Європейська ідентичність українців у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої
Продовження. Початок у номерах за 30 листопада, 7 та 21 грудня.
В Острозькій слов’яно-греко-латинській школі зібралися кращі наукові сили України. Навчання тут велося трьома мовами: грецькою, латинською та українською (слов’янською). Ця школа вважається першим українським навчальним закладом європейського типу в Україні. Першим ректором школи був Герасим Данилович Смотрицький (?—1594) — батько славнозвісного Мелетія Смотрицькго (1577—1633), автора єдиного на той час посібника з церковнослов’янської мови — «Граматики словенської», виданої у 1619 році. Михайло Ломоносов говорив про цю граматику як про «ворота своєї вченості». В Росії граматика М. Смотрицького стала основою філологічних знань аж до 1755 році, тобто до «Російської граматики» М. Ломоносова. М. Смотрицький вивчав філософію у Віденській академії, продовжив освіту в Лейпцигському, Нюрнберзькому, Віттенберзькому університетах і став одним з найосвіченіших людей України.
Видатний культурний діяч України XVII ст. Петро Могила (1596—1647), нащадок молдавської княжої династії, спорідненої з українськими і польськими аристократичними родами, здобув освіту у Львівській братській школі, після чого навчався у Парижі. У 1625 році, після переїзду до Києва, прийняв чернецький постриг, а в 1627-у був обраний архімандритом Києво-Печерської лаври, активно боровся з уніатством. У польського короля він домігся визнання легалізації православної церкви в Україні, а також передачі їй уніатами Софійського собору та Києво-Видубицького монастиря. Петро Могила стояв біля джерел вищої освіти в Україні. За його участю у вересні 1632-го було створено Київський колегіум — перший і тривалий час єдиний вищий навчальний заклад у східних слов’ян, гордість і слава України, знаменита Києво-Могилянська академія. Похований П. Могила в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.
Початок українського книгодрукування пов’язане з іменем Івана Федорова (1525—1583). У 1553—1563 роках І. Федоров керував будівництвом державної друкарні у Москві, в якій разом з Петром Мстиславцем у 1564-у надрукував першу російську книгу — «Апостол». Потім через релігійні переслідування обидвоє втекли з Москви до Литви, де згодом у литовському місті Заблудові відкрили друкарню. У 1572-у І. Федоров з Литви перебрався до Львова, де у 1573-у заснував першу в Україні друкарню. Згодом перейшов на службу до князя Костянтина Острозького і на початку 1575-го перебрався зі Львова до Острога, де у 1578-у надрукував буквар для потреб заснованої в Острозі школи. У 1581-у була надрукована славетна Острозька Біблія — перше видання Біблії церковнослов’янською мовою. Іван Федоров помер 16 грудня 1583 року, похований на території Онуфріївського монастиря у Львові.
У 1556—1561 роках у Пересопницькому православному монастирі на Волині було зроблено перший з відомих донині перекладів текстів Євангелія з болгарської на розмовну українську мову. Пересопницьке Євангеліє — унікальна пам’ятка української культури, національна святиня, на якій присягали всі президенти України після 1991 року.
* * *
Доба Великого князівства Литовського і Речі Посполитої — це доба бездержавності в історії України. Однак, незважаючи на це, українська народність не тільки не розчинилася серед польського і литовського етносів, але й зберегла свою ідентичність і самобутню культуру, збагативши її надбаннями європейської цивілізації. Завдяки синтезу духовних надбань Заходу і Сходу Європи Україна повернулася обличчям до Європи без прийняття католицьких догматів і без втрати національної ідентичності. На відміну від Московії, яка була практично ізольована від європейського культурного впливу, українська культурна та інтелектуальна еліта перебувала у стані постійної взаємодії з європейською елітою і поширювала свої знання й духовні надбання серед українського народу шляхом запровадження розгалуженої народної освіти, чого практично не було в Північно-Східній Русі, де суспільне життя формувалося згідно з традиціями абсолютизму та автократії.
Навчання українських студентів в епоху існування Речі Посполитої в європейських містах супроводжувалося змiною уявлень прo інший свiт, інші духовні цінності, тоді як для ізольованих московитів з їх архаїчним свiтoбaчeнням Європа зaвжди пoв’язувалася з чимoсь нeбeзпeчним i вoрoжим. Рудименти цього світобачення, з яким почав боротися ще Петро Перший, відчуваються і в сучасній Росії, якщо взяти до уваги ставлення пересічних громадян і частини політичної еліти Росії до країн Заходу. Ідеологічні нащадки московських бояр-старообрядців епохи Петра Першого і сьогодні твердять про особливий третій шлях Росії та її особливу євразійську місію у світі. Але нині не можна відгородитися від усього світу китайською стіною. В епоху глобалізації світ стає єдиним.
Олексій ВОЛОВИЧ,
кандидат історичних наук.
(Далі буде).
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
