№ 40 (21408) субота 18 травня 2013 року
«Бо раб не той, кого впрягають...»
До 152-ї річниці перепоховання Т.Г. Шевченка на Чернечій горі
«Жоден народ не ототожнив свого поета зі своєю душею і не поєднав його зі своєю долею так, як українці… Шевченко по той бік себе стає формою еманації духу часу».
Є. Сверстюк, «У дорозі до Шевченка».
22 травня 1861-го з Петербурга, де 10 березня упокоївся Тарас Шевченко, його тіло було перевезено в Україну і перепоховано на Канівській кручі над Дніпром. І стала ця Могила на сторожі всього українства. До неї українці ходять сповідатися, черпати силу духу й набиратися віри у велике майбутнє України. Чернеча гора освячена Шевченковим «Заповітом», над нею витає дух нашого Пророка.
Шевченко мав глибокий інтерес до історії свого народу, бо ще дитинства слухав розповіді своїх дідів: материного батька — покріпаченого козака Якима Бойка — про звитяги козаків та Івана Шевченка — свідка гайдамаччини. Романтичну любов до козацької слави та легендарних героїв Коліївщини підсилила подорож у 1824 році з батьковою чумацькою валкою до Звенигородки, Умані, Єлисаветграда, а з сестрою Катериною — на прощу в Мотрин монастир, де гайдамаки «ножі освятили», та в Чигирин. Уже в перший свій приїзд в Україну вільною, освіченою людиною в 1843-у він багато подорожує, робить спробу започаткувати серійний випуск офортів «Живописная Украина». Тобто при написанні «Заповіту» поет не випадково заповідав поховати його саме на Чернечій горі. «Чернеча гора не проста, — стверджує Ігор Ліховий, екс-міністр культури, що впродовж 16 років був директором Шевченківського музею-заповідника, — колись тут був козацький монастир, місце намолене. І на горі поховані три гетьмани — Самійло Кішка, Яків Шах та Іван Підкова» («Україна молода»).
Могила Шевченка — найголовніший духовний скарб українців. Адже поет не лише нагадує нам: «Тії слави козацької повік не забудем!», його голосом пробиваються до наших сердець національна й людська гідність. Він справді залишався совістю українців завжди, особливо — в задушливій атмосфері брехні й сексотства тоталітарного режиму. Згадаймо рядки зі Стусової автобіографії: «Кобзаря» Шевченкового з дитинства знав напам’ять». А його побратим Є. Сверстюк у 1977 році в спецтаборі Кучино пише поезію, яка має таку кінцівку:
У скорботі голови схилімо
У третю неділю травня Україна схиляє у скорботі голови, вшановуючи пам’ять мільйонів співвітчизників, що стали жертвами політичної тиранії.
У відповідному указі президента Віктора Ющенка, датованому 21 травня 2007 року, зазначається, що цей скорботний день у календарі встановлюється з метою «належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства та у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору — масових політичних репресій 1937 — 1938 років».
Європа на Дерібасівській
Учора відкриттям фестивалю європейського кіно (у кінотеатрі U-CINEMA) в Одесі стартували Дні Європи.
Упродовж двох днів, 18—19 травня, Міськcад, Дерібасівська, Думська і Приморський наповняться європейським багатоголоссям: тут проходитимуть ярмарки, конкурси, вікторини, дегустації, презентації, концерти...
Чи почує президент татарбунарців?
Жителі Татарбунарського району вимагають від президента звільнити голову РДА.
Майже 6 тисяч жителів Татарбунарського району поставили свої підписи під зверненням до президента Віктора Януковича з вимогою звільнити голову райдержадміністрації Наталію Кожухаренко.
В «Одесаобленерго» — новий керівник
Акціонери енергопостачальної компанії «Одесаобленерго» на загальних зборах прийняли рішення про зміну наглядової ради. При цьому її чисельний склад залишився незмінним (сім фізичних і юридичних осіб).
Наглядова рада призначила головою правління компанії Івана Полив’яного, який змінив на цій посаді Олександра Ніверчука, переведеного на іншу роботу.
Як повідомляє прес-служба підприємства, раніше Іван Полив’яний очолював компанію «Кіровоградобленерго». Взагалі ж він має досить солідний досвід роботи в енергетиці, де пройшов усі професійні щаблі — від майстра до топ-менеджера.
Мегамарш у вишиванках
25 травня о 12.00 на майданчик перед колонадою Воронцовського палацу запрошують усіх українців та поціновувачів нашого національного одягу на «Мегамарш у вишиванках». Початок самої акції — о 13.00.
Якось студент одного з київських вишів Андрій Бабінський задумався над організацією маршу у вишиванках. Оскільки він людина ініціативна і дієва, невдовзі (а було це навесні 2008-го) задум уже втілили. Відтоді двічі на рік — навесні та восени — у столиці проходять вишиванкові марші. Гарну ідею, яка сприяє популяризації національного одягу, підтриманню народних традицій, вихованню високих естетичних смаків, підняттю патріотизму серед молоді, пропагує здоровий спосіб життя і відіграє просвітницьку місію, підхопили і в інших регіонах держави.
З когорти лицарів Кліо
Упродовж двох десятиліть в Одесі витворилося достатньо міцне ядро вчених-істориків, котрі прагнуть до правдивого висвітлення подій і фактів минувшини не лише нашого краю, а й усієї України. Це особливо важливо саме тут, на Півдні, який вороги української державності, української нації планують зробити форпостом «русского мира».
До числа цих вірних лицарів давньогрецької богині історії Кліо, покликаних служити національному відродженню українського народу, збереженню нашої ідентичності належить і С. А. ЦВІЛЮК — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри українознавства Одеського державного університету внутрішніх справ, автор багатьох книжок. Напрямок своєї наукової діяльності вчений визначив так: проблематика української державності, зокрема національно-культурні процеси в період Української національно-демократичної революції 1917—1920 років та комуністичної диктатури.
Напередодні Дня науки Семен Антонович люб’язно погодився відповісти на запитання «Чорноморських новин».
Українців у Євросоюзі люблять як трудяг
Нашим неважко адаптуватися в Європі, бо вони не бояться працювати
Українців у Європі люблять за працелюбність та як дешеву робочу силу. І хоч емігранти часто працюють за кордоном нелегально та без належного соціального забезпечення, освоїтися українцям навіть у «глухих» селах Європи неважко.
З якими проблемами найчастіше стикаються українці в Євросоюзі? Про це ми запитали вихідців з України, які вже давно живуть у країнах ЄС.
Метод професора Лепіха
Одеський вчений другий рік поспіль перемагає у Всеукраїнському конкурсі винахідників
Винахід одеського вченого Ярослава Лепіха «Метод переналагодження робочої частоти пристрою на поверхневих акустичних хвилях» дозволяє кардинально покращити цілий ряд мікроелектронних приладів у різних галузях реального сектору економіки.
Як повідомляє «Укрінформ», робота одесита не лише зацікавила колег-фізиків, а й дозволила її автору другий рік поспіль стати переможцем всеукраїнського конкурсу «Винахідник року», який проводить Державна служба інтелектуальної власності України.
Небайдуже серце Іспанії
Катастрофа на Чорнобильській АЕС, що впродовж 27 років уже намуляла очі деяким вітчизняним чиновникам, сколихнула справжню хвилю солідарності в усьому світі, зокрема у Європі, котра з кожним роком стає нам ближчою, адже ми відкриваємося для світу такими, якими ми є. Й від нас європейці не відхрещуються. Що з роком, то більшає фондів підтримки потерпілих у катастрофі та їхніх дітей, які народилися інвалідами. Європейці пройнялися болем і стражданнями простих людей, яких позбавив здоров’я атом, зірвав з рідних місць, приніс стільки горя та нещастя в сотні тисяч родин.
Європейський тиждень «За майбутнє після Чорнобиля і Фукусіми», ініціаторами проведення якого виступили активісти Міжнародного освітнього центру Дортмунда (Німеччина) і який проходив під егідою Європарламенту, збудив громадську свідомість людей. В усіх країнах Європи проходили дні пам’яті, демонстрації, свічкова хода, мітинги солідарності; в публічних бібліотеках організовувалися виставки; в офіційних установах відбувалися зустрічі та конференції; волонтери роздавали листівки відповідного змісту…
Одвічний материнський лик
Одні громадяни святкують «женскій дєнь», солідаризуючись із двома німецькими жрицями «вільного кохання», другі схиляються до відзначення Дня Матері, бо все-таки жінок багато, а Матір — одна. Ну а для третіх завжди є добра нагода показати себе та засвідчити, що творчий застій їм не загрожує. Йдеться про художників. Тих, котрі подали свої роботи на виставку малярства, графіки та скульптури, що відкрилася 13 травня у залі Національної спілки художників по вул. Торговій, 2, з нагоди Дня Матері.
Знак Берегині, Матері всього сущого, яка дає життя і оберігає, символ життя і родючості, один з найдавніших образів в українській народній культурі, багатократно повторюється на прекрасно втіленій афіші виставки. Еволюція цього образу в народному мистецтві пройшла шлях від трипільської жіночої фігурки до Оранти — зображення Матері Божої на «непорушній стіні» святої Софії у Києві. Схематичне зображення Берегині трансформувалося згодом у зображення Тризуба.
Камертон чутливої душі
У Всесвітньому клубі одеситів відбулася презентація роману одеситки Жанни Шобутинської (псевдонім — Діана Велесова) «Час чотирьох шансів».
Ідея створення історичного детективу виникла вже під час першого візиту до Франції. Париж надихнув її відразу, захопив її думки у полон, змінивши раз і назавжди саму сутність світосприйняття. Безмежна любов до французької культури ще з часів навчання у школі почала нестримно потребувати свого вираження.
Музейні день і ніч
Міжнародний день музеїв — 18 травня — у країнах Європи традиційно продовжиться «Ніччю музеїв». Одеса — на гребені світових тенденцій: одеські музеї також долучаться до цієї всеєвропейської акції.
Так, Одеський історико-краєзнавчий музей відкриється, як уже повідомляли «ЧН», у суботу о 12-й годині і працюватиме до півночі. У програмі цього дня та ночі — конкурс малюнка «Діти малюють музей», концерт квінтету дерев’яних духових інструментів у виконанні студентів Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової, поетичний марафон та музичний квест, під час якого відвідувачам запропонують шукати скарби музею по імпровізованій карті, фаєр-шоу та виступ школи фламенко Неллі Сюпюр.
У дивосвіті рідного краю
24 травня о 15.00 у виставковій залі Одеського обласного центру української культури відбудеться відкриття виставки робіт Ірини Старченко, Богдана Перегінчука та Ніни Побережець — «Дивосвіт рідного краю» (живопис, графіка, скульптура, іграшка).
Ідея виставки — вертикальна структура архетипу світового дерева (вісь світу), його поділ на три яруси — небесний, земний і підземний, а також істоти, що населяють ці світи. Учасники працюють у різних техніках живопису, графіки та скульптури, але символіка поєднує їхні твори в одну структурну різнопланову композицію, яка і є своєрідним Світовим древом. У роботах відображено світ вірувань і міфологічних уявлень наших предків, світ народних казок і дитячих мрій.
Гармоніка
У трамвай ледве просунувся зі своїм причандаллям захеканий чоловік, кинув поглядом, де б йому примоститися. Місць вільних не було, і ніхто не зважив на похилий вік людини. Чоловік притулив ближче до себе той добутий скарб — кухонну нікельовану раковину, що комусь уже добряче послужила, й оцинковану трубу, яка, вочевидь, йому теж іще знадобиться. Відчувалося, що був він знервований, чимось невдоволений, бо тихо, про себе, щось буркотів, ніби з кимось сперечався.
Та ось позад мене звільнилося місце, і чоловік задоволено на нього впав, прилаштувавши зручніше секонхенд-сантехніку. Потім витяг з кишені губну гармошку і тихо заграв.
Давно я не чула цього музичного інструмента. Згадалося далеке воєнне дитинство, коли на таких гармошках часто грали німецькі солдати, мав її ледь не кожний. І видували з неї ці непрохані гості здебільшого не бравурні фашистські марші, а суто людські, тужливі мелодії. Як-не-як — теж люди. У кожного там, далеко, рідна домівка, сім’я, друзі. Та чи доведеться туди повернутися? Війна визначатиме їхню долю...
Найперший провокатор меланоми
З 13 до 19 травня, під час Всеукраїнського тижня діагностики раку шкіри, усім бажаючим надано можливість безкоштовно обстежитися на наявність меланоми та немеланомних пухлин. Людей приймають як у державних, так і у приватних клініках. Це — щорічна акція, спрямована на своєчасне виявлення дерматоонкологічних захворювань, яка проходить під патронатом Міністерства охорони здоров’я та Національної академії медичних наук.
Цього року до ініціативи долучилися не лише дерматовенерологи, але й онкологи, терапевти та офтальмологи. Тож, якщо пацієнт потребує додаткового обстеження, його безоплатно консультують і вузькопрофільні фахівці. У містах і районних центрах люди можуть звертатися до дерматологів, терапевтів, сімейних лікарів.
«Три щасливі уїкенди»
Три переможці акції «Три щасливі уїкенди», яку організував Одеський зоопарк, виграли поїздку до Варшавського звіринця.
Прекрасний шанс побувати у столиці держави-сусідки, вигравши за результатами акції «купони удачі», отримали десятирічний Мирон Бойко, одинадцятирічна Катя Козарук та дванадцятирічний Сашко Івков.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206