеріали — пух і травинки, підняті вітром, купаються, призначають побачення, паруються і навіть сплять. І тільки починаючи гніздування, зменшують тривалість свого перебування у повітрі до 17—18 годин на добу.
Інтернет-детектор брехні
У Великій Британії розроблено комп’ютерну програму, яка може визначити правдивість інформації, опублікованої в інтернеті.
Як повідомляють іноземні ЗМІ, систему створили Калина Ботчева з Університету Шеффілда спільно з науковцями чотирьох інших вищих навчальних закладів Європи.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206