У світлий спомин перейшов
Нині мало би виповнитися 75 літ Олександру Чернецькому, який був відомим журналістом, добрим другом нашої «Чорноморки». Але цей ювілей уже без ювіляра. Бо майже десять років минуло відтоді, як Олександра Сергійовича не стало. Мабуть, якось передчуваючи свою несподівану кончину, він в одному із своїх останніх віршів написав оцей рядок — «...у світлий спомин перейду». Так, він залишив про себе такий спомин — світлий і теплий.
Із зовсім ще юних років Олександр Чернецький почав відточувати своє журналістське перо в районній та обласній молодіжній газеті, далі працював головним редактором обласного радіо й телебачення у Кіровограді, був власним кореспондентом найголовнішого у ті часи українського друкованого органу — газети «Радянська Україна» (згодом — «Демократична Україна») в Луцьку і в Полтаві. А двадцять останніх років своєї журналістської діяльності у цій же якості віддав Одесі.
Що ж до віршів, які ще школярем почав писати, то від цього заняття його не могла відволікти навіть найнапруженіша журналістська робота. Вони з ним були завжди і скрізь — в армії, в редакціях, у далеких і близьких відрядженнях, у зарубіжних мандрах. Вони, як сказано у передмові до його останньої, вже посмертної, збірки «Вогонь калини...», проростали обіч цього добре второваного журналістського шляху, немов придорожні польові квіти.
«Ріка його поезії тече легко, хоча й несе на собі ваговиту змістовну та образну структуру», — писав відомий український поет Борис Олійник у передмові ще до першої збірки Олександра Чернецького, що мала назву «Весільна пристань». Й насправді його поезія — це і щира, майже дитяча, зачудованість білим світом, це і сумовито-філософські роздуми про невідворотність долі, про втрати і жалі — про все те, що, торкнувшись душі, надає нової і вищої ціни кожній миті земній.
...Так хочеться збороть тремтливий щем,
Через межу на себе подивиться,
Де ми корінням станем, а не листям,
І в сизій бруньці знову проростем.
Олександр Сергійович часто заходив до «Чорноморки» — приносив свої поетичні добірки, навідував близьких друзів, яких мав серед працівників редакції. Та й взагалі друзів він мав багато, бо людиною був доброю і дуже комунікабельною, а до того ж і веселою та дотепною. Він любив допомагати людям і часто це вдавалося зробити завдяки його журналістському статусу. Та щиро сумував, коли така можливість значною мірою була втрачена через те, що зійшла нанівець дієвість газетного виступу.
Окрім збірок поетичних, Олександр Чернецький залишив і кілька прозових — це краєзнавчі дослідження, дорожні нариси. А найважливіше, що залишив по собі те головне, заради чого, власне, й живе на землі людина — добрі справи і вдячну пам’ять.
Колектив «Чорноморських новин»,
друзі, колеги.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
