«Правда завжди переможе»
В Одесі відбулася прем’єра фільму про силача Івана Фірцака
2 жовтня в кінозалі «Cinema City» ТЦ «Середньофонтанський» відбувся прем’єрний показ нової дитячо-юнацької кінострічки «Іван Сила» про знаменитого закарпатського силача Івана Фірцака, відомого як Кротон. Стрічка екранізована за книгою Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили» (2007). 3 жовтня прем’єрний показ відбувся в Києві, 7-го — в Ужгороді та Мукачеві. Всього ж найближчим часом буде охоплено 25 кінотеатрів України, включно з м. Южне, де прем’єра відбудеться 17 жовтня.
Нині ті, хто працював над фільмом, активно його популяризують. Так, режисер і продюсер картини Віктор Андрієнко організував для школярів допрем’єрний показ свого доробку на батьківщині, у Запоріжжі. Відомий український силач Василь Вірастюк — у Києві. В Одесі прем’єрі передувала прес-конференція за участю відомих акторів-коміків Бориса Барського і Володимира Комарова, які також були задіяні у стрічці. Щоправда, на відміну від Києва, тут обійшлося без рекламних трюків (перед демонстрацією фільму в столиці через богатиря Дмитра Халаджі, який виконав головну роль, переїхали… три легкові авто!).
«Очевидно, я довго чекав на цей фільм. У поганих фільмах зніматися не хотілося, в хороших — не пропонували. За доробок, який ми представляємо на суд глядача, нам не соромно, оскільки тут правда історична, а сам фільм робився щиро, з любов’ю: усі працювали з неймовірною самовіддачею, — зазначив Борис Барський. — Ми давно дружимо з режисером Віктором Андрієнком. Цікаво, що російський актор і режисер Ігор Письменний задля цього вивчив українську мову і свою роль озвучував сам (роль директора цирку). Перші покази були організовані для дітей, хоч я не вважаю, що фільм дитячий. Швидше за все, це «сімейне кіно». Переконаний, що після перегляду стрічки у вас залишиться почуття гордості за Вітчизну, в якій живемо, і ту, яку побачимо у цьому фільмі».
У кінокартині чимало реальних сцен: осьде Іван Сила голими руками скручує бика на іспанській кориді (звідси прізвисько «Кротон»). Згодом гне металеву палицю і надає їй абрису серця; в іншому випадку він — місток для автомобіля, який… дістається велету в дарунок.
Основна ідея фільму — здатність людини, сильної не лише фізично, але й духом і волею, витворити саму себе; це й вірність друзям, коханій дівчині, служіння правді — заповіт матері Фірцака. «Правда завжди переможе» — цей вислів був вигравіруваний на золотому годиннику Івана Сили. Фільм звеличує правду, звитягу і любов, які протистоять людським заздрощам, нечесності, підлості, підступності та злобі.
Серед очевидних сильних сторін нового фільму, крім ідейності, насамперед — цікавий документалізований сюжет, поєднання двох часових реальностей: «теперішнього» (СРСР кінця 1960-х) і минулого (Європа у першій третині ХХ ст.). Оригінальним є використання мультиплікації, погляд на події через повідомлення в пресі, коли малюнки на сторінках газет ніби оживають, сцени набувають реальних обрисів — таке собі репортерське представлення. Загалом це надає історії документальності.
Переконлива гра акторів, найперше головного героя Івана Сили (український чемпіон з пауерліфтингу Дмитро Халаджі), який не імітував, а прагнув повторити трюки свого знаменитого попередника. Це викликало захоплення в усіх учасників дійства.
Під час прес-конференції Борис Барський, згадуючи виконавця головної ролі, повідомив цікаву деталь. Напередодні зйомок Дмитро підписав контракт на виступи в Лос-Анджелесі. Однак пропозиція знятися у фільмі за книгою Олександра Гавроша (з улюбленим твором письменника спортсмен був нерозлучним) виявилася спокусливішою. Не задумуючись, Дмитро Халаджі переніс контракт. «Був цікавий епізод під час зйомок, — згадував Барський. — Дмитро Халаджі ліг на дошку з цвяхами, йому на груди поклали 300-кілограмовий камінь, щоб дробити молотом. «Мені соромно, замініть хоч би на п’ятсот кілограмів, — благав актор. — Я витримаю!. «Ти витримаєш, але хто тобі його доставить?» — відреагував режисер».
Захоплення викликають також вдалі типажі — прекрасна робота художника і гримерів. Чудовий і музичний супровід фільму (композитор Ігор Стецюк).
На мій суб’єктивний погляд, при всіх беззаперечних достоїнствах нової кінострічки щось заважає її сповна назвати шедевром. Очевидно, це стосується не зовсім переконливих масових сцен: вони якісь шаблонні. Публіка не характеристична, хоча костюми (взяті на прокат у чеської студії «Баррандов») пречудові. Але Париж (?!)... Швидше імітація, хоч виглядає естетично, однак, на мою думку, бракує колориту. При всіх плюсах замало, скажімо, автентичної Європи. Хоч у фільмі багато історичної правдивості: ретро-автомобілі, зйомки в цирку, в інтер’єрах того часу тощо. Знімали стрічку у Чернівцях, Кам’янці-Подільському, Києві.
На фоні прекрасної акторської гри головних героїв масові сцени, на жаль, вирішені ескізно. Це всього-на-всього тло, заставка. Припускаю, що бракувало коштів і часу, щоб детальніше попрацювати над цими моментами. Зйомки фільму зайняли три місяці, постановка загалом — рік. Фільм фінансувався винятково на державні кошти, витрати сягнули більше 15 мільйонів гривень, що для нашого держбюджету сума відчутна. Йдеться саме про художню переконливість, адже хотілося б, щоб фільм мав міжнародний резонанс і в перспективі був озвучений, принаймні, чеською, словацькою та англійською мовами.
Є ще один момент, на який не можу не відреагувати, і який у мене і в моїх знайомих викликав певне неприйняття: це не завжди природна українська мова. Не секрет, що окремі актори нею не володіють достатньо вільно, і я щиро радів, коли їхня гра і розвиток подій захоплювали настільки, що про це забувалося. Нам нелегко утверджуватися в умовах домінуючого в Україні російськомовного кіно.
Втім, при всіх критичних заувагах, які передають перше враження від огляду, ця стрічка, безумовно, стала проривом у сучасній українській кінематографії. Можливо, «Іванова сила» виведе українське кіно із стагнації.
Людина живе доти, поки її пам’ятають. Про Івана Фірцака написана книга, його ім’я є в електронній енциклопедії; на Батьківщині силачеві встановлено пам’ятник, про нього знято фільм. Історія це ім’я не забуде.
Володимир Кудлач.
П.С. Доречне запитання: чи повторять наші сучасники рекорди Кротона, які ще й дотепер далеко не побиті? У кінострічці багато позитиву. Цілком ймовірно, «Івана Силу», як й інший новий український фільм — «Параджанов», номінують на «Оскар».
В.К.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206