№ 92 (21460) четвер 21 листопада 2013 року

Недавно в Брюсселі в представництві Європейської комісії зустрів одного старого хорошого знайомого, також колишнього міністра. Мова зайшла про те, чому Україна, будучи потенційно багатою і привабливою країною, не здатна вирватися «сама з себе». Важко слухати дорікання, що ви завжди когось стараєтеся зробити винуватим у своїх власних проблемах і завжди хтось мусить бути крайнім — то влада, то опозиція, то ще хтось. Якщо нема — все одно знайдете. А й справді, якщо подивитися, понад 20 років «виття» і пошуку винних: без аналізу зробленого і прогнозів на майбутнє. От товариш правильно каже: у вас влада легітимна, її визнав світ. Ви мали можливість йти вперед, народ повірив вам, а ви ділили владу. Ви говорите, що були фальсифікації — доведіть, як довели у 2004-у. Коли не можете щось зробити — сидіть, працюйте і готуйтеся до наступних виборів.

Набридло, якщо відверто доводити пересічним жителям Євросоюзу, що ми нікуди не просимося, що договір про асоціацію — це ще не членство, яке і не скоро буде, і що завтра 46 мільйонів наших громадян не побіжать забирати робочі місця в європейців. Ми й самі можемо їх прилаштувати, тільки треба ще до нашої природної української працелюбності трохи культури праці, хорошого менеджменту й української патріотичної влади.

23 листопада до Дня пам’яті жертв голодоморів обласна організація Всеукраїнського об’єднання «Свобода» проведе мовчазну ходу центральними вулицями Одеси.

Захід розпочнеться о 14.00 покладанням квітів до Пам’ятного знака жертвам Голодомору 1932—1933 років на Лідерсовському бульварі, після чого учасники рушать до Соборної площі. Там о 16.00 відбудеться загальнодержавна хвилина мовчання, акція «Запали свічку пам’яті» та мітинг-реквієм пам’яті українців, які невинно загинули від рук московсько-більшовицького режиму.

Напередодні саміту Східного партнерства, що відбудеться у Вільнюсі 28—29 листопада, Європейська комісія оприлюднила три звіти про прогрес у виконанні Планів дій з візової лібералізації (ПДВЛ) Молдовою, Україною та Грузією, повідомляє представництво ЄС в Україні.

Що стосується Республіки Молдова, то ЄК вважає, що ця держава задовольнила всі критерії, визначені у чотирьох блоках другої фази ПДВЛ. Зокрема, там завершено реформу міністерства внутрішніх справ, удосконалено правову співпрацю з країнами—членами ЄС і міжнародною полі­цією у сфері кримінального правосуддя, а також співпрацю з Україною у сфері прикордонного контролю. «Досягнутий прогрес прокладе шлях для пропозиції Єврокомісії, покликаної дозволити здійснювати безвізові подорожі до країн Шенгенської зони для молдовських громадян, які мають біометричні паспорти. Це дуже добра новина для громадян та реальний крок у напрямку тіснішої політичної асоціації та економічної інтеграції з Євросоюзом. Також це заохочення для інших східних партнерів ЄС, які прагнуть досягти аналогічної мети», — підкреслила єврокомісар з внутрішніх справ Сесілія Мальмстрьом.

У понеділок в Одесько-Балт­ському єпархіальному управ­лінні Української православної церкви Київ­ського патріархату єпископ Марк прийняв редактора газети «Чорномор­ські новини», заслуженого журналіста України Івана Мельника.

Під час зустрічі, в якій також взяли участь член Єпар­хіальної ради протоієрей Віталій Сеник та секретар єпархії архімандрит Микита (Сировегін), відбувся взаємний обмін думками про важливу роль церкви і засобів масової інформації в утвердженні в українському суспільстві, в тому числі й на теренах Одещини, принципів духовності, моральності, шанобливого ставлення до історії, культури, мови, звичаїв і традицій свого народу, розвитку й підтримки благодійництва, міжетнічної та міжконфесійної злагоди.

Цими днями на Одещині з робочою поїздкою побував голова Народного руху України Василь КУЙБІДА. Наш кореспондент зустрівся з ним і попросив відповісти на кілька запитань.

— Василю Степановичу, ми стоїмо напередодні саміту Східного партнерства у Вільнюсі, на якому очікується доленосне для України підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Однак, спостерігаючи за політичною грою навколо цієї інтеграції, у наших співвітчизників наростає сумнів в істинних намірах чинної влади на чолі з президентом Віктором Януковичем зробити цей крок. А якої ви думки з цього приводу?

— Я вважаю, що підписання Угоди про асоціацію і глибинні перетворення в Україні суперечать інтересам цієї влади. І тому для мене було певною приємною несподіванкою почути твердження Президента України про те, що укладання угоди відбудеться, що євроінтеграційний процес потрібний для України, що держава буде послідовно рухатися цим шляхом...

Нещодавно лідер Партії «УДАР» Віталій Кличко з трибуни Верховної Ради заявив, що балотуватиметься на майбутніх виборах Президента України в 2015 році.

Віталій Кличко окреслив першочергові завдання, які він ставить перед собою та своєю політичною силою. Лідер «УДАРу» переконаний, що успіх будь-якої людини і країни в цілому залежить від правильного формулювання завдання і волі для її виконання. Кличко впевнений, що відповідальний політик повинен знайти ключову проблему, яка не дозволяє всьому суспі­льству зробити крок уперед. За його словами, політик повинен мати безстрашність і рішучість донести свою точку зору до людей, об’єднати їх заради мети — вирішення цієї проблеми. При цьому, він твердо переконаний, що це має бути зроблено, які б перешкоди не стояли на шляху і які б сили не намагалися перешкодити.

Лист до президента Европейської комісії Хозе Баррозу

У листопаді 2013 року саміт ЕС у Вільнюсі має підписати асоціяційну угоду з Україною — подія унікальна і для ЕС, і для України.

Бо це перша держава з багатовіковим колоніяльним минулим, яка стукає у двері Европи. Ця унікальність потребує глибокого аналізу внутрішніх обставин майбутнього асоційованого члена ЕС і глибших вимог до нього під оглядом европейських цінностей.

ЕС поставив Україні низку вимог, які Україна має виконати за­для вступу. Ці вимоги укладали люди з европейським мисленням, виховані на европейських цінностях. Тому, хоч ці вимоги і абсолютно конечні, але, на жаль, вони недостатні для обернення України на повноцінну европейську державу.

За даними Всесвітнього єврейського конгресу, за останні роки кількість проявів антисемітизму у світі зросла майже на третину. Натомість в Україні кількість таких проявів знижується.

Наскільки дослідження Всесвітнього єврейського конгресу відповідають дійсності? Яким є рівень антисемітизму, які є проблеми в єврейських громадах України? У пошуках відповіді «Радіо «Свобода» звернулося до спеціального посланця США з моніторингу і боротьби з антисемітизмом Айри ФОРМАНА, який 12—15 листопада відвідав Україну. І, за його власними словами, отримав величезний масив інформації для вивчення й аналізу.

Сербський композитор Ґоран Бреґович (на знімку) у супроводі «Весільно-похоронного оркестру» 13-го числа в Музкомедії представив одеситам свою нову програму «Шампанське для циган». Вибухова суміш балканського фольклору, симфонічних пошуків і року не залишили байдужими навіть найзакостеніліших скептиків. І якби не жорсткий контроль у театрі з боку охоронців, темпераментні одесити не сиділи б у кріслах, а подалися б у танок на сцені.

Виступ оркестру Ґорана Бреґовича розпочався незвично. Полоскотавши нерви глядачам тривалим очікуванням, музиканти не вийшли в заявлений в афішах час на сцену. Натомість з кількахвилинним спізненням шокували аудиторію оригінальною появою: звідки не взялися трубачі, які з різних кінців залу поперемінно заграли тужливі ноти. Закінчивши лише їм відомий вступ-привітання, артисти все ж зайняли місця на концертному майданчику й більш ніж дві години розважали чорноморських жителів своєю творчістю.

Дмитро Романович Шупта народився 1938 року в с. Курінька Чорнуського району на Полтавщині.
З відзнакою закінчив Кримський державний медичний інститут. Працював хірургом. Учасник руху опору в Україні 1960—1990-х років. В’язень сумління.
Автор понад 40 книжок лірики, сатири й гумору, віршів для дітей і музичних видань.
Заслужений працівник культури України.

З глибокої давнини до нас дійшли неймовірні легенди й перекази про наших пращурів-мореплавців, володарів Чорного моря, які виходили і в Середземне море і в Атлантичний океан. Тут варто згадати і походи князя Аскольда, коли його вої морем досягали Візантії і прибивали щита «на вратах Цареграда», й походи Сагайдачного на Кафу і на Синоп. На широких морських просторах наші славні запорожці почувалися господарями. Будучи не тільки вояками, але й відкривачами нових обріїв, вони зробили значний внесок до скарбниці світових знань.

Naviqare necesse est! Треба пливти!

Не кури в ліжку, бо попіл, який доведеться підмітати, може виявитися твоїм власним. Жорстоко? Так. Але не більш трагічно за інформацію пожежних служб: тільки від цигарки, з якою заснули в ліжку, щороку гинуть від 25 до 50 мешканців нашої області. А скільки дорожньо-транспортних пригод сталося через те, що цигарка відволікла увагу водія від руху, скільки померло за кермом від того, що затяжка сприяла різкому звуженню судин?! Уже не кажучи про те, що 90% смертей від раку легенів, 75% — від хронічного бронхіту і 25% — від ішемічної хвороби серця обумовлені саме палінням. Сліпота, раптова відмова кінцівок, гнилі зуби — також наслідок куріння.

Беззаперечним фактом є й те, що за останні п’ять років кількість курців в Україні зменшилася мало не на два мільйони! Антитютюнова пропаганда, як і принциповий прояв політичної волі, скерованої нехай на часткову, але заборону реклами цигарок, цілковите табу на паління в кафе та ресторанах, як і в навчальних та медичних закладах, роблять свою справу.

До Дня студента, який відзначався 16 листопада, активісти громадських організацій «Спілка українських дівчат збереження нації «Слава» та «Студентська Свобода» провели антитютюнову акцію «Обміняй цигарку на яблуко!». Біля Одеської національної академії харчових технологій вони пропонували своїм ровесникам викинути цигарку, а натомість взяти яблуко.

Студентам ініціатива неабияк сподобалася, відтак вони без особливих вагань погоджувалися на обмін. За словами очільниці «Спілки україн­ських дівчат збереження нації «Слава» Катерини Романової, акція була спрямована на боротьбу з тютюнопалінням серед студентства, пропаганду здорового способу життя.

Працівники підрозділів управління МВС України на Одеській залізниці взяли участь у благодійній акції зі здачі донорської крові для обласної дитячої клінічної лікарні.

Правоохоронці добре знають ціну людського життя. Знають, що при тяжких травмах чи інших нещасних випадках тільки донорська кров може врятувати потерпілого. Знають і те, що вона вкрай потрібна для лікування хворих діток. Тому й вирішили долучитися до благородної донорської справи.