Переглядів: 966

Музеї залюднила ніч

18 травня у Міжнародний день музеїв відбулася «Ніч музеїв» — акція, що проводиться після заходу сонця. Вона покликана популяризувати національне культурне надбання, розкривати власні ресурси, залучати до музеїв молодь. Ініціатива музеїв Берліна у 1997 році сьогодні підхоплена на багатьох континентах.

Вперше українські музеї долучилися до цієї ініціативи у 2007 році. Різноманітні культурні програми в цей день традиційно пропонують одеські музеї. До вашої уваги репортажі з кількох знаних закладів міста.

Одеський музей західного
та східного мистецтва

«Творча ніч у музеї» передбачала «Живі картини», майстер-класи з живопису, концертну програму класичної та джазової музики, гадання на картинах тощо. Такої маси відвідувачів навіть за найоптимістичнішими прогнозами годі було сподіватися: багатолюдні зали, активна участь у конкурсах, живе спілкування і, звичайно ж, доброзичливість господарів. Відкрив програму струнний квартет концертмейстерів Національного одеського симфонічного оркестру, який чудово виконав популярні твори європейської класики.

У великому залі музею гостей зустрічав «граф Воронцов», ніби тільки-но зійшов з полотна Томаса Лоуренса; в імпровізованому залі Поля Леруа можна було поспілкуватися з відомим біблейським персонажем часів вавилонського вигнання Мордехаєм; у «голландському» — з героєм картини Франса Хальса євангелістом Лукою (роль мудрого, самозаглиблено-відстороненого сподвижника Христа виконав мистецтвознавець і бард Володимир Островський). Свідками ще кількох живих картин західноєвропейської класики гості стали у наступних залах. Місця біля мольбертів в «італійському» зайняли учасники майстер-класу, який провів художник Віталій Дець.

Музей активно популяризує сучасне національне художнє надбання. У сенсі експериментально-формалістичному відвідувачі «Ночі» мали можливість любуватися сповненими монументальності сакральними творами Юрія Гуменного (Миколаїв), метафізичними пейзажами Сергія Ільїна (Одеса), означеними національною самоіронією експресивними полотнами Анатолія Мельника (Київ).

Шкода лише, що через перманентний ремонт упродовж багатьох років музей так і не спромігся повноцінно функціонувати. Одесити і гості міста сумують за постійною експозицією, представленою в атмосфері архітектурно-піднесеної класичної обстановки його інтер’єрів. Задля справедливості зазначу, що вирішення цієї болючої проблеми виходить за суто корпоративні рамки.

Одеський історико-краєзнавчий музей

При вході у дворик музею відвідуючих зустрічали юні посланці Еллади — образно переконливі костюмовані персонажі далекої епохи.

У різноманітній видовищній програмі «Сузір’я муз» — конкурси дитячого малюнку, вікторини, концерти камерних колективів ОНМА ім. А.В. Нежданової, Одеської обласної філармонії, поетичний марафон, фаєр-шоу і виступ школи фламенко Неллі Сюпюр (Київ—Одеса). Програма колективу під назвою «Станцюй мені фламенко…» заворожила присутніх пристрастю андалузького танцю, який увібрав у себе традиції народів, що населяли Піренеї впродовж століть. Всепоглинаюча свобода, жіноча розкутість, загрозлива пристрасть, осмисленість і змістовність кожного руху і жесту танцівниць, здатність до імпровізації — усе це щосекундно являли зору глядачів чарівні учасниці дійства. Там не було віку, була лише стать і заворожливе мистецтво. У фіналі спільно з артистами танцювали також глядачі. Такою непереборною є сила іспанського народного танцю.

Музей сучасного мистецтва Одеси

У європейську «Ніч музеїв» МСМО відзначив новосілля, перебравшись у двоповерховий особняк по вул. Бєлінського, 5, що значно розширило його виставкову площу. Нагадаємо, нещодавно музей відзначав своє п’ятиріччя. Виступаючи на відкритті, директор музею Семен Кантор не без пафосу відзначив: «Ми в’їздимо в будинок, що має власну історію. Пам’ятка архітектури. Він збудований одним із найвідоміших одеських архітекторів — Юрієм Дмитренком у 1906 році для С. Гижицького — жителя тієї класичної Одеси, якої невдовзі не стало. Ми не знаємо, що або хто знаходився у цій споруді до війни, але пізніше тут розміщувалася контррозвідка ВМФ СРСР, консульство Болгарії, Одеське відділення НСПУ, Рада миру та офіси різних фірм. Хочеться сподіватися, що розпочинається нове життя, а, точніше, повертається старе — художники повертаються! Повертаються не для того, щоб усе зруйнувати — мешканців і тіні минулого потрібно поважати. Сподіваємося, що саме мистецтво — кращий спадкоємець минулого».

Символічно, що свій черговий переїзд музей розпочав саме відкриттям виставки представників одеського нонконформізму Люди Ястреб (1945—1980) та Віктора Маринюка. Перша посмертна виставка Люди Ястреб у 1982-у теж проходила у цьому особняку. Тоді тут експонувалися її графічні роботи. Ці факти під час відкриття (яке відбулося у дворику просто неба) нагадав чільний учасник імпрези Віктор Маринюк. Він також повторив одну із афіш їхньої спільної виставки, що нині вже є історією.

Відчуття ритму, закоханість у графічну виразність лінії та енергетику колористичної плями з камертоном «білого», потужна сила нетрадиційної «дисонансної» гармонії, зведена до антропоморфного знаменника образність — ці формальні й змістовні складові живопису притаманні обом митцям, які працювали пліч-о-пліч і мали духовну спорідненість.

Ще один виставковий проект — «Соціальний магнетизм» — представив куратор Мирослав Кульчицький. А оскільки вважається, що в нову оселю спершу має зайти кішка, то нові господарі знайшли оригінальний хід, влаштувавши в одному із залів «Кошачу» виставку творів вихованців школи ім. К. К. Костанді. Хотілося б сподіватися, що «кочове» життя МСМО — у минулому. Попереду ще багато роботи з облаштування залів, цікавих художніх проектів і подальше гуртування навколо закладу інтелігенції міста.

Одеський художній музей

У музеї на Софіївській відвідувачі безкоштовно насолоджувалися спогляданням експозиції, виставок та інтер’єрів, а під вечір зібралися у музейній галереї «Жовті велетні» — там проходила виставка київського художника Антона Логова і демонструвалося українське німе кіно.

Директор музею Віталій Абрамов повідомив публіці, що нинішня «Ніч музеїв» присвячується 185-річчю будівлі ОХМ, цього прекрасного палацу, яким володіли Наришкіни та Потоцькі.

Муніципальний музей
особистих колекцій імені О. В. Блещунова

Тут також було багато музики. Перед музеєм грав ансамбль етно-музики, і тут же, прямо на вулиці, можна було навчитися мистецтву створення колажів, а в залах —  побачити самі колажі, створені групою художників з України, Грузії та Вірменії за мотивами музейної колекції.

Олег ВЛАДИМИРСЬКИЙ,
Володимир КУДЛАЧ.

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net