Переглядів: 881

Три грації одеського мистецтва

Виставка творів родини Котлярових

«Летимо, торкаючись крилами» — під цією метафоричною назвою 7 травня в Одеському літературному музеї відкрилася виставка творів представників трьох поколінь відомої художньої династії: Нінель Котлярової (1926—1993), Ольги Котлярової-Прокопенко і Тетяни Бродецької. Виставка проходить у рамках художнього проекту «Наступність поколінь».

Імпреза присвячена пам’яті заслуженого майстра народної творчості України Нінель Миколаївни Котлярової. Її не стало у ці весняні дні двадцять років тому. Знаковою у творчій долі інших учасниць згадану ви­ставку робить та обставина, що цьогоріч заслужений художник України Ольга Котлярова відзначає тридцятип’ятиріччя своєї творчої діяльності; двадцятиріччя перебування на мистецькій стезі — донька Тетяна.

Кожна нова персональна виставка цього проекту сприймається як вияв шани матері і бабусі, а ще — як звіт перед публікою, продиктований, з одного боку, прагненням артистично себе виразити, з іншого — підвести певний підсумок зробленому впродовж десятиліть. Зрештою, приходить розуміння, що ми живемо у світлі ілюзій, бо за осягненим горизонтом відкривається новий, ще ширший: усе життя твоє у творчому польоті, у змаганні, й крила твої не знають втоми, у натхненні торкаючись небес. Пронизані благодійними сонячними променями, вони несуть нас у незвідані світи у вічному стремлінні до омріяної землі, де спокій і гармонія. Не випадково лейтмотивом назви виставки стали птахи полотен Ольги Котлярової. Навіть класичні в плані зали музею нагадують птаху: до найбільшого, що по центру, примикають два симетричні крила.

Ревне служіння мистецтву, його загальне спрямування робить цілком доречним метафоричне порівняння їх авторів з трьома граціями — міфічними персонажами, що символізують красу і вишуканість, гармонію внутріш­нього і зовніш­нього. Можливо, висловлю спірне твердження, але якими б феміністичними мотивами не була продиктована творчість цих обдарованих жінок, вона, як вираження жіночості, на підсвідомому рівні, перш за все, апелює до свідомості чоловіків. Присутній під час відкриття журналіст Роман Бродавко акцентував увагу саме на властивій представницям прекрасної статі здатності «передчуття» як інтуїтивного начала їхньої творчої природи. У цьому сенсі дещо парадоксально, на антитезі сприймалися акценти у виступі керівника живописної секції спілки Миколи Овсійка, який стосовно промоутера виставки Ольги Котлярової наголосив саме на сильній, «чоловічій» стороні обдарування колеги. Одне друге не заперечує.

Виставка дає можливість збагнути подібність і відмінність творчості її учасниць. Від матері і бабусі (з якою, до речі, зовнішньо дуже схожа онука) у них прагнення до вишуканості й артистичного самовиявлення, організації побуту у світлі власної творчості.

Зал ретроспективи Нінель Котлярової явив усе різноманіття її видового та жанрового діапазону, звернення до різних матеріалів — коренепластика, аплікація, розпис, флористика («українська ікебана»), вишивка, графіка, пейзажний живопис. Мисткиня прекрасно відчувала матеріал, його властивості. Справжнім відкриттям для багатьох став її вишуканий пейзажний живопис, в основі якого певним чином переплелися естетизм, декоративність і реалізм — імпресіоністичний пленеризм одеської, південної школи живопису. В маленькому форматі полотна — широкий, панорамний погляд автора, уміле використання масштабних співвідношень, здатність до узагальнення та акцентів. Шкода, що свого часу мисткиня не вийшла на великоформатний живопис. Можливо, цьому були, насамперед, зовнішні причини. Окремий зал з роботами Нінель Котлярової з дбайливо сформованою експозицією здавався таким затишним, милим. Я далеко не містик, але часом готовий був повірити, що автор цих натхненних творів десь поруч. Це наслідок щирості її мистецтва, бо кожна річ творилася з любов’ю.

Здається, що внутрішня енергія цієї жінки, її досвід (у якійсь мірі несповна реалізований творчий потенціал) акумульовані саме її нащадками. Адже пленерний живопис у дусі південної школи знайшов продовження і якісно нове вираження у творчості доньки. Ольга додала красі й вишуканості пейзажу матері свій потужний темперамент, масштабність і відчуття безмежного простору. При всій різноплановості її робіт, пленерний живопис з деякою долею ірраціонального (вечірні мотиви) і підвищеною емоційністю демонструє професійно сильні сторони живописця. Однак ідейно саме в циклічних творах на тему «Птахи» Ольга Котлярова привнесла в одеське мистецтво ще одне індивідуальне маленьке відкриття, яке підтвердило за нею певне мистецьке реноме — здатність вийти за межі усталеного (південна пленерна школа) на рівень синтетичного, сформувавши власну концепцію картини-панно. І хоча у цьому сенсі ще не все рівноцінне, часом скороспіле, занадто ескізне, за певних умов (про які тут не йдеться) це спрямування може дати потужний результат. Є перша «ластівка» — триптих «Птахи» з його образно оркестрованим колоритом і музичними ритмами (2013).

Згадана серія ще раз доводить, що найсильніші враження ми отримуємо саме у дитинстві. У своєму домі Нінель Миколаївна жила в оточенні флори й фауни: квіти й птахи були частиною її повсякденного побуту.

Протилежне крило виставкового залу відведене наймолодшій учасниці проекту. Тетяна Бродецька як пейзажист віддає перевагу великоформатному станковому живопису. Твори її ліричні, настроєві й задумливі, сповнені споглядальності, а живопис — делікатний, м’який. Відчувається прагнення якомога точніше зафіксувати свої безпосередні живі враження від природи. Як доказ того, що художниця може вийти на більш узагальнену картину, — твори останніх років «Зимовий день» й, особливо, «Під небесами».

З нагоди виставки випущений ілюстрований повнокольоровий каталог, у якому центральне місце відведено Н.К. Котляровій. У ньому багато фотографій з родинного життя, відгуки в пресі, перелік основних робіт родоначальниці художньої династії, доповнені ілюстраціями творів та короткою інформацією про молодших учасниць проекту. Зустріч з їх творчістю — це завжди свято. Одеські мисткині — із когорти тих, хто покликаний дивувати, чарувати і підносити, розширювати межі прекрасного, вносити в наше повсякденне життя дивовижний світ краси.

Володимир КУДЛАЧ.

 

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net