Переглядів: 1059

Туристичні викрутаси, або Як не втрапити у халепу

З настанням травневих свят в Україні офіційно розпочався туристичний сезон. Одеса також не залишилася осторонь від цього багатогранного явища і гостинно зустрічала численних гостей з близького та далекого зарубіжжя, пропонуючи їм цілу низку різноманітних послуг. І повірилося, що таки справді спрацьовує розрекламований на міських білбордах лозунг про те, що «Одеса — то усмішка Бога», а міські вулиці та площі, особливо в центрі, раз по раз заставлені припаркованими величезними автобусами туристичного класу з переважно іноземними номерами. Здалося, що залишається тільки плескати в долоні та радіти...

Аж раптом — дзвінок. У телефонній трубці схвильований голос чергового адміністратора одного з відомих у місті готелів: «У нас скандал. Замовили для поселенців з Москви оглядову екскурсію у туристичній фірмі, з якою співпрацюємо вже декілька років, і ті, за домовленістю, надіслали екскурсовода, який виявився зовсім не підготовленим. А на просте запитання гостей, чому в Одесі сходи мають назву Потьомкінських, той відповів, що їх у нашому місті побудував сам граф Потьомкін».

Цей коментар настільки вразив москвичів своєю некомпетентністю та невіглаством, що вони призупинили надалі слухати цього екскурсовода і категорично відмовилися від його подальших послуг. Повернувшись з маршруту, гості цілком слушно заявили про своє незадоволення, і, намагаючись запобігти негативному розголосу й розвитку конфлікту, адміністратор негайно зателефонувала на фірму. Там пояснили, що всі їхні фахові співробітники як гіди виїхали з міста із своїми групами на відпочинок до Криму та Карпат, а керівництво вирішило скористатися послугами зовсім випадкової людини.

За наполяганням адміністратора готелю турфірма змушена була вибачитися перед екскурсантами, а оскільки останні за вказану послугу попередньо сплатили досить немалі гроші, їм запропонували наступного дня провести іншу, вже безкоштовну тематичну екскурсію як компенсацію задля врегулювання конфлікту, що й справді було зроблено.

А ось ще випадок, який також стався у святкові дні. На розі вулиць Дерібасівської та Катерининської зустрічаю групу туристів, де за екскурсовода не хто інший, як... бухгалтер туристичної фірми, яку знаю як доброго фахівця на основній посаді. Запитую: «Ви що, освоїли для себе нову професію?» «Ні, — каже, — просто фірма отримала багато замовлень, а штатних працівників бракує. Не віддавати ж замовлення конкурентам. Ось чому провести екскурсію директор доручив мені».

Можна собі тільки уявити, наскільки та екскурсія відповідала сучасним вимогам за тематикою та змістом і яку за якістю інформацію про історію, архітектуру, культуру чи традиції Одеси могли отримати наші довірливі гості від такого експромту!..

Але й це ще далеко не все. Отримую цими днями на електронну пошту запрошення відвідати в Одесі дикі катакомби. При цьому пан-добродій вказує лише мобільний телефон і більше нічого. Про його професійну підготовку, дозвільні документи чи заходи безпеки на маршруті — жодним чином не йшлося. Може, у цієї особи справді світлі наміри, але під таким приводом будь-хто, чи одесити, чи приїжджі, може наражатися на реальну небезпеку бути ошуканим або навіть гірше...

Цікавий матеріал можна отримати й на одеських туристичних сайтах. Ось, скажімо, один з них не без гордості повідомляє про проведення екскурсії для дітей та дорослих на Меморіал 411-ї батареї. І далі (переклад з російської): «Це дуже інтерактивна екскурсія як для дітей, так і для дорослих. Під час проведення екскурсії ніхто не заборонить вам полазити по танках, погрюкати затворами гармат...» і таке інше.

В мене питання: а якщо діти заграються і хтось когось підштовхне або оступиться, чи просто звалиться з військової техніки з чималої висоти і, не дай Боже, важко травмується чи ще гірше, — хто буде відшкодовувати витрати на лікування і де буде той дядечко чи тітонька, які взяли на себе повну відповідальність за проведення такої, з дозволу сказати, «інтерактивної» екскурсії?

Ось знову натрапляю на інформацію, розміщену на одному з туристичних сайтів Одеси, де повідомляється про задіяних на маршруті гідів-екскурсоводів. «Наташа». «Захоплюється вивченням англійської мови та історії Британської культури. Майбутня професія Наташі — лікар (?!), конкретний напрям буде обрано пізніше. Отже, якщо під час екскурсії з вами що-небудь трапиться, знайте, що Наташа завжди зможе надати першу допомогу, при цьому розповість вам історію Одеси». І дещо далі — «Влад». «Студент педагогічного університету, володіє англійською мовою, для нього це ще одна можливість її застосувати під час екскурсії та супроводу туристів. Він справжній одесит, оскільки, крім тонкого почуття гумору, Влад приходить на екскурсію у матроському натільнику і у відмінному настрої(?!)».

У мене запитання: невже Влад випиває? А в ситуації з Наташею уявімо собі, що вона готує обід у ресторані для відвідувачів, а навчається за професією з ремонту автомобілів, і раптом один з гостей повідомляє про зламаний автомобіль. Наташа повинна негайно відкласти приготування страв, змінити білосніжний фартух кухаря на спецівку ремонтника, кинутися лагодити зіпсований агрегат автотехніки та, при цьому, розповідатиме заклопотаному автолюбителю про історію Одеси...

Абсурд ситуації стосовно поважної професії екскурсовода стає просто очевидним. Ой, не перевелися ще праправнуки всесвітньо відомого Остапа Бендера у славному місті Чорноморську!..

Як же нам спільно зарадити цій справі, як вибудувати справді конкурентне середовище з надання якісних екскурсійно-туристичних послуг, як відкрити дорогу не пройдисвітам, а таки талановитим людям? Бо вже дійшло до того, що, кажуть, значну частину екскурсій для іноземців на круїзах в Одесі проводять гіди-екскурсоводи з Ялти, а на наших вулицях практикують екскурсоводи зі Львова та Києва. А спробував би хтось з одеситів так повести себе в рідних для них краях — чи пройшло б це непоміченим? Невже з Одеси, столиці гумору, хтось має намір зробити посьміховисько? Або за кого вони мають нас, одеситів?

У нас завжди були свої славні традиції у сфері екскурсознавства, авторитетна школа екскурсоводів, яка за радянських часів гідно конкурувала з відповідними школами Ленінграда, Києва та Москви. У представників старшого покоління досі залишаються на слуху імена шанованих фахівців екскурсійної справи в Одесі — Валентини Ковач, Валерія Нетребського, Наталії Лазарчук, Надії Бережної, Ірини Білоцерковської, Тетяни Ярошевської та багатьох-багатьох інших.

На мій погляд, настав час для створення громадської організації — ліги чи гільдії екскурсоводів в Одесі, яка системно переймалася б цілою низкою організаційних питань, у тому числі розробкою методики проведення екскурсій у новітніх умовах, навчанням та підготовкою кадрів, підвищенням їх кваліфікації та обліку, розробкою та тестуванням нових маршрутів, захистом авторських прав, організацією майстер-класів, громадським контролем за наданням якісних послуг замовникам з-поміж наших співгромадян та іноземців, захистом власного туристичного ринку в нашому місті.

Передавати ці повноваження в повному обсязі на відкуп чиновників чи дозвільної системи і сподіватися при цьому на успіх — мала надія. Як показав досвід підготовки і проведення «Євро-2012», тут завжди повторюється ситуація боротьби — «бджоли проти меду», коли мають місце преференції «своїм», корупційна чи адміністративно-бюрократична складова, заплутаність та неврегульованість чинного законодавства. А нам потрібно було б спільно під час відкритого обговорення відшукати відповідний розумний баланс інтересів між владою та громадськістю. Однак такі засади можливо запровадити лише в умовах толерантності, взаємної поваги, досягнення розумних противаг та компромісів під час обговорення проблем, які справді мають нагальний характер.

Якось, виступаючи на телебаченні, один з сучасних політиків обстоював тезу про те, що для виходу країни з кризи необхідні лише три речі: патріотизм, професіоналізм і порядність. Та якщо з патріотизмом в Одесі завжди було все гаразд, то з професіоналізмом і порядністю (коли мати на увазі екскурсійну справу), то, як говорив інший наш відомий земляк, визнаний класик гумору, у консерваторії потрібно все-таки щось підправляти. Час прийшов.

Антон ГРИСЬКОВ,
член правління Одеської обласної організації
Національної спілки краєзнавців України.

 

 

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net