Загрози і санкції

Наступного дня ПАРЄ ухвалила резолюцію про санкції щодо РФ через анексію Криму, яка, зокрема, передбачає, що Росія до кінця року позбавляється права голосу й можливості участі в обранні суддів та генерального секретаря Ради Європи, окрім того вводиться заборона на участь Росії у керівних органах ПАРЄ та спостережних місіях організації. Санкції проти РФ підтримали 145 делегатів, проти виступив 21 посланець, ро-сійська делегація на знак протесту ще до голосування покинула зал засідань. Але цей демарш ніяк не врятував агресора від фактично світової ізоляції...

1. Парламентська Асамблея глибоко шкодує про драматичні події на київському Майдані 18—20 лютого 2014 року, які призвели до загибелі більше 100 протестуючих і 17 співробітників міліції, також жалкує про те, що ескалація насильства більшою мірою була результатом жорстоких заходів влади, включаючи так звану антитерористичну кампанію, покликану ро-зігнати Євромайдан. Ці заходи суперечили рекомендаціям щодо функціонування демократичних інститутів в Україні запропонованим національними та міжнародними радниками й інституціями, включаючи Асамблею та її резолюцію 1974 (2014).

2. Асамблея суворо засуджує використання українською владою снайперів і вогнепальної зброї проти демонстрантів. Подібні заходи неприпустимі. Всі смерті і всі порушення прав людини, пов’язані з протестами на Євромайдані, повинні бути повністю розслідувані, а злочинці, включаючи тих, хто давав команди, — притягнуті до відповідальності. Порушення прав людини не повинні залишитися безкарними, незалежно від особистостей порушників. Водночас, важливо, щоб це розслідування було неупередженим, не було мотивовано політично чи бажанням помсти. Розслідування повинно відбуватися прозоро і в повній відповідності з вимогами статті 6 Європейської конвенції з прав людини. Комітет представників Ради Європи повинен надати підтримку владі в до-триманні цих вимог.

3. Верховна Рада України зіграла важливу та конструктивну роль у вирішенні кризи, коли, об’єднавши зусилля і досягнувши консенсусу, змогла змінити владу і забезпечити виконання основних домовленостей 21 лютого 2014 року. Вони були виконані у відповідності із загальною лінією цього договору та конституційними принципами. Тому Асамблея повністю визнає легітимність нової української влади і легітимність їх рішень. Вона шкодує про будь-які спроби поставити під сумнів легітимність нової влади, які можуть призвести лише до дестабілізації держави.

4. Асамблея вважає, що нове політичне середовище, яке сформувалося в результаті подій на Майдані між 18 і 21 лютого, і зміна влади відкрили вікно можливостей для демократичного розвитку України. Це вікно можливостей зараз важливо використовувати для встановлення справді демократичної та інклюзивної системи управління державою, яка стане гарантією і способом зміцнення єдності країни. Щоб повною мірою відновити верховенство права, Асамблея за-кликає провести негайне роззбро-єння незаконних збройних формувань та окремих осіб в Україні і до подальших заходів влади щодо захисту громадян України від корупції у всіх громадських структурах.

5. Асамблея звертає увагу на конституційні поправки 2004 року, які знову були введені в дію конституційною більшістю Верховної Ради. У зв’язку з цим Асамблея знову висловлює свої пропозиції щодо цих поправок, які вже були оприлюднені в резолюціях ПАРЄ, коли поправки вперше вступили в силу. Подальшу конституційну реформу слід проводити негайно. Асамблея закликає Верховну Раду прямо зараз, об’єднавши зусилля, без зволікань впровадити необхідні конституційні поправки, щоб по-ліпшити баланс між владою президента та законодавчою владою; привести Конституцію у відповідність із стандартами і принципами Ради Європи. Асамблея вітає намір усіх політичних сил в Україні впровадити ці поправки в першому читанні перед президентськими виборами і в цілому — з початком нової робочої сесії Верховної Ради у вересні 2014 року. У світлі того, що часу на це не так багато, Асамблея закликає Верховну Раду повною мірою використовувати рекомендації Венеціанської комісії, опубліковані в попередніх проектах концепцій конституційної реформи в Україні.

6. Не може бути ніяких сумнівів у легітимності Верховної Ради України, обраної у 2012 році. Ці вибори відбулися за участю спостерігачів від Асамблеї. Водночас, Асамблея визнає, що в результаті недавніх політичних подій, в тому числі розколу Партії регіонів, деякі групи людей в Україні побоюються, що їхні інтереси недостатньо представлені у Верховній Раді і на рівні центрального уряду. Щоб забезпечити повну репрезентативність Верховної Ради, яка, в свою чергу, забезпечить єдність і стабільність країни, слід провести позачергові парламентські вибори відразу ж, як тільки це буде можливо технічно і політично.

7. Наступні парламентські вибори повинні бути проведені на основі нового єдиного виборчого кодексу та регіональної пропорційної виборчої системи, як це вже рекомендували Асамблея і Венеціанська комісія. Щоб цей кодекс був впроваджений без зволікань, Асамблея рекомендує Верховній Раді розробити його на базі проекту, підготовленого робочою групою Ключковського, до якої увійшли представники всіх політичних сил і який отримав схвалення Венеціанської комісії.

8. Конституційна реформа і впровадження нового виборчого кодексу зараз повинні стати пріоритетами для української влади. Але також вимагає якнайшвидшого роз-гляду та впровадження широкомасштабна судова реформа і децентралізація влади, включаючи зміцнення місцевих і регіональних інститутів управління.

9. На жаль, останні події збільшили поділ між сходом і заходом в країні і призвели до зростання недовіри між населенням обох частин. На думку Асамблеї, поділ має в основному політичне походження, незважаючи на явні історичні та культурні відмінності між сходом і заходом України. Тому рекомендуємо владі розробити комплексну і всеосяжну стратегію щодо посилення місцевих і регіональних влад, децентралізації управління. Така стратегія децентралізації повинна бути заснована на принципах сильної унітарної держави з ефективною системою центрального управління і делегуванням обов’язків та повноважень місцевим і регіональним громадам. Асамблея рішуче заперечує проти будь-яких ідей федералізації України і будь-якого зовнішнього тиску з метою здійснити федералізацію в майбутньому, оскільки це суттєво послабить єдність і стабільність країни.

10. Відсутність незалежності судової гілки влади та структурних недоліків у судовій системі вже давно викликають занепокоєння Асамблеї. Далекосяжні реформи судової влади мають бути негайно реалізовані. Асамблея знову підтверджує свої рекомендації, зроблені в попередніх резолюціях, які залишаються в силі. Асамблея підкреслює, що конституційні поправки необхідні для встановлення судової системи, яка працюватиме у повній відповідності з європейськими стандартами.

11. Асамблея бере до відома висновки Консультативного комітету Рамкової конвенції про захист національних меншин, який відвідав Україну з 21 по 26 березня 2014 року. Асамблея вітає той факт, що в поточній ситуації в Україні не існує безпосередньої загрози реалізації прав меншин. Водночас, закликаємо владу проявляти ініціативу у вжитті всіх можливих заходів, які могли б зміцнити єдність країни, і втриматися від будь-яких висловлювань чи дій, які вносять розбіжності і які могли б підірвати (або стати засобом підриву) національної єдності країни. У цьому контексті Асамблея шкодує про рішення Верховної Ради скасувати закон про принципи державної мовної політики, навіть якщо це рішення не було прийнято і не вступило в дію.

12. Асамблея висловлює стурбованість з приводу збільшення числа достовірних повідомлень про порушення прав етнічних українців і кримських татар у Криму, в тому числі щодо доступу в свої будинки, після його приєднання до Росії. Закликаємо російську владу зробити все можливе, щоб ці порушення були негайно припинені, а всіх винних притягнути до відповідальності. У доповіді Консультативного комітету Рамкової конвенції про захист національних меншин, підготовленій за підсумками відвідування України 21—26 березня, вказується, що кримські татари, які розмовляють рідною мовою, піддаються особливому ризику в Криму. Зростає страх і відчуття невизначеності серед кримських татар, які вже постраждали від депортації у своїй історії. Побоювання щодо їх безпеки та наявності можливостей, у тому числі для здійснення культурних прав, майнових прав, прав на освіту, використання мови, повинні бути належним чином розглянуті. Крім того, міжнародні спостерігачі з прав людини від Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) повинні повною мірою отримати доступ у регіон.

13. Часті і необґрунтовані повідомлення про порушення прав меншин в Україні, а також негативне висвітлення діяльності нового уряду в Києві з боку деяких національних і міжнародних засобів масової інформації, негативно позначилися на міжетнічних відносинах в Україні і, в підсумку, — на єдності та стабільності країни. Ми закликаємо всі ЗМІ утриматися від таких необґрунтованих звітів і висвітлювати події в країні та її регіонах неупереджено, не перекручуючи фактів. Ми закликаємо владу утриматися від будь-якої цензури засобів масової інформації. Ми за-кликаємо владу України переглянути рішення про припинення мовлення деяких телеканалів у країні й утримуватися від будь-якої цензури ЗМІ.

14. Асамблея висловлює жаль, що демократичні зміни в Україні були затьмарені подіями в Криму. Асамблея рішуче засуджує дозвіл Ради Федерації Росії на застосування військової сили в Україні, російську військову агресію і подальшу анексію Криму, що є явним порушенням міжнародного права, в тому числі Статуту Організації Об’єднаних Націй, Хельсінкського акта ОБСЄ та Статуту й основних принципів Ради Європи.

15. На думку Асамблеї, жоден з аргументів, використаних Російською Федерацією, щоб виправдати свої дії, не ґрунтується на фактах і доказах. Не було ні встановлення ультраправими контролю над центральним урядом у Києві, ні безпосередньої загрози для прав ро-сійської етнічної меншини в країні, в тому числі й особливо, в Криму. Враховуючи, що ні сепаратизм, ні ідея входження до складу Російської Федерації не були поширені і не мали широкої підтримки в політичному порядку денному серед населення Криму до російської військової інтервенції, Асамблея вважає, що прагнення до відокремлення та інтеграції до складу Росії було спровоковане і підбурюване владою Росії, під прикриттям військової інтервенції.

16. Так званий референдум, який був організований в Криму 16 березня 2014 року, не відповідає конституціям ні Криму, ні України. Крім того, повідомлення про явку та його результати неправдоподібні. Результат цього референдуму і незаконна анексія Криму Російською Федерацією, отже, не мають юридичної сили і не визнаються Радою Європи. Асамблея підтверджує свою рішучу підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. У зв’язку з денонсацією Російською Федерацією угод, укладених з Україною в 1997 році, про розміщення Чорноморського флоту в Криму, Асамблея закликає Росію вивести свої війська з Криму негайно.

17. Асамблея висловлює глибоку стурбованість з приводу нарощування великого числа російських збройних сил уздовж кордону з Україною, що може бути ознакою того, що Російська Федерація розглядає питання про подальшу неспровоковану військову агресію проти України, що неприпустимо.

18. Враховуючи ризик дестабі-лізації і погіршення режиму безпеки всього регіону в разі подальшої російської військової агресії проти України, Асамблея рекомендує, щоб країни, які підписали Будапештську угоду, а також інші зацікавлені європейські держави ви-вчили можливість для укладання угод, які гарантують незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.