№ 70-71 (21438-21439) субота 7 вересня 2013 року
Кінець дешевим грошам?
Саміт Великої двадцятки, який відбувся у Санкт-Петербурзі 5—6 вересня, з точки зору економічного порядку дня виявився результативним. На відміну від серйозних розходжень в ставленні до питання врегулювання конфлікту в Сирії, лідери Великої двадцятки продемонстрували єдність в оцінці стану світової економіки та заходів її стимулювання й схвалили низку важливих документів.
«Ми повертаємось до економічного зростання, але рівень безробіття все ще є високим. Зарано говорити про завершення кризи», — заявив на саміті голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, оцінюючи ситуацію в ЄС. Президент Росії Володимир Путін констатував, що ситуація у світовій економіці відчутно покращилася, в тому числі завдяки антикризовим заходам, ухваленим раніше лідерами Великої двадцятки. Світова економіка демонструє зростання, хоча й нижче від прогнозованих показників, і ризики для світової кон’юнктури зберігаються, зауважив президент Росії, економічне зростання котрої 2013 року також сповільнилося.
Зернове літо 2013-го
А для чиїх корів, свиней, качок з гусьми, курей призначатимуться власне оті 45—50 млн тонн зерна, вирощених на українській землі, але «зайвих» за відсутності власної живності? Чиїм сировинним васалом може стати наша держава?
Хліб є, а пісні не чути. Принишк зведений хор сільських трударів, не в силах тягатися із брутальним зерновим ринком, який нав’язує їм свою партитуру. Поодинокі солісти фальцетом намагаються докричатися до глухої влади: не будь яловою — роби щось! Скільки ж ми працюватимемо на «бугая»?! А що вони заволають у пік цінового падіння?
Про Юрія Шевельова. Спеціально для Добкіна
Харківська влада на прохання відомих учених-професорів дозволила на головній вулиці міста встановити меморіальну дошку видатному землякові, а потім передумала. Голова Харківської ОДА Михайло Добкін назвав науковця «фашистом». Але демонтувати дошку тепер буде складніше. Біля неї цілодобово чергують добровольці, чекаючи, коли представники влади прийдуть з кийками знищувати пам’ять про великого українця.
Постать професора Гарварду і Колумбії, почесного доктора Харківського університету і Могилянки, президента Української вільної академії наук у США, академіка НАН України Юрія Шевельова ще донедавна замовчувалася на батьківщині. За радянських часів його ім’я взагалі було під забороною.
Не конкурентоздатні. Чому?
До першої десятки найбільш конкурентоспроможних країн світу, попри кризу, увійшли шість європейських держав. Україна в рейтингу Всесвітнього економічного форуму, втративши за рік 11 позицій, опустилася на 84-е місце.
Швейцарія, Сінгапур і Фінляндія залишаються світовими лідерами за рівнем конкурентоспроможності своїх народних господарств. Німеччина в щорічному індексі конкурентоспроможності, який Всесвітній економічний форум (ВЕФ) представив у середу, 4 вересня, в Женеві, піднялася на дві сходинки й обіймає нині четверту позицію, випередивши США, Швецію та Гонконг, повідомляє «Німецька хвиля». Експерти звернули увагу передусім на відмінну інфраструктуру, якою може похвалитись ФРН. Крім того, спостерігається стабілізація ситуації на фінансових ринках, зауважила у розмові з DW керівниця дослідницької групи Всесвітнього економічного форуму Марґарета Дженєк. «Ми бачимо й покращення макроекономічної стабільності», — додала вона.
Таки не «Адесса», а «Одеса»
Не надто переконливо малювати портрет одесита з розбійника Бені Крика чи авантюриста Остапа Бендера. Якими б талановитими не були письменники, котрі створили ці образи, це всього-на-всього літературні герої, тобто не саме життя, а його відображення. Хіба можна реальне сонце підмінити його описом у науці, поезії?
Точнісінько так реальний одесит відрізняється від тих, що створені митцями. До речі, більшість таких авторів навіть не живуть в Одесі, полишають її. Мене завжди дивує, що, скажімо, в кіно ролі одеситів зазвичай грають зовсім не одесити, а московські актори. Докладають максимум зусиль й безбожно переграють. Надто — коли грають євреїв.
Чужі серед своїх
Добре пам’ятаю наше місто тридцятих років минулого століття. Як тисячі селян, рятуючись від колгоспного «раю», всіма правдами й неправдами заселяли одеські двори.
Їдучи до Одеси, мама при нагоді брала мене з собою. Іноді ненадовго залишала у родичів, бо тут було не так голодно. На відміну від колгоспного трудодня робітники одержували хоч якусь зарплату. Та й море годувало. Щодня з двоюрідним братом ми ловили бичків, мідій.
У них до нас відкриті серця
Нещодавно свій 80-й день народження у колі рідних, численних друзів та учнів відзначила шанована вчителька з Німеччини, благодійниця Ірмгард Лебкюхнер, про яку добре знають в Одесі. Вона очолює доброчинну організацію «Журавлі в окрузі Майн-Кінціг-Крайс», яка, організувавши довкруж себе небайдужих людей, упродовж багатьох років опікується дітьми ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, що мешкають на Одещині.
На свій день народження ця мила жінка вкотре організувала оздоровчу поїздку до Німеччини групи наших дітей. У серпні, якраз перед новим навчальним роком, шістнадцятеро школярів повернулися з Європи, де відпочили й збагатилися незабутніми враженнями (на знімку).
Парки як елемент дипломатії
У рамках святкування Дня міста в Одесі почалася реалізація проектів зі створення парків «Стамбульський» та «Азербайджан». У вівторок, 3 вересня, у присутності голів дипломатичних представництв цих країн відбулася офіційна церемонія їх закладання. Території, на яких з’являться ці парки, і досі належали до зелених зон, але за останні роки були дуже запущені.
«Стамбульським» парком стануть 23 тис. кв. м на схилах Приморського бульвару — від Думської площі до Потьомкінських сходів. Надзвичайний і повноважний посол Республіки Туреччина в Україні Мехмет Самсар запевнив, що ця територія повністю зміниться. Будуть доріжки для прогулянок, безліч квітів, зони для занять спортом, у тому числі для катання на скейтбордах. За словами посла, постане також відкритий амфітеатр.
Три обличчя Одещини
Закінчення. Початок у номерах за 22—24 та 31 серпня.
Південь разюче різниться від Центру й Півночі Одещини. Тут рідко в сусідніх селах можна почути якусь одну мову — з села в село мова міняється з російської на молдавську, з болгарської на гагаузьку, з української на албанську. Ще мандрівників можуть ввести в оману совєтські назви населених пунктів на картах та вивісках — більшість з місцевих їх не використовує і понад п’ятдесят років продовжує називати села традиційними іменами. Не дарма тюрки прозвали цей край Буджаком — тобто Кутом, Покуттям…
Це сиве від тисячоліть місто розкинулося на західному березі Дністровського лиману. В центрі — середньовічна мурована фортеця та археологічні розкопки античного міста. Звідси у східному, південному та західному напрямах струменями розходяться вулиці міста Білгорода-Дністровського — турецького Аккермана (Біла фортеця), молдавської Четаті-Альбе (Біле місто), античної Тіри (від стародавньої назви Дністра — Тіраса).
Рік з Одесою-мамою
В Одесу потрібно приїжджати поїздом. Це незабутній момент, коли виходиш зі свого вагона і тебе вітає сам Леонід Утьосов найпопулярнішою одеською піснею «У Черного моря...». А коли варто приїжджати? Навесні — в квітні, в травні, коли цвітуть каштани і розкішно пахнуть вечорами акації? Або, може, в червні, коли вулиця Дерибасівська п’янить запахом лип? А може, у вересні, який місцеві жителі називають «оксамитовим сезоном»? У цей час вже не так дошкуляє спека, туристів стає менше, зате природа і продавці з Привозу пропонують найсолодші помідори, найсоковитіші кавуни і найніжніші персики...
Я до Одеси приїхала в кінці серпня 2012-го, щоб 1 вересня розпочати річний контракт як викладач польської мови. На роботу серед поляків і Полонії в Одесі направила мене Організація розвитку польської освіти за кордоном з головним офісом у Варшаві. Коли після півторадобової подорожі виходила з вагона Гдиня—Одеса, мене також привітала відома пісня, але перш за все — голова Одеського відділення Союзу поляків в Україні ім. Адама Міцкевича пан Тадеуш Залуцький з кількома членами товариства. Це на мене справило велике враження — я, чужа людина, яку побачили того дня вперше, була прийнята як довгоочікуваний гість і, навіть, як член сім’ї. Позитивне враження зміцнило ще й свято в будинку пана Залуцького, приготовлене на мою честь його дружиною, Валентиною. А ввечері відбулася спільна прогулянка центром Одеси.
Юрій СИСІН. Осадчі рідного краю
Кожні роковини (а особливо ювілейні) рідного міста, села, селища, хутора нагадують дні народження самих людей: до них готуються заздалегідь, щоби у день їх народження виказати їм свою любов і повагу, сказати слова вдячності за те, що вони є місцем з’яви нашого роду, сім’ї, родини; відвідати могили своїх дідів-прадідів; ніжно погладити теплою долонею старенькі стіни рідної білохати, в якій народився ще твій батько, а потім і ти сам виростав у ній під турботливим крилом лелек, що принесли тебе у вишиваному вузлику до стріхи хати твого роду з далекого Вирію.
І так покоління за поколінням. А чи знаємо ми історію своєї родини і той її внесок, який збагатив і зміцнив наш рідний край? Сподіваюсь, що у цьому родоводі не зайвими будуть і мої оповіді, як подарунок до ювілею Ананьєва, якому виповнюється вже 260 літ.
Надія є. Немає грошей
Минуло майже два місяці з того дня, коли працівник машинно-декораційного цеху Оперного театру Арсен Торопов упав з 6-метрової висоти під час монтування екрану. Нагадаємо, нещасний випадок стався в день відкриття Одеського кінофестивалю. Можливо, саме цим пояснюється той факт, що на місце події не викликали правоохоронні органи — не хотіли псувати «велике відкриття». Ніхто не супроводжував Арсена в лікарню, там спочатку навіть імені його не знали…
Кілька тижнів хлопець перебував у стані глибокої коми. Потім у засобах масової інформації з’явилися повідомлення про те, що Арсен з коми вийшов. Насправді значних покращень не відбулося, його стан називається «сопор» — глибоке пригнічення свідомості при збереженні рефлексів. Він іноді відкриває очі, однак свідомості в погляді рідні не бачать. Нічого не дала й трепанація черепа. Стан Арсена Торопова стабільно важкий.
«Одесаобленерго» протестує
Рішенням Антимонопольного комітету України (АМКУ) від 28 серпня 2013 року ПАТ «Одесаобленерго» оштрафовано на 100 мільйонів гривень. Про це сказано в повідомленні, розміщеному на сайті АМКУ. У ньому вказується, зокрема, що в «Одесаобленерго» є двомісячний термін — з моменту отримання офіційного рішення — для усунення порушень.
У зв’язку з цим ПАТ «Одесаобленерго» вважає за необхідне інформувати про наступне. Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» має намір звернутися в Антимонопольний комітет України (АМКУ) для перегляду прийнятого ним рішення про штраф у 100 мільйонів гривень.
Мовою вкраїнською об’єднані...
22 серпня до одеського офісу НСЖУ, що на проспекті Шевченка, зранку почали прибувати учасники 14-го загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання». Це були представники як з Одещини, так і з різних областей України і навіть із зарубіжжя, які виявили бажання взяти участь у цьому дійстві, запропонувавши свої твори, публікації в ЗМІ, ба навіть книги.
На час перебування у нашому місті учасників люб’язно поселили в гуртожитку Одеського регіонального інституту держуправління НАДУ при Президентові України, що на вул. Генуезькій.
Самі Україною станьте!
Знаєте, якось в одному місті з’явився дивний чоловік. Він сидів на асфальті і малював кольоровими крейдочками. Малював дивних птахів, ангелів, квітучі сади, малював прекрасне майбутнє. Люди звикли до нього. Й ось він надумав покинути місто. Люди обступили його — залиш що-небудь нам на пам’ять. Він простягнув порожні руки. Люди не відступали. Тоді чоловік вийняв з торби свої кольорові крейдочки і почав їх роздавати.
Один приніс додому, вправив ту крейдочку в рамку і поставив на стіл, другий — поклав у шухляду і забув про неї, третій — так з кишені і не вийняв, розтерлася і розвіялася... Ніхто не використав за призначенням.
Вільний простір самовираження
28 серпня в Музеї сучасного мистецтва Одеси (МСМО) стартувала третя одеська бієнале сучасного мистецтва «Самоуправління: культурна еволюція, vsреволюція» (VS — версус — лат. проти).
Перша Одеська бієнале відбулася 2008-го, друга, як і годиться, — через два роки. Якщо на першу допускалися твори всіх, хто бажав, то у другій брали участь винятково одесити. На цьому етапі йшлося лише про локальне явище. Третю бієнале планувалося здійснити 2012-го, але переїзд МСМО у нове приміщення на вул. Бєлінського, 5 (раніше його займала Одеська обласна організація НСПУ), розтягнув її підготовку ще на рік.
«Летючий голландець» швартується в Одесі
2013-й — рік століття від дня народження великого німецького композитора Ріхарда Вагнера — ознаменувався в Україні відродженням його величної музики, яка була під забороною ще з 1930-х.
Але поставити повністю оперу Ріхарда Вагнера на українській сцені наважилися лише в Донецьку. За підтримки компанії СКМ та посольства Німеччини в Україні «Донбас-опера» втілила в життя один із найвеличніших і найромантичніших творів композитора.
Коли фотографія — мистецтво
У Центрі болгарської культури (пров. Віце-адмірала Жукова, 9) відбулося нагородження переможців фотоконкурсу «Говорить і показує Одеса...» на найкращу фотографію про Одесу та Одеську область.
На конкурс надійшло кілька сотень фотографій з Одеси, Арциза, Білгорода-Дністровського, Ізмаїла, Котовська, Іллічівська, Южного, а також з Березівського, Красноокнянського, Болградського, Фрунзівського, Ренійського, Любашівського, Ширяївського, Савранського та Біляївського районів. Журі відібрало для підсумкової виставки 120 робіт, які можна оглянути впродовж місяця в Центрі болгарської культури.
Речник духу нашої давнини
…Який народ, без твердих і сталих границь, що оборонили б його від войовничих сусідів, без неприступних гір, які могли б забезпечити його незалежність, умів бути страшним своїм ворогам, розвинути свою національність і заховати її в тяжких віках насильства? Який народ протягом віків неволі, коли в попіл оберталися його міста, коли на муки віддавали за вірність вірі, вмів її заховати і за цей час нераз був пострахом своїм гнобителям, і серед всіх мук творив школи для освіти молоді? Це були українці!..
Д. Донцов, «Дух нашої давнини».
Сповнилося 130 років від дня, коли на Півдні України народився великий політичний мислитель та засадничий української національної ідеї першої половини ХХ ст. Дмитро Іванович Донцов.
Дебют цієї постаті у вищих колах українського національного руху пов’язаний з Першою світовою війною, коли було створено Союз визволення України. Метою СВУ була антиросійська пропаганда, підтримка австро-німецьких сил та поширення відомостей про Україну в Європі. Обґрунтуванням для такого прозахідного спрямування була політична ситуація в підавстрійській та підросійській частинах України. В першій — парламентаризм і можливість розвитку шкільництва та української культури, в другій — постійне цькування «інородців» або й повне заперечення їхнього існування. Ця організація майже повністю ґрунтувалася на ще довоєнних гаслах
«День», що формує громадянина
Одеса стала четвертим містом, у якому буде відкрито представництво благодійного фонду авторитетного всеукраїнського видання — газети «День».
У презентації, яка відбулася в останній день літа, взяли участь президент БФ «Сприяння ініціативам газети «День» Микола Гриценко, представники одеських громадських організацій і бізнес-структур, зокрема Тетяна Юркова, директор турагенства «Аквавіта», член правління БФ газети «День»; Олена Згурова, президент Європейської асоціації ділових жінок; Віталій Оплачко, директор морського агентства «Інтерброкер».
Володимир Ілліч НЕВМИТИЙ
Із сумної новини розпочався 3 вересня робочий день Одеського обласного державного радіо. Вранці, у віці 59 років, після тяжкої хвороби, пішов із життя заступник генерального директора ОДТРК з питань радіомовлення, багаторічний власний кореспондент Українського радіо, член Національної спілки журналістів та Національної спілки письменників України Володимир Ілліч Невмитий. Колектив державної телерадіокомпанії, радіослухачі Одещини та України, інтелігенція нашого регіону зазнали тяжкої втрати.
Володимир Невмитий народився 27 серпня 1954 року в селі Тарасівці Звенигородського району Черкаської області у сім’ї сільського вчителя. У 1976-у закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Працював кореспондентом, відповідальним секретарем багатотиражної газети «Іллічівський судноремонтник», кореспондентом газети «Земля і люди». Співпрацював з журналами «Україна», «Президент», тижневиками «Президентський вісник», «Влада і політика».
У штаті Одеського обласного державного радіо, починаючи з травня 1982 року, Володимир Ілліч пройшов шлях від редактора економічних і морських програм до керівника. Весь свій досвід, письменницький та журналістський талант він упродовж шести з половиною років реалізовував в одеському радіоефірі як директор радіо. З червня 1995-го й до останнього часу — власний кореспондент Національної радіокомпанії України в Одеській області. Передачі Володимира Невмитого звучали на Українському радіо, в ефірі Москви, Мінська, Кишинева, Таллінна, Баку, Владивостока, Варни, Браїли...
Агресор з родимки
У травні цього року вже вп’яте пройшов Всеукраїнський день меланоми, під час якого було проведено безкоштовне обстеження 10 тисяч осіб у 30 містах. Результати виявилися кепськими — при обстеженні було виявлено 168 випадків меланоми та 352 випадки раку шкіри, повідомляє тематичний центр «Планета здоров’я» (http://www.bad.if.ua).
Українська «рулетка»
Більше 5% ймовірності для кожного жителя України виявити у себе шкірну онкологічну патологію — це в багато-багато разів вище за ймовірність зірвати куш у «Спортлото» або в що там зараз народ намагається обіграти державу.
Щедрість — запорука щастя
Купа грошей не обов’язково зробить вас щасливим, але щедрість, навіть у невеликих масштабах і навіть якщо ви небагаті, змусить вас відчути себе багатшим і щасливішим. Це звучить парадоксально, але це справді так, запевняє Майкл Нортон з Гарвардської школи бізнесу, який прийшов до таких висновків завдяки серії досліджень.
Виявляється, коли люди віддають гроші, у них збільшується відчуття «суб’єктивного багатства» або того, наскільки заможними вони себе відчувають. «Якщо у мене є стільки грошей, що я можу ними поділитися, то мої справи не такі вже й кепські», — з’являється думка у голові дарувальника. Активною благодійністю люди помножують власне щастя.
Вразливий для здоров’я вік
Найбільше стежити за станом здоров’я чоловікам потрібно після 40 років, а жінкам — до 30. До таких висновків прийшли вчені і лікарі, провівши нове дослідження.
Американські фахівці медичного Центру здоров’я в Техасі та фінські медики Центральної лікарні при Гельсінському університеті проаналізували тисячі історій хвороб представників різних рас і статей у віці від 15 до 49 років. Вчені намагалися з’ясувати, який вік людини є найнебезпечнішим для виникнення хвороб або ускладнень зі здоров’ям.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206