№ 76 (21444) четвер 26 вересня 2013 року

Практична реалізація курсу України на євроінтеграцію постає зараз найголовнішою подією нашого сучасного суспільно-політичного життя. Втім, важливо наголосити, що наступне підписання у листопаді цього року Договора про асоціацію з ЄС з історичної точки зору є не просто економічно вигідним рішенням, а нашим цивілізаційним вибором, ще одним кроком України на шляху повернення до своїх витоків. Адже наші авторитетні вчені слушно стверджували, що українці є суто європейським народом, і вони не просто поділяють європейські цінності, але й завжди боролися за їх збереження та всебічний розвиток.

Нагадаємо, що поява культурно-цивілізаційних ознак українського народу сягає стародавніх часів і пов’язана з виникненням сло­в’янських землеробських племен як автохтонного населення Європи. Держава Київська Русь, яка була заснована на перехресті світових міграційних і торговельних шляхів, просто не могла залишатися осторонь загальноєвропейських культурологічних процесів того часу. Русини успішно торгували з розвинутою Візантією, від якої були запозичені християнство і багата антична спадщина. По лінії південь-північ проходили головні торговельні шляхи, в тому числі славнозвісний маршрут «із варяг в греки». З півночі прийшли представники європейських народів нормани-варяги, які брали активну участь у розбудові Київської держави. Широкі міждержавні зв’язки, зокрема й династичні, було встановлено із багатьма західноєвропейськими країнами. Отже, в добу Середньовіччя русини були охоплені спільними для всієї Європи культурними процесами, що сприяло всебічному розвитку і зміцненню їх стародавньої держави. Київ у Х-ХІ століттях перетворився на важливий культурний і політичний центр Європи. Виходячи з цього, український науковець В.Лісовий цілком слушно наголошував, що «із трьох основних джерел української культури — античність, християнство й українська етнокультура (закорінена в давніх українських віруваннях) — двоє… є спільними для всіх європейських народів».

Одразу розчарую футбольних фанатів — мова не про геніального Дієго, майстра атаки. Під цим прізвиськом Одеса у лиховісні 1990-ті знала Ігоря Маркова. Останнім часом він став героєм новинних випусків через позбавлення статусу депутата Верховної Ради. За фальшування результатів виборів. Я вперше почув про нього у березні 1998-го, у ніч виборів до Одеської міської ради. Коли на одну з виборчих дільниць у спальному районі здійснили напад у кращих традиціях молдаванських нальотчиків — із вибиванням вікон, трощенням меблів та залякуванням тіток, які «не так» рахували голоси…

Саме тоді й починався злет Маркова, який згодом проліг і до україн­ського парламенту. Що інакше як парадоксом не назвеш. Бо Маркову більше підійшов би парламент антиукраїнський, на крайній випадок — малоросійський.

В Українському клубі Одеси підсумовано результати цьогорічного конкурсу на кращого вчителя української мови та літератури, а також історії України. Церемонія нагородження переможців відбулася у Золотій залі Одеського літературного музею.

Відзначення переможців конкурсу стало справжнім святом для всіх учасників цього урочистого, а водночас і якогось такого теплого, домашнього дійства. Треба було бачити тих вчителів — радісно схвильованих, у своєму кращому вбранні, в оточенні своїх діточок, — бо ж для справжнього, за покликом душі, педагога його учні є так само рідними, як і свої власні діти. А саме такі вчителі (хоч насправді їх багато-багато більше) зібралися того вечора у прекрасній врочистій залі. Повсюдне звучання переважно рідної україн­ської мови створювало особливий настрій, що буває в домашньому колі, серед своїх, рідних людей. Хоч особливого затишку й не було: діти є діти, вони так само хвилювалися, та при цьому й галасували, бігали, перевдягалися у сценічне вбрання. Процедура нагородження була чудово інкрустована аматорськими виступами юних артистів — українськими піснями, поетичними рядками про рідну мову, танцями… Часом аж навіть не вірилося, що в такий глухий час, а по правді сказати — межичасся, коли українство як ціла культура, ба навіть як етнос є серйозно загроженим, й це ніяке не перебільшення, якщо згадати тут всі ініціативи освітянського міністра-українофоба; коли довкола торжествує пересічність, а суспільству нав’язуються совкові, найгіршого совєтського ґатунку «цінності» та стереотипи; коли держава стоїть на роздоріжжі цивілізаційного вибору, — що в таку непевну пору можна створити ось таке гарне і насичене свято…

Будівельні скандали в Одесі набирають обертів. Ледь не щодня в засобах масової інформації з’являються повідомлення про обманутих інвесторів, незаконне будівництво, «заморожені» довгобуди…

Із серпня скандалів побільшало. Розпочалося все з прес-конференції «ініціативної групи» в ІА «Одеса-медіа». Жителі приватних секторів заявили, що на їхній території «група бізнесменів незаконно зводить багатоквартирні будинки на п’ять поверхів». Причому, ствер­джували вони, з порушеннями містобудівних і санітарних норм. Як приклад навели декілька адрес, в тому числі й вулиці Бригадна, 4, Олександра Невського, 66 і Довга, 46 (на знімку). Дізнавшись, що навколо їхнього будинку точаться скандали та ще й судовий процес, представники забудовника й самі мешканці одного з названих будинків ініціювали зустрічну прес-конференцію.

30 вересня до Всеукраїнського дня бібліотек в Одеській національній науковій бібліотеці ім. М.Горького відбудеться День відкритих дверей.

Сьогодні у Києві стартують спеціалізована виставка «Український музичний ярмарок-2013» та легендарний фестиваль «Червона рута-2013».

Цьогоріч «Український музичний ярмарок» представляє на широкий загал повний спектр музичних інструментів — від акустичних та народних до електричних, знайомить з останніми досягненнями у галузі музичної електроніки, програмного забезпечення, DJ-обладнання.

«Навіть не думайте давати у Франції хабар — це тут зовсім не прийнято. Мало того, що у вас не візьмуть грошей, то ще й існує велика ймовірність, що одразу здадуть у відділок», — такі застереження часто можна зустріти у різних путівниках для туристів, які подорожують цією державою.

Українцям складно повірити в те, що чиновник чи правоохоронець не спокуситься на «винагороду» й тим паче її не вимагатиме. А от мешканцям Франції, навпаки, просто не спадає на думку, що можна вирішувати свої питання за допомогою хабара.

Україні потрібна європейська Конституція, а не документ, що узаконює деспотію

В Україні активно йде робота над реформою Основного закону — Конституції, над якою працює спеціально для цього створений орган — Конституційна асамблея. За останній час було розглянуто чимало варіантів оновлення Конституції, які, однак, не завжди є доступними до публічного обговорення.

Під час засідання національного «круглого столу» «Порозуміння заради європейського майбутнього» на тему «Нова Конституція та євроінтеграція України» експерти з конституційного права озвучили основні концепції змін до Основного закону, що їх розробила згадана асамблея. Ці зміни ставлять під сумнів доцільність самої конституційної реформи, адже, фактично, в разі її прийняття у влади з’явиться можливість встановити необмежений контроль над усіма царинами державного життя з боку однієї особи — чинного Президента України Віктора Януковича. Згідно з озвученими засадами цієї так званої реформи, президент може обійняти повноваження всіх гілок влади, одноосібно призначати уряд і суддів усіх рівнів. Такі дії експертів, що займаються розробкою змін до Конституції, вказують на те, що вони стали заручниками політичного замовлення з боку чинної влади. Фактично, така нова редакція Основного закону призведе до того, що в Україні буде узаконено деспотію.

22 вересня минуло 100 років від дня народження народної художниці Ольги Шиян

Бабуся Оля — так називали її всі, хто знав майстриню в останній період її життя. Вона щедро роздаровувала свої дивовижні глиняні вироби — керамічні фігурки та цілі композиції звірят, птахів. У скромній кімнаті на Пересипу чимало різних людей побувало. Але до останніх своїх днів ця геніальна майстриня прожила у фактично непристосованому для житла приміщенні, тихо і скромно...

Півонія в чаші землі

На дальніх просторах, на дальніх,
Де вишнями червень воскрес,
Велика, як тисяча Даній,
Лежить вона ширша небес.

Хто дав їй це ім’я жіноче?
Заплів у волосся гаї?
Купається місяць щоночі
У хрещених водах її.

Усьому свій час: і літам молодим, і скресанням рік, і цвітінню яблунь, і навіть — творчості. Коли мені кажуть: ні дня без рядка — це обурює. Хто сказав таку дурницю? Творчість — не ремесло, що потрібно будь-що вичавити із себе якийсь рядок. Рядки пишуться серцем, яке втомилося, а не лише трьома пальцями.

Написано достатньо. Дай Боже усе це видрукувати. Я підсумовую і вкотре гірко відзначаю: у людей пропала тяга, а може, й любов до літератури. Минув той час, коли ми палили вогнища, чекаючи поки відкриються книжкові магазини або обмінні пункти. Її величність Книга загнана у глухий кут.

Відкриття 89-го театрального сезону в Українському театрі збіглося з важливим ювілеєм: 25-річчям роботи в ньому художнього керівника народного артиста України Ігоря Равицького та провідної актриси народної артистки України Ольги Равицької. 18 вересня після прем’єрної вистави Тетяни Борисової «Про кохання… без слів» васильківці поздоровляли Ігоря Миколайовича та Ольгу Василівну в Грецькій залі театру.

Наказ про зарахування митців до Одеського українського театру був підписаний 16 вересня 1988-го. На запитання, що для них означає Одеса й Український театр, Равицькі відповідають: «Усе!».

Турпоходи, сплав по річці на плотах і байдарках, творчі фестивалі, спортивні змагання — усе це звичні заходи для тих, хто веде активний спосіб життя. Але уявіть собі, що всім цим у Балті займаються люди з обмеженими фізичними можливостями, декотрі з яких взагалі пересуваються на візках.

Надія Лєнц — чарівна і тендітна жінка, яка багато років очолює районну організацію інвалідів, і сама вдома не засиджується, й іншим не дає залишатися у чотирьох стінах. Весь час щось ініціює, проводить, кудись мандрує і тягне за собою всіх охочих.

Більше чотирьох чашок кави, випитих за день, може призвести до проблем зі здоро­в’ям, а також збільшує ризик передчасної смерті на 21% — такі результати нових досліджень, опубліковані в журналі «Праці клініки Майо».

Дослідники з Національної асоціації кави США провели аналіз взаємозв’язку між споживанням цього напою і причинами смерті, використовуючи дані Центру довгостро­кових досліджень (ACL): національний індекс смертей і результати огляду смертей.

Його воістину можна назвати їжею богів. Ківі має чудовий ніжний смак. Квітки маленькі й схожі на троянду, а плоди мають оксамитову шкірочку й ніжну смарагдову м’якоть із безліччю дрібних і м’яких кісточок усередині.

Корисні властивості ківі унікальні: ця ягода насичена вітамінами, особливо А, В, С, Е, мінеральними солями, а також ферментами, які розчиняють жири. Всього одне ківі в день покриває добову норму вітаміну С, який, як відомо, зміцнює імунну систему, чистить кровоносні судини, підвищує опір організму до різних інфекцій.