Тернопіль зібрав футбольну діаспору

Палкий прихильник футболу Ігор Бокій у 2002 році започаткував перші турніри серед місцевих українських команд у Чикаго (США). Спочатку в них взяли участь 4 команди, а через кілька років їх число зросло до 12. Після переїзду до Канади він продовжив організацію таких змагань серед українців у Торонто, де грають дитячі, дорослі та ветеранські українські команди. Торік Ігореві вперше вдалося організувати  турнір українських команд з різних країн в Україні — у Тернополі. У ньому взяли участь чотири дружини — з Канади, Чехії, Естонії та Придністров’я. Саме придністровська команда тоді перемогла. Ігор Бокій планував проводити змагання щороку в іншому місті України, щоб ознайомити футболістів діаспори з різними місцевостями країни і жителів тих місцевостей із закордонними українцями. Та не вдалося — Дніпропетровськ і Кірово­град після попередньої згоди відмовилися. Врятував «запасний аеродром» Тернопіль. Цього року зголосилися команди з 8 країн. Одна з них не прибула, і для парного числа її замінила, поза конкурсом, дружина міськради.

Команди були сформовані за різними принципами. Найприємніше враження справила представники Союзу українців Румунії, складена за етнічним принципом — лише з українців. За словами тренера Георгія Мочернака, в команді по одному-двоє хлопців з понад десяти українських сіл української етнічної землі Мараморощини, що межує із Закарпаттям. Приємно було чути від усіх українську мову і бачити чіткий гарний напис українською на офіційному одязі — «Союз українців Румунії».

Команда з Польщі сформована з українців, які навчаються в Любліні. Всі вони громадяни України. З Іспанії приїхали молоді українці-заробітчани, які там проживають в регіоні Мурсія. Команда з Білорусії складалася з двох груп гравців, набраних українськими товариствами на сході і на заході країни. В команді з Придністров’я грали, приблизно порівну, українці та росіяни, що відображає склад населення у великих містах цього краю.

У півфіналах гості з Естонії перемогли посланців Союзу українців Румунії (2:0), а представники Придністров’я — команду з Канади (2:1). Остання гра виявилася дуже напруженою: було вилучено по два канадці і придністровці та довелося зіграти два додаткові тайми.

Фінальну гру особисто судив, провівши на високому рівні, ініціатор змагань Ігор Бокій, який є футбольним суддею. При загалом рівній грі придністровці все ж краще використовували нагоди для здобуття воріт і довели рахунок до розгромного — 5:2. Їхня радість була великою, адже, ставши вдруге чемпіонами, вони залишаються єдиними переможцями цього турніру, бо ж він проводився лише вдруге. Цей успіх сприятиме Товариству українців Придністров’я на чолі з Леонідом Ткачуком у відстоюванні національних інтересів придністровських українців. Читачам, гадаю, цікаво буде знати, що в місті Бендери, з жителів якого складалася команда Придністров’я, є три українські пам’ят­ники: Голодомору, Іванові Котляревському та Іванові Мазепі.

Головна мета турніру — не лише популяризувати футбол серед українців світу, а й дати їм можливість зустрітися на землі предків, зав’язати дружні стосунки. Це однозначно вдалося. Учасники жили разом  в готелі «Рута», там же спільно харчувалися. І на завершення на банкеті в ресторані «Рандеву» вже всі відчували себе як давні добрі друзі.

Слід сподіватися, що це футбольне дійство стане для Тернополя традиційним і щороку відбуватиметься там у день міста.

Ігор ПЕТРЕНКО.

Одеса — Тернопіль — Одеса.