№ 65 (21433) субота 17 серпня 2013 року
Криза російсько-українських стосунків: анамнез і планування
Після всіх необхідних — і тих, що личать нагоді, — ритуальних жестів необхідно підійти тверезо до різкого погіршення російсько-українських відносин, які проявилися у спробах блокади української продукції з боку Росії. Постараємося відповісти на два традиційні питання: хто винен і що робити?
Хто винен?
Якщо говорити загалом, то винен довірливий ідеалізм українців за відсутності національної єдності. У роки окопного помаранчево-синього протистояння сторони залучали зовнішні сили для розправи один з одним у боротьбі за владу. Це не нове в українській історії — саме так протікала Руїна. Не є зовнішні коаліції винятком і в європейській історії. Так, у середньовічній Англії Йорки і Ланкастери користувалися допомогою геополітичних конкурентів — французького короля Людовика ХІ і бургундського герцога Карла Сміливого. Результат схожий на український: до кінця війни англійці втратили всі свої континентальні володіння у Франції, за винятком Кале. Україна втратила можливість чинити тиск на Росію з допомогою газопроводу.
«Є команда не пущать»
Президент Білорусі Олександр Лукашенко на прес-конференції у Мінську жорстко розкритикував Митний союз і засумнівався в його майбутньому, а також звинуватив Росію в тому, що вона обдурила його країну.
Як повідомляє Ava.md, Олександр Лукашенко, зокрема, сказав, що Митний союз не функціонує, а Росія не виконує обіцянки, які дала при формуванні цього об’єднання. Також, за його словами, «є команда Білорусь не пущать на російський ринок».
Йдемо в Європу через...
Хоча наші державні мужі не втомлюються повторювати про європейський вибір України, реальні кроки наближення до європейських стандартів робляться вкрай повільно, а то й не робляться взагалі. Особливо наочно це проявляється в таких місцях, де, власне, й повинні насамперед проявлятися євроінтеграційні процеси, тобто на кордоні. Однак кожен, хто опиняється на українському пропускному пункті «Вікторівка—Вулканешти», що на українсько-молдовському кордоні, може особисто відчути, чого варті всі ці гучні заяви про наближення до цивілізованих норм.
Йдеться, власне, не про політику, а про такий цілком аполітичний і цілком природний для будь-якого місця масового скупчення людей атрибут, як туалет. Але те, що пропонують у цій якості на українському ППП як громадянам України, так і її гостям, не просто «жах», а «жах, жах, жах!». Маленька дводверна дерев’яна будочка, що перекосилася від часу й зведена у найгірших традиціях «зручностей на городі», повинна забезпечувати задоволення природних потреб багатьох десятків, а то й сотень людей, які щодня перетинають тут кордон й іноді застрягають на пропускному прикордонному пункті на кілька годин.
Господнє Преображення, Яблучний Спас
19 серпня — Господнє Преображення, яке святкують православні, греко-католики та протестанти.
Преображення Господнє — одне з дванадцяти найбільших свят у християнстві, встановлене на честь об’явлення божественної сили Христа Спасителя своїм учням. Християни, які живуть за юліанським календарем, святкують його 19 серпня. Святі отці називали це свято другим Богоявленням. Подію преображення описують одразу три євангелісти — Матей, Марко та Лука.
Патріарший собор УГКЦ
В Українській греко-католицькій церкві очікують понад 20 тисяч прочан на посвяченні патріаршого собору Воскресіння Христового та святкування 1025-річчя Хрещення Русі-України, що відбудеться 17—18 серпня у Києві.
Перші паломники прибули в Україну ще вчора, 16 серпня. Це — вірні з Канади, Бразилії, США, Аргентини, Австралії, країн Західної Європи, Великобританії, Казахстану, Білорусі та Росії, повідомляє департамент інформації УГКЦ.
Врадіївcьке очікування
Півтора місяці минуло після резонансного випадку у Врадіївці, який сколихнув суспільне життя не лише цього маленького райцентру на Миколаївщині, а й усієї України. Тоді про погром райвідділу міліції через зухвале зґвалтування і жорстоке побиття місцевої жінки працівниками цього закладу дізнався весь світ. Чим живе Врадіївка зараз? Про що говорять і чим занепокоєні тут люди?
Спочатку варто пояснити, що вибух народного гніву здетонував не випадково. Врадіївка до цього довго йшла. Вірніше, її до такого вели нахабні, беззаконні, антинародні дії місцевої мафії, однією із складових якої, якщо не ядром, були місцеві правоохоронні органи. От і довели. Довготривале відверте ігнорування звернень громадян про не розслідування багатьох темних справ призвело навіть до того, що торік люди запросили сюди… групу вітчизняних та іноземних екстрасенсів, аби хоч ті пролили якесь світло. Чи не магічна сила тих екстрасенсів поставила «захист» на долі чергової жертви насильників і вбивць — Ірини Крашкової? Адже те, що вона залишилася живою, інакше як дивом не назвеш. Раніше просто знаходили трупи скалічених і зґвалтованих дівчат. Після цього десятки «злочинців» під тиском слідчих підписували протоколи про зізнання у цих злочинах, хоча на слідчих експериментах нічого по суті не могли пояснити… Крашкова перервала низку трагічних смертей і вижила. Вона дала надію людям: відстояти її — значить, відстояти себе й своїх дітей.
...А він цим театром жив
Одеський кінофестиваль давно минув, а наслідки його відчуваються досі…
Працівник машинно-декораційного цеху Оперного театру Арсен Торопов, який упав із 6-метрової висоти під час монтування екрана в день відкриття фесту, досі у край важкому стані. Мати-пенсіонерка і брат Арсена, також працівник оперного, за місяць лікування вже вичерпали всі можливі ресурси — один день підтримки життя хлопця вартує в середньому 3—4 тисячі гривень. І це лише на ліки, не враховуючи витрат на харчування, масажі, бронхоскопії, томографії тощо.
Звісно, світ не без добрих людей — щось зберуть сусіди, щось вкотре підкинуть друзі Арсена, та це не може тривати постійно. Родина потерпілого хоче домогтися того, щоб компенсацію витрат на лікування хлопця офіційно взяли на себе винуватці трагедії.
Артур, брат постраждалого, розповів, що про падіння Арсена йому телефоном повідомили братові колеги, повідомили не одразу, а через 45 хвилин після трагедії. І це дивує чоловіка, оскільки Артур — артист театру з 25-річним стажем, його телефон знають майже всі працівники і керівництво. «Вже за двадцять хвилин я був на місці трагедії. На власні очі бачив погнутий металевий каркас з гострими краями, на який впав брат, драбину, з якої він «летів». Фотоапарата не мав, тож не зміг зафіксувати побаченої вм’ятини на місці падіння, слизьких та «змазаних» сходинок, на яких важко втриматися», — розповів «ЧН» Артур Торопов.
«Одеський коровай» дістався «Золотому урожаю»
За інформацією прес-служби Антимонопольного комітету України, АМКУ дозволив донецькій фірмі ВАТ «Торговий дім «Золотий урожай» на купівлю акцій ПАТ «Одеський коровай», що дасть можливість перевищити 50% голосів у вищому органі управління публічного акціонерного товариства.
Окрім Одеси, «донецькі пекарі» отримали можливість придбати понад 50% акцій ПАТ «Кримхліб» та ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів». Частину акцій цих підприємств «Золотий урожай» купив ще раніше.
Куди котиться одеська «швидка»?
Щодо проблем реформи системи первинної медико-санітарної допомоги та екстреної медичної допомоги в Україні
Система вітчизняної охорони здоров’я давно потребує масштабних змін — з цим ніхто не сперечається. Ось тільки методи, якими користується влада, досить сумнівні.
В Одеській області, наприклад, під гучним гаслом «оптимізація» медичні установи просто закривали, і тепер мешканцям багатьох сіл до найближчих лікарень добиратися не менше двох годин, а про стан доріг на Одещині годі говорити.
Задекларовані мільйонери
В Одеській області станом на 1 серпня свої доходи задекларували 130 мільйонерів. Загальна сума задекларованих ними доходів — понад 457 мільйонів гривень. Порівняно з минулим роком у нас на 71 мільйонера стало більше.
Як повідомила прес-служба ГУ Міндоходів в Одеській області, за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2012 році, кількість наданих декларацій про майновий стан і доходи складає майже 48 тисяч на загальну суму 1,6 мільярда гривень.
Підзаробити на непотребі
Щороку наша оселя потребує «генеральної ревізії». На смітник летять від протертих килимків — до поламаних пилососів. Щомісяця туди ж потрапляють купа пластмасових і скляних пляшок, журнали, газети, металеві предмети, що вийшли з ужитку, іноді — й зношений або замалий одяг.
Українці звикли скаржитися на свою бідність, зазвичай, звинувачуючи в цьому державу. Не посперечаєшся: правда у цих словах є. Але й власну провину слід визнавати.
Будь славен, «Бандерштат»!
День перший. Початок дев’ятої. Луцьк. Відремонтований вокзал і трійко усміхнених одеситок. На дверях маршрутки плакат «Бандерштату». Чисто, модно зодягнені лучани, відчуття святковості.
Традиційно йдемо до пам’ятника бравому солдату Швейку; смакуємо сніданок в «Театральному» кафе, спускаємося до Будинку скульптора. До болю знайомий краєвид, ноги самі несуть до цього готичного будиночка. Чисте повітря, сонце, хмаринки, річечка, лавочка — рай та відчуття спокою. Поспішаємо на зустріч з гарним лучанином Ігорем, який ще два роки тому вразив своєю життєвою позицією на «Бандерштаті». Махнули до фортеці Любарта через улюблену вуличку Драгоманова. Як я люблю ці горобини і могутній Лесин ясен!
Вишиванкова Одеса
Як уже повідомляли «Чорноморські новини», 23—26 серпня в Одесі відбудеться найбільше на Півдні України патріотичне свято — Вишиванковий фестиваль. Проходитиме він на Приморському бульварі та Потьомкінських сходах.
Нагадаємо, це дійство, присвячене Дню Державного прапора та Дню Незалежності, бере свій початок у 2009 році. Тоді 79 одеситів у вишиванках, взявшись за руки, утворили перший вишиванковий ланцюг на Потьомкінських сходах. Відтоді ця самобутня одеська ініціатива набуває популярності і розголосу — до неї охоче долучається дедалі більше люду, як наших краян, так і гостей, що приїздять на вишиванкове дійство. Торік у ланцюгу, який простягнувся від Дюка й аж до моря, тримаючись за руки, стояли 852 особи. Є всі підстави сподіватися, що цьогорічний День Незалежності збере ще велелюдніший гурт. Ініціатори дійства запрошують усіх приєднатися до патріотичної акції.
Атака «чужих»
Останніми роками тема харчування стала вкрай актуальною, і недаремно: вже ніхто не заперечує прямого зв’язку між неправильним харчуванням та виникненням хронічних захворювань, у тому числі дуже важких. До них відносять хвороби серця та судин, атеросклероз, цукровий діабет 2-го типу, остеопороз, ожиріння та деякі онкологічні захворювання. Але на здоров’я людини чекає ще одна небезпека, яка проникає в її організм не лише з їжею, але й з повітрям, водою і спричиняє різноманітні негативні зміни у здоров’ї — ксенобіотики.
Негативний вплив середовища на людину відбувається всюди: у побуті, на роботі, на вулиці. Ксенобіотики (від грецького слова «ксенос»— «чужий») — це речовини, чужорідні для організму. Їх поділяють на три групи: продукти господарської діяльності — хімія промислова, сільськогосподарська, транспортна; побутова хімія — миючі засоби, пластик, речовини для боротьби із паразитами, меблі, фарби, парфумерія, шампуні, засоби для душу і т.д.; більшість ліків.
Не доїв — заплати штраф
У ресторанах Європи вводять нове покарання — «за жадібність». Йдеться про заклади, які працюють за системою «шведський стіл». Якщо клієнт не доїв їжу, яку взяв на тарілку, — його оштрафують.
Подібна практика вже давно діє в Гонконгзі. Там клієнти ресторанів доплачують по півтора долара за кожне недоїдене суші. А в США існують заклади, де в меню одразу вписують попередження: якщо страву не доїсти, доведеться доплатити ще третину її вартості.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206