Переглядів: 2429

Просвітницька місія братів

День пошанування слов’янських першоапостолів братів Кирила і Мефодія давно став святом, спільним для всіх слов’ян. Їхня діяльність посідає значне місце в історії Європи. Особливо значною була місія братів до сарацинів і хозар у Крим. Саме після цієї події князь Великої Моравії Ростислав звернувся до візантійського імператора Михайла з проханням прислати «єпископа й учителя», який пояснив би його народові християнські істини рідною мовою. Щасливий вибір випав на Кирила і Мефодія, і вони залюбки взялися 863 року за здійснення цієї великої і важливої місії.

Велика Моравія була на той час державою, яка включала в себе різні слов’янські народи Центральної Європи, де перехрещувалися впливи Сходу і Заходу. Саме в їх середовищі брати й розгорнули плідну місіонерську діяльність, якій присвятяли все своє подальше життя. Це були для пристрасних пропагандистів християнської віри роки мандрів і знегод, роки страждань і переслідувань, що зрештою призвело одного з них — Мефодія — до тюремного ув’язнення.

Із самого початку Мефодія зустрів жорсткий опір німецького духовенства, яке виступало з позиції так званої догми тримовності (її прибічники вимагали заборони богослужіння слов’янською мовою, оголошуючи канонічно припустимими тільки три «священні мови: грецьку, латинську і давньоєврейську»).

873 року Мефодія випустили на волю за велінням папи Іоана VIII, який прагнув зміцнити свій вплив на слов’янських землях і рукопо­клав його в архієпископи Великої Моравії. Повернувшись у Моравію, Мефодій продовжив свою справу. Після його смерті 885 року у Великій Моравії знайшлося до двохсот священнослужителів, навчених слов’янської грамоти.

Брати Кирило і Мефодій були широко й усебічно освіченими людьми, добре підготовленими до своєї нелегкої місії. Вони мали при собі всі необхідні для богослужіння тексти Святого письма, перекладені з грецької старослов’янською мовою, написані новою, ними ж створеною слов’янською абеткою, яка дуже вдало передавала звуковий лад цієї мови. Можна сміливо твердити: вони були першовідкривачами у слов’янському середовищі того явища, котре пізніше назвуть інкультуризацією, тобто впровадженням Євангелія у власні культури народів. Неоціненною є роль Кирила й Мефодія у формуванні й розвитку розмаїття слов’янських культур. Культури всіх слов’янських націй, власне, й беруть початок із винайдення солунськими братами надзвичайно вдалої слов’янської абетки.

Переклад священних книг, здійснений Кирилом і Мефодієм разом з учнями, сприяв надзвичайному зміцненню старослов’янської літературної мови, яка набувала завдяки цьому загального визнання. Вона на багато століть стала мовою не тільки церкви, а й усіх культурних верств слов’янських націй, зокрема й східного обряду. Нею до наших днів правиться православне богослужіння у Східній Європі та в країнах колишньої Югославії, в ряді країн Західної Європи, вона вживається також у римській літургії хорватських католиків. В історичному розвитку слов’янства східного обряду старослов’янська (церковнослов’ян­ська) мова відіграла таку ж велику історичну роль, як латинська на Заході. Вона збереглась як офіційна майже до XIX століття і мала надзвичайний вплив на утво­рення сучасних літературних мов усіх слов’янських націй.

Діяльність братів-просвітителів по-різному позначилася на різних територіях, але особливого розмаху й сили набула там, де в ті часи була міцна державність,— у Великій Моравії. Значний вплив на всі сфери культурного життя їхня місіонерська, апостольська діяльність справила в Чехії, пізніше — в сербсько-лужицьких землях і південній Польщі. Згодом учні братів-місіонерів принесли ідеї Кирила й Мефодія на їхню батьківщину — в Болгарію, де вони набули особливого розквіту. Звідси християнство і книжна культура почали швидко поширюватися в інші країни. Через сусідню Дакорумунію прийшли вони і в Київську Русь, звідки почали рух далі на схід і на північ. Історичний досвід організації церкви у Великій Моравії та Болгарії був врахований у Київській Русі, де літургію слов’ян­ською мовою запровадили практично одночасно з її хрещенням.

Широка християнізація сло­в’янських народів у той історичний період — вельми прогресивне явище. І вона була неможливою без використання в релігії рідної мови, без створення зрозумілої людям теологічної термінології. Заслуга братів у цьому є просто-таки неоціненною. Крім того, давши своєю місіонерською діяльністю в рамках християнського спілкування могутній поштовх розвиткові освіти і культури в Європі, брати Кирило й Мефодій сприяли громадянському й культурному єднанню народів. І хіба сьогодні ця благородна ідея, закладена видатними слов’янськими просвітителями, втратила своє значення? Тому саме через широкий обмін культурними й духовними цінностями маємо шукати шляхи зміцнення миру, злагоди й братерства між людьми.

Василь ВИХРИСТЕНКО,
член Національної спілки письменників України.
м. Одеса.

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net