Переглядів: 1116

Від предтечі романтизму до «останнього романтика» і... майбутнього класика

26 квітня у філармонії відбувся концерт за участі Національного одеського філармонійного оркестру (худ. керівник і диригент Хобарт Ерл), а також гостей — диригента Миколи Сукача (Чернігів) та соліста Рустама Мурадова (Москва, РФ). У програмі — твори Л. ван Бетховена, С. Борткевича, Є. Станковича.

Унікальність музики як виду мистецтва полягає в тім, що вона не знає не лише географічних, а й часових кордонів. Кожного разу виконання творів класиків осучаснюється їх новим прочитанням, емоційним наповненням та індивідуальною інтерпретацією.

З творчістю диригента Миколи Сукача одесити знайомилися не­одноразово і знають його як першовідкривача (на південних теренах) та популяризатора творів «останнього романтика» — видатного українського композитора, харків’янина, вихованця російської і німецької музичної шкіл Сергія Борткевича (1877—1952).

Хотілось би відзначити досить вдалу побудову концертної програми, яка послідовно переносила нас з епохи в епоху — класицизм з його героїчною бетховенською тематикою; пізній український романтизм Борткевича з екскурсами в ро­сійську музику від Мусоргського до Римського-Корсакова і Чайковського та сучасний український симфонізм Станковича, який продовжує і творчо розвиває традиції Лятошинського, Веберна, Шенберга та інших модерністів.

Концерт № 3 для фортепіано з оркестром Бетховена належить до найбільш популярних творів композитора у цьому жанрі. Домінантна фортепіанна партія дозволила солісту сповна виявити свій професіоналізм. Гра Рустама Мурадова була захоплюючою, відрізнялася передачею безперервності та логічного перетікання енергетично пружної бетховенської мелодії. Було відчуття, що музика — це якась перманент­на енергетична субстанція, яку можна відчути майже фізично.

Якось дивно сьогодні читати таке: «…Ці постійні потуги, нікому не цікаві, безперервні пошуки химерних модуляцій, систематична відраза до природних переходів, зрештою, таке жахливе нагромадження труднощів, що мимоволі втрачаєш терпіння і відмовляєшся від боротьби». Ні, це не про сучасну авангардну музику! Дивно, але саме так сприймав оглядач «Загальної Музичної Газети» твори свого сучасника Людвіга ван Бетховена.

Була інтрига цієї концертної програми: як сприймуться твори українських композиторів після потужної музики віденського класика?

Програмна музика до балету «Тисяча і одна ніч» Сергія Борткевича в Одесі виконувалася вперше. На жаль, у балетній постановці вона ні за життя композитора, ні згодом так і не була втілена. Їй притаманна естетична вишуканість, багатство інтонацій і картинність. Музична тканина твору зіткана з красивих, по-східному химерних мелодій, що ніжно струменять. Чи не найкращими з восьми картин є п’ята («Удвох»), і дві наступні — «Сумний танок», «Танець трьох сестер». В окремих випадках вони дозволили яскраво проявитися як солістам музикантам оркестру, зокрема першій скрипці (Євген Кострицький) та арфі (Ольга Яковлєва).

Симфонії № 6 Євгена Станковича — це одночасна композиція. Вона цікава поліфонічною будовою і своїм напруженим розвитком, який у фіналі змінюють ліричні місця, сповнені туги, меланхолії, просвітленості. Кілька музичних ліній розвиваються синхронно, то дисонуючи, то накладаючись, творячи складну гармонію. Це особистісний монолог автора, що через внутрішнє переживання, експресію являє масштабну картину світу. Як на мене, підвищувала сприйняття музики Станковича, надавала їй громадянського пафосу та обставина, що того дня — 26 квітня — сповнилася 27-а річниця Чорнобильської трагедії. Якщо і далі вдаватися до екстраполяцій, то доречно нагадати, що у ці квітневі дні минуло також 10 років від дня її прем’єрного виконання під орудою Володимира Сіренка. А ще маємо 210-річчя виконання Концерту № 3 Бетховена. Для людей, схильних до числової символіки і фаталізму у мисленні, ці обставини здатні ще більше посилити сприйняття згаданих творів. Можливо, виграшне враження, яке справило на мене виконання Симфонії № 6 Станковича (а чув я її вперше), харизматичність особи композитора, беззаперечний його вплив на молодшу генерацію українських музикантів, і змусило дещо високомовно висловитися в заголовку статті.

Володимир КУДЛАЧ.

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net