Органічне землеробство. Недооцінене

Не краща ситуація і в нашій країні. Дослідження, проведене проектом USAID «АгроІнвест», доводить, що близько половини виробленої в Україні сільськогосподарської продукції не доходить до столу. Вона або залишається незібраною на полях, або губиться під час транспортування, або стає не придатною для споживання, поки зберігається в сховищах, а відтак масово утилізується.

Євген Милованов визнає, що чимало аграріїв та переробників змушені братися за інтенсивне виробництво з економічних міркувань — воно забезпечує їм ріст прибутків. При цьому вони не зважають на те, що надмірна хімізація, використання барвників, синтетичних ароматизаторів, консервантів, різних добавок шкодить здоров’ю споживачів, завдає непоправної шкоди довкіллю.

Багато фахівців, твердить Євген Милованов, переконані, що без інтенсивних технологій сьогодні в АПК не обійтися. Мовляв, вони дозволяють не лише збільшувати врожайність, а й знижувати собівартість сільськогосподарських культур, робити продукти харчування доступнішими за ціною. А це багато важить для людей невисоких статків, яких у нашій країні, як і в багатьох інших, — переважна більшість.

Так, середня врожайність орга­нічних культур десь на 20% поступається тим, які вирощуються за інтенсивними технологіями. Але якщо запровадити сучасні методи управління, цю різницю можна звести до мінімуму. Втім, як показує вітчизняна практика останніх років, за багатьма позиціями органічні культури за врожайністю не тільки не поступаються своїм «інтенсивним» конкурентам, а й випере­джають їх. Така тенденція спостерігається не лише в Україні. «Близько 300 досліджень доводять, — сказав Євген Милованов, — що органічні господарства в країнах, які розвиваються, перевершують показники інтенсивних ферм більш як на 50%».

Органічний рух в Україні розпочався півтора десятиліття тому, але особливо він активізувався в останні 5—7 років. Наочним доказом тому слугує зростання кількості господарств, які надають органічному виробництву перевагу. Станом на 2011-й їх було вже 155. Загалом під органічне землеробство вони відвели 270 тисяч гектарів. «Надалі очікуємо ще кращих показників», — резюмував Євген Милованов.

У попередні роки, зазначалося під час прес-конференції, на органічному виробництві здебільшого спеціалізувалися великі господарства. Переважно вони експортували свою продукцію до країн Євросоюзу. В останні 5—7 років цим видом діяльності особливо зацікавилися порівняно невеликі господарства, які, зазвичай, працюють на наповнення продуктами харчування внутрішнього ринку.

«Ринок також розвивається. Якщо позаминулого року він складав дещо менше 2,5 мільйона євро загального споживання, то торік впевнено перетнув межу у 5 мільйонів євро. Таке зростання ми очікуємо і за підсумками 2012-го», — сказав Євген Милованов.

За даними голови Федерації органічного руху України, зростання попиту на органічну продукцію помітне у великих містах. Серед них, окрім Києва, зокрема, Донецьк, Харків, Дніпропетровськ. Найактивніший попит така продукція знаходить серед людей віком до 35 років. Здебільшого перевагу їй надають родини з маленькими дітьми, вагітні жінки.

Євген Милованов визнав, що органічна продукція у багатьох випадках дорожча за ту, яка вирощується за інтенсивними технологіями. Але не варто винити у цьому виробників — високу надбавку часто встановлюють торговельні мережі. Фахівець упевнений: якби позиції органічного сільгоспвиробництва вже ближчим часом суттєво зміцнилися, це сприяло б зниженню цін на органічні продукти харчування. Супермаркетам не вдалося б наживатися на її дефіциті. Але бажаного можна досягти лише за умови, якщо держава своєю підтримкою стимулюватиме динамічний розвиток виробництва здорової їжі.

А поки що аграрії чекають на таку допомогу, яка може виражатися у законодавчих ініціативах, у пільговому кредитуванні тощо. Наразі вона надходить з боку проекту USAID «АгроІнвест», німецького товариства GIZ, посольств Нідерландів, Швейцарії та Франції.

Голова правління Асоціації учасників органічного виробництва «Біолан Україна» Василь Піндус розповів приголомшливу історію. Він був учасником наради, орга­нізатори якої запропонували всім присутнім на пробу молоко. За своїми смаковими якостями воно нічим не відрізнялося від звичайного. Була лише одна відмінність — корова до цього молока не мала жодного стосунку. Простіше кажучи, воно було штучним. «Має бути альтернатива… Громадяни мусять своїми гаманцями проголосувати за те, яку продукцію їм купувати», — підкреслив Василь Піндус.

Керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» проекту USAID «АгроІнвест» Микола Гриценко впевнений: розвиток орга­нічного землеробства є перспективною справою. «Україна могла б зайняти цю нішу. Це дозволило б їй збільшити обсяги експорту сільгосппродукції, і від того вона мала б значний зиск. Водночас це дозволило б їй активно сприяти вирішенню продовольчої проблеми, яка нині постала перед усім світом. Проект «АгроІнвест» надає органічному землеробству великого значення. Ми заохочуємо українських сільгоспвиробників за­проваджувати органічне виробництво у своїх господарствах».

Максим НАЗАРЕНКО.
Національний прес-клуб
з аграрних та земельних питань.