Переглядів: 774

Під завісу літа

відлунало  в  Одесі  веселе  музичне  свято — джазовий  фестиваль

Від раннього вечора й до пізньої ночі — тільки музика, тільки джаз, джаз, джаз, усі три дні. Щоразу різний — з кожним виходом на сцену нових і нових музикантів, дуже різних, але однаково залюблених у це мистецтво, втаємничених у таємниці імпровізації, творення музики прямо на очах. Три дні, вірніше, три вечори поспіль на філармонійній сцені тривав третій Міжнародний джазовий фестиваль. Тривало свято, якому, здавалося, не буде кінця.

Його учасники з різних країн світу привезли джаз — як вони його розуміють, яким бачать його майбутнє, привезли до нас в Одесу, тому що знають: це — територія джазу, тому що багато чули про це місто, а ще тому, що мають за друга фаната джазової музики, видатного музиканта-імпровізатора Юрія Кузнецова — і на його запрошення також, і ще тому, що тут — море і теплий, погідний вересень...

Вересень, правда, трохи покомизився, та все ж дозволив провести і концерт під відкритим небом у Міському саду, і всі три фестивальних дні: в час, коли люди йшли до філармонії слухати улюблену та незнану ще музику, погода, на загал, утримувалася від своїх цьогорічних вередувань. До того ж Юрій Кузнецов, незмінний директор фестивалю, дуже по-одеськи привселюдно запевнив, що «домовився» про погоду й тепер «небо нам допоможе». І небо, справді, на цих кілька днів стало прихильним до організаторів, щоб не поганьбилися вони перед запрошеними гістьми та перед публікою.

Та чомусь, принагідно варто сказати, ніхто не подумав домовитися про роботу міського електро- та автотранспорту, щоби працював він у ці дні бодай на годину —дві довше, ніж зазвичай, щоби глядачі могли без особливих проблем дістатися своїх домівок. Будемо сподіватися, що оргкомітет передбачить це на майбутнє, зважаючи, до слова сказати, на демократичність джазу — себто прихильність до нього всіх прошарків населення. Мабуть, думка цілком зрозуміла.

Усі три вечори велика глядна зала Одеської філармонії була переповнена по самісіньке нікуди. А скільки ще людей стояло під філармонійними стінами, плекаючи надію на зайвий квиток!..

— Ми любимо вас безкорисливою любов’ю, — сказав зі сцени Юрій Кузнецов. — Але й корисливою теж, — додав при цьому, — бо ви, глядачі в залі, — це народне голосування: потрібні ми чи ні.

Захоплення джазом, звісно ж, не виключає зачарування серйозною класикою. Головне — любов до музики, й саме ця любов була тут визначальною. Зі сцени линула музика, народжена саме любов’ю до неї, і це було прекрасно. Саме тут, в Одесі, наважився дебютувати з деякими своїми авторськими композиціями керівник швейцарського тріо Роман Тулей, музикант молдовського походження. Романтичні балади у виконанні молодих музикантів започаткували перший фестивальний вечір.

— Я дуже радий, що перебуваю зараз в Одесі, що ми граємо у такій чудовій залі, — сказав зі сцени музикант.

А далі ще одне тріо — на ім’я FKР. Назва ця походить від заголовних літер трьох прізвищ музикантів: Віталій Фесенко, Тарас Кузнецов, Мирослав П’ятників. Усі троє — одесити. Бессарабські мелодії — себто музика етносів, представники яких населяють цей південний край, висловлена мовою джазу, — одразу надихнула глядачів на щирі оплески. Та й чи дивина: вдома, як знаємо, й стіни допомагають.

І ще про один виступ необхідно сказати — німецько-іспансько-канадське тріо Бенедикта Янеля. По-осінньому меланхолійні імпровізації музикантів були навдивовижу промовисті та глибокі. Зворушений теплотою глядачів, керівник групи розчулено сказав:

— Я щасливий від того, що виступаю на цій сцені, у цій прекрасній залі. Ми тут дуже добре почуваємося.

Серед найбільш яскравих сюжетів цьогорічного фестивалю — а таких, направду, немало! — також гарячий карибський джаз, передовсім, — наша українська «Червона рута» в латиноамериканських шатах, ще й у джазовому варіанті. Артистичний, з невичерпним гумором, скрипаль-віртуоз Омар Пуенте — колись перша скрипка в Кубинському національному симфонічному оркестрі, — грав, наче в екстазі, аж рвалися струни. Він зумів зірвати зі своїх місць темпераментних одеситок і пуститися в танок, а далі й сам не витримав та опинився посеред танцюристів. Навіть британська врівноваженість (музикант живе в Лондоні) не приглушила в ньому кубинський темперамент.

Щось подібне творилося в залі й під час виступу гарячого гітариста італійця Даріо Пінеллі. Представниці одеського жіноцтва одразу ж здалися в полон принадливості феєричного південця.

І, звичайно ж, відкриттям фестивалю став індійсько-німецький колектив «Ахімса», що мовою санскриту означає: буддійська концепція ненасилля та співчуття, жалісливість до всього сущого. Індійські музиканти виступали в національних одежах, сидячи на помості, вкритому килимами з національним орнаментом. Грали на національних інструментах. Мабуть-таки, ніхто досі не бачив скрипку з двома грифами, по п’ять струн кожен. Музиканти спілкувалися, імпровізуючи, медитували на сцені, видобуваючи зі своїх інструментів характерні індійські мелодії. Це тріо переконало, здається, багатьох у тому, що джазова імпровізаційна музика, за її показного, здавалось би, безнаціонального характеру, уповні може мати національну забарвленість.

Подібні думки зроджувалися й під час виступу польського композитора та піаніста Куби Станкевича. Програма його отримала на батьківщині найвищу нагороду «Фредерик», засновану, зрозуміло, в пам’ять про Шопена. Виконувався класичний польський джаз, зокрема й музика з кінофільмів «Дракула» та «Хмара». Загалом же, музикант є автором цілої збірки імпро­візацій на творчість відомого польського піаніста Войцеха Кіляра, котрий створив музику до 162 кінофільмів, у тому числі всесвітньо відомих режисерів Анджея Вайди, Кшиштофа Зануссі, Френсіса Ф. Копполи, Романа Поланскі...

Наступного року у французькому місті Марселі — побратимі Одеси — відбудеться виставка, присвячена нашому місту. І в цьому зв’язку як тут не згадати французьке тріо з його віртуозом на ударних, котрий буквально підірвав залу. Загалом же музика, виконана цим тріо зі свого останнього альбому, була спокійною та мрійливою.

І хоч традиція вимагає максимально розповісти про гостей, усе ж неможливо обійти кілька скромних з’яв на сцені знаного одеського джазиста Юрія Кузнецова — саме як музиканта, котрий знову показав свою високу майстерність і талант джазового імпровізатора. То були неповторні хвилини справді натхненної і майже медитаційної музики — разом з поляком Кубою Станкевичем чи, скажімо, з італійцем Даріо Пінеллі. Дуетні імпровізації за участі організатора і натхненника фестивалю, улюбленця одеських шанувальників джазу звучали кожного вечора, ви­кликаючи захват у глядачів.

Як рівно ж неможливо не сказати тут про елегантну ведучу Олену Шевченко, яка щоразу примудрялася у короткій формі донести до зали масу інформації і про музикантів, і про їхню музику та фестиваль загалом.

А щоразу по закінченні фестивального вечора у філармонії знайомство з фестивальною музикою продовжувалося по сусідству, у клубі-ресторані «Бернардацці».

Роман КРАКАЛІЯ.

 

 

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net