№ 84 (21452) четвер 24 жовтня 2013 року
Політик не може говорите одне, а робити інше
Питання підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС сьогодні обговорюється як ніколи. От і минулого тижня на цю тему з одеситами спілкувалися члени ініціативної групи «Першого грудня» — почесний ректор Національного університету «Києво-Могилянська академія», Герой України В’ячеслав Брюховецький, директор Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди Національної академії наук України Мирослав Попович, філософ, громадський діяч, кавалер ордена Свободи Євген Сверстюк, а також Надзвичайний і Повноважний посол, голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінський. Усі вони зібрались у стінах Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України в рамках проекту «Ідея Європи», де спочатку відповіли на запитання журналістів, а потім зустрілися зі студентами та викладачами вишу.
Перше запитання було адресоване пану Брюховецькому, який нині головує в ініціативній групі. У нього поцікавилися, яких успіхів досягли члени «Першого грудня» за майже трирічний термін існування.
Ігор Марков — за ґратами
У вівторок екс-нардепові Ігорю Маркову було вручено повідомлення про підозру у скоєнні злочину, затримано та доставлено до Києва, де у середу Печерський райсуд як запобіжний захід обрав тримання під вартою до 20 грудня.
Ігореві Маркову інкримінують організацію та вчинення побиття учасників пікету в Одесі. Йдеться про події 2007 року, коли перед облдержадміністрацією молодчики «спортивної статури» напали на гурт людей, які протестували проти встановлення в місті пам’ятника Катерині ІІ. Один з тодішніх постраждалих отримав навіть групу інвалідності.
Що в осерді процесу розширення?
Європейська комісія опублікувала низку документів, у яких проаналізувала поступ у політиці розширення Євросоюзу.
Зокрема, ЄК рекомендує надати Албанії статус країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу, а з колишньою югославською республікою Македонія розпочати переговори про вступ до ЄС. У Брюсселі взяли до відома рішення Ісландії призупинити переговори про вступ до ЄС, а тому Єврокомісія опублікувала більш простий огляд нинішнього стану зближення цієї країни з Євросоюзом. ЄК також оцінює поступ, які зробили країни Західних Балкан і Туреччини, що підпадають під дію політики розширення.
Часу для блефу нема
Питання, чи буде підписана на саміті Східного партнерства у Вільнюсі Угода про асоціацію між Україною та ЄС, досі залишається відкритим. Підписати її європейці погодяться, якщо на те дасть «зелене світло» місія Кокса — Квасневського. Тобто, якщо до початку саміту буде розв’язана «проблема Юлії Тимошенко». Це, повідомляє радіо «Свобода», основний зміст послання, яке керівництву України передали міністри закордонних справ Польщі і Швеції Радослав Сікорський і Карл Більдт під час кількагодинного візиту до Києва 22 жовтня.
Донині існують ризики, що Угода про асоціацію у Вільнюсі підписана не буде, заявив журналістам міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. «До останньої перед самітом зустрічі міністрів закордонних справ ЄС — 18 листопада — залишається обмаль часу. Часу для блефу нема. Час активно діяти, щоб вирішити всі ті проблеми, які залишаються перед самітом у Вільнюсі. Маю надію, що до того не станеться нічого, що завадить Україні підписати Угоду про асоціацію з ЄС».
Допоки?
Дивовижно, але факт: чим мирніше й терпиміше веде себе держава Україна, тим більше копняків одержує. Мабуть, таки мав рацію О. Довженко, коли писав: «Де захищаються, там не перемагають».
Нещодавно всю країну збурило рішення FIFA щодо проведення матчу Україна — Польща в Харкові без уболівальників і заборони Львову проводити міжнародні матчі аж п’ять років. Чому? Адже у Львові нікого не побили, нікому не погрожували, претензій з боку гравців обох команд не було. Львівських уболівальників звинувачують у «кількох расистських і дискримінаційних інцидентах» під час матчу Україна — Сан-Марино 6 вересня та «показ неонацистських банерів». Дуже влучно назвав матеріал на цю тему С. Грабовський (www. radiosvoboda. orq.) — «Чи не краще FIFA та FARE пошукати нацистів і расистів у своїх лавах?».
Стихія і людяність
Унаслідок сильних злив, які не вщухали впродовж п’яти днів на початку вересня, у 17 населених пунктах Арцизького, Болградського, Татарбунарського, Тарутинського та Саратського районів було підтоплено 449 жилих приватних будинків, понад 50 зруйновано повністю. Спільна біда об’єднала людей: прості громадяни, підприємці, представники влади й різних організацій спрямували зусилля на порятунок потерпілих.
В Одесі таким центром допомоги стала регіональна організація Національної спілки журналістів України, яка спільно з громадською радою при ОДА, депутатським корпусом Овідіопольського району та одеситами виступили ініціаторами створення пункту допомоги постраждалим жителям Бессарабії. До офісу НСЖУ, що на проспекті Шевченка, 11, небайдужі до чужої біди люди щодня зносили теплий одяг, їжу, воду й медикаменти. До благочинної справи долучилися жителі Києва, Херсона та Миколаєва. Свої пакунки з допомогою вони передавали поштою, деякі з них супроводжувалися листами зі словами співчуття й підтримки. Про акцію дізнавалися з новин: на телебаченні, в газетах, інтернет-порталах та по радіо. Чималу підтримку надала адміністрація проминку «7-й км» в особі його директора Василя Мозгальського. З його ініціативи підприємці «Сьомого» передавали в спілку новий одяг, продукти харчування і великі бутлі з питною водою. Аби доставити зібране в підтоплені райони, керівництво обласних управлінь ДСНС та МВС, а також ОДА виділили транспорт. Контроль за збором і відправленням пакунків взяв на себе очільник обласної журналістської організації Юрій Работін.
Не хочу в ногу з усіма
Не знаю, як кого, а мене завжди нудило, коли нас, старшокласників, «виганяли» на травневі та жовтневі демонстрації. До того кілька разів тренували, аби, проходячи повз трибуни з місцевим партначальством, на різні там «Да здра..!», ми голосно (ще й тричі) вигукували «Ура-а!». Однокласники дзвінко кричали, а в мене жодного разу не розтулилися вуста для бравурного вітання. Воно настільки принижувало, що почувалася, немов в отарі «бекаючих» овець.
У розквіті юних літ мені аж ніяк не хотілося бути «вівцею», тому намагалася уникати всіляких масовок, ставати в них гвинтиком, шурупчиком, сірою порошинкою. Звісно, це нелегко, коли вчителі вимагають, а ти вперто торочиш про своє. Ніби пливеш проти течії. Наперекір своїм бажанням чинити важко: постаєш у власних очах нікчемним кошеням. Яка вже там самоповага!
Усі будинки поставлять «на лічильник»
Схоже, урядовці вирішили кардинально підійти до питання тотального обліку енергоресурсів, що споживаються житлово-комунальним господарством країни, а це немало — 44% усіх енергетичних і водних ресурсів. Уже через два роки, з 1 січня 2016-го, централізоване постачання води пересічним споживачам має здійснюватися лише за умови її комерційного обліку. А через три роки, з 1 січня 2017-го, те саме стосуватиметься і отримання теплової енергії та гарячого водопостачання. Юридичні особи матимуть відстрочку на один рік.
Одразу розчарую мешканців багатоквартирних будинків, які мають внутрішньобудинкові лічильники на холодну та гарячу воду, або й навіть поквартирний лічильник обліку тепла, — ці засоби вимірювання не підпадають під визначення «комерційний облік», а тому будуть використовуватися у «факультативному» режимі. Переважна більшість споживачів з моменту ухвалення законопроекту «Про комерційний облік теплової енергії, води та водовідведення у сфері комунальних послуг» почне облік (а ті, що мають поквартирні лічильники — переоблік) по-новому.
Чому тепло втікає із квартир?
Упродовж опалювального сезону Україна втрачає близько 26 млрд гривень. Про це заявив голова Асоціації енергоаудиторів Андрій Цибулько. За його словами, близько 85% житлових будівель в Україні зведені у минулому столітті, коли вимоги до їх енергоефективності були у 3—4 рази нижчими.
«Сьогодні в Україні практично нема будівель, які можна назвати теплоефективними. У середньому кожен будинок втрачає близько 40% тепла через фасади — вікна і стіни. Адже потенціал енергозбереження будинку тільки на 15% залежить від котельні і на 85% — від його здатності утримувати тепло. Якщо будинки випускають тепло, то скільки не замінюй котел, тепло буде використовуватися неефективно. Тому утеплення будинку — це не тільки зменшення енергоспоживання та підвищення рівня комфорту проживання, але й покращення зовнішнього вигляду будинку, продовження терміну його експлуатації і підвищення ринкової вартості», — зазначив Андрій Цибулько. Сьогодні, щоб підтримувати в житловому фонді необхідну температуру, спалюються зайві обсяги газу, вугілля та мазуту. «В середньому неефективно витрачаються близько 20 млрд гривень, які йдуть на закупівлю енергоресурсів. При цьому взимку в квартирах температура не досягає потрібних 21—22 градусів. Тому людям доводиться вмикати електрообігрівачі. Витрати на електроенергію оцінюються в 5,5—6 млрд гривень щорічно. У сумі отримуємо 26 млрд гривень втрат за один опалювальний сезон», — відзначив голова Асоціації енергоаудиторів.
Молодець, Світлано!
Телефестиваль «Агросвіт» не випадково є найпопулярнішим серед журналістів-аграріїв різних європейських країн. Два десятиліття тому його започаткували телевізійники Латвії.
То був непростий період переходу планової соціалістичної економіки на ринкову. І форум став міжнародною трибуною для висвітлення проблем і досягнень аграрного сектора. Гострі дискусії, знайомство з кращими господарствами там, де відбувається зустріч, фахові змагання журналістів плюс чесні оцінки журі стали тут традицією.
Рабство ХХІ століття
Україна посіла 86-е місце в рейтингу світового рабства Global Slavery Index 2013, складеному австралійською правозахисною організацією Walk Free Foundation. За даними авторів дослідження, кількість людей, які перебувають у рабстві на території України, — від 110 до 120 тисяч осіб.
Найближчі сусіди України у рейтингу світового рабства опинилися на таких позиціях: Молдова (6-е місце), Росія ( 49-е), Чехія (54-е) , Угорщина (55-е), Болгарія (56-е), Хорватія (60-е), Польща (62-е), Словаччина (63-е).
«Чорна» зарплата «білих комірців»
Три чверті офісних працівників доводилося практично на всіх роботах отримувати неофіційну зарплату, а 65% опитаних продовжують отримувати гроші «в конверті» на нинішньому місці роботи. Про це свідчать результати опитування, проведеного дослідницьким центром міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна.
Кожному другому офісному співробітнику доводилося отримувати «чорну» зарплату практично на всіх місцях роботи, а ще в чверті з них зарплати «в конверті» чергувалися з «білими» виплатами. І лише 13% опитаних ніколи не зіштовхувалися з неофіційними зарплатами. Їх можна вважати щасливцями, адже в ситуації економічної нестабільності й переважаючої «тіньової економіки» їхні доходи були прозорими.
Стою, дозрілий, мовби збіжжя в полі...
Не знаю, чи має Станіслав Конак якісь письменницькі відзнаки, чи є лауреатом якихось письменницьких премій... Здається, ніколи не бачила його на екрані телевізора, та й у пресових повідомленнях про зустрічі письменників із читачами його ім’я майже ніколи не згадується, на відміну від ряду інших імен.
Хоч, якщо дивитися на поезію не як на засіб пропаганди тих чи інших ідей чи конструювання (за висловом Івана Величковського) «штучок поетицьких», а як на вираження душі людської, що промовляє до найпотаємнішого в інших душах та пробуджує в них шляхетні імпульси (а саме так, очевидно, і слід дивитися на поезію...), то можна стверджувати, що Станіслав Конак є одним із кращих сучасних поетів Одещини, та й серед кращих поетів України заслуговує гідного місця. І прикро, що його творчість не популяризується належним чином.
Вечір Іннапланетної поезії
Минулої суботи, як уже повідомляли «ЧН», в Одеському будинку-музеї імені М. К. Реріха пройшла творча зустріч відомої емігрантки, одеситки Інни Богачинської — «Крізь терни до зірок». Дві години в невимушеній обстановці поетеса читала вірші, нові й найкращі з різних років, спілкувалася із шанувальниками.
Цього року приїзд Інни Богачинської та її чоловіка Григорія Самуельяна на малу батьківщину супроводжувався неприємними моментами. В поїзді подружню пару обікрали. Як пожартувала потім поетеса, якби не допомога друзів, «вигляд у нас був би напрочуд блідий». «Друзі завжди беруть наді мною шефство. Я страшенно не зосереджена, — поділилася із шанувальниками Інна. — Але розправившись із простором і часом, поєднавши непоєднуване, переборовши неподолане, я стою перед вами. Не можу навіть висловити словами всі ті емоції, що вириваються назовні, коли бачу такі рідні для мене обличчя близьких мені людей, які з роками стають лише красивішими».
Як у нашому краї весілля гуляють...
В Українському домі (Катерининська, 77) відбулася презентація книги «Українське весілля. Північно-західне Причорномор’я». У ній взяли участь автор-укладач Сергій Таранець, художник-ілюстратор Лариса Дем’янишина, директор ВД «Друк-Південь» Людмила Білик, краєзнавець і колекціонер Тарас Максим’юк та інші.
Презентації передувала невеличка концертна програма, підготовлена лауреатом міжнародних конкурсів жіночим квартетом «Зорецвіт», що діє при Українському домі (художній керівник Елеонора Шапкіна). Учасниці ансамблю а капела виконали українські весільні обрядові пісні. Чудове багатоголосся, проникливий жіночий спів зачарував присутніх, дав «ковток озону» спраглих української пісні.
У невеличкій актовій залі Українського дому розгорнута також виставка ілюстрацій до цього видання, виконаних Ларисою Дем’янишиною. Вони цікаві не лише своїми художніми якостями, але й документально зафіксованою етнографією.
Презентована новинка вже побувала на конкурсах двох цьогорічних книжкових виставок — «Українська книга на Одещині» та «Зелена хвиля» — і була відзначена дипломами серед кращих наукових видань, про що присутнім повідала Людмила Білик.
Українська класика за одну гривню
Нещодавно в Україні знайдено копію фільму «За двома зайцями», яка вважалася втраченою, бо майже одразу картину заборонили та переозвучили російською мовою. Відтоді фільм став улюбленцем мільйонів глядачів. Первісний, український варіант його буде показано на цьогорічному кінофестивалі «Молодість».
Вистава «За двома зайцями» — старожил багатьох театрів, у тому числі й на кону Одеського українського академічного музично-драматичного театру ім. Василя Василька. Нею, властиво, театр й започаткував акцію «Українська класика на сцені», яка триватиме увесь театральний сезон. Щомісяця, кожної третьої середи, тут даватимуть одну з вистав української класичної спадщини діючого репертуару. Перегляд безкоштовний: вартість квитка становить одну гривню. Вистава до певної міри змінила своє обличчя: до неї уведено одразу чотирьох молодих акторів, у тому числі й на головну роль Проні Прокопівни.
«Рука Стіва», «Сова» і віолончельно-контрабасний «Дует»
Рік тому одесити відкрили для себе ім’я незвичного скульптора — свого земляка Кирила Максименка. Сталося це завдяки презентації арт-композиції «Спасибі, Стіве!» — першого на теренах в СНД пам’ятника Стіву Джобсу (і другого в світі). Монумент у вигляді людської руки з вирізаним на долоні яблуком (у стилістиці Apple) прикрасив двір Одеської національної академії зв’язку ім. О. С. Попова. Й от «батько руки Стіва Джобса» (так жартома дехто називає Кирила) — знову в роботі! Цього разу він працює над гігантською «Совою» і скульптурою «музичних інструментів» «Дует».
Народився Кирило Максименко у 1982-у в Іллічівську. Освіту здобув у Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського на факультеті «Якість, стандартизація і сертифікація». Творчістю почав займатися кілька років тому, бере участь у національних виставках, перформенсах, дає майстер-класи. Його роботи — це скульптури з металу, що віджив своє: авто- і мотозапчастин.
Моторекорд з одеськими жартами
Рекорд Теодор і Євген побили на 63-й день подорожі, 11 вересня. Сталося це на 900-у кілометрі від Хабаровська. Сповна насолодитися мандрівкою одеситам завадила погода. Через раптовий паводок у Приамур’ї мопедисти припізнилися із сезоном, і їхні залізні коні виявилися непридатними до подорожі. Від Воронежа до Чити щодня лив дощ, а перед Улан-Уде хлопці потрапили в зимову пастку з лютим морозом і снігопадом.
«Було технічно неможливо пересуватися слизькою дорогою. В нас трапилося кілька серйозних падінь, і ми прийняли рішення зупинитися. Мопед не пристосований до ожеледиці на дорозі, він падає на кожному метрі», — зазначив механік Євген Стоянов. А найскладніше, виявилося, ночувати при мінусовій температурі на вулиці. «Не завжди вдавалося поставити намети чи знайти готель. До того ж досить часто наші речі наскрізь промокали, ми ніяк не могли вберегтися від вологи. Іноді їхали в мокрому одязі. Але найстрашніша ніч — нічліг на вулиці при температурі мінус три з половиною», — поділився враженнями з журналістами Теодор Рєзвой. Саме тому вирішили не ризикувати: встановити рекорд в Улан-Уде й добиратися назад поїздом. У Краснодарі мандрівники знову сіли на мопеди.
Краса приходить уночі
Нинішній період року — дуже важкий для організму, особливо жіночого. Адже сама по собі осінь викликає депресію, а переведення стрілки годинників додає проблем ще й на фізичному рівні. Тому жінкам варто знати, як захистити власний організм від неминучих стресів.
Відновлення шкіри припадає на нічні години, адже пік поділу клітин — з 22-ї до 24-ї. І якщо в цей час не спати, то, кажуть науковці, процес відновлення шкіри відбувається досить в’яло, і в результаті на вас чекає раннє старіння. Крім цього, в нічний час активізується бактеріальна флора, тобто через пори виводяться токсини, шлаки, прийняті за останній час медичні препарати.
Чим сильніший суперник, тим почесніший результат
21 жовтня відбулося жеребкування стикових матчів Чемпіонату світу з футболу 2014 року. Збірній України дістався найсильніший суперник — збірна Франції. Португалія зіграє зі Швецією, Ісландія — з Хорватією, Греція — з Румунією.
Перший матч збірна України проведе 15 листопада на своєму полі (де точно, ще не відомо, як варіанти розглядаються кілька міст, у тому числі й Одеса), а гру-відповідь — 19 листопада.
Чотирилапі «сканери»
Використання природних можливостей собак є ефективним засобом попередження контрабанди та митних правопорушень. Актуальність такого різновиду пошукової роботи в Південній митниці обумовлена специфікою зони її діяльності та шляхами наркотрафіка латиноамериканського кокаїну в Європу.
По всій Одеській області на різних ділянках працюють 28 кінологічних команд. Наявність у зонах митного контролю таких «живих сканерів» є серйозним аргументом для дотримання митного законодавства.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206