Паливо позавчорашньої свіжості

Враховуючи мільярди китайців та індійців, які зі зростанням рівня життя просто мріють сісти за кермо автомобіля, великі нафтові компанії і міжнародні енергетичні агентства (the International Energy Agency (IEA), America’s Energy Information Administration) один поперед одного видають прогнози, що попит на нафту буде зростати і зростати.

Один з нафтових гігантів — британська British Petroleum — підрахувала, наприклад, що потреба у нафті виросте з 89 мільйонів барелів на день сьогодні до 104 мільйонів барелів у 2030 році.

Але автори The Economist вважають, що вони неправі. Нафта досягла свого піку. Щоправда, не того «піку», про який так багато свого часу просторікували деякі теоретики — і які після того чомусь незвично тихо поводяться, ствер­джуючи, що запаси нафти спочатку перестануть зростати, а потім впадуть. Ні, автори цієї статті вважають, що впадуть не запаси нафти, а впаде попит на нафту. Бо у частині світу з розвиненою економікою попит на нафту вже пройшов свій пік і після 2005 року він стабільно падає. Навіть враховуючи усіх нових водіїв Пекіна і Делі, ми вважаємо, що дві технологічні революції втамують світову спрагу на нафту.

Перша революція проходила під проводом уродженця Техасу, який, на жаль, щойно покинув цей світ. Джордж Мітчелл винайшов технологію «фракінґу» як методу видобутку величезних обсягів «нетрадиційного» газу зі сланцевої породи. Цей винахід, як і відкриття великих обсягів «нетрадиційного» газу, призвів до збільшення світових резервів з 50 до 200 років.

У США, де винайдений Мітчелом сланцевий газ видобувається повним ходом, уже зараз він у скрапленому чи стиснутому вигляді потрапляє у баки вантажних автомобілів і автобусів. Газ також може успішно заміняти нафту на кораблях, теплоелектростанціях, нафтохімічних підприємствах, у промислових і домашніх опалювальних системах і таким чином до 2020 року заміщати декілька мільйонів барелів нафти на день.

Ще однією величезною зміною є покращення в автомобільних технологіях. Швидкі зміни принципів роботи двигунів та автомобілів становлять серйозну загрозу домінуванню нафти. Перш за все, йдеться про підвищення ефективності роботи двигунів внутрішнього згоряння. Бензинові та дизельні двигуни стають дедалі економнішими. Матеріали, з яких виготовляються автомобілі, стають дедалі легшими і міцнішими. Зростання популярності електричних і гібридних авто, як і машин, що працюють на газі і на водневих паливних елементах, — все це також позначається на попиті на нафту.

Аналітики «Сітібанку» підрахували: якщо коефіцієнт збільшення ефективності використання палива зростатиме на рівні 2,5% на рік, цього буде достатньо для стримування попиту на нафту. Вони прогнозують, що пік споживання нафти — на рівні трохи менше 92 мільйонів барелів на день — наступить буквально через кілька років.

Не дивно, що нафтові «супермаркети», вкупі з IEA, з цим не погоджуються. Вони звертають увагу на те, що більшість країн, які розвиваються, мають пройти ще довгий шлях до моменту насичення їх автомобільних ринків і до того  часу, коли показник кількості «кілометрів на душу населення» досягне рівня США.

Але ж це безглуздо екстраполювати показники розвинених економік на Азію. Адже там уже зараз почали впроваджуватися природоохоронні норми, дуже схожі на західні. А вони встановлюють жорсткі стандарти ефективності палива для автомобільного транспорту.

Нещодавно Китай запровадив заходи для зменшення використання палива. Якщо рішучість китайської влади зменшити свою залежність від імпортного палива буде настільки серйозною, що вони вирішать перевести транспортну систему країни на гібридні двигуни, — попит на нафту зазнає ще більшого тиску.

Щоправда, можуть втрутитися кілька факторів, які врівноважать ситуацію і призведуть до збільшення споживання. Перш за все, Саудів­ська Аравія, яка контролює 11% усьо­го видобутку нафти і має незадіяні виробничі потужності, може при­йняти рішення збільшити видобуток і цим зменшити ціну і збільшити попит. Потім, знову ж таки, вони можуть зменшити видобуток, намагаючись збільшити ціни, і в такий спосіб ще більше зменшити попит.

По-друге, якщо зменшений попит знизить ціну на нафту, водії можуть відмовитися від використання неекономних автомобілів на газі. Щось схоже уже відбувалося у 1990-х. Але дедалі жорсткіші стандарти щодо викидів призведуть до того, що у майбутньому це робити буде дедалі важче.

Втім, навіть якщо попит на нафту просто стабілізується, це призведе до важливих наслідків. Зокрема, довкілля «зітхне з полегшенням» — авто, які працюють на газі, викидають у зовнішнє середовище значно менше вуглекислого газу, ніж такі самі за параметрами автомобілі на бензині.

Зміниться і корпоративна ієрархія. На даний момент Exxon Mobil змагається за звання найбільшої світової компанії. Але Exxon значно вразливіший, ніж виглядає на перший погляд. Так, дослідницька компанія Bernstein стверджує, що собівартість видобутку барелю нафти з Арктики чи з інших технологічно (або політично) складних регіонів світу коштуватиме не менше 100 доларів.

Велика нафта, як і великий газ (йдеться про нафту і газ, що видобуваються традиційним шляхом) ще можуть мати достойне майбутнє, але не факт, що вони будуть такими ж прибутковими, як досі.

Але найбільші наслідки таке зменшення попиту матиме на геополітику. Нафта є основою клептократичного панування Володимира Путіна. Кремлю буде дедалі важче і важче нав’язувати свою волю країні, якщо послаблюватиметься головний інструмент його впливу.

Саудівські принци використовували нафтові гроші для збалансування бюджету країни і на щедрі соціальні програми з метою втихомирити неспокійне молоде покоління, щоби воно не вийшло на вулиці, як в інших країнах. Їх величезні фінансові запаси можуть на якийсь час вирішити питання, але якщо швидкість надходження нафтодоларів в скарбницю країни зменшиться, підкуповувати опозицію буде важче і шанси на заворушення ставатимуть більшими. А якщо США рухаються до енергетичної самодостатності завдяки сланцевій революції, вони будуть усе менш поблажливими по відношенню до своїх арабських партнерів, на яких вони покладалися у минулому.

Під час піднесення свого значення у світі нафта викликала багато серйозних конфліктів. Схожі процеси можуть відбутися і під час її занепаду.

І все ж більшості населення Землі зміни сподобаються.