«Дякую за наполегливість»
З «Чорноморськими новинами» мене об’єднує давнє співробітництво. Роблячи свій скромний внесок, постійно спостерігаю за роботою видання. Мушу сказати: це дуже гарна газета. На її сторінках подається чесна, без викрутасів інформація. Знаю, як нелегко доводиться працювати журналістам — у холоді, вічному безгрошів’ї. Справді герої! Хоча майже ніколи ви їх не побачите, скажімо, на телеекрані. Красуються там лише ті, хто невтомно вихваляє владу.
Куди там «Чорноморці»? Чого варта лише одна стаття про розподіл крісел у Верховній Раді! Головні критерії — брат, син, сват, дядько, тітка, близький друг, родинні клани й підклани... Ніхто з чесних політиків туди не втовпиться. Це правда. Тільки жодна газета про таку правду не розповідає. Навіщо людям знати ті потаємні схеми?
Газета «Чорноморські новини» саме й озброює такими знаннями. Хоч працює в редакції зовсім невеликий колектив. Дуже люблю статті Романа Кракалії, Оксани Поліщук, Віри Семенченко, Валентина Щегленка. Надто сподобалася і схвилювала післяноворічна стаття Романа Кракалії під заголовком «В умовах інформаційної окупації». Погоджуюся з кожним твердженням. Справді, новорічної ночі не збагнеш, де перебуваєш. У якій країні, якому місті? Може, в Росії чи десь-інде за кордоном — тільки не в Україні. Бо не чути українського слова. Хоча яка ж це гарна, милозвучна мова! Нею створено чимало літературних шедеврів. Та для них шлях на телеекран перекритий. Всі канали, навіть Перший національний, заполонили російська попса і нескінченні серіали.
Я за походженням — росіянка. Але переконана: живеш в Україні — зобов’язаний знати мову корінної нації. Вивчати її треба з шкільної парти. При СРСР на всіх була одна мова — російська. Це неправильно. Пригадую, коли мого батька-військового перевели в Західну Україну, вчителі пропонували звільнити мене від української мови. «Ні, — сказав тато, — нехай вчить». Пізніше це ж саме повторилося в Польщі. Звісно, я ремствувала на «зайві» труднощі. Зате вже дорослою була дуже вдячна татові. Інакше, як би познайомилася з українськими класиками?
Такі ж умови я поставила синові, хоч у його класі дві третини учнів були звільнені від вивчення української. Вже дорослим він також дякував мені за наполегливість. Бо не знаючи мови народу, серед якого живеш, почуваєшся майже калікою. Це розуміють прості люди. Чому ж не розуміють наші можновладці? Мовна окупація триває і кінця-краю її не видно.
Лілія РЕВУС.
м. Одеса.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
