Політично вмотивоване ЗНО

Отож про історію. Із цьогорічної програми зникли імена визначних постатей українського визвольного руху, низки дисидентів-шістдесятників, а натомість з’явилися питання про радянських партійних активістів і воєначальників.

Голова профільного парламентського комітету Лілія Гриневич спрямувала міністрові Дмитру Табачнику депутатське звернення, в якому, зокрема, зазначається, що педагогічна та наукова спільноти, експертне середовище украй стурбовані продовженням курсу нинішнього керівництва Міністерства освіти на денаціоналізацію змісту гуманітарних дисциплін у системі освіти. «Черговим прикладом цьому є вилучення з програми з історії України для зовнішнього незалежного оцінювання 2013 року важливих подій та постатей української історії», — наголошується у зверненні.

«У програмі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з історії України на 2012 рік, яка, значною мірою, залишалася незмінною від початку впровадження ЗНО, серед інших тем та питань передбачалося, що вступники мають знати дати утворення ОУН, мати знання про її діяльність; про утворення УПА; про боротьбу ОУН та УПА; про такі персоналії, як Д. Донцов, С. Бандера, А. Мельник, Р. Шухевич, О. Теліга, В. Липинський,

А. Волошин та інших діячів національного руху, — зазначає Лілія Гриневич. — Натомість у програмі з історії України для ЗНО на 2013 рік історичним постатям В. Тютюнника, Д. Донцова, С. Бандери та Р. Шухевича місця вже не знайшлося. А разом з ними й цілим сторінкам української історії. Це при тому, що від вступників, згідно з цією програмою, вимагається добре знати життєвий шлях та діяльність Г. П’ятакова, Х. Раковського, М. Щорса, Ю. Коцюбинського, П. Постишева, С. Косіора, Г. Петровського, Л. Кагановича, Й. Сталіна, М. Підгорного, П. Шелеста, М. Хрущова,

В. Щербицького та інших одіозних діячів комуністичного режиму, причетних до злочинів проти Українського народу, до нищення української державності, переслідування діячів національного руху».

На думку народного депутата, такий тенденційний, всупереч принципу історизму, добір історичних персоналій та фактів свідчить про політичну вмотивованість даного рішення, а також грубо порушує вимоги Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, яким передбачено, що визначальним для системи вітчизняної загальної середньої освіти є українознавче спрямування всіх освітніх галузей, а «метою навчання історії в загальноосвітній школі є формування в учнів ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь».

«Очевидно, що вилучення з програми ЗНО згадування низки історичних постатей, наприклад, С. Бандери та Р. Шухевича, унеможливлює системний підхід до вивчення одного з найбільш складних періодів української історії, спотворює історичні факти й шкодить освіті в цілому», — зауважила голова Комітету ВР з питань науки та освіти Лілія Гриневич.

Голова парламентського Комітету з питань культури і духовності В’ячеслав Кириленко також направив офіційні запити — до міністра освіти Дмитра Табачника та Українського центру оцінювання якості освіти, в яких наголошує на неприпустимості вилучення прізвищ українських діячів з тестів ЗНО та застерігає, що внесені зміни спровокують загострення у суспільстві.

«Ця ініціатива скерована на знищення національної пам’яті українського народу та неодмінно спровокує загострення протистояння в суспільстві. Міністр Табачник вкотре виступає як професійний провокатор, завданням якого є нищення всього українського», — цитує Кириленка прес-служба партії «За Україну!».

«КоммерсантЪ-Украина», деталізуючи зміни, внесені до програми з історії, зауважує:

«Із розділу «Україна у 1929—1938 роках» зникли згадки про лідерів Організації українських націоналістів Степана Бандеру і Романа Шухевича, а також ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова.

Розділ, що називався в програмі 2012 року «Україна в боротьбі за збереження державної незалежності», перейменований в «Український державотворчий процес». З нього вилучили згадки про таких політичних діячів Української Народної Республіки, як Кость Левицький, Дмитро Вітовський, Юрій Тютюнник, а також про економіста Михайла Волобуєва, який виступав за економічну незалежність України від СРСР. Замість цього додали пункти про радянських воєначальників та партійних активістів. Так, цього року на ЗНО школярів чекають питання про подвиги червоного командира часів Громадянської війни Миколи Щорса, діяльність першого секретаря ЦК Компартії України Георгія П’ятакова і голови президії Центрального виконавчого комітету СРСР від УРСР Григорія Петровського.

З розділу про розвиток України в період 1945-го — початку 1950-х років вилучили згадки про десталінізацію і припинення репресій. Замість цього додалися прізвища першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова, професора Бориса Патона і авіаконструктора Олега Антонова. Міносвіти також вилучило з програми питання про діяльність дисидентів і шістдесятників, зокрема письменника і політв’язня Євгена Сверстюка, художниці Алли Горської, літературознавця Івана Дзюби, поета Івана Світличного».