№ 6 (21374) субота 19 січня 2013 року

22 січня 1919 року в Києві на Софійському майдані було проголошено об’єднання — століттями вимріяну Злуку — Соборність українських етнічних земель в одній незалежній державі.

Злука. Соборність. Єднання. Всі ці слова означають одне й те саме: єдність народу, віками роздертого різними окупантами на частини, єдність української етнічної території, непорушна цілісність держави.

І не має значення, що є в основі цього єднання. Можна по-різному сприймати (чи не розуміти) певні історичні події на цій території. Це зрозуміло: люди вивчали, а вірніше — їм нав’язували зовсім іншу історію, то була історія імперії, окупанта, а не України, а все, що було українським, нищилося, затиралося в пам’яті, оголошувалося ворожим та неприйнятним. Важко їм тепер усвідомити, що вони повірили у брехню.

З 1 січня набув чинності Закон України «Про державний земельний кадастр». Відповідно до нього, державні акти на право власності на землю видаватися не будуть. Натомість документом, що посвідчує право власності, буде свідоцтво на право власності, отримане у територіальному органі Державної реєстраційної служби (Держреєстрі). У разі потреби, підтвердити своє право власності на земельну ділянку можна буде й витягом: з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру.

Як зміниться процедура підтвердження права власності на земельну ділянку? Що робити з чинними нині держактами? На ці та інші питання відповідає начальник управління землеустрою, використання та охорони земель Держземагентства України Олександр КРАСНОЛУЦЬКИЙ.

У п’ятницю вдосвіта люди у масках увірвалися до кімнати, де спали на підлозі троє народних депутаток від «Батьківщини» — Олександра Кужель, Тетяна Слюз та Оксана Денисова, і силоміць винесли їх звідти. (У харківській лікарні «Укрзалізниці» жінки-депутати проводили солідарну з Юлією Тимошенко акцію громадянської непокори).

«Сьогодні вранці близько 6.30 до нас увірвалася юрба бритоголових хлопців без розпізнавальних знаків, з ними прийшов чоловік, який представився, мовляв, з виконавчої служби. Вони наспіх прочитали нам якесь рішення і просто викинули з приміщення. Нам навіть не дали одягнутися повністю. На нас не було капців і верхнього одягу. Нас брали по шість чоловік і просто винесли на асфальт. Весь цей час ми показували їм посвідчення народного депутата. Слюз довелося викликати «швидку» — їй погано», — цитують ЗМІ Олександру Кужель.

Скандали навколо одеських ринків не вщухають: підприємці знову і знову виходять на мітинги, попри погодні умови. 14 січня перелік протестуючих одеських ринків поповнив «Південний». Близько сотні переконаних у неправомірності дій податківців працівників ринку на чолі з його керівництвом прийшли під стіни податкової інспекції Київського району з плакатами: «Руки геть від ринку «Південний», «Податкову — на мило» тощо. Під час мітингу обурені підприємці висипали просто під двері податкової кілька мішків паперів — документів за кілька років роботи ринку. Кажуть, це відповіді на запити податківців.

За словами директора ринку Станіслава Чимбера, проблеми почалися наприкінці грудня. Тоді ринок прийшла перевіряти обласна податкова служба, посилаючись на скаргу працівника «Південного» щодо порушень касової дисципліни.

Свого часу «Чорноморські новини» писали про місячник протидії діабету, впродовж якого медики розповідали людям про хворобу, про чинники, які провокують її появу, про важливість відповідального ставлення громадян до власного здоров’я, де за основу — відмова від надмірностей, рух, посильна фізична праця, консультації з профільними фахівцями, а в разі необхідності — повноцінне лікування та подальше суворе дотримання рекомендацій лікаря. У рамках місячника в Одесі і в районах області проводилися численні заходи: вуличні акції, прес-конференції, засідання лікарських товариств, семінари... Така посилена увага — цілком зрозуміла, адже цукровий діабет — одна з найболючіших медико-соціальних проблем сучасності. Мільйони людей в усіх без винятку країнах страждають на це захворювання, стають інвалідами. За поширенням воно посідає третє місце у світі, після серцево-судинних та онкологічних захворювань.

Недуга зачепила й десятки тисяч наших земляків. Про те, як з нею борються на Одещині, розповідає головний лікар «Одеського обласного ендокринологічного диспансеру», головний позаштатний ендокринолог управління охорони здоров’я облдержадміністрації Ольга Іванівна АГАФОНОВА (на знімку).

У центрі одеських скандалів — діти. Медики виправдовуються. Вкотре про нашу область Україна і світ чують недобрі новини...

Надія Хассан оголосила голодування біля стін Одеської мерії, вимагаючи знайти і покарати винних у смерті її тримісячного сина Гліба. Дитина померла 5 січня 2013-го. Малюка не повернути, та убита горем жінка хоче добитися правди й справедливості: покарати недобросовісних медиків, яких звинувачує в здирництві та халатності, що, на її переконання, й призвело до біди.

Україна посіла восьме місце в десятці держав світу з найвищою смертністю населення за версією Центрального розвідувального управління США. За даними ЦРУ, кількість смертей на 1000 населення в Україні становить 15 осіб. Про це йдеться в спеціальній доповіді ЦРУ під назвою «Міжнародна книга фактів», повідомляє Голос.UA.

Згідно з офіційною інформацією, основним критерієм для розрахунків є кількість смертних випадків, спричинених загальною бідністю, криміногенною ситуацією і поганою якістю медичного обслуговування.

Прокуратура Одеської області із залученням спеціалістів управління охорони здоров’я ОДА, територіальної Держінспекції з питань праці провела перевірку дотримання законодавства службовими особами КУ «Одеська обласна клінічна лікарня».

Виявлено, повідомляє прес-служба відомства, численні порушення у діяльності відділення клінічної лабораторної діагностики лікарні. 24 грудня за результатами перевірки прокуратура внесла подання головному лікарю обласної клінічної лікарні з вимогою усунути порушення законів.

Відмайоріли різними прапорами вибори. Грошей витрачено багато, реальної користі мало. Особисто я у своєму похилому віці нічого доброго від цих виборів не чекала. Впевнена: як було погано, так і буде. Проте хотілося б почути відповіді бодай на деякі питання.

Я спортивний лікар з сорокарічним стажем. Тривожні повідомлення звідусіль примусили написати невеличку брошуру під назвою «Чому діти вмирають на уроках фізкультури?» Адже за свою практику такого пригадати не можу. Рукопис готовий, але видати таку актуальну річ не можу. Мимоволі постає питання: чому на підкуп виборців величезні гроші знайшлися, а на поради ціною у дитяче життя невеличкої суми ніхто дати не хоче?

ІV Універсал УНР і його роль у державотворенні: до 95-ї річниці проголошення 22 січня 1918 року своїм Четвертим Універсалом Центральна рада УНР проголосила: «Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу». Сьогодні ми відзначаємо 95-у річницю цієї славної дати.

Незалежна, суверенна держава — необхідна умова нормального життя і розвитку нації. Адже бездержавний народ приречений на загибель, на бездуховність.

Михайлові Цибі — 85

За двадцять років суверенітету в українському літературному просторі склалася нова штампована ієрархічна обойма геніальних, видатних, провідних «класиків» і «та інших». На щастя, «та інші» не потрапляють до «штамп-обойми».

Нашому видатному колезі Михайлові Євгеновичу Цибі, який народився 18 січня 1928 року в селі Олексіївці Новоайдарського району Луганської області, сповнилося 85! Для визнаного майстра красного письменства — це ще й творчий злам, ще один подвиг, адже він самотужки одним пальцем на комп’ютері набирає «Зібрання творів у п’яти томах». Уже вийшов том 1 («Ексгумація дикого життя». «Перебіжчик») — маємо понад п’ятсотсторінковий раритет (бо наклад — 100 примірників) великого Майстра слова. Про непересічну талановиту особистість унікального українського письменника, віриться, будуть написані романи, а також наукові дослідження й відзняті кінофільми.

15 січня біля румунського консульства зібралася культурна громадськість Одещини, представники інших дипмісій. Відбулося покладання квітів до погруддя великого румунського й молдовського поета-лірика з трагічною життєвою долею Міхая Емінеску, а потім пошанування продовжилося у Золотій залі Літературного музею, де до цієї події відкрилася виставка.

Народився Міхай Емінович (це його справжнє прізвище) 15 січня 1850 року на Буковині, де й пройшли дитячі роки, завдяки чому він чудово знав українську мову та пісні, любив Буковину. Неперевершений поет гімназичну освіту здобув у Чернівцях, а університетську — у Відні та Берліні. У 1877-у, переселившись у Бухарест, згодом — у Ясси, співпрацював з газетою «Тімпул». Деякий час був директором бібліотеки, інспектором народних училищ, працював на різних роботах.

13 січня, на Щедрий вечір, інтелігенція Южного зібралася на відкриття виставки знаного одеського художника Миколи Овсійка. Вона стала центральною частиною святкової вечірньої програми, організованої освітянами й учнями НВО ім. В. Чорновола та одеським «десантом»: мистецтвознавцем і бардом Володимиром Островським, гітаристом Олексієм Покотиловим та етнографом Миколою Чумаченком.

НВО ім. В. Чорновола м. Южного (ЗОШ №4) заслужено вважається мистецьким майданчиком, який упродовж багатьох років розширює виставковий простір Одещини: твори першокласних скульпторів Міртали Пилипенко (США), ретроспектива Миколи Степанова, живопис і графіка Вадима Кучера-Куцана, Лариси Дем’янишиної, майстра народного мистецтва Зої Пасічної, автора цих рядків та інших одеських і южненських митців прикрашали інтер’єри привітної освітньої обителі. Окремі роботи подаровані закладу вдячними художниками.

Новий 2013 рік розпочався в Одеському театрі опери та балету Різдвяним фестивалем, що проводиться вже вдруге. Солідна старовинна будівля оперного театру , що «звикла» до академічного співу і танцю, наповнилася веселими дитячими голосами. Святий вечір для тих, хто вирішив провести його у театрі, а глядачів був повен зал, запам’ятався як кругосвітня подорож країнами, у яких відзначають Різдво.

Дитячі хори «Перлинки Одеси» та «Зернята» презентували різдвяні традиції різних народів, тож слухачі немов побували у Німеччині. Англії, Франції, Бразилії, Північній Америці, почули тамтешні колядки. Лунали й наші, українські різдвяні пісні. У другому відділенні вже дорослі солісти оперного тішили слух присутніх академічними творами духовного змісту.