Олександр Сугоняко: «Це маразм нашої економіки»

— Відомо, що минулого року Україна стала ледве не лідером у світі за темпами дефляції. Як можна розцінювати це? Це добре чи погано?

— Люди мають знати, що при інфляції, яка планувалася до 7,9%, ми отримали дефляцію, тобто зменшення цін, на 0,2%.

— Так тут треба тільки радіти. В Україні нульова інфляція, але притому процентні ставки і за депозитами складають від 25 до 35%...

— З іншого боку, ми планували отримати приріст ВВП 3,9%, майже 4%, однак скільки отримали, ще не відомо, але близько нуля. Ось таке планування у нас. Але, з погляду звичайної людини, здавалось би, добре: ціни не зростають або навіть зменшуються. Проте ми знаємо, що це не так. Однак, з іншого боку, якщо дефляція, то це стагнація і падіння виробництва. Нічого дивного нема, що у нас цього року промислове виробництво впало майже на 2%. Так що це є замороження економіки, а отже, й замороження доходів, зарплат і так далі. Тож це негативне явище, з яким у всьому світі намагаються боротися.

— Україна також лідер ще за одними показниками — за депозитними ставками. Вони, здається, в нас чи не найвищі у світі.

— Це парадокс при такій інфляції, практично нульовій, навіть менше. Це в Німеччині 2,5—3%, у Великобританії... В Україні ж така-от нульова інфляція, але притому процентні ставки і за депозитами складають по-різному — від 25 до 35%, і відповідно за кредитами. Тобто це такий собі теж безсумнівний рекорд, бо при такій інфляції, здавалось би, процентні ставки за кредитами мали б бути 5—6%, а ми доходимо до 30—40%, а то й більше. Це маразм нашої економіки.

— Чи продовжуватиметься цього року банкрутство банків, оскільки ситуація в економіці є критичною?

— Банкрутство банків залежить від того, будуть доходи в банків чи не будуть, будуть вони нарощувати кредитування чи ні. Судячи з першого місяця, який завершився і статистика по якому є — за січень, то ніяких радикальних зрушень не відбулося. Незважаючи на те, що з депозитами стало менше проблем, процентні ставки почали зменшуватися, але кредитування не зросло більше, ніж, скажімо, у січні 2012-го.

Банки проводять зараз політику виживання. Їхнє завдання зараз — як-от, знаєте, коли летиш на повітряній кулі і бачиш, що вона вже падає, для того, щоби вона падала повільніше, треба просто викидати баласт. Банки займатимуться зменшенням витрат і таким чином намагатимуться залишитися на плаву.

— Минулого року, особливо восени, досить активно обговорювалася тема курсу гривні: впаде — не впаде. Зараз обговорення цієї теми припинилося. Чому, на вашу думку?

— Припинилося тому, що для того, щоб утримати цей курс гривні, Національний банк зробив гривню дуже дорогою, зменшив грошову базу радикальним чином — от у грудні на 0,5% зменшилася, не те що зросла. Це при тому, що у кращі роки вона зростала на 30—40%. Він, по суті, залишив економіку без грошей.

Другий момент: він продав за півтора року 11,5 мільярда доларів, і витягнув з ринку відповідно майже 90 мільярдів гривень з обороту, і втратив валютні резерви. За рахунок цього гривню вдалося втримати.

Зараз ця тема знята формально, але змістовно, з точки зору платіжного балансу, у нас 20 мільярдів дефіциту по товарах, і його нічим не заткнеш, якщо не будуть міняти зовнішньоекономічну політику. Тобто проблему девальвації не знято — вона як була, так і стоїть. Єдине, що її доведеться вирішувати за менших валютних резервів — колись було 38, а сьогодні — 24, і за економіки, яка колись зростала, а сьогодні падає.

— А яким, на вашу думку, повинен бути курс зараз? Хоча б приблизно.

— Нічого не змінилося з того, що ми говорили ще в травні минулого року. За тими тенденціями, які були, ми тоді вирахували негативне сальдо поточного рахунку платіжного балансу десь близько 16 мільярдів. Вийшло трошки менше, але це якраз та цифра — для чисто курсового розв’язання цього питання девальвація має бути 30-відсоткова, про що ми й говорили тоді. Нічого не зробили для того, щоб зменшувати імпорт, покращувати експорт — нічого не було зроблено. Тож ця глибина девальвації залишається. Коли і як вона відбуватиметься — побачимо, але цього не може не бути.

— Тобто курс фактично має бути 8 плюс 30%, так десь приблизно?

— Так, це за всіх інших рівних умов.