Старт на трансгенні орбіти. Чи є у нас в запасі 14 хвилин?
Хліб є повсякденним харчем мільйонів людей, а білки пшениці, крім впливу на фізичні властивості тіста і хліба, несуть ще й важливе навантаження біологічної цінності. Тому важко переоцінити діяльність відділу генетичних основ селекції, який досліджує генетику якості зерна на рівні білків та ферментів, створює і вивчає вихідний матеріал для селекції сортів зернових культур традиційного та спеціального напрямів технологічного використання зерна, контролює генетичну чистоту насіння сортів, ліній, гібридів зернових та олійних культур. У цій справі є немало наукових досліджень, якими можна справедливо пишатися. Але розмова у відділі вийшла не стільки про успіхи, як про проблеми, які стоять перед вченими, про завтрашній день галузі.
— Будь-яке явище, — розповідає завідувач відділу доктор біологічних наук Олександр Рибалка, — має певні виміри, принаймні початок і кінець. Якщо взяти, наприклад, пружину і почати стискати її, то спочатку це буде легко, а потім дедалі важче і важче, аж до кінця. Певну аналогію можна провести і з селекцією. Ми вже дійшли до такої межі, коли підняти врожайність практично майже неможливо.
За даними фахівців провідної французької компанії «Лімагрен», у якій, до речі, мені випало працювати 12 років, сповільнення росту урожаїв зерна пшениці спостерігається в усьому світі.
Крім того, слід усвідомлювати, що сучасний високоврожайний та високоякісний сорт пшениці є високоякісним лише потенційно. Він не може реалізувати свій високий генетичний потенціал якості на низькому рівні азотного живлення, за умов недостатнього зволоження та недотримання інших умов технології вирощування, про що застерігають і самі селекціонери.
Біда ще й у тому, що з підвищенням вмісту білка в зерні сучасних сортів пшениці його харчова цінність зменшується, більше того, при випіканні хліба з такого зерна знижується вміст важливих вітамінів та мікроелементів, у ньому можуть з’явитися токсичні та алергічні речовини, перетравлюваність та засвоюваність такого хліба невелика.
Де ж вихід?
Вихід — в органічному землеробстві, яке дедалі ширше впроваджується у цивілізованих країнах світу. Це коли на спеціально сертифікованих угіддях вирощуються врожаї без будь-якого використання «хімії».
Але чи багато можна буде прогодувати людей вирощеним у такий спосіб хлібом? Особливо враховуючи те, що населення Землі невпинно зростає і становить на сьогодні вже сім мільярдів.
Найрадикальнішим шляхом поліпшення пшениці (і не тільки пшениці) за вмістом біологічно цінних інгредієнтів зерна є сучасна генна інженерія. Вона дозволяє інтегрувати в геном пшениці гени і синтетичні генні конструкції, що кодують цінні за амінокислотним складом білки, багаторазово підвищуючи їх вміст у зерні, блокувати експресію «небажаних» генів. Причому, якщо ще кілька років тому за допомогою генних трансформацій вдавалося поліпшити зерно злаків за вмістом лише окремих вітамінів чи мікроелементів, то сьогодні вже розроблені генні технології, що дозволяють підвищити вміст у зерні одразу кількох біологічних цінностей. Як яскравий приклад можна навести результати спільних досліджень вчених з Іспанії та Німеччини зі створення трансгенної кукурудзи із вмістом трьох вітамінів: β-каротину, аскорбінової та фолієвої кислот. Порівняно зі звичайною кукурудзою їх вміст у зерні зріс відповідно у 169(!), 6 і 2 рази. І здійснення подібних трансформацій принципово можливе і для пшениці та інших злаків.
На жаль, Україна відстає у цьому питанні. Абревіатура ГМО, яка є віддзеркаленням високих світових генно-інженерних технологій, у нас затоптана і заговорена невігласами як знизу, так і зверху — у високих урядових кабінетах. Споживача залякують, мовляв, ГМО — це шкідливо, однак ніхто ніяких реальних доказів того не наводить. Щось подібне ми вже проходили, коли з’явилися перші трактори. Тоді говорили: їх не можна пускати в поле, бо пшениця матиме запах керосину.
Ведеться нечесна гра. І хто тут порушує правила, неважко здогадатися. Той, хто має зиск від усталеного десятиліттями господарювання. Насамперед, це великі хімічні корпорації. Адже ГМО — це стійкість до хвороб і шкідників. А куди ж тоді дівати гори пестицидів?
У США ця технологія розвивається з 70-х років минулого століття. Я два роки провів в американських наукових закладах, спілкувався там з відомими вченими, і жодного разу ні в кого не виникло навіть тіні сумніву щодо цих досліджень. Слід сказати і про те, що фірми, які займаються вирощенням модифікованих рослин, аби зняти будь-які сумніви, йдуть на дуже витратні (50—60 мільйонів доларів) перевірки цих рослин на нешкідливість для людського організму, на канцерогенність і алергійність. Зважаючи на грандіозну перспективу справи, це — не викинуті на вітер гроші.
— У відомій пісні про міжпланетні подорожі співалося: «Давайте-но ми, друзі, запалим перед стартом, у нас іще в запасі — чотирнадцять хвилин...» Чи є у нас в запасі час перед стартом на трансгенні орбіти?
— Прогрес української науки можна пригальмувати, як це було у випадку з кібернетикою чи генетикою, але не зупинити. Прозріння неодмінно настане. І тоді знайдеться все, у тому числі й кошти, для необхідних досліджень, ось тільки, дорогоцінного часу повернути не вдасться. Отже, як говорив один колоритний персонаж, у пана отамана золотого запасу нема.
Науку рухає сучасне обладнання, а в мене в лабораторії воно не оновлювалося відтоді, як в Україні стали виготовляти горбаті «Запорожці». Як же можна на цьому авто випередити, скажімо, 600-й «Мерседес»? Це не те що практично, але й теоретично неможливо.
Дослідження високих генно-інженерних технологій сьогодні практично є недоступним навіть для кращих лабораторій як аграрної академії, так і для Національної академії наук України. І жодні перспективи поліпшення ситуації з впровадженням генно-інженерних технологій в аграрній науці та селекції нашої країни нині навіть не окреслені і не визначені.
— Проблема виробництва корисного для здоров’я людини хліба потребує, як я зрозумів, окремої розмови. А якщо коротко, яку пораду ви змогли б дати нашим читачам вже зараз?
— Найліпшою рекомендацією для пересічного споживача є переважне споживання сірого хліба, а не рафінованого білого.
— Що б ви могли сказати про виробництво біопалива? Чи варто його виробляти із зерна, коли у світі багато людей голодує?
— Питання актуальне. Справді, у світі йде війна між тими, хто хоче їздити, і тими, хто хоче їсти. Скажімо, США сьогодні практично повністю заблокували експорт кукурудзи — вона йде на виробництво біопалива для двигунів внутрішнього згорання. У нашому відділі також є така програма, проте ми фіксуємо свою увагу не на кукурудзі, а на тритикале, культурі, яка сьогодні не має ніші технологічного використання в Україні. Робота ця перспективна, бо, як ви знаєте, президент поставив завдання виробляти в Україні до п’яти відсотків біопалива від всього його об’єму.
— Ви, певно, народилися у Франції, якщо, як сказали вище, тривалий час там працювали?
— А ось і ні. Родом я із села Високопілля на Донеччині. Батько у мене був шахтарем, мати — дояркою. А я закінчив один з кращих на той час Харківський сільськогосподарський інститут ім. В. В. Докучаєва, а потім — аспірантуру селекційно-генетичного.
— А як опинилися у Франції?
— У мене є багато друзів в усіх куточках світу. Вони й запросили мене на роботу за кордон. Але, як бачите, я все-таки повернувся в Україну.
— Ви сьогодні вже дали одну слушну пораду про споживання хліба. Чи не могли б дати ще один припис: у чому ж воно полягає, людське щастя?
— Його рецепт простий: здоров’я, розум і трохи удачі.
* * *
У кожного, певно, є свій рецепт щастя, але не часто у його складових називають «розум». Здебільшого це «любов», «багатство», зрештою, вчили нас, що «щастя — це коли тебе розуміють». Тим часом народна мудрість, скажімо, твердить: «Не штука наука — а штука розум», «Аби розум — щастя буде». Для вчених-селекціонерів ці поняття нерозривно пов’язані, бо успіх завжди приносить задоволення, а якщо і трапляється невдоволення, то воно все одно спонукає до успіху.
Валентин ЩЕГЛЕНКО.

Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206