Кінець дешевим грошам?
Саміт Великої двадцятки, який відбувся у Санкт-Петербурзі 5—6 вересня, з точки зору економічного порядку дня виявився результативним. На відміну від серйозних розходжень в ставленні до питання врегулювання конфлікту в Сирії, лідери Великої двадцятки продемонстрували єдність в оцінці стану світової економіки та заходів її стимулювання й схвалили низку важливих документів.
«Ми повертаємось до економічного зростання, але рівень безробіття все ще є високим. Зарано говорити про завершення кризи», — заявив на саміті голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, оцінюючи ситуацію в ЄС. Президент Росії Володимир Путін констатував, що ситуація у світовій економіці відчутно покращилася, в тому числі завдяки антикризовим заходам, ухваленим раніше лідерами Великої двадцятки. Світова економіка демонструє зростання, хоча й нижче від прогнозованих показників, і ризики для світової кон’юнктури зберігаються, зауважив президент Росії, економічне зростання котрої 2013 року також сповільнилося.
Сторони були одностайні у визначенні найбільших ризиків для економік, що розвиваються: неконтрольоване завершення політики наддешевих грошей з боку Федеральної резервної системи США. Як прокоментував ситуацію президент Росії Путін, заходи монетарного стимулювання допомогли свого часу стабілізувати фінансові ринки, «але політика роздачі безплатних грошей не може продовжуватися безкінечно».
Одне лише оголошення намірів невдовзі припинити необмежене скуповування американських держоблігацій призвело цього року до різкого коливання на міжнародних біржах, а згодом до масивного відтоку капіталів з країн з молодими економіками. Це стало однією з причин девальвації валют таких країн, як Бразилія, Індія, Індонезія, Росія та Туреччина.
Манмохан Сінгх, прем’єр-міністр Індії, заявив на петербурзькому саміті про необхідність координації грошової політики. У зв’язку з цим варто нагадати, що індійська національна валюта сильно постраждала внаслідок проголошеної Федеральною резервною системою США зміни курсу на згортання політики наддешевих грошей. Глава Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крістін Лагард також застерегла США від різких заходів, а Пекін закликав Вашингтон врахувати в своїй грошовій політиці «значні побічні наслідки» для інших країн.
Загальну позицію підтримала й канцлер Німеччини Анґела Меркель. Вона висловилася на користь узгоджених дій розвинутих економік, щоб запобігти небажаному розвитку на світових ринках. «Саме існування «двадцятки» в принципі є для нас уроком, що будь-які заходи, ухвалені на національному рівні, мають міжнародні наслідки», — заявила вона.
Водночас на зустрічі лідерів Великої двадцятки президент США Барак Обама, за словами російського міністра фінансів Антона Сілуанова, пообіцяв, що згортання політики дешевих грошей відбуватиметься поступово. «Не можна закручувати гайки так, щоб зірвати різьбу», — передав сенс заяви американського президента Сілуанов.
На тлі побоювання подальшої девальвації національних валют лідери країн БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, КНР і Південна Африка) змогли домовитися про боротьбу з різким переміщенням капіталів, що може впливати на грошові одиниці країн об’єднання. Так, вони розподілили між собою обов’язки з формування фонду валютних резервів.
Ініціатива створити такий фонд перебуває на фінальній стадії, сказав російський президент Путін. За його словами, всі політичні рішення в цьому сенсі вже ухвалені, залишилось узгодити технічні деталі. Загальний обсяг резервного фонду складе 100 мільярдів доларів. З них левову частку надасть Китай — 41 мільярд. Бразилія, Індія, Росія братимуть участь у фонді кожна з 18 мільярдами. Ще п’ять мільярдів надійдуть від ПАР. Такий обсяг називається початковим. Раніше йшлося про 240 мільярдів доларів. Члени БРІКС домоглися поступу й в питанні створення власного банку розвитку об’єднання. Вони підтвердили, що його капітал становитиме 50 мільярдів доларів.
Лідери Великої двадцятки схвалили план сприяння економічному зростанню й зайнятості в світі — Санкт-Петербурзьку декларацію — і цілу низку інших економічних ініціатив, які офіційно підпишуть за підсумками саміту. Зокрема, учасники форуму підтримали план дій боротьби з розмиванням бази оподаткування великими міжнародними концернами. Йдеться про те, щоб скоротити для великих компаній можливості ухиляння від сплати податків, як пояснив російський міністр фінансів Антон Сілуанов. Упродовж двох років країни — учасниці Великої двадцятки зобов’язалися надати свої пропозиції, як цього домогтися. Сьогодні міжнародні концерни інколи платять лише 3—4 відсотки з прибутку, а також не завжди платять податки там, де виробляють свою продукцію чи надають послуги, наголошувалося на зустрічі.
Учасники петербурзького саміту підтримали рішення пред’явити в майбутньому додаткові вимоги з нагляду за 28 найбільшими світовими банками і дев’ятьма страховими компаніями, повідомив міністр Сілуанов. За ініціативи Німеччини на саміті схвалили пропозицію розробити систему регулювання так званих тіньових банків і хедж-фондів.
Джерело: http://www.dw.de.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
