Переглядів: 1070

«Правда завжди переможе»

В Одесі відбулася прем’єра фільму про силача Івана Фірцака

2 жовтня в кінозалі «Cinema City» ТЦ «Середньофонтанський» відбувся прем’єрний показ нової дитячо-юнацької кінострічки «Іван Сила» про знаменитого закарпатського силача Івана Фірцака, відомого як Кротон. Стрічка екранізована за книгою Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили» (2007). 3 жовтня прем’єрний показ відбувся в Києві, 7-го — в Ужгороді та Мукачеві. Всього ж найближчим часом буде охоплено 25 кінотеатрів України, включно з м. Южне, де прем’єра відбудеться 17 жовтня.

Нині ті, хто працював над фільмом, активно його популяризують. Так, режисер і продюсер картини Віктор Андрієнко організував для школярів допрем’єрний показ свого доробку на батьківщині, у Запоріжжі. Відомий україн­ський силач Василь Вірастюк — у Києві. В Одесі прем’єрі передувала прес-конференція за участю відомих акторів-коміків Бориса Барського і Володимира Комарова, які також були задіяні у стрічці. Щоправда, на відміну від Києва, тут обійшлося без рекламних трюків (перед демонстрацією фільму в столиці через богатиря Дмитра Халаджі, який виконав головну роль, переїхали… три легкові авто!).

«Очевидно, я довго чекав на цей фільм. У поганих фільмах зніматися не хотілося, в хороших — не пропонували. За доробок, який ми представляємо на суд глядача, нам не соромно, оскільки тут правда історична, а сам фільм робився щиро, з любов’ю: усі працювали з неймовір­ною самовіддачею, — зазначив Борис Барський. — Ми давно дружимо з режисером Віктором Андрієнком. Цікаво, що російський актор і режисер Ігор Письменний задля цього вивчив українську мову і свою роль озвучував сам (роль директора цирку). Перші покази були орга­нізовані для дітей, хоч я не вважаю, що фільм дитячий. Швидше за все, це «сімейне кіно». Переконаний, що після перегляду стрічки у вас залишиться почуття гордості за Вітчизну, в якій живемо, і ту, яку побачимо у цьому фільмі».

У кінокартині чимало реальних сцен: осьде Іван Сила голими руками скручує бика на іспанській кориді (звідси прізвисько «Кротон»). Згодом гне металеву палицю і надає їй абрису серця; в іншому випадку він — місток для автомобіля, який… дістається велету в дарунок.

Основна ідея фільму — здатність людини, сильної не лише фізично, але й духом і волею, витворити саму себе; це й вірність друзям, коханій дівчині, служіння правді — заповіт матері Фірцака. «Правда завжди переможе» — цей вислів був вигравіруваний на золотому годиннику Івана Сили. Фільм звеличує правду, звитягу і любов, які протистоять людським заздрощам, нечесності, підлості, підступності та злобі.

Серед очевидних сильних сторін нового фільму, крім ідейності, насамперед — цікавий документалізований сюжет, поєднання двох часових реальностей: «теперішнього» (СРСР кінця 1960-х) і минулого (Європа у першій третині ХХ ст.). Оригінальним є використання мультиплікації, погляд на події через повідомлення в пресі, коли малюнки на сторінках газет ніби оживають, сцени набувають реальних обрисів — таке собі репортерське представлення. Загалом це надає історії документальності.

Переконлива гра акторів, найперше головного героя Івана Сили (український чемпіон з пауерліфтингу Дмитро Халаджі), який не імітував, а прагнув повторити трюки свого знаменитого попередника. Це викликало захоплення в усіх учасників дійства.

Під час прес-конференції Борис Барський, згадуючи виконавця головної ролі, повідомив цікаву деталь. Напередодні зйомок Дмитро підписав контракт на виступи в Лос-Анджелесі. Однак пропозиція знятися у фільмі за книгою Олександра Гавроша (з улюбленим твором письменника спортсмен був нерозлучним) виявилася спокусливішою. Не задумуючись, Дмитро Халаджі переніс контракт. «Був цікавий епі­зод під час зйомок, — згадував Барський. — Дмитро Халаджі ліг на дошку з цвяхами, йому на груди поклали 300-кілограмовий камінь, щоб дробити молотом. «Мені соромно, замініть хоч би на п’ятсот кілограмів, — благав актор. — Я витримаю!. «Ти витримаєш, але хто тобі його доставить?» — відреагував режисер».

Захоплення викликають також вдалі типажі — прекрасна робота художника і гримерів. Чудовий і музичний супровід фільму (композитор Ігор Стецюк).

На мій суб’єктивний погляд, при всіх беззаперечних достоїнствах нової кінострічки щось заважає її сповна назвати шедевром. Очевидно, це стосується не зовсім переконливих масових сцен: вони якісь шаблонні. Публіка не характеристична, хоча костюми (взяті на прокат у чеської студії «Баррандов») пречудові. Але Париж (?!)... Швидше імітація, хоч виглядає естетично, однак, на мою думку, бракує колориту. При всіх плюсах замало, скажімо, автентичної Європи. Хоч у фільмі багато історичної правдивості: ретро-автомобілі, зйомки в цирку, в інтер’єрах того часу тощо. Знімали стрічку у Чернівцях, Ка­м’янці-Подільському, Києві.

На фоні прекрасної акторської гри головних героїв масові сцени, на жаль, вирішені ескізно. Це всього-на-всього тло, заставка. Припускаю, що бракувало коштів і часу, щоб детальніше попрацювати над цими моментами. Зйомки фільму зайняли три місяці, постановка загалом — рік. Фільм фінансувався винятково на державні кошти, ви­трати сягнули більше 15 мільйонів гривень, що для нашого держбюджету сума відчутна. Йдеться саме про художню переконливість, адже хотілося б, щоб фільм мав міжнародний резонанс і в перспективі був озвучений, принаймні, чеською, словацькою та англійською мовами.

Є ще один момент, на який не можу не відреагувати, і який у мене і в моїх знайомих викликав певне неприйняття: це не завжди природна українська мова. Не секрет, що окремі актори нею не володіють достатньо вільно, і я щиро радів, коли їхня гра і розвиток подій захоплювали настільки, що про це забувалося. Нам нелегко утверджуватися в умовах домінуючого в Україні російськомовного кіно.

Втім, при всіх критичних заувагах, які передають перше враження від огляду, ця стрічка, безумовно, стала проривом у сучасній українській кінематографії. Можливо, «Іванова сила» виведе україн­ське кіно із стагнації.

Людина живе доти, поки її па­м’ятають. Про Івана Фірцака написана книга, його ім’я є в електронній енциклопедії; на Батьківщині силачеві встановлено пам’ятник, про нього знято фільм. Історія це ім’я не забуде.

Володимир Кудлач.

П.С. Доречне запитання: чи повторять наші сучасники рекорди Кротона, які ще й дотепер далеко не побиті? У кінострічці багато позитиву. Цілком ймовірно, «Івана Силу», як й інший новий український фільм — «Параджанов», номінують на «Оскар».

В.К.

 

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net