Переглядів: 979

Старт на трансгенні орбіти. Чи є у нас в запасі 14 хвилин?

Хліб є повсякденним харчем мільйонів людей, а білки пшениці, крім впливу на фізичні властивості тіста і хліба, несуть ще й важливе навантаження біологічної цінності. Тому важко переоцінити діяльність відділу генетичних основ селекції, який досліджує генетику якості зерна на рівні білків та ферментів, створює і вивчає вихідний матеріал для селекції сортів зернових культур традиційного та спеціального напрямів технологічного використання зерна, контролює генетичну чистоту насіння сортів, ліній, гібридів зернових та олійних культур. У цій справі є немало наукових досліджень, якими можна справедливо пишатися. Але розмова у відділі вийшла не стільки про успіхи, як про проблеми, які стоять перед вченими, про завтрашній день галузі.

— Будь-яке явище, — розповідає завідувач відділу доктор біологічних наук Олександр Рибалка, — має певні виміри, принаймні початок і кінець. Якщо взяти, наприклад, пружину і почати стискати її, то спочатку це буде легко, а потім дедалі важче і важче, аж до кінця. Певну аналогію можна провести і з селекцією. Ми вже дійшли до такої межі, коли підняти врожайність практично майже неможливо.

За даними фахівців провідної французької компанії «Лімагрен», у якій, до речі, мені випало працювати 12 років, сповільнення росту урожаїв зерна пшениці спостерігається в усьому світі.

Крім того, слід усвідомлювати, що сучасний високоврожайний та високоякісний сорт пшениці є високоя­кісним лише потенційно. Він не може реалізувати свій високий генетичний потенціал якості на низькому рівні азотного живлення, за умов недостатнього зволоження та недотримання інших умов технології вирощування, про що застерігають і самі селекціонери.

Біда ще й у тому, що з підвищенням вмісту білка в зерні сучасних сортів пшениці його харчова цінність зменшується, більше того, при випіканні хліба з такого зерна знижується вміст важливих вітамінів та мікроелементів, у ньому можуть з’явитися токсичні та алергічні речовини, перетравлюваність та засвоюваність такого хліба невелика.

Де ж вихід?

Вихід — в органічному землеробстві, яке дедалі ширше впроваджується у цивілізованих країнах світу. Це коли на спеціально сертифікованих угіддях вирощуються врожаї без будь-якого використання «хімії».

Але чи багато можна буде прогодувати людей вирощеним у такий спосіб хлібом? Особливо враховуючи те, що населення Землі невпинно зростає і становить на сьогодні вже сім мільярдів.

Найрадикальнішим шляхом поліп­шення пшениці (і не тільки пшениці) за вмістом біологічно цінних інгредієнтів зерна є сучасна генна інженерія. Вона дозволяє інтегрувати в геном пшениці гени і синтетичні генні конструкції, що кодують цінні за амінокислотним складом білки, багаторазово підвищуючи їх вміст у зерні, блокувати експресію «небажаних» генів. Причому, якщо ще кілька років тому за допомогою генних трансформацій вдавалося поліп­шити зерно злаків за вмістом лише окремих вітамінів чи мікроелементів, то сьогодні вже розроблені генні технології, що дозволяють підвищити вміст у зерні одразу кількох біологічних цінностей. Як яскравий приклад можна навести результати спільних досліджень вчених з Іспанії та Німеччини зі створення трансгенної кукурудзи із вмістом трьох вітамінів: β-каротину, аскорбінової та фолієвої кислот. Порівняно зі звичайною кукурудзою їх вміст у зерні зріс відповідно у 169(!), 6 і 2 рази. І здійснення подібних трансформацій принципово можливе і для пшениці та інших злаків.

На жаль, Україна відстає у цьому питанні. Абревіатура ГМО, яка є віддзеркаленням високих світових генно-інженерних технологій, у нас затоптана і заговорена невігласами як знизу, так і зверху — у високих урядових кабінетах. Споживача залякують, мовляв, ГМО — це шкідливо, однак ніхто ніяких реальних доказів того не наводить. Щось по­дібне ми вже проходили, коли з’явилися перші трактори. Тоді говорили: їх не можна пускати в поле, бо пшениця матиме запах керосину.

Ведеться нечесна гра. І хто тут порушує правила, неважко здогадатися. Той, хто має зиск від усталеного десятиліттями господарювання. Насамперед, це великі хімічні корпорації. Адже ГМО — це стійкість до хвороб і шкідників. А куди ж тоді дівати гори пестицидів?

У США ця технологія розвивається з 70-х років минулого століття. Я два роки провів в американських наукових закладах, спілкувався там з відомими вченими, і жодного разу ні в кого не виникло навіть тіні сумніву щодо цих досліджень. Слід сказати і про те, що фірми, які займаються вирощенням модифікованих рослин, аби зняти будь-які сумніви, йдуть на дуже витратні (50—60 мільйонів доларів) перевірки цих рослин на нешкідливість для людського організму, на канцерогенність і алергійність. Зважаючи на грандіозну перспективу справи, це — не викинуті на вітер гроші.

— У відомій пісні про міжпланетні подорожі співалося: «Давайте-но ми, друзі, запалим перед стартом, у нас іще в запасі — чотирнадцять хвилин...» Чи є у нас в запасі час перед стартом на трансгенні орбіти?

— Прогрес української науки можна пригальмувати, як це було у випадку з кібернетикою чи генетикою, але не зупинити. Прозріння неодмінно настане. І тоді знайдеться все, у тому числі й кошти, для необхідних досліджень, ось тільки, дорогоцінного часу повернути не вдасться. Отже, як говорив один колоритний персонаж, у пана отамана золотого запасу нема.

Науку рухає сучасне обладнання, а в мене в лабораторії воно не оновлювалося відтоді, як в Україні стали виготовляти горбаті «Запорожці». Як же можна на цьому авто випередити, скажімо, 600-й «Мерседес»? Це не те що практично, але й теоретично неможливо.

Дослідження високих генно-інженерних технологій сьогодні практично є недоступним навіть для кращих лабораторій як аграрної академії, так і для Національної академії наук України. І жодні перспективи поліпшення ситуації з впровадженням генно-інженерних технологій в аграрній науці та селекції нашої країни нині навіть не окреслені і не визначені.

— Проблема виробництва корисного для здоров’я людини хліба потребує, як я зрозумів, окремої розмови. А якщо коротко, яку пораду ви змогли б дати нашим читачам вже зараз?

— Найліпшою рекомендацією для пересічного споживача є переважне споживання сірого хліба, а не рафінованого білого.

— Що б ви могли сказати про виробництво біопалива? Чи варто його виробляти із зерна, коли у світі багато людей голодує?

— Питання актуальне. Справді, у світі йде війна між тими, хто хоче їздити, і тими, хто хоче їсти. Ска­жімо, США сьогодні практично повністю заблокували експорт кукурудзи — вона йде на виробництво біопалива для двигунів внутрішньо­го згорання. У нашому відділі також є така програма, проте ми фіксуємо свою увагу не на кукурудзі, а на тритикале, культурі, яка сьогодні не має ніші технологічного використання в Україні. Робота ця перспективна, бо, як ви знаєте, президент поставив завдання виробляти в Україні до п’яти відсотків біопалива від всього його об’єму.

— Ви, певно, народилися у Франції, якщо, як сказали вище, тривалий час там працювали?

— А ось і ні. Родом я із села Високопілля на Донеччині. Батько у мене був шахтарем, мати — дояркою. А я закінчив один з кращих на той час Харківський сільськогосподарський інститут ім. В. В. Докучаєва, а потім — аспірантуру селекційно-генетичного.

— А як опинилися у Франції?

— У мене є багато друзів в усіх куточках світу. Вони й запросили мене на роботу за кордон. Але, як бачите, я все-таки повернувся в Україну.

— Ви сьогодні вже дали одну слушну пораду про споживання хліба. Чи не могли б дати ще один припис: у чому ж воно полягає, людське щастя?

— Його рецепт простий: здоров’я, розум і трохи удачі.

* * *

У кожного, певно, є свій рецепт щастя, але не часто у його складових називають «розум». Здебільшого це «любов», «багатство», зрештою, вчили нас, що «щастя — це коли тебе розуміють». Тим часом народна мудрість, скажімо, твердить: «Не штука наука — а штука розум», «Аби розум — щастя буде». Для вчених-селекціонерів ці поняття нерозривно пов’язані, бо успіх завжди приносить задоволення, а якщо і трапляється невдоволення, то воно все одно спонукає до успіху.

Валентин ЩЕГЛЕНКО.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net