№ 50 (21418) субота 22 червня 2013 року

Прорвавшись крізь агресивне середовище противників «Свободи» й особисто Ірини Фаріон, сотні людей виповнили простору залу Одеського культурного центру, щоби послухати народного депутата, поспілкуватися та задати свої запитання, придбати її цілющі мовознавчі книжки.

Після недовгої зустрічі з одеськими журналістами, котрих було багато й котрі запитували про все, що хотіли, та отримали вичерпні відповіді, Ірина Фаріон з’явилася на сцені й понад дві години без жодного папірця вистояла перед мікрофоном. Віддала шану славним одеситам Іванові та Юрію Липам (пам’ятаємо скандальне перейменування вулиці їхнього імені на якесь цілковито незнане одеситами ім’я) та Святославові Караванському, у якого вчилася, за її ж зізнанням, спочатку справжньої, не совєтської та не спотвореної, української мови, а вже відтак її захисту. Говорила про те, що українцям треба навчитися самодостатності — подібно до сусідніх європейських націй. Про те, що наші діти хочуть і мають бути вільними на своїй землі. «Нікому тут не буде добре, якщо буде зле українцям». І що головне — зберегти самобутність, яка дана нам від Бога. Потрібне уміння продиратися крізь суєту дня і знаходити перли, які роблять нас сильнішими. Й розу­міти: без духовного визволення нема економічного. Мусимо вилазити з цієї ями, з психологічної депресії — депресії українського державотворення. Українцям потрібно повертатися від Берестечка до Конотопа. І ще: вміймо малоросів робити українцями. Та вміймо вибирати на виборах. «Я перемогла не тому, що обіцяла, — я звітувала». Про перспективи: «Ми зараз перебуваємо на стадії творення законопродукту, який буде працювати згодом». Потім відповідала на запитання із зали. Вдячно сказавши наостанок: «Я давно не відчувала такого тепла».

За кілька годин до початку зустрічі з одеситами Ірина Фаріон дала екслюзивне інтерв’ю газеті «Чорноморські новини».

«Чорноморські  новини»-2013

Шановні друзі-читачі!

Ось і добігає 2013-й до свого екватора. У першому півріччі вийде ще один номер «Чорноморських новин» — у четвер, 27 червня. Зауважте: вийде він суботнім тиражем, тож його повинні доставити кожному з вас, тобто й тим, хто є передплатником лише суботнього випуску.

Підводячи певну риску під півріччям нашого спілкування, дякуємо всім, хто був разом з нами, — читав газету, дописував до неї, агітував інших передплачувати «Чорноморку». Особлива подяка тим, хто, за визначенням нашого славетного земляка Євгена Чикаленка, любить Україну не лише на словах, а й «до глибини своєї кишені», тобто тим, хто знайшов можливість фінансово підтримати єдину обласну українську газету Одещини. Спасибі добродіям Є.О. Акимовичу, Г.В. Ангелову, Н.М. Бабур, О.В. Візірову, Є.М. Волошиній, Г.І. Гончаруку, Л.М. Гуліко, Б.І. Дуброву, В.І. Дяченку, Т. Житковій, Г.С. Загорюку, М.І. Ковалю, М.Г. Лозовській, В.Х. Медведєву, С.І. Мефодовському, Г.С. Мочулко, В.П. Павліченку, Н.І. Пестушко, Я.Д. Прокопишину, Ю.М. Плотиці, Г.А. Рудик, О. Стогній, Є.А. Хамазі, С.А. Цвілюку, А.І. Чернавській, Л.Ф. Шевченко, С.М. Шеренговій, Р.А. Щоголь, І.В. Ярошенко та іншим землякам, які дають пожертви, не називаючи своїх імен.

Ще зі шкільних років Зінаїда Гришко багато чула про Макара Онисимовича Посмітного, Павла Пилиповича Ведуту та високі досягнення їхніх колгоспів. А крім цих двічі Героїв, на землях рідного Березівського району трудилися іще 12 Героїв Соціалістичної Праці! Високопрофесійною, самовідданою працею цих людей пишався весь район. Такою стежкою пішла й вона, вступивши до сільгоспінституту.

Щойно отримавши диплом, тендітна на вигляд Зінаїда одразу ж довела усім: вона наділена таким характером, такою волею та талантом працювати з людьми, що вже через чотири роки роботи головним зоотехніком їй довірили увесь колгосп. Підняла «лежаче» господарство. За підтримку вдячна колгоспникам-односельцям, багатьом колегам з району та області, серед яких був і двічі Герой Соціалістичної Праці Павло Пилипович Ведута, який, до речі, й благословив її на цю відповідальну роботу. Вдячна й мамі, світлої пам’яті Людмилі Леонтіївні, яка працювала вчителькою в сільській школі і протягом всього життя своїм прикладом та напутніми материнськими словами підтримувала доньку.

28 червня Україна відзначатиме День Конституції. З цієї нагоди влада покладатиме квіти до пам’ятника Т.Г. Шевченку о 10.00. А українська молодь Одеси відзначить свято креативно — флеш-мобом у Міськсаду.

Впізнати моберів можна буде за синьо-жовтими шнурівками на кросівках, вишиванками чи патріотичними футболками та, звісно, за примірниками Конституції у руках.

У вівторок поставили крапку в програмі міжнародної тех­нічної допомоги «Посилення прикордонного менеджменту на державному кордоні України», що фінансувалася за участі Агентства зменшення загроз Міністерства оборони США. Урочисте закриття пройшло в присутності високих гостей — посла США в Україні Джона Теффта з дружиною, начальника управління побудови партнерства департаменту підтримки операцій Агенції зменшення загроз Міністерства оборони США Дона Брауна та віце-президента підрозділу підтримки ключових програм компанії «Рейтеон» Пола Мюллера.

Програма «Посилення прикордонного менеджменту на державному кордоні України» має довгу історію. У трохи іншому вигляді розпочалася вона з ядерного роззброєння 1990-х («Запобігання розповсюдження зброї масового знищення», реалізовувалася на підставі угод між урядами України та США з 12 грудня 1991-го), а потім, у 2004-у, перейшла на зміцнення кордонів. Американський уряд увесь цей час допомагав нашим прикордонникам виявляти та припиняти спроби незаконного переміщення зброї масового знищення через державний кордон України. З моменту започаткування програма відпрацьовувалася на українсько-молдовській, морській (на Чорному та Азовському морях), українсько-російській, українсько-білоруській, українсько-польській ділянках державного кордону. Торік, перед Євро-2012, на всіх цих ділянках навіть встановлювали системи радіаційного контролю, аби унеможливити будь-які загрози під час футбольних матчів.

Фонд держмайна планує продати ще цього року ПАТ «Одеський припортовий завод» та ВАТ «Турбоатом». Про це йдеться у єдиному плані-графіку продажу державних пакетів акцій до кінця 2013 року, що розміщений на сайті відомства.

У документі зазначається, що в грудні 2013 року на продаж буде виставлено 99,567% акцій Одеського припортового заводу та 75,224% акцій Турбоатому. Продаж цих підприємств відбудеться в разі прийняття відповідного рішення Кабміном.

Не вірте нікому, що німці погані люди. Вони нікому нічого поганого не зробили. Ці слова не раз я чув від бабусі моєї дружини — баби Єлизавети. Все своє довге життя вона прожила в селі Липняжці Кіровоградської області. Село було великим і розташовувалось на дорозі Одеса—Київ. Під час останньої війни у ньому містився німецький гарнізон, а в хаті баби Єлизавети — німецька комендатура. Я не вступав у суперечку з приводу її слів, бо ще довго залишався в полоні відомих радянських стереотипів щодо Другої світової війни. Ці стереотипи настирливо впроваджувались у нашу свідомість радянською школою, та й тепер так само впроваджуються школою незалежної України. «Ми повернули Вам правду історії» (тобто радянський погляд на всіх і на себе) — волають останнім часом великі плакати на вулицях Одеси. Яку саме пам’ять нам повернули?

Вороже ставлення до селян від початку було одним з засадничих принципів марксизму. Селянам просто не було місця в омріяному лівою інтелігенцією Заходу ідеальному, з її точки зору, комуно-соціалістичному майбутньому. Тому ця інтелігенція соромливо відвертала очі від всього, що відбувалося в селі і з селом у Радянському Союзі, й не висловила навіть крихти співчуття українському народові, селяни якого у перед­воєнні роки пережили справжній геноцид.

Це питання постійно ставив перед собою мій батько, якого не стало півтора десятиліття тому. Так і пішов у засвіти, нічого не знаючи про свого вітця Івана Григоровича Лозовського, тобто — мого дідуся.

Небагато можливостей, аби розсіяти туман десятиліть, є й у мене. Кажуть, тепер майже на всі питання можна отримати відповіді з допомогою комп’ютера, інтернету. Мені ж, інваліду зі слуху, така розкіш недоступна. Тому хочу просто звернутися до людей, щоб зібрати по крихітці свідчення про свій рід. Можливо, хтось щось чув, знає, пам’ятає і відгукнеться, проливши світло на далеку минувшину.

2013-й для музикантів усього світу проходить під знаком Сергія Рахманінова: минає 140 років від дня народження і 70 років від дня смерті видатного композитора сучасності.

Великий музикант і громадянин усього світу, Сергій Рахманінов писав і виконував музику, яка стала символом змін у буремному ХХ столітті. Працюючи на його початку віце-президентом Імператорського Російського товариства, він сприяв становленню Одеської музичної академії, 100-річчя якої відзначатиметься у вересні.

З повагою до великої особистості і з нагоди сторічного ювілею академії студенти та аспіранти кафедри спеціального фортепіано класу заслуженого діяча мистецтв України, професора Тетяни Шевченко підготували чудовий концерт, присвячений Сергію Рахманінову.

Завершивши 19 червня прем’єрною виставою «Про кохання… без слів» (режисер і хорео­граф Тетяна Борисова) 88-й сезон на стаціонарі, колектив Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька через день-другий перепочинку вирушить у гастрольну подорож областю.

Для васильківців стало вже доброю традицією виїздити з виставами в райони Одещини: впродовж десятиліття проводиться всеукраїнська культурно-мистецька акція «Майстри мистецтв — трудівникам села» й Одеський український театр є її активним учасником.

Фонд Андрія Шептицького у проекті «Цінності в суспільстві» спільно з режисерами Сарою Фаргат, Олею Онишко та меценатами видав DVD-комплект україномовної версії фільму «Три історії Галичини».

Це історії життя трьох простих галицьких людей, хоча і різної національності, у часі Другої світової війни та повоєнних років. До комплекту також увійшли фільм про дискусії, які супроводжували презентацію стрічки у різних містах України — Києві, Львові, Одесі, Харкові, Чернівцях, та дискусійний путівник, де зазначені найболючіші та найпроблемніші питання, що виникають під час обговорення «Трьох історій Галичини».

Для дітей у розпалі сезон роликів, скейтбордів, велосипедів, а для медиків — це сезон «асфальтової хвороби». Не кожна подряпина або забій загрожують здоров’ю дитини. Але є ситуації, коли без кваліфікованої допомоги не обійтися.

У різні періоди життя у дітей трапляються різні травми. Так, у перший рік, коли швидко розвивається нервова система, малюк все навколо досліджує. Він може отримати травму в результаті падіння, проковтнути або засунути в вухо чи ніс маленьку деталь іграшки. І все це відбувається через неуважність батьків, відзначають фахівці по­ліклініки INTO-SANA.