№ 95 (21463) субота 30 листопада 2013 року

«Вільнюський саміт привів до найгіршого з можливих результатів для Києва, — пише Сергій Сидоренко на www.kommersant.ua у статті «Запаморочення від провалу». — Угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом не підпишуть ні сьогодні, ні в 2014 році. Такий головний підсумок переговорів, проведених у ніч з четверга на п’ятницю в рамках саміту Східного партнерства. Керівники ЄС втратили останні надії на компроміс з Віктором Януковичем: Ангела Меркель скасувала другий раунд переговорів з ним, запланований на ранок п’ятниці, а господар саміту, Даля Грібаускайте, публічно принизила українського гостя. У ЄС залишається лише надія на успіх після обрання нового президента України в 2015 році».

У четвер ввечері, ділиться враженнями автор, фон переговорів був складним. Шанси на підписання угоди між ЄС та Україною оцінювалися як мінімальні, при цьому європейські політики критикували Віктора Януковича, часом виходячи за рамки дипломатичного етикету.

«Тим не менше, ще вчора вдень, — зазначається у статті, опублікованій у п’ятницю вранці, — залишалася надія, що в переговорах на вищому рівні буде знайдено компроміс, який дозволить підписати угоду — якщо не у Вільнюсі, то в першій половині 2014 року, на черговому саміті Україна-ЄС. За ніч ці надії були знищені».

Розчарування європейців виявилося настільки великим, що литовська сторона наважилася на безпрецедентний демарш. Вночі на сайті президента Литви був опублікований відеоролик, знятий особистим оператором пані Грібаускайте, на якому чути, як Віктор Янукович відмовляється від підписання угоди. Публікація відео таких закритих бесід вважається неприйнятною. На 8.20 був запланований ще один раунд переговорів Віктора Януковича та Ангели Меркель у форматі тет-а-тет. Але німецький канцлер вирішила підтримати дипломатичний демарш пані Грібаускайте. Українську сторону було поінформовано, що зустріч не відбудеться.

В останні місяці і тижні напередодні саміту ЄС у Вільнюсі, де до останніх днів ми сподівалися на підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, в українському суспільстві загострилися дискусії між прихильниками європейського та євразійського векторів розвитку нашої держави.

Прихильники євразійської інтеграції заперечують європейську ідентичність нашої країни і стверджують, що Україна завжди була і повинна залишатися частиною православного «Русского мира» і що європейська інтеграція принесе Україні лише нові біди, навіть втрату незалежності, а вступ до Митного союзу значно зміцнить її економіку та відкриє нові горизонти розвитку. При цьому прихильники євра­зійської інтеграції стверджують, що Україна ніколи не мала нічого спільного з Європою. Однак історичні факти свідчать про те, що з давніх-давен Україна мала досить інтенсивні зв’язки з європейськими державами і до початку ХVIIІ століття була самобутнім етнокультурним простором в Європі на кордоні з Московським царством, яке почало називатися Росією лише при Петрі І.

Одеські депутати збираються влаштувати публічне викриття тих колег, які звикли голосувати не лише своїми картками, вже на найближчій сесії міськради. Про це стало відомо на засіданні «круглого столу» «Кнопкодавству — стоп!», зініційованому Одеською обласною організацією Комітету виборців України. Учасники розмови не тільки обговорили проблему «кнопкодавства» в міській раді, а й спробували виробити реальні механізми протидії цьому ганебному явищу, зокрема підписали меморандум.

«На сесії 4 грудня, ми будемо пильно спостерігати за тим, як депутати реєструються, беруть картки для голосування, як вони голосують. Будемо стежити, хто голосує картками депутатів, прізвищ яких нема в списку присутніх у сесійній залі. Якщо помітимо факти «кнопкодавства», будемо вставати зі своїх місць і голосно оголошувати про це», — пообіцяв депутат міськради Дмитро Співак. Підтримав його і голова фракції партії «Родина» в Одеській міськраді, юрист Олександр Казарновський: «Безперечно, порушення правила персонального голосування неприпустиме хоча б з однієї простої причини. На кожну сесію виноситься кілька, скажемо так, дуже спірних проектів рішень. Згадаймо, наприклад, нещодавній продаж акцій готелю «Пасаж». І їх протягують саме завдяки не персональному голосуванню. На наступній сесії таких питань, наскільки я знаю, буде чимало. І, враховуючи практику «кнопкодавства», я практично впевнений, що цей маневр знову пройде».

1  грудня — Всесвітній  день  боротьби  зі  СНІДом

Найефективніша профілактика ВІЛ/СНІДУ — особиста відповідальність людини. Цій злободенній темі була присвячена прес-конференція головного лікаря Одеського обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом Станіслава Сервецького.

Питання протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні є сьогодні одним із найбільш актуальних і гострих у со­ціальній сфері. Сотні тисяч наших співвітчизників уражені вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Переважно це особи працездатного репродуктивного віку. Результатом системної багаторічної роботи у цій сфері з боку органів влади, громадськості та міжнародних організацій стали перші, статистично підтверджені, ознаки стабі­лізації епідемічної ситуації.

Андерс Ослунд — шведський економіст, який захистив докторську в Оксфорді, уже двадцять років проживає в Вашингтоні. З 1994-го він працював дослідником в Фонді Карнегі. А в 2006-у Ослунд переїхав на іний бік Массачусетс Авеню — пішов з посади російських та євразійських програм Карнегі на посаду старшого наукового співробітника в Інституті Петерсона.

Андерс Ослунд — головний спеціаліст з української економіки в Америці. Підтвердження цьому — отримане ним запрошення дати оцінку на слуханнях у сенаті, що відбулися два тижні тому.

Крім усього іншого, в Ослунда є впливовий товариш — шведський міністр закордонних справ Карл Більдт, який ще у 1990 році захищав економіста від нападок місцевих політиків — після того, як Ослунд розкритикував уряд со­ціал-демократів за надмірні державні витрати і підтримку авторитарних режимів.

Слухаючи виступ Януковича та «регіоналів» про якісь паузи, дивуєшся: як можна було братися керувати країною і не бути заздалегідь підготовленому до реформування?

Як можна було заздалегідь не знати і не бачити, що Росія планує поставити перепони на кордоні, і заздалегідь не шукати інших покупців на наші товари по всьому світу?

Відмова від курсу Євроінтеграції і домовленості з Росією — то плювок на нашу незалежність і неповага до Волі Українського народу.

Пам’ятаю, як ми, кілька добровольців, ходили попід хати і збирали підписи за державу українську та незалежність України від Росії. Скільки було вилито бруду від колишніх комуняк і райкомівців! За нами стежили, виділивши найзапекліших шовіністів для боротьби з рухівцями, патріотами і тими, хто нам співчував. Нас лаяли, обзивали, намагаючись принизити нашу справу...

Топ-5  причин  укладання  шлюбних  договорів

В Україні почали частіше укладати шлюбні договори. За даними Міністерства юстиції, у першому півріччі 2013-го приватні та державні нотаріуси засвідчили 651 шлюбний договір, тоді як за аналогічний період минулого року було посвідчено 536 таких договорів. При цьому протягом дев’яти років дії Сімейного кодексу України, який визначив поняття, зміст та правила укладання шлюбного договору, цією можливістю скористалися вже більше 9 тисяч подружніх пар. Найчастіше укладали шлюбні договори в місті Києві, Дніпропетровській, Одеській і Харківській областях, — повідомила прес-служба Мін’юсту.

За словами партнера адвокатської компанії «Золота середина» Наталії Бочарової, найчастіше зараз ініціюють укладення шлюбного договору бізнесмени, які хочуть захистити свій бізнес від розорення, якщо в разі розлучення дружина захоче розділити його навпіл. А все тому, що в 2012 році Конституційний суд України виніс, по суті, революційне рішення для того з подружжя, хто хоче заволодіти «частиною бізнесу».

У кінці вересня цього року до різних інстанцій і служб надійшло повідомлення про забруднення морського узбережжя в районі села Приморського Кілійського району Одеської області. Про забруднення моря були оповіщені служби МНС України, Гідрометеостанція м. Вилкового, райСЕС, міліція, прокуратура, Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря (далі — Інспекція). Того ж дня в інтернеті здійнявся галас: екологічна катастрофа у Чорному морі в Кілійському районі!

Наступного дня, 1 жовтня, з метою виявлення вірогідного чинника забруднення фахівці Інспекції обстежили узбережжя і відібрали проби морської води для дослідження. На смузі приблизно одного кілометра вздовж берега спостерігалися скупчення відкладень чорного кольору. Перші припущення — потрапляння нафти або каналізаційного бруду до берега в районі Приморського. Аналіз відібраних проб на загальний вміст забруднюючих речовин проводив відділ інструментально-лабораторного контролю Інспекції. За результатами хімічного аналізу версія щодо нафтового та каналізаційного походження відкладень була спростована, не виявлено перевищення гранично-допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин азотної групи, фосфатів, біологічного споживання кисню та нафтопродуктів. Винятком стали перевищення ГДК із завислих речовин та заліза в одній пробі: із завислих речовин — у 16 разів більше від фонового вмісту, щодо заліза — у 6 разів більше від ГДК моря.

У 1963 році я вступив до Одеського державного університету, на українське відділення, як казав професор В’язовський, «заглазно». Квартиру нараяли на факультеті, на Маяковського, дуже вдало: Садова, 6, кв.7. У цьому ж під’їзді 1 січня 1965-го зустрів свою долю, другу половину.

Вулиця маленька, строката і гомінка. З одного боку впиралася у Дерибасівську, з іншого — у Новий ринок. За старою сільською звичкою вставав раненько, за півнячими курантами, плюскав в обличчя холодною водою і поспішав на ринок. Найбільше приваблював рибний корпус. Не своєю архітектурою — там було стільки свіжої риби, що зразу можна було нагодувати весь Ананьївський район. Бродив між рядами, і чомусь зупинився біля білявки, яку прикрашала корона з тугої коси, така ж, як і в моєї мами. На її запрошення відповів незначущим компліментом і вирішив рибу брати саме у цієї чиєїсь матері. А смак чорноморських шпротів мене більш ніж задовольнив.

Вони — незчисленні мікро- і макрофігури людей та міфічних персонажів на фасадах будівель, вона — вчитель-краєзнавець одеської школи-інтернату № 2 Ніна Бондаренко, яка дослідила їх. 21 листопада в приміщені Всесвітнього клубу одеситів відбулася презентація книги ««Населення» одеських фасадів». Ємно і з яскравими ілюстраціями допитливим читачам розповіли цікаві, досі ніде не озвучені, історії про одеські будинки в деталях.

Нова книжка Ніни Бондаренко «Населення» одеських фасадів» у популярній формі розповідає про зображення людей й різних диковинних істот в екстер’єрах одеських будинків. Ті, хто з виданням уже познайомився, відзначили його своєчасність і затребуваність серед запитів нинішнього читача. «Цю книжку треба тримати в руках і ходити з нею одеськими вулицями, піднімаючи очі вгору. Дуже серйозна, глибока робота з вивчення зовнішнього вигляду будинків. Фасади руйнуються! Вони руйнувалися і в часи Пушкіна, Гоголя, і будуть руйнуватися ще років зо сто. За­фіксувати, залишити їх у пам’яті — це дуже важливо», — зазначив на презентації Євген Голубовський, віце-президент Всесвітнього клубу одеситів.

Саме тут, в Одеській обласній філармонії, 4 та 15 грудня відбудеться прем’єрний показ останньої рок-опери одеського композитора Євгена Лапейка «Нитка Аріадни» на вірші Марини Цвєтаєвої.

Про нову постановку журналістам на прес-конференції розповіли вдова композитора, директор дитячої музичної школи № 3 Олена Тихонова і режисер-постановник, заслужений діяч мистецтв Росії, народний артист Татарстану Георгій Ковтун.