І мистецтво, і містика
До 110-річчя будівлі Українського театру
Стодесятилітній ювілей будинку, в якому зараз розташовується Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька, безперечно, вартий особливої уваги. Оскільки пов’язаний і з неординарною особистістю його зодчого, і з цілою низкою подій не лише культурного, а й навіть і містичного характеру.
Ініціатором зведення в Одесі нової театральної будівлі на самому початку ХХ століття став заможний поціновувач мистецтв Олександр Іліодорович Сибіряков, який походив з родини київських цукрозаводчиків. Він закінчив Петербурзьку консерваторію з класу вокалу та фортепіано і навіть три роки стажувався як вокаліст в Італії. Проте, тверезо оцінивши, що Карузо з нього не вийде, Олександр Сибіряков усе ж знайшов себе в мистецтві як видатний театральний організатор. У 1897—1900 роках він був антрепренером одеського Міського театру (нинішній театр опери та балету), і, на думку знавців історії культури, цей період в історії театру вважається найуспішнішим. Однак Олександр Сибіряков захопився ідеєю створення нового, саме драматичного, театру в Одесі і, знайшовши однодумця в особі архітектора Семена Ландесмана в 1900-у приступив до його спорудження.
Нове приміщення було урочисто відкрите й освячене 16 жовтня 1903 року. Першою виставою, поставленою на новій сцені, стала комедія Льва Толстого «Плоди освіти», що відразу заявило про високий рівень естетичних та етичних завдань, які обрав для себе театр. Олександр Сибіряков хотів, щоб у його храмі мистецтв усе було найвищого ґатунку: і репертуар, і актори, і сцена. Очолив новий заклад тодішня театральна зірка, актор петербурзького імператорського Александрінського театру (нині — Російський державний академічний театр драми ім. О. С. Пушкіна) Анатолій Долинов, а костюми, сценічні аксесуари і декорації виготовлялися у Відні, тогочасній театральній столиці світу.
Однак, як з’ясувалося, крім драматичного мистецтва, Олександр Сибіряков не менш пристрасно любив цирк, особливо фокусників. І, на жаль, для нової будівлі один з таких виступів, а саме «магів і чародіїв» зі США, закінчився у 1906 році великою пожежею. На одному з унікальних фото, наданих для цієї публікації співробітником музею історії українського театру Анастасією Кириліною, є знімок цієї пожежі. Як видно на світлині, пожежа була дуже сильною і після неї будівлі знадобився серйозний ремонт, який Олександр Сибіряков з великими труднощами, але все ж осилив. Але через шість років, у 1912-у, будівля знову запалала, і знову Олександр Іліодорович намагався «потягнути» новий ремонт... Такі часті пожежі в театрі пов’язали з тим, що будівля на вулиці Херсонській (нинішня Пастера) значилася під номером 13. Тож Сибірякову вдалося домогтися від міської влади змінити її номер із 13 на 15. На жаль, це вже не допомогло: Сибіряков розорився, і театр у нього відкупив присяжний повірений Стамеров. До 1914 року він перебудував будівлю, сподіваючись, що з часом театр називатимуть Стамеровським. Але цього не сталося. Його продовжували називати «театром Сибірякова» ще досить довго. Сам же Олександр Сибіряков остаточно заплутався у фінансових і сімейних проблемах, які до того ж збіглися із загальною для всіх проблемою революції та громадянської війни, і в 1919-у покинув Одесу, емігрувавши в Югославію, де дожив до 1936 року.
У 1925-у в Одесі, на хвилі відродження національної культури, був створений державний український драматичний театр — Держдрама. Перші п’ять років він розташовувався на вулиці Грецькій, у нинішній будівлі ТЮГу. Однак на свій п’ятирічний ювілей, у 1930-у, Держдрама «за сміливість, новаторство пошуку нового героя на сцені, нову драматургію», як писалося у тодішніх газетах, отримала ім’я Жовтневої Революції і нове приміщення в колишньому театрі Сибірякова. І відтоді доля будівлі «театру Сибірякова» міцно пов’язана з долею українського театру.
Олег ВЛАДИМИРСЬКИЙ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206