Несолодка «солодка війна»

(Бензопірен — п’ятикільцевий поліциклічний ароматичний вуглеводень із температурою плавлення 179 °C. Міститься в кам’яновугільній смолі, тютюновому димі, забрудненому повітрі великих міст, особливо на великих магістралях і поблизу заправних станцій, в ґрунті, сирій нафті. Утворюється при піролізі ацетилену, стиролу, тетраліну. Один із найнебезпечніших вуглеводнів. Має сильно виражені ароматичні властивості. Утворюється, до речі, коли готуємо шашлик, і, за твердженням фахівців, міститься у всіх продуктах, щоправда, в різних концентраціях — чим урбанізованіше середовище проростання рослин або загазованіша територія їх переробки чи виготовлення, тим вищий у них уміст бензопірену. — Прим. «ЧН».)

«Припустимо, — пише далі Аскольд Єрьомін, — у шоколадках «Рошену» справді трохи більше чи менше кілокалорій, ніж вказано на етикетці... Хіба це підстава для заборони постачання продукції? За російським законодавством, наголосив керівник асоціації «Укркондпром» Олександр Балдинюк, порушення підприємством вимог до маркування не є підставою для заборони ввезення продукції цього підприємства на митну територію Росії. Зрештою, і без роз’яснень фахівців абсолютно зрозуміло: з якістю рошенівських шоколадок «шоколадна» війна нічого спільного не має».

Удар по «Рошену», припускає автор, є, по-перше, помстою Кремля його власникові — Петру Порошенку — за чітку позицію на користь Європейського, а не Митного союзу. Під час свого приїзду до Києва на святкування Хрещення Русі Володимир Путін переконався, що українська влада справді прагне підписати Угоду про асоціацію з ЄС. А це означає, що бажаний для Путіна вступ України до МС стає примарою... Порошенко, коли ще був в уряді Януковича міністром економіки, працював над текстом Угоди про асоціацію. Й одержав тепер по повній програмі... По-друге, «шоколадна» війна — попере­дження усім великим українським бізнесменам. Дивіться, мовляв, що буде з вашою продукцією на ро­сійському ринку, якщо Україна таки підпише Угоду про асоціацію з ЄС... Методи, які застосовує Кремль, нашим бізнесменам неабияк шкодять. Після того, як припинився експорт продукції «Рошену» до Росії, на фабриці компанії у Вінниці людей відправляють у відпустки. Стільки працівників, як раніше, вже не треба... «Рошен» зазнає суттєвих збитків. Це один із великих платників податків, значить, втрачає через «шоколадну» війну і український бюджет, йдеться у блозі Аскольда Єрьоміна.

«Чи спрацює таке ось примушування до Митного союзу?» — запитує автор і пропонує варіант відповіді: «Очевидно, ні. Угода про асоціацію з ЄС відкриває перед великим українським бізнесом значно більший ринок Євросоюзу. Так, він складніший, вимогливіший, — але ж і заробити на ньому можна в перспективі більше. «Шоколадні» претензії Кремля здалися свавільними не лише українцям. У Таджикистані, Казахстані, Молдові й Білорусі продукцію «Рошену» перевірили, але жодного бензопірену чи інших відхилень від норми не знайшли! Хіба що на підступному «Рошені» тільки у шоколад, призначений на експорт до Росії, бензопірен підсипають...»

А далі автор підсумовує: «Казахстан і Білорусь — у Митному союзі, однак навіть у цих державах «шоколадну» війну проти України не підтримали. По-перше, розуміють всю абсурдність звинувачень «Росспоживнагляду» і не хочуть, аби з них сміялися, як з Онищенка. А по-друге, у Мінську й Астані не хочуть псувати відносини з Києвом — своїм важливим економічним партнером. Під час недавнього візиту Олександра Лукашенка на береги Дніпра сторони домовилися, зокрема, про продаж Білорусі електроенергії зі знижкою, пільгові транспортні тарифи для білоруських підприємців і поставки в Україну білоруських тракторів та комбайнів. Приєднуватися до «шоколадної» війни «бацькові» не випадає...» — завершує свої роздуми щодо несолодкої «солодкої війни» Аскольд Єрьомін.

А от грузинський політолог Гела Васадзе взагалі дивиться на скандал навколо продукції Roshen оптимістично, оскільки переконаний: тимчасова заборона Росією продажу українських солодощів є стимулом для наших виробників у підвищенні якості продукції та виходу на західні ринки, а в підсумку всі заборони найбільше нашкодять російським споживачам.

«У цих заборон немає мінусів, бо вони, по-перше, змушують краще працювати маркетингові служби компаній і відповідним чином підвищувати якість продукції, по-друге, вони прекрасно аналізують ризики, які надалі будуть враховані. Так що стосовно мінусів я ніяк не погоджуся», — сказав політолог в ексклюзивному коментарі БТБ і додав, що після тимчасового зниження обсягів продажів слід чекати їх сплесків. «Я думаю, що в світі буде непоганою рекламою ця заборона. Тож я можу привітати керівництво «Рошену» з цією забороною», — зазначив він.

Гела Васадзе нагадав, що у 2006 році Грузія зіткнулася з аналогічною забороною вина і мінеральної води. «Замість очікуваного падіння обсягів виробники просто підвищили якість і вийшли на західні ринки, на ринки Китаю, Південно-Східної Азії. І сьогодні російський ринок уже не є пріоритетним для Грузії», — зазначив він і додав, що після скасування заборон провідні винні компанії не поспішають повертатися на ринок РФ.

При цьому політолог назвав «Росспоживнагляд» і його керівника «не завжди ефективною зброєю Ро­сійської Федерації», яку використовують так, як колись Радянський Союз використовував ядерний потенціал і величезну армію. Він припустив, у якийсь момент певна частина російської політичної еліти вирішила пролобіювати комерційні інтереси або «вони просто порахували, що їхні інтереси страждають від того, що продукція «Рошен» поставляється до Росії, вони просто задіяли цей механізм».

«Єдиний мінус, який я бачу, — мінус для російських споживачів, які будуть позбавлені можливості купувати хорошу українську продукцію. Тобто, всі заборони «Росспоживнагляду» в підсумку б’ють по російському споживачеві. На жаль», — підсумував політолог.

Дещо на іншому робить акцент Юрій Стець у своєму блозі на http://glavcom.ua. У статті «Чому українці не стали на захист Roshen?», він, зокрема, зауважує: «…Звичайно, я розумію, що це війна не з Порошенком. Що це показова історія з примусом України до Митного союзу з Росією. Що дивним чином європейці та американці, де також продається Roshenівська продукція не мають жодних претензій до якості. Що внаслідок цієї війни без роботи залишаться більше 8 тисяч українців. Що держава внаслідок цього недоотримає з усіх підприємств, дотичних до виробництва продукції, близько мільярда, які щорічно сплачуються у ви­гляді податків. Зрештою, я, звичайно ж, розумію, що це війна Росії проти України. Тому, що після Roshen будуть інші українські виробники...»

А далі нардеп пропонує спробувати дати відповідь на такі питання: «Чому коли Росія оголосила війну «Боржомі», грузини, навіть ті, хто не п’є цю мінеральну воду, стали на захист власного виробника? Чому молдовани, коли ввели заборону ввезення в Росію молдовських вин, проявили себе як нація, а не як стадо баранів, усвідомлюючи наслідки подібних санкцій з боку Росії для кожного громадянина цієї країни?» І з гіркотою продовжує цю низку питань: «Спробуйте відповісти собі, чому українці, в першу чергу ті, хто називає себе патріотами і євроінтеграторами, почали зловтішатися і насолоджуватися «дружніми» діями північних «братів», наввипередки тиражуючи... повідомлення про імперський снобізм Росії в контексті оголошення війни українським кондитерам, водночас так неохоче помічаючи інформацію про результати експертизи продукції Rosshen в Таджикистані?..»

У свою чергу, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник підтримує тих, хто вважає, що заборона на постачання та перевірки якості продукції Roshen пов’язані з політичною діяльністю Петра Порошенка.

«Останній рік Порошенко активно критикує можливість вступу України до Митного союзу. Більше того, політик неодноразово заявляв, що вступ до МС не відповідає національним інтересам України... Крім того, торік Порошенко взяв участь у поміченому в РФ мовному скандалі з етикетками на продукції його фабрики, скасувавши рішення про випуск продукції з російськомовними етикетками», — цитує експерта http://ua.korrespondent.net.

Окрім того, на думку Руслана Бортника, позиції Петра Порошенка в українсько-російських відносинах послабила його спроба висунути свою кандидатуру як «третю силу» на пост мера Києва, в результаті чого він позбувся підтримки своїх лобістів у РФ від Партії регіонів і від опозиції.

Нагадаємо, 11 липня голова «Росспоживнагляду» Геннадій Онищенко заявив, що останнім часом дедалі більшу тривогу в очолюваної ним служби викликає якість кондитерських виробів, що надходять з України. Насамперед, питання викликала продукція компанії Roshen. 29 липня той же Геннадій Онищенко повідомив про введення заборони на постачання до Росії рошенівських солодощів. Далі цю нотку «Росспоживнагляду» підхопили Білорусь, Казахстан, Молдова і Таджикистан, але служби цих держав дуже швидко визнали, що Порошенкові цукерки відповідають стандартам...

Завершити цю несолодку оповідь хочеться цитатою з «Российской газеты», яка в статті «Нахимичили» зауважує: «Людина, від імені якої і походить назва «Roshen», сьогодні є головним і найбільш красномовним противником інтеграції України до Митного союзу і, навпаки, всіляко пропагує асоціацію України і ЄС, використовуючи зокрема і власні інформаційні ресурси», та наводить слова українського полі­толога Володимира Фесенка: «Смак політики в цій історії сильніший за смак шоколаду».

За матеріалами інтернет-видань
підготувала Ольга СІРА.