Громоглас архангела Михайла

Пробившись крізь голодомори 1932—1933, а також 1946—1947 років, після шестимісячної окупації, працював у колгоспі механізатором. Закінчив ФЗН, на паровозобудівному заводі в Луганську був вальцювальником. 1948-го став десантником, а по закінченні військового училища зв’язку — офіцером цих військ. 1954 року вийшов у запас. 1955-го пройшовши конкурсний відбір, став студентом сценарного факультету ВДІКу, який закінчив 1960 року. Працював штатним сценаристом і членом сценарної колегії на Ялтинській, а згодом — на Одеській кіностудіях.

За романами Михайла Циби на Одеській кіностудії зняті повнометражні кінофільми. Та, перш за все, він — автор повістей «Безсоромна», «Зворотний шлях дорожчий», «Син приїздив», «Марко Хорунжий», «Акванавти», «Лабіринти непевної долі» та «По той бік екрана», романів «Солдатки», «На зламі», «Вільний диплом», кіносценаріїв «Солдатки», «Колесо історії», «Стежина до серця», «Михайлюки» і — підсумкової титанічної праці — «П’ятикнижжя».

До першого тому цього зібрання видатного письменника й кінодраматурга Михайла Циби потрапили твори, кожен з яких відзначається оригінальним і гострим сюжетом, цікавою фабулою, багатою українською мовою, оригінальною лексикою, своєрідним стилем, а персонажі взяті з глибочіні життя, вони правдиві і з їхніх дум та сердець яскраво вимальовується й сам автор. Він відкрив читачам цілу епоху, започаткував новий кіно-літературно-біографічний напрямок, справився з ним блискуче, зі справжньою пристрастю й незгасним горінням.

Не можна собі уявити, якби Михайло Євгенович не став романістом — ціла грандіозна епоха не знайшла б свого художнього відображення. Це — епоха Михайла Циби — нелегка й трагічно позначена зламами. Його зіркий, снайперський, загострений зір, слух, високий талант дав свої неперевершені плоди.

Понад півстоліття еманує неперебутню творчу високоякісну енергію пульсар громогласного Михайла Циби. Глибоко у рідному українському ґрунті його козацьке родове коріння, що дало нам сонячного спектру ясний, пристрасний, осонцений і непосидющий феномен істинного митця, глибинні спогади якого високохудожньо відображені на широкоформатному, а то й панорамному полотні людської пам’яті, що бентежить нас нині й бентежитиме багато поколінь у майбутньому.

Талант Михайла Циби — як добутий антрацит з глибоких надр Донбасу. Він тривалий час буде потрібний для виплавляння й технології виготовлення високопробної сталі чи титанових сплавів. Тим-то й цікаве і магнетичне його елітарне письмо, про що вже сказали наші сучасники.

Микола Вінграновський: «Повість «Безсоромна»,… природність і лаконізм діалогів, зримість драматургічних ситуацій, життєвий ритм несуть на собі характер сучасного кіно».

Микола Малахута: «…саме між такими знаковими і внутрішнім змістом пролягло та вивершилось життя і самого видатного автора багатьох творів із глибини людського життя і його святого духу… А якби видати все, що написав за своє працелюбне творче життя Михайло Циба, то воно чи вмістилося б і в 30 томів».

Іван Гайдаєнко: «Зворотний шлях дорожче» — у повісті Михайла Циби свій завидний літературний почерк: лаконічність, достовірність, правда, громадська сміливість. Він ніколи не обходить і не згладжує гострі кути. Він відвертий і прямий у своїй... правді».

Володимир Голота: «Динамізм, легкість письма, рух у зміні образних деталей, майже зримих картин життя створює кінематографічність прози М. Циби».

Євген Прісовський: «Є в нас і письменники, які прагнуть заглянути в потаємні куточки людської свідомості, намагаються розкрити багатомірність мотивів поведінки героя. М. Циба, автор гостросюжетних повістей про робочу людину...»

Тарас Федюк: «Я не перебільшу, якщо серед імен, на мій погляд, справжніх письменників назву Михайла Цибу».

Юрій Ярмиш: «Повторюю: роман М. Циби «По той бік екрана» читається на єдиному подиху».

Ігор Павлюк: «Проза Миколи Вінграновського і Михайла Циби — це жива класика. І на її взірцях, до речі, треба повчитися і нам, молодшим письменникам України».

Леонід Стрельник: «Я добре знайомий з видатним письменником Михайлом Цибою, істинним козаком славного українського хліборобського та заводчанського роду. Мені пощастило чимало спілкуватися з цим плечистим, богатирського ладу і складу українським козарлюгою з гордо поставленою головою, з буйним русявим чубом і довірливими та глибокими і зіркими очима. І скажу, що перейнявши від нього щирість та задушевність, сам переповнюєшся здоровим українським козацьким духом, і тоді надихаєшся на те, що пишеться натхненно і вибагливо, зі справжньою любов’ю до своїх художніх образів».

А є іще ж у Михайла Циби й пласт поезії.

Дмитро ШУПТА.

Шановний Михайле Євгеновичу! Дай вам, Боже, здоров’я і віку, творчого натхнення, нових книжок і втілення задумів! Нехай забудуть дорогу до вашої оселі негаразди і хвороби. Сонячного настрою і добра вам та вашим близьким.

Правління Одеської обласної організації НСПУ, колеги по перу.

Редакція «Чорноморських новин» приєднується до вітань славному ювілярові і зичить доброго здоров’я, невичерпного натхнення, гідного пошанування та всіляких гараздів.