Партія регіонів готує зрив саміту у Вільнюсі

14 листопада Пет Кокс та Олександр Квасьнєвський мають скласти фінальний звіт своєї місії в Україні, головною метою якої зараз є звільнення Юлії Тимошенко. З урахуванням вихідних до звіту залишається лише три дні. Наступна ключова дата — 18 листопада, коли має відбутися засідання Ради міністрів ЄС. Там має пролунати головний сигнал учасникам саміту Східного партнерства щодо підписання Угоди про асоціацію з Україною. Це додає на роздуми ще два дні. Якщо до цього моменту до Києва все ще залишатимуться претензії, шанси на підписання катастрофічно малі. Далі — невизначеність.

Теоретично всі ці дати можна було б назвати умовними, адже на кону стоїть доля багатомільйонної країни. Втім, стосунки між учасниками процесу настільки зіпсовані і сповнені недовіри, що навряд чи дозволять будь-якій із сторін піти на поступки, без остраху втратити авторитет та обличчя.

Законодавчий
троллінг

Тривожний дзвіночок пролунав ще напередодні під час засідання комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, на якому розглядалися законопроекти щодо умов виїзду Юлії Тимошенко на лікування.

Дев’ятеро з сімнадцяти членів комітету — представники Партії регіонів, тому в опозиції апріорі не було шансів відстояти своє рішення. В результаті дискусія нагадувала п’ятничні політичні телешоу, і часом переходила у жорстокий троллінг з боку провладної більшості.

Найактивнішим учасником п’ятигодинної дискусії виявився Володимир Олійник, тиск якого першим не витримав Сергій Міщенко.

— Послухайте, пане Олійник, я не розумію — чого ви від мене хочете?! Та робіть з моїм законопроектом що завгодно. Змінюйте, переробляйте, редагуйте, вносьте поправки — тільки прийміть уже хоч щось!

Потім настала черга Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока та Віталія Кличка. Після півгодинної дискусії навколо їх спільного законопроекту Яценюк заявив, що опозиція відкликає свою пропозицію на користь законопроекту Анжеліки Лабунської.

— Нє-є-є, почекайте, в мене є питання до автора, — неспішно посміхався у відповідь Володимир Олійник, розгортаючи текст документу. — Анжеліко Вікторівно, от ви у своєму законі кажете, що якщо людина за 365 днів не вилікувалася, вона отримує право звертатися для лікування за кордоном. А про яку хворобу ви кажете? А якщо людина не здає кров, або не проходить томограф, і це все триває місяцями, тоді як — теж відпускати?!

— Ви знаєте, мені здається, що головна хвороба нашої країни — це тупість, — відповіла Анжеліка Лабунська. — Тому давайте якщо не заради Тимошенко, то хоча б заради країни приймемо цей законопроект за основу і підемо далі.

Піти далі не вийшло. За рішенням комітету позитивної оцінки не отримав жоден із запропонованих законопроектів. Натомість було вирішено створити робочу групу на чолі з «регіоналом» Геннадієм Васильєвим і доручити їй створити єдиний законопроект на основі усіх чотирьох документів.

Ввічлива
розмова

Четвер почався для Пета Кокса та Олександра Квасьневського зустріч­чю з Віктором Януковичем. За словами джерел, які спілкувалися з євроспростерігачами після цієї зустрічі, розмова з президентом була «відвертою та конструктивною».

Кокс та Квасьневський дали зрозуміти, що усвідомлюють та сприймають небажання Віктора Януковича брати на себе особисту відпо­відальність за долю Юлії Тимошенко і запропонували ще раз окреслити рамки можливого компромісу.

Європейці ще раз наголосили на двох ключових моментах. Перша умова. Німеччина не готова надавати державні гарантії щодо умов перебування Юлії Тимошенко під час лікування та її повернення в Україну. «Кокс і Квасьневський чітко висловлюються, що Німеччина не хоче бути офіційним учасником у цих переговорах, адже таким чином вони автоматично мають ви­знати її вирок, і, як вони висловлюються, стають partner in crime (співучасником злочину. — «УП»)», — повідомило джерело «Української правди». Друга умова. Згідно із словами співрозмовників Кокса та Квасьневського, під час зустрічі Віктору Януковичу було ще раз наголошено, що всі процедури щодо виїзду Юлії Тимошенко за кордон, мають відбутися до саміту Східного партнерства у Вільнюсі.

Віктор Янукович слухав європейців без істотних застережень. А наприкінці розмови заявив, що сприймає позицію європейців і чекає лише на рішення парламенту.

На питання Кокса та Квасьневського, чи може президент сприяти позитивному голосуванню цього питання у Верховній Раді, адже позиція фракції Партії регіонів у парламенті є ключовою, Янукович пообіцяв одразу після зустрічі передзвонити спікеру Володимиру Рибаку і керівнику фракції ПР Олександру Єфремову з проханням сприяти скорішому ухваленню необхідного законопроекту.

За словами співрозмовників «Української правди», після зустрічі Кокс та Квасневський самі були здивовані результатами розмови з Віктором Януковичем. Вийшовши з адміністрації президента, вони у піднесеному настрої вирушили до Верховної Ради, де їх чекала чергова зустріч із справжнім обличчям української політики.

Володимир Рибак:
не існує жодного плану «Б»

У Верховній Раді Пета Кокса та Олександра Квасьневського супроводжував голова представництва Євросоюзу в Україні Ян Томбінський. Делегація планувала лише дві зустрічі — з головою парламенту Володимиром Рибаком та лідерами опозиційних фракцій — Арсенієм Яценюком, Олегом Тягнибоком та Володимиром Кличком. Обидві зустрічі планувалося провести окремо, на третьому поверсі будівлі парламенту. Спочатку до європейців мав піднятися Рибак, потім — опозиціонери.

Втім, запланований сценарій був зірваний. Згідно з офіційним повідомленням сайту Верховної Ради, на початку зустрічі з Коксом та Квасьневським спікер наголосив, що підписання Угоди про асоціацію у Вільнюсі «залишається ключовим пріоритетом зовнішньої політики України» і ніякого плану «Б» не існує, адже Україна тримає курс на європейську інтеграцію й «альтернативи цьому процесу немає».

Після зустрічі з євроспостерігачами Володимир Рибак зустрівся у своєму кабінеті на другому поверсі з лідерами чотирьох парламентських фракцій. Спікер разом з Яценюком, Тягнибоком, Кличком та керівником фракції ПР Олександром Єфремовим намагалися домовитись про ухвалення законопроекту щодо Юлії Тимошенко.

«Ми вже тоді зрозуміли, що ніяких компромісів не буде», — розповів «Українській правді» Арсеній Яценюк. За його словами, «регіонали» відмовилися голосувати за будь-який існуючий законопроект. Вони запропонували відкласти голосування на невизначений час, аби розробити єдиний законопроект на базі усіх існуючих варіантів.

Не дійшовши згоди, сторони розійшлися. Рибак та Єфремов залишилися у кабінеті спікера, а Яценюк, Кличко та Тягнибок піднялися до Кокса та Квасьневського.

Усі подальші події «Українська правда» відтворювала зі слів трьох учасників зустрічі, які погодилися на цитування. Крім того нам вдалося поспілкуватися з двома іншими джерелами, близькими до переговорів, які підтвердили версію опозиціонерів. Жоден представник Партії регіонів, у тому числі спікер ВР Володимир Рибак та керівник провладної фракції Олександр Єфремов, не побажали повідомити свою версію подій, навіть не ви­йшовши до преси з публічними коментарями.

Відверта
розмова

На початку зустрічі з опозиціонерами Пет Кокс та Олександр Квасьневський, посилаючись на розмову з Януковичем і Рибаком, радісно повідомили, що начебто процес йде до фінішу. Залишилася дрібниця — дійти згоди щодо будь-якого законопроекту, і «регіонали» проголосують. За їх словами, це може відбутися якщо не в четвер, то вже протягом пленарного засідання у п’ятницю — точно.

Шоковані опозиціонери спочатку намагалися з’ясувати, чи насправді президент та спікер парламенту давали такі обіцянки. Почувши, що і Янукович і Рибак дійсно запевняли європейців у вчасному вирішенні питання Тимошенко, вони наперебій почали пояснювати, що це омана і намагання відтягнути час. Пет Кокс та Олександр Квасьневський не вірили, знову й знов повертаючись до розмови зі спікером і цитуючи Віктора Януковича, який пообіцяв передзвонити Рибаку та дати вка­зівку щодо подальших дій.

Врешті-решт, опозиціонери запропонували євроспотерігачам разом спуститися до Володимира Рибака і разом розібратися, хто, кому і що обіцяв. Так і зробили.

У кабінеті спікера на той момент все ще перебував Олександр Єфремов, який взяв основну атаку на себе. На початку розмови опози­ціонери ще раз спитали у спікера та керівника фракції Партії регіонів, чи справді вони готові протягом двох діб проголосувати за закон про умови лікування Юлії Тимошенко. У відповідь Єфремов заявив, що ніякого законопроекту поки що нема, адже робоча група ще навіть не починала розгляд та об’єд­нання існуючих варіантів.

Настала черга дивуватися Пету Коксу та Олександру Квасьневському. Вони ще раз наголосили, що часу залишається обмаль, закон має бути прийнятий до 14 листопада, а вже 18 числа європейці очікують кінцевого рішення питання Юлії Тимошенко.

У відповідь Єфремов сказав, що ці питання не до нього, адже всім має займатися робоча група, і коли вона закінчить свою частину, він не знає, — розповів один з учасників зустрічі. За його словами, Кокс та Квасьневський були збентежені такою відповіддю: «А як же ж так? — питали вони. — Нам же пообіцяли на всіх зустрічах, що питання вже майже вирішено і слово лише за парламентом, а тут вже все готово?»

За словами Олега Тягнибока, у відповідь Олександр Єфремов «ображено заявив, що особисто з ним ніхто жодного разу не зустрічався, і він бачить представників місії вперше за весь час їх роботи».

— Це наш двадцять п’ятий візит в Україну, і ми щоразу бачимося з представниками влади, — намагався пояснити Олександр Квасьневський.

— Я розумію, але я — голова найбільшої парламентської фракції — Партії регіонів, і зі мною ви бачитеся вперше… — наполягав Єфремов.

За словами свідків, Олександр Квасьневський ледве стримувався.

— Послухайте, ми більше два­дцяти разів зустрічалися з головою вашої партії Миколою Азаровим, сімнадцять разів бачилися з засновником вашої партії — Віктором Януковичем. І це вони нам говорили, з ким бачитися. Вони казали, що треба побачитися з Володимиром Олійником, і ми йшли до нього. Якби казали йти до вас, ми б при­йшли до вас. А зараз виходить, що вони — разом з паном Рибаком, який тут присутній, обіцяли нам одне, а ви кажете зовсім інше!

— Це вони вам щось обіцяли. А я тут при чому? Я вам особисто щось обіцяв? Ні. Ви зі мною зустрічались? Ні, — пішов у наступ Єфремов. — У мене у фракції 172 депутати, і мені кожного з них треба переконувати та вмовляти…

— Але якщо б у вас була політична воля, ви б це питання вирішили за лічені години, — докоряв Квасьневський.

— Ні, це не зовсім так, — пояснював Єфремов. — У нас — демократія, і кожен має свою власну думку.

Обурюючись наполегливістю Квасьневського, Олександр Єфремов почав перераховувати всі гріхи Юлії Тимошенко. Він почав з газових контрактів та 15 тисяч безро­бітних у Луганській області, які втратили місце роботи через високу ціну на російський газ. А закінчив посиланням на ніким не підтвер­джену інформацію про позов «Газпрому» до України щодо стягнення 10 млрд доларів США як штрафних санкцій за контрактами, підписаними Юлією Тимошенко у 2009 році.

— І все ж, — відповів Пет Кокс, — питання лікування Тимошенко має бути вирішено протягом трьох-чотирьох діб, 14 числа ми маємо звітувати щодо цього питання, від цього залежить доля країни.

— Ми це розуміємо, але наш виборець вважає її злочинницею, — перейшов на відвертості пан Єфремов.

— Добре, ви можете назвати конкретну дату, коли буде готовий спільний законопроект по Тимошенко? — звернувся Квасьневський до усіх учасників зустрічі...

У відповідь Володимир Рибак заявив, що точну дату ухвалення закону не може знати ніхто, бо робоча група навіть не збиралася. Тоді як «регіонали» обіцяли, що одразу після підготовки законопроекту вони за нього проголосують.

— Коли це буде? Ви зможете це зробити у наступний вівторок? — запитував Квасьневський.

— Ми не знаємо, — відповідав Єфремов.

— А у середу?

— Не можемо вам сказати, — наполягав «регіонал».

За словами опозиціонерів, на цьому місці переговорів Олександр Квасьневський прямо сказав, що тоді він не вірить у будь-які обіцянки щодо законопроекту, адже це залежить лише від політичної волі, якої він не відчуває.

— Нам усе тепер зрозуміло, — цитує Квасьневського один з учасників зустрічі. — Тобто ми правильно вас розуміємо, що ви зараз нам прямо кажете, що ніякої Угоди про асоціацію з Євросоюзом не буде?

У відповідь «регіонали» продовжили лише наполягати на тому, що все залежить від того, як швидко буде готуватися законопроект робочою групою.

На цьому розмова між сторонами закінчилася.

На що сподівається
Віктор Янукович

Як не дивно, Віктор Янукович та його команда, попри всі гучні попередження європейців, усе ще сподіваються, що їм вдасться домовитися про підписання Угоди про асоціацію без вирішення питання Юлії Тимошенко.

Очевидно, що риторика Олександра Єфремова та Володимира Рибака під час зустрічі з євроспо­стерігачами була погоджена з Віктором Януковичем. І так само очевидно, що Кокс та Квасьневський навряд чи прийшли б до Верховної Ради, не маючи гарантій від президента щодо позитивного вирішення питання по законопроекту щодо Юлії Тимошенко.

«Регіонали» сподіваються дійти до саміту, виконавши всі формальні умови, у тому числі прийнявши у першому читанні закон про прокуратуру та зміни до виборчого законодавства. Питання Тимошенко вони все ще вважають забаганкою європейців, від якої вдасться позбавитися перед загрозою зриву Вільнюського саміту. При цьому в кулуарах вже лунають різні версії того, як це може статися. Наприклад, що європейці підуть на половинчасте вирішення питання Тимошенко і погодяться повірити у чергові обіцянки про її звільнення після саміту. При цьому головним важелем тиску вважають страх європейців перед поразкою у боротьбі за вплив на зов­нішню політику України з Росією.

Зрив саміту

Від джерел, наближених до адмі­ністрації президента, дедалі часті­ше лунає думка, що збереження статусу-кво може надати Києву набагато більше плюсів діючій владі, ніж підписання Угоди про асоціацію.

У разі виконання формальних умов щодо ухвалення необхідних законопроектів «регіонали» все ще сподіваються, що їм вдасться звалити зрив саміту на опозиційні сили та саму засуджену.

Тим часом непідписання Угоди про асоціацію значно послабить тиск з боку Росії, яка будь-який негативний сценарій у Вільнюсі вважатиме за свою перемогу. Втім, непідписання угоди, вважають «регіонали», не означатиме розрив стосунків з Євросоюзом, з яким можна буде продовжити гру у хованки, зберігаючи імідж євроінте­граторів.

З іншого боку, в ситуації, що склалася, будь-який варіант компромісу з ЄС щодо питання Тимошенко Віктор Янукович сприймає як власну поразку.

Інший аспект — гроші, які потрібні Віктору Януковичу, аби покрити дедалі більший дефіцит українського бюджету. Зрив саміту майже гарантовано відкриє шлях довго­строковим кредитам на пільгових умовах від Росії з можливістю подальших перемовин щодо знижки ціни на газ. Тоді як підписання Угоди про асоціацію ще не означає автоматичного отримання грошей ані від МВФ, ані від європейських структур. Принаймні, так вважають в адміністрації президента.

Хоча теоретично Віктор Янукович все ще встигає зробити останній крок назустріч Євросоюзу. Риторика Партії регіонів ще дозволяє піти на компроміс і вийти переможцем з цієї гри нервів. Фактично задля вирішення питання потрібно лише одне голосування, яке дасть відповідний сигнал усім іншим ланкам системи. Існує ймовірність, що навіть стомлені від постійних кидків європейці зможуть відхилитися від намічених дедлайнів.

Втім, єдина надія, яка зараз залишається у єврооптимістів, — це все ж таки чудо.

Мустафа НАЙЕМ.
«Українська правда».